92108

Характеристика прямого вільного падіння

Доклад

Медицина и ветеринария

Вільне падіння людини характеризується рядом особливостей: зовнішні ушкодження локалізуються тільки на поверхні якою тіло контактувало з твердим покриттям; зовнішні ушкодження не відповідають внутрішніміз значною перевагою останніх; характерні численні конструкційні тобто виникаючі поза зонами прямої дії сили переломи кісток; значно виражені ознаки загального струсу тіла. Це численні переломи кісток скелета розриви і навіть відриви внутрішніх органів ушкодження головного мозку від поверхневих осередків забою до цілковитого...

Украинкский

2015-07-27

34.66 KB

0 чел.

Характеристика прямого вільного падіння.

Вільне падіння людини характеризується рядом особливостей:

— зовнішні ушкодження локалізуються тільки на поверхні, якою тіло контактувало з твердим покриттям;

— зовнішні ушкодження не відповідають внутрішнім,із значною перевагою останніх;

— характерні численні конструкційні, тобто виникаючі поза зонами прямої дії сили, переломи кісток;

— значно виражені ознаки загального струсу тіла.

Шкіра людини дуже добре протистоїть дії тупих твердих предметів, особливо, якщо сила направлена перпендикулярно до її поверхні. Тому поверхня шкіри або зовсім не ушкоджується, або на ній утворюються незначні синці, садна і значно рідше— рани, які, як правило,виникають не від удару об поверхню, а від дії уламків кісток зсередини.

Внутрішні ушкодження, навпаки, досить тяжкі і тим значніші, чим з більшої висоти впало тіло. Це — численні переломи кісток скелета, розриви і навіть відриви внутрішніх органів, ушкодження головного мозку — від поверхневих осередків забою до цілковитого його руйнування. Відірвані внутрішні органи чи їх частини можуть переміщуватись з однієї порожнини в іншу. Якщо внутрішні органи не відриваються, то загальний струс тіла дістає вияв у надривах зв’язкового апарату і в численних дрібних крововиливах у тканини внутрішніх органів.

Переломи кісток бувають як прямі, так і непрямі (на відстані). Локалізація переломів залежить від зони прикладення сили. Падіння на голову супроводжується осколковими переломами кісток склепіння та основи черепа. Падіння на спину викликає переломи лопаток, крижів, тазових кісток, прямі переломи ребер — по навколохребтових і лопаткових лініях, непрямі — по середньо-, передньопахвових та інших лініях. Спостерігаються також переломи хребта у вигляді розривів міжхребцевих дисків, переломи остистих і поперечних відростків.

При падінні на передню поверхню тіла спостерігаються прямі переломи кісток лицевого черепа, ключиць, грудини, лобкових кісток, ребер — по навкологрудинних і середньоключичних лініях, та непрямі — по середньо- та задньопахвових лініях. Падіння на випрямлені ноги викликає прямі переломи п’яткових кісток, непрямі (вбиті) переломи гомілкових кісток у зонах метафізів, компресійні переломи хребців у поперековому і грудному відділах, переломи шийок стегнових кісток та тазостегнових суглобів. Може також мати місце кільцеподібний перелом кісток основи черепа. Аналогічні переломи кісток основи черепа (як непрямі), компресійні переломи хребців, переломи сідничних кісток з розривами крижово-тазових сполучень спостерігаються при падінні на сідниці.

У випадках падіння на прямі ноги, долілиць чи горілиць мають місце симетричні ушкодження й переломи кісток стоп, лопаток, ребер з двох боків. Падіння на бік викликає прямі переломи ребер, переломи шийки стегна і вертлюжної западини з боку падіння і непрямі переломи ребер — з протилежного боку.

Якщо людина, падаючи з висоти, вдаряється об якісь виступаючі предмети, то тіло її в повітрі може перевертатись, а ушкодження утворюються на будь-яких поверхнях, у тому числі й на поверхні, протилежній місцю контакту з землею. ;

Судово-медичний експерт повинен пам’ятати про необхідність виявлення серед множинних ушкоджень від падіння, ушкоджень, спричинених іншими предметами

чи факторами, які передували падінню людини з висоти.

Це стосується й ушкоджень, що могли утворитися у процесі боротьби чи при самозахисту.

Падіння на площині Окреме місце займає експертиза у випадках падіння з висоти власного зросту, тобто з положення стоячи.

Таке падіння може бути мимовільним, наприклад, якщо людина послизнулась, а може бути наслідком поштовху чи удару, тоді йдеться про падіння з прискоренням. Найбільш небезпечним є ушкодження голови, яке часто супроводжується переломами кісток черепа і ушкодженням головного мозку та його оболонок.

Удар головою о тверде покриття чи якісь тверді виступаючі предмети спричиняє лінійні переломи кісток черепа, котрі поширюються по площі контакту. Лінії переломів можуть завершуватись поверхневими розколинами або перериватись, доходячи до швів або природних

отворів черепа. В зоні контакту голови з твердою поверхнею (зона удару), ушкодження мозку, особливо у випадках закритої внутрішньочерепної травми, можуть бути відсутніми або проявлятися у вигляді обмежених крововиливів під м’які мозкові оболонки або дрібнокрапкових крововиливів у сіру речовину мозку. На протилежному боці, тобто в зоні, протилежній місцю удару, майже завжди утворюються зони забою, які являють собою осередки червоного розм’якшення сірої речовини з дрібно- чи крупнокрапковими крововиливами навколо. Крововиливи можуть поширюватись у білу речовину мозку. У всіх випадках падіння на площині ушкодження головного мозку, здебільшого виникають на стороні, протилежній місцю удару.

Якщо людина падає навзнак, що частіше трапляється при мимовільних падіннях, ударяючись об тверде покриття потилицею, то зоною протиудару є полюси й основи лобних і скроневих часток мозку. Падіння долілиць викликає ушкодження мозку в зоні удару (полюси й основи лобових і скроневих часток), а ще більші — у зоні протиудару (полюси потиличних часток). Падіння на зону тім’яного горба супроводжується виникненням зони протиудару на основах і верхівках скроневої і лобної часток протилежного боку тощо.

Крововиливи під оболонки і в шлуночки мозку можуть мати місце в усіх випадках падіння на площині.

У випадках судово-медичного дослідження падіння на площині експерт повинен звертати увагу на ознаки падіння з прискоренням, викликаним поштовхом чи ударом сторонньої людини. Ці ушкодження звичайно локалізуються на боці, протилежному місцю контакту з твердим покриттям.