92125

Авіаційна травма, основні питання, які вирішуються при судово-медичної експертизі

Доклад

Медицина и ветеринария

Найчастіше такі ушкодження заподіюються особам які знаходяться всередині літака при падінні його на землю. Залежно від умов і обставин події авіаційну травму ділять на наступні види: травма всередині літака під час польоту; травма при покиданні літака; травма всередині літака при падінні його на землю; травма всередині літака що знаходиться на землі; травма осіб що знаходяться на землі поза літака; комбіновані травми. Характер авіаційної травми залежить від типу літака швидкості і висоти польоту кута падіння і т. Авіаційні травми на...

Украинкский

2015-07-27

33.57 KB

2 чел.

Авіаційна травма, основні питання, які вирішуються при судово-медичної експертизі.

Авіаційної травмою називають пошкодження, що виникають у членів екіпажу, пасажирів та інших осіб у процесі експлуатації та обслуговування літаків. Найчастіше такі ушкодження заподіюються особам, які знаходяться всередині літака, при падінні його на землю. Залежно від умов і обставин події авіаційну травму ділять на наступні види: травма всередині літака під час польоту; травма при покиданні літака; травма всередині літака при падінні його на землю; травма всередині літака, що знаходиться на землі; травма осіб, що знаходяться на землі поза літака; комбіновані травми. Характер авіаційної травми залежить від типу літака, швидкості і висоти польоту, кута падіння і т.д. Авіаційні травми на землі зустрічаються значно рідше і пов’язані з попаданням людей під гвинти працюючого двигуна літака або супроводжуючих його потоки повітря. При цьому спостерігаються великі грубі пошкодження тіла. З появою реактивних літаків відзначені випадки засмоктування в працюючі двигуни людини, надто близько підійшов до літака. Пошкодження, що спостерігаються при падінні літака, дуже різноманітні. Іноді за характером виявлених на трупах пошкоджень можна в деякій мірі судити про умови, за яких сталася катастрофа. Так, при падінні літака з великої висоти трупи загиблих часто піддаються розчленуванню. І навпаки, при ударі літака об землю під час горизонтального польоту або при невеликому нахилі до землі розчленування трупів, як правило, не спостерігається. Для з’ясування причин катастрофи велике значення має дослідження крові та внутрішніх органів з трупів пілота та членів екіпажу на предмет визначення алкоголю (наркотиків) і окису вуглецю. Ці дослідження повинні проводитися незалежно від того, поставлені чи ні подібні питання на вирішення експертизи. Отруєння окисом вуглецю можливо внаслідок потрапляння в кабіну пілота її невеликих кількостей, тим більше, що на висоті дію чадного газу посилюється. Виявлення карбоксигемоглобіну в крові трупів загиблих, звичайно, не дає можливості вирішити питання про джерело окису вуглецю, оскільки остання може утворитися в літаку під час пожежі від розбитого вогнегасника і т.д. Одночасне перебування кіптяви в дихальних шляхах і опіків слизової оболонки дихального горла дозволяє стверджувати, що потерпілий перебував у атмосфері пожежі. Відсутність всіх цих ознак вказує на те, що труп обгорів вже після падіння літака. При дослідженні трупів у випадках авіаційної травми часто виникає питання про ідентифікацію особи загиблих. Для цього повинні бути використані особливі прикмети (татуювання, родимі плями і т.д.), рубці, зубні протези, а також одяг та взуття. Іноді виникає необхідність у проведенні реставрації трупа для наступного пізнання. Проведення судово-медичної експертизи при авіаційної травмі підрозділяється на наступні етапи: виявлення пошкоджень, властивостей травмуючого предмета і механізму його дії; визначення послідовності виникнення пошкоджень; угруповання ушкоджень за властивостями і механізму дії травмуючих предметів; формулювання висновків про можливість утворення всіх виявлених пошкоджень при умовах, встановлених органами розслідування. Основні питання, які вирішуються судово-медичною експертизою при авіаційної травмі При судово-медичній експертизі дозволяють наступні питання: 1. Яке був стан здоров’я пілота та інших членів екіпажу перед польотом? Не погіршилася воно під час польоту? 2. Які пошкодження виявлені на трупах членів екіпажу, який механізм їх утворення, від впливу яких частин кабіни вони утворилися? 3. Яка послідовність утворення цих пошкоджень? 4. Чи є ці пошкодження прижиттєвими? 5. Знаходилися члени екіпажу за життя в осередку пожежі? 6. У якій позі знаходилися пілот та інші члени екіпажу в момент зіткнення літака з землею? Чи знаходився пілот на своєму робочому місці і чи намагався керувати літаком? 7. Виявлено чи в крові і тканинах загиблих етиловий спирт (наркотики)? 8. Яка причина смерті членів екіпажу, коли і як швидко вона наступила? 9. Чи немає на трупах пілота та інших членів екіпажу вогнепальних або колото-різаних ран, а також інших пошкоджень, які не є авіаційної травмою? 10. Якому члену екіпажу, кому з пасажирів належать виявлені останки, предмети спорядження, одягу та взуття? 11. Яка можливість заподіяння ушкоджень конкретними деталями і частинами літака? 12. Чи відповідають ушкодження на тілі та одязі потерпілих? 13. Яка можливість виникнення пошкоджень при певних обставинах АП? Розслідування авіаційних катастроф проводиться комісійної експертизою за участю судово-медичного експерта і фахівців з авіаційної медицини та авіаційній техніці.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81572. Важнейшие белки миофибрилл: миозин, актин, актомиозин, тропомиозин, тропонин, актинин. Молекулярная структура миофибрилл 116.56 KB
  Молекулярная масса миозина скелетных мышц около 500000 для миозина кролика 470000. Молекула миозина имеет сильно вытянутую форму длину 150 нм. Легкие цепи находящиеся в головке миозиновой молекулы и принимающие участие в проявлении АТФазнойактивности миозина гетерогенны по своему составу. Количество легких цепей в молекуле миозина у различных видов животных и в разных типах мышц неодинаково.
81573. Биохимические механизмы мышечного сокращения и расслабления. Роль градиента одновалентных ионов и ионов кальция в регуляции мышечного сокращения и расслабления 107.85 KB
  В настоящее время принято считать что биохимический цикл мышечного сокращения состоит из 5 стадий: 1 миозиновая головка может гидролизовать АТФ до АДФ и Н3РО4 Pi но не обеспечивает освобождения продуктов гидролиза. Актомиозиновая связь имеет наименьшую энергию при величине угла 45 поэтому изменяется угол миозина с осью фибриллы с 90 на 45 примерно и происходит продвижение актинана 1015 нм в направлении центра саркомера; 4 новая молекула АТФ связывается с комплексом миозинFактин; 5 комплекс миозинАТФ обладает низким...
81574. Саркоплазматические белки: миоглобин, его строение и функции. Экстрактивные вещества мышц 122.6 KB
  Концентрация адениновых нуклеотидов в скелетной мускулатуре кролика в микромолях на 1 г сырой массы ткани составляет: АТФ 443 АДФ 081АМФ 093. в мышечной ткани по сравнению с концентрациейадениновых нуклеотидов очень мало. К азотистым веществам мышечной ткани принадлежат имидазолсодержащие дипептиды карнозин и ансерин.; метилированное производное карнозина ансерин был обнаружен в мышечной ткани несколько позже.
81575. Особенности энергетического обмена в мышцах. Креатинфосфат 126.43 KB
  Принято считать что процессом непосредственно связанным с работающим механизмом поперечнополосатого мышечного волокна является распад АТФ с образованием АДФ и неорганического фосфата. Возникает вопрос: каким образом мышечная клетка может обеспечить свой сократительный аппарат достаточным количеством энергии в форме АТФ т. каким образом в процессе мышечной деятельности происходит непрерывный ресинтез этого соединения Прежде всего ресинтез АТФ обеспечивается трансфосфорилированием АДФ с креатинфосфатом. Данная реакция...
81576. Биохимические изменения при мышечных дистрофиях и денервации мышц. Креатинурия 106.28 KB
  Общими для большинства заболеваний мышц прогрессирующие мышечные дистрофии атрофия мышц в результате их денервации тенотомия полимиозит некоторые авитаминозы и т. являются резкое снижение в мышцах содержания миофибриллярных белков возрастание концентрации белков стромы и некоторых саркоплазматических белков в том числе миоальбумина. Наряду с изменениями фракционного состава мышечных белков при поражениях мышц наблюдается снижение уровня АТФ и креатинфосфата.
81577. Химический состав нервной ткани. Миелиновые мембраны: особенности состава и структуры 152.07 KB
  Данилевский впервые разделил белки мозговой ткани на растворимые в воде и солевых растворах белки и нерастворимые белки. которые разделили белки нервной ткани на 4 фракции: извлекаемые водой 45 раствором КСl 01 раствором NOH и нерастворимый остаток. В настоящее время сочетая методы экстракции буферными растворами хроматографии на колонках с ДЭАЭцеллюлозой и дискэлектрофореза в полиакриламидном геле удалось выделить из ткани мозга около 100 различных растворимых белковых фракций.
81578. Энергетический обмен в нервной ткани. Значение аэробного распада глюкозы 129.8 KB
  На долю головного мозга приходится 23 от массы тела. Следовательно 100 г мозга потребляет в 1 мин 37 мл кислорода а весь головной мозг 1500 г 555 млкислорода. Газообмен мозга значительно выше чем газообмен других тканей в частности он превышает газообмен мышечной ткани почти в 20 раз. Интенсивность дыхания для различных областей головного мозга неодинакова.
81579. Биохимия возникновения и проведения нервного импульса. Молекулярные механизмы синаптической передачи 109.17 KB
  Молекулярные механизмы синаптической передачи Большинство исследователей придерживаются мнения что явления электрической поляризации клетки обусловлены неравномерным распределением ионов К и Nпо обе стороны клеточной мембраны. Мембрана обладает избирательной проницаемостью: большей для ионов К и значительно меньшей для ионов N. При определенных условиях резко повышается проницаемость мембраны для ионов N. Объясняется это тем что количество ионов N выкачиваемых из клетки с помощью натриевого насоса не вполне точно уравновешивается...
81580. Медиаторы: ацетилхолин, катехоламины, серотонин, γ-аминомаслянная кислота, глутаминовая кислота, глицин, гистамин 107.74 KB
  γАминомасляная кислота выполняет в организме функцию ингибирующего медиатора центральной нервной системы. Действие ГАМК в ЦНС осуществляется путём её взаимодействия со специфическими ГАМКергическими рецепторам Глутаминовая кислота является нейромедиаторной аминокислотой одним из важных представителей класса возбуждающих аминокислот. Эндогенные лиганды глутаминатных рецепторов глутаминовая кислота и аспарагиновая кислота.