92102

Пошкодження від дії низької температури, основні питання, які вирішуються при судово-медичної експертизі

Доклад

Медицина и ветеринария

При дії низької температури на людський організм слід розрізняти загальну дію у вигляді переохолодження і місцеву дію у вигляді відмороження. Якщо порівняти дію низької і високої температур на організм людини то слід відзначити що дію низької температури організм переносить легше ніж дію високої температури оскільки при переохолодженні не відбувається розплавлення і розпад білків. Доведено що чим нижча організація організму тим легше переносить він зниження температури навколишнього середовища.

Украинкский

2015-07-27

37.71 KB

0 чел.

Пошкодження від дії низької температури, основні питання, які вирішуються при судово-медичної експертизі.

При дії низької температури на людський організм слід розрізняти загальну дію у вигляді переохолодження і місцеву дію у вигляді відмороження. Якщо порівняти дію низької і високої температур на організм людини, то слід відзначити, що дію низької температури організм переносить легше, ніж дію високої температури, оскільки при переохолодженні не відбувається розплавлення і розпад білків. Доведено, що чим нижча організація організму, тим легше переносить він зниження температури навколишнього середовища. Деякі мікроорганізми продовжують свою життєдіяльність при дуже низькій температурі. Так, наприклад, холерна бацила зберігає свою життєдіяльність при температурі -120 °С, а правцева паличка – при температурі -232 °С. Дещо подібне можна спостерігати і в розвинутих тваринних організмах. Відомі випадки, коли люди в стані уявної смерті перебували під сніговим покривом протягом тривалого часу і знову були повернуті до життя. За певних умов люди можуть перенести дуже низькі температури – -55-60 °С в умовах Арктики. З іншого боку, явища переохолодження і навіть смерть можуть настати при плюсовій температурі. Що це за умови, які охороняють людину від дії низької температури чи сприяють настанню смертельного наслідку? Однією з умов, які уберігають людину від дії низької температури, є одяг. Ось чому у всіх випадках, де мова йде про можливе переохолодження тіла, на одяг звертається особлива увага: чи досить він теплий, чи відповідає сезону, чи немає на ньому вад, дефектів і т. ін. Особливо чутливі до дії холоду діти, старі люди, виснажені хворі, а особливо особи, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння, причому алкоголь збільшує тепловіддачу, а теплопродукція при цьому зменшується. Посилює дію холоду пронизливий вітер, особливо сильний, оскільки через вологу шкіру значно швидше виділяється тепло. Що ж відбувається в організмі під дією низької температури? Хворобливі розлади, які спостерігаються при охолодженні, проявляються спочатку у відчутті холоду і появі збудження, потім починається озноб, дрібне тремтіння м’язів, болі в периферійних ділянках, потім спостерігається спазм периферійних судин (блідість шкірних покривів), який змінюється паралічем периферійних судин (почервоніння шкірних покривів), потім з’являються слабкість, сонливість, настає сон, інколи летаргічний стан і смерть. З розповідей врятованих, втраті свідомості передує відчуття втоми і непереборне бажання спати. Дослідами на тваринах установлено, що протягом перших двох годин організм тварини, яку помістили у воду з кригою, утримує початкову температуру, а потім, у зв’язку з тепловим виснаженням, температура тіла починає швидко знижуватись. Різке охолодження організму може настати і без місцевих змін у тканинах. Смерть у таких випадках настає від переохолодження. Температура нижча від 0 °С у початковій фазі діє як збудник. ЦНС отримує з периферії сигнали і стимулює через центри стовбурової частини мозку дихання і кровообіг, посилює обмін і зменшує тепловіддачу. Нестача тепла компенсується його надходженням. Якщо дія холоду перевищує поріг фізіологічної норми, температура тіла починає знижуватись. Дихання, кровообіг і обмін речовин слабшають, рефлекси затухають, терморегуляція порушується. Останнім часом реакція організму детально вивчається у зв’язку з проблемою гіпо-термії, яка розробляється для хірургічної практики. Гіпотермією називають штучне зниження температури тіла людини зі спеціальною метою для операцій, наприклад, на серці, великих кровоносних судинах. Проблеми гіпотермії активно розробляються як за кордоном, так і в нас. Поряд з експериментальним вивченням гіпотермії на тваринах, у клініках проводять операції. Але дослідження показали, що можливість зниження температури в теплокровному організмі обмежується певними межами. Різні тканини по-різному реагують на зниження температури. Температура, при якій тканини зберігають свою життєздатність до повного повернення функцій, носить назву “біологічного нуля”. Так, для кори головного мозку такою температурою є +31 °С. При цій температурі настає втрата свідомості. Центри дихання і кровообігу переносять протягом деякого часу температуру +26-25 °С. Застосування гіпотермії в практиці дозволило виключити небезпеку тяжких ускладнень при операціях на серці і дало можливість проводити їх протягом 10-20 хвилин із припиненням кровообігу. Дослідження показали, що межею зниження температури є температура +25-26 °С. Зниження температури нижче +25 °С викликає незворотний стан, і повернути людину до життя при температурі +20 °С поки що неможливо. Від чого ж настає в таких випадках смерть? Механізм дії холоду і смерть від охолодження, незважаючи на численні дослідження, до цього часу не може вважатися остаточно з’ясованим. Очевидно, смертельний наслідок зумовлюється комплексом змін, які відбуваються в організмі під впливом низької температури. Відомо, що всі процеси в організмі за швидкістю і якісними реакціями наближаються до температури +36-37 °С. Падіння температури на 3-4 °С викликає уповільнення біологічних процесів у два рази, а зниження температури на 10 °С – у три-чотири рази. При такому уповільненні біологічних процесів властивість тканин сприймати кисень різко знижується, кров не віддає кисень тканинам. Різниця в насиченості киснем крові венозної і артеріальної мінімальна. Створюється свого роду кисневе голодування без аноксемії, до якого не залишається байдужою ЦНС, яка є особливо чутливою до порушення кисневого режиму. У тканинах затримуються різні токсичні речовини, що спричиняє смерть. Це своєрідна токсична асфіксія без аноксемії, за певними показниками аналогічна асфіксії при отруєнні ціаністими сполуками. При смерті від охолодження організм витрачає всі запаси теплової енергії, у печінці в цей період відзначається повна відсутність глікогену і цукру. Пам’ятаючи про це, при наданні першої медичної допомоги замерзаючим повинні бути вжиті заходи, спрямовані на негайне зігрівання хворого, особливо необхідно застосовувати гарячі компреси на потиличну, шийну діялнки для поліпшення діяльності продовгуватого мозку, а для нейтралізації теплового виснаження – вводити глюкозу. Місцева дія холоду викликає зміни, які називаються відмороженням. Залежно від інтенсивності і тривалості дії холоду розрізняють чотири ступені відмороження: 1) гіперемія (почервоніння) шкіри; 2) поява мухурів; 3) утворення поверхневих некрозів шкіри; 4) омертвіння тканин до кісток. При дослідженні трупів осіб, які загинули від переохолодження, при первинному огляді на місці виявлення і при судово-медичному розтині виявляється ряд характерних для цього виду смерті особливостей. На місці виявлення трупа в типових випадках смерті від дії на організм низької температури – взимку, де-небудь у полі, на снігу, як правило, спостерігається така картина: 1. До трупа, який лежить часто на відстані від снігової дороги, ведуть глибокі, нерівні, розміщені на ламаній лінії сліди від взуття, запорошені снігом (була заметіль, стомлена, знесилена людина, очевидно, збилася з дороги). 2. Труп лежить згорнутий “калачиком”, зіщулившись (характерна поза людини, яка ніби намагається зберегти тепло свого тіла), частина його перебуває в снігу. Під трупом – снігова ямка від танення, покрита тонкою шкірочкою криги. На віях і біля отворів носа наявні маленькі крижинки, на шкірі обличчя – маленькі буруваті садна – ушкодження окремими сні-жинками. 3. На відкритих частинах тіла можуть бути окремі ділянки відмороження, “озноблення”. 4. Трупні плями нерясні, червоного кольору (внаслідок окислення крові при проникненні кисню через вологу холодну шкіру з розпушеним епідермісом). 5. “Гусяча шкіра”. 6. Гниттєві плями на трупі, як правило, не спостерігаються. 7. Труп інколи замерзлий (перед розтином труп необхідно розморозити). При судово-медичному дослідженні трупа в морзі виявляються: 1. Голова. Відзначається інколи розходження швів кісток черепа, яке виникає після смерті при промерзанні вмісту черепа. Виявляється також повнокрів’я головного мозку і його оболонок, а головне, – сильний набряк м’якої мозкової оболонки зі збільшенням спинномозкової рідини в шлуночці (водянка мозку). 2. Грудна порожнина. Переповнення кров’ю порожнини серця за відсутності в ньому хворобливих змін. Є випадки різного забарвлення крові правої і лівої половини серця. 3. Черевна порожнина: а) у слизовій шлунку часто зустрічаються маленькі крововиливи. Вперше в 1895 р. саратовський лікар С. М. Вишневський описав нову тоді ознаку смерті від охолодження – крововиливи на слизовій шлунку (плями Вишневського). Ці крововиливи мають круглу форму – від крапки до горошини, рідше лінійно-хвилясті на поверхні складок. Вони темного кольору з червоним відтінком, кількість від десятка до багатьох десятків. Виникнення їх пов’язують з дією холоду на сонячне сплетіння. А. С. Ігнатовський багато працював над вивченням механізму утворення плям Вишневського і виявив: холод, мабуть, різко впливає на симпатичні нервові вузли, в першу чергу на сонячне сплетіння, в результаті чого порушується функція окремих клітин сонячного сплетіння і проходить нерівномірна іннервація судин органів черевної порожнини, де вони частково розширюються, тоді як під слизовим шаром судини, які проходять між секреторними залозами, при розширенні розриваються, внаслідок чого і утворюються крововиливи в підслизову оболонку; з’єднуючись із соляною кислотою, вони набувають бурувато-коричневого кольору внаслідок утворення солянокислого гематину. Цінність цієї ознаки підтверджується досвідом, практикою, а також працями багатьох авторів. Так, М. І. Касьянов (1952 р.), вивчаючи генез плям Вишневського, відзначив, що основа його полягає в трофічному впливі холоду на ЦНС, який викликає спазм судин, крововиливи і утворення геморагій з переходом в ерозію від наступної дії шлункового соку. Професор М. І. Райський у своїй докторській дисертації (1907 р.) щодо проведення Ігнатовським і Зубченко досліджень піддав сумніву діагностичну цінність плям Вишневського, зазначаючи, що він часто не виявляв їх при розтині трупів, які загинули від дії низької температури. Пізніше з’ясувалось, що утворення плям Вишневського має місце при поступовому, повільному умиранні організму. Очевидно, М. І. Райський досліджував випадки швидкої смерті від холоду і тому не виявляв плям Вишневського; б) переповнений сечовий міхур; в) маленькі крововиливи в слизову мисок нирок (ознака Фабрикантова, 1955 р.); г) втягнуте в паховий канал яєчко (ознака Пупарева, 1947 р.).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75192. Системы грамматических категорий, форм 21.64 KB
  Во многих языках существует 3 рода и они никак не связаны с животным миром. В тюркских языках тоже нет деления на роды. Основным падежом особенно в индоевропейских языках является именительный или абсолютный. В индоевроп языках процесс исчезновения падежной системы происходил с древнейших времен – процесс синкретизма – объединение нескольких значений в одно.
75195. Искусственные языки 27 KB
  Искусственные языки Система изучающая данную область называется Интерлингвистика Она изучает аналоги человеческого языка и языки используемые в узколокальных целях например машинные языки Эсперанто окциденталь или интерлингве идо волапюк – это искусственные языки которые изначально создавались с целью преодоления языкового барьера который существует в человечестве легенда о языковом барьере появилась ещё в дохристианское время во время строительства Вавилонской башни. в Варшаве появился проект языка эсперанто составленный...
75196. Язык и культура 22.01 KB
  Язык и культура. Язык самым тесным образом связан с культурой. Вопросом связи языка и культуры начали заниматься в конце 18 начале 19 в. Вильгельм фон Гумбольдт Гумбольдт утверждал что язык и материальная культура связаны.
75197. Просторечие и жаргон 30.5 KB
  Литературное просторечие – это когда в речи образованного человека встречается фамильярная лексика: братан земляк пацан батя к пожилому мужчине. Следует различать салонные жаргоны социальной верхушки которые возникают из ложной моды как стилистический нарост на нормальном языке; практической ценности в них нет; особенно опасно их проникновение в литературу и практические жаргоны исходящие из профессиональной речи и преследующие цели языкового обособления данной группы и тайноречия для осуществления своего ремесла и засекречивания...
75198. Функциональная классификация языков 19.85 KB
  Существует несколько видов социолингвистической классификации языков: Существуют языки-гиганты. Эти языки являются рабочими языками ООН: английский немецкий франц. Дело в том что носители малых языков просто переходят на языки более крупные более распространенные так как малые языки – неэффективны. Существует Красная книга языков России в которой перечисляются языки наиболее редкие.
75199. Общенациональный язык как система форм существования языка 43.5 KB
  Синтагматические связи и парадигматические отношения. Иерархические отношения в системе языка. Существует 3 типа системных отношений в языке: Синтагматические связи Парадигматические отношения Иерархические отношения Синтагматические связи связи и зависимости между языковыми элементами единицами любой сложности одновременно сосуществующими в линейном ряду тексте речи например между соседними звуками. На синтагматических отношениях строятся слова как совокупность морфем и слогов словосочетания и аналитические наименования...
75200. Искусственные языки 19.78 KB
  Искусственные языки Система изучающая данную область называется Интерлингвистика Она изучает аналоги человеческого языка и языки используемые в узколокальных целях например машинные языки Эсперанто окциденталь или интерлингве волапюк – это искусственные языки которые изначально создавались с целью преодоления языкового барьера который существует в человечестве легенда о языковом барьере появилась ещё в дохристианское время во время строительства Вавилонской башни. в Варшаве появился проект языка эсперанто составленный...