92139

Від розвитку когнітивних здібностей до соціального інтелекту

Доклад

Логика и философия

У новонародженого немовляти в головному мозку знаходиться приблизно сто мільярдів нейронів і більше пятдесятьох трильйонів синапсів що звязують нейрони. Потім здатність мозку формувати нові синапси поступово зменшується. А таких вільних нейронів у людському головному мозку з роками стає все менше й менше. Найважливішу роль у продуктивній розумовій діяльності відіграє структурна організація головного мозку й здійснення його функцій.

Украинкский

2015-07-27

40.9 KB

0 чел.

Від розвитку когнітивних здібностей до соціального інтелекту

Фізіологічно розвинений мозок людини ще не є власне «розум». Це тільки онтологічна основа для здійснення когнітивних здібностей. ДНК людини складається з 3 мільярдів нуклеотидних основ. Ці основи згруповані в спеціалізовані ділянки, названі генами, яких налічується від 30 до 40 тисяч. Кожен ген відповідає за ту чи іншу характеристику організму, інтелект, зріст, колір очей, зокрема за патології та хвороби. Генетично обумовлений і мозок людини. У новонародженого немовляти в головному мозку знаходиться приблизно сто мільярдів нейронів і більше п’ятдесятьох трильйонів синапсів, що зв’язують нейрони. Приблизно половина всіх генів ДНК різною мірою впливають на формування центральної нервової системи. У перші тижні та місяці життя у дитини зростає кількість синаптичних зв’язків, доходячи до тисячі трильйонів. Потім здатність мозку формувати нові синапси поступово зменшується. Проте, людський мозок продовжує встановлювати нові синаптичні зв’язки. Цей процес триває все життя. У той же час деякі нейронні «системи» з віком уповільнюються в плані розгалуження. Це стосується й нейроструктур відповідальних за сприйняття мови. Саме ці нейронні мережі втрачають гнучкість до десятилітнього віку. Тенденція зменшення лінгвістичних можливостей зі збільшенням віку пояснює ті складнощі, з якими стикаються літні люди при оволодінні новими мовами. Мовні здібності безпосередньо залежать від кількості вільних нейронів, що реагують на появу нових фонем. А таких вільних нейронів у людському головному мозку з роками стає все менше й менше.

Термін «когнітивний» має достатньо широке застосування в сучасних наукових дисциплінах – лінгвістиці, нейрофізіології, неврології, психології, філософії, антропології, комп’ютерних науках і теорії штучного інтелекту. Багато що залежить також від локальних контекстів застосування поняття в окремих науках. Латинські терміни cognitio, cognoscere спочатку вказували на «вивчення, пізнання, осмислення, усвідомлення». Звідси «когнітивні здібності» – це комплексна усвідомлена діяльність керувати інтелектуальними актами, інтегруючи їх. Проте, когнітивні акти можуть бути не тільки усвідомленими й раціональними, але можуть існувати й несвідомо.

Когнітивна робота полягає головним чином в адекватному сприйнятті, обробці та творчій трансформації емпіричного й символічного досвіду. Найважливішу роль у продуктивній розумовій діяльності відіграє структурна організація головного мозку й здійснення його функцій. Уживається термін «когнітивність» найчастіше у філософії й психології там, де мова йде про пізнавальну діяльність, коли вона пов’язана з абстрагуванням, навчанням, міркуванням, розвитком інтелекту, слугує зручним інструментом для опису різних модальностей розуму.

Зачатки когнітивних здібностей у гомінід з’явилися звичайно не для того, щоб розвивати абстрактне мислення для занять математикою або філософією. Практичні завдання з виживання в агресивному середовищі вимагали точності й ефективності прийнятих рішень. Так поступово природним відбором зберігалася практична раціональність рішень, цільове планування майбутніх дій, цілеспрямованість та інтелектуальне управління діяльністю. Великого значення набував внутрішній план віртуальних (передбачуваних) дій, багаторазове уявне «примірювання» до проблемної зовнішньої ситуації, а також аналіз ризиків та альтернативних рішень. Особини з найбільш ефективними когнітивними здібностями мали перевагу в боротьбі за існування. Вони залишали потомство з цими якостями. Так вони закріплювалися поступово на видовому рівні. Адаптація до умов навколишнього середовища, що постійно змінюються, (тропічний ліс – савана) вимагала від приматів і гомінід швидкого, ефективного вирішення комплексних завдань, а отже – більшого й складніше утвореного головного мозку. Але змінювалися стрімко не лише природні умови. Чисельно збільшувалися групи homo sapiens та ускладнювалася взаємодія між ними, трансформуючись від невербальної комунікації (характерної для приматів) у напрямі домінування мовленнєвих практик.

Кора головного мозку у приматів і гомінід займає приблизно 80% об’єму мозку. При цьому її розміри збільшуються залежно від збільшення соціальної групи, що складається з представників певного біологічного виду. Річ у тім, що одна з основних функцій кори людського мозку – обробка соціальної інформації. Кожен індивідуум у групі вільно або мимоволі змушений слідкувати за поведінкою своїх «близьких» (родичів і друзів), враховувати поведінку потенційних друзів, нейтральних особин або ворогів. У великій групі окрім власне друзів є ще їхні друзі, їхні вороги. Ці соціальні ланцюжки навантажені тактичним й стратегічним соціетальним змістом, залежать від кількості групи.

Аби вдало адаптуватися до мінливого соціального середовища, необхідно було досліджувати зміст цих комунікативних ланцюжків і правильно прогнозувати поведінку оточуючих. Сьогодні політики маніпулюють такими виразами як – «дружні країни» або «країни вісі зла», тобто це вже вказівка у бік «мегадрузів» і «мегаворогів». Сепарація «друзів» від «ворогів» і визначення їхніх характеристик мали місце ще в приматів. Щоб вирізнити об’єктивну якість стосунків у групі індивідові необхідно мати високорозвинені когнітивні здібності, оскільки потрібно в розумі реконструювати спосіб мислення та можливі вчинки «іншого». Зрозуміло, що чим більше група, тим більше взаємодій і ще більше варіантів мислення й поведінкових актів, які потрібно правильно «обчислювати» й інтерпретувати. Так формуються передумови для функціонування ефективного абстрагованого теоретизування для обирання єдино вірної та безпечної поведінкової стратегії. Головний принцип такого результативного мислення – варіативність. Використання мови в гомінід набагато збільшує засоби аналізу, самоаналізу та маніпулювання членами даного співтовариства. Часті конфлікти в групі вимагали інтенсивної комунікації з метою вирішення небезпечної для співтовариства ситуації. І ті особини, які когнітивно, комунікативно й «лінгвістично» були більш розвинутими, підвищували свій статус після завершення конфлікту. Їхні гени виявлялися більш затребувані самицями й біологічним видом у цілому. Феномен «мудрості» в стародавніх культурах є наслідком виділення розумних «парламентерів» як необхідно затребуваних прогресуючим співтовариством.

Базовими характеристиками інтелектуальної діяльності, що посилили адаптацію пращурів сучасної людини до природного й соціального середовища проживання, були: здатність швидко аналізувати й оцінювати складні ситуації, спроможність актуального планування й прогнозування, здатність економного послідовного досягнення поставленої мети. Спільним знаменником таких даних була наявність високих когнітивних здібностей та розвиненого соціального інтелекту, хоча спочатку він був примітивним. Ці риси закріплювалися генетично й за допомогою механізму спадковості передавалися наступним поколінням. До того ж поведінкові патерни, засновані на розумній діяльності, постійно вдосконалювалися й поширювалися в результаті роботи механізму природного відбору.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22618. Прямі вимірювання 929.5 KB
  Щоб отримати наближені значення похибки у формулу підставляють не істинне а так зване дійсне значення вимірюваної величини. Коли мова йде про похибки то їх звичайно підрозділяють на 3 категорії: промахи систематичні похибки та випадкові похибки. Промахи або грубі похибки виникають як результат неуважності експериментатора несправності приладів різких відхилень в умовах проведення експерименту стрибок напруги в електричній мережі та таке інше. Систематичні похибки відзначаються тим що не змінюються протягом часу.
22619. Вимірювальний практикум. Механіка 23 KB
  Вступні лекції Перша лекція Друга лекція Третя лекція Вимірювальний практикум Визначення густини твердого тіла Вимірювання струмів та напруг у колах постійного струму Вимірювання опорів за допомогою мостової схеми постійного струму Вимірювання електрорушійної сили ЕРС та напруг компенсаційним методом Градуювання напівпровідникового датчика температури Методичні вказівки до лабораторної роботи Електронний осцилограф Завдання до лабораторної роботи Визначення питомого опору провідника Механіка Вивчення коливань струни Вивчення...
22620. Вимірювання опорів за допомогою мостової схеми постійного струму 57.5 KB
  Вимірювання опорів за допомогою мостової схеми постійного струму. Вимірювання невідомих опорів за допомогою мосту Уітстона. Вимірювальні магазини опорів блок гальванометрів джерело живлення набір невідомих опорівз'єднувальні провідники.1 Вона складається з чотирьох опорів R1 R2 R3 R4 утворюючих плечі мосту гальванометра G та джерела живлення U підключених відповідно до діагоналей мосту ВД та АС.
22621. Крутильний балістичний маятник 181 KB
  Визначення швидкості польоту кулі у повітрі за допомогою крутильного балістичного маятника. Макетна установка для здійснення непружної взаємодії кулі та крутильного балістичного маятника вимірювання його кута відхилення та періоду колівань металеві кулі. Як у випадку балістичного так і балістичного крутильного маятника час співудару кулі з маятником значно менший порівняно з періодом виникаючих коливань Т тобто маятник не встигає відчутно відхилитися за час співудару. Якщо під час руху маятника знехтувати моментом сил тертя то можна...
22622. Вимірювання струмів та напруг у колах постійного струму 60 KB
  Для вимірювань у колах електричного струму користуються електровимірювальними приладами які промисловість випускає у великій кількості. Найчастіше вимірювання у колах постійного струму здійснюється за допомогою приладів магнітоелектричної системи. Магнітоелектричні прилади дозволяють отримати кут повного відхилення стрілки у межах 90 100 і можуть бути використані для вимірювань тільки постійного струму.
22623. Градуювання напівпровідникового датчика температури 81.5 KB
  При вимірюванні опору постійному струму натискати кнопку K можна тільки після підключення об'єкту вимірювання.Зняти залежність опору напівпровідникового датчика від температури та побудувати графік T = f R. Наприклад як фізичний принцип за яким можна побудувати термометр широко використовується залежність опору R від температури Т. Для реєстрації незначних змін опору супутніх незначним перепадам температур потрібна апаратура високої точності а це ускладнює але не виключає зовсім застосування металів як датчиків температури.
22624. Визначення моментів інерції твердого тіла 246.5 KB
  Визначення моментів інерції твердого тіла.Експериментальне визначення параметрів еліпсоїда інерції твердого тіла. 3 Запишемо це векторне рівняння у проекціях на вісі координат з початком у точці беручи до уваги що : 4 З метою спрощення зробимо наступні позначення у рівняннях 4: 5 Вирази позначені однаковими подвійними індексами відтворюють моменти інерції тіла відносно відповідних осей наприклад ОХ ОУ ОZ тобто ті моменти інерції...
22625. ГІРОСКОП 112.5 KB
  Вимірювання швидкості прецесії гіроскопа. Визначення моменту імпульсу та моменту інерції гіроскопа. Макетна установка для спостереження явища регулярної прецесії гіроскопа та виконання необхідних вимірювань. Головне припущення елементарної теорії гіроскопа полягає у тому що і при повільному русі осі обертання у будьякий момент часу момент імпульсу гіроскопа відносно його нерухомої точки вектор вважається направленим по осі гіроскопа у той же бік що й вектор кутової швидкості .
22626. Принципова схема лазера. Властивості лазерного випромінювання. Основні типи лазерів 47.5 KB
  Властивості лазерного випромінювання.Такий процес називається вимушеним індукованим випромінюванням. Для виходу випромінювання одне з дзеркал резонатора роблять напівпрозорим. Окрім підсилення хвилі активним середовищем є фактори що зменшують амплітуду хвилі фактори: коефіцієнт відбивання дзеркал r 1 виводимо частину випромінювання з системи дифракція розсіяння світла середовищем резонатора.