92140

Соціальна адаптація як чинник енцефалізації: мова й інтелектуальний розвиток

Доклад

Логика и философия

Поступово мовні навички закріпили й поглибили прогрес формування нових послідовних нейронних схем у головному мозку гомінід. Будова головного мозку для здійснення мовних практик була в принципі відповідною вже у приматів. Праву й ліву півкулі мозку малих мавп спеціалізовано так що ліва півкуля відповідальна за комунікативні функції а права за зорове сприйняття. Отже онтологічно мозок приматів був уже достатньо готовий до еволюції мозку з грою на підвищення інтелекту.

Украинкский

2015-07-27

41.49 KB

0 чел.

Соціальна адаптація як чинник енцефалізації: мова й інтелектуальний розвиток

Важливим чинником оптимізації інтелектуального розвитку для приматів і гомінід була адаптація в умовах достатньо складної соціальної організації в групах. Передбачається, що навики балістичного полювання потужно розвинули мисленнєві здібності людини. Іншим важливим «трігером» інтелектуалізації був повсякденний розвиток мовних практик. Мовлення як основа продуктивної комунікації й особливо синтаксичні її структури безпосередньо пов’язані з практиками балістичних «примірянь» у «внутрішньому мовленні». Мовна комунікація в групі мисливців, якщо полювання було результативним приводила до того, що мова продовжувала ефективно розвиватися поза полюванням.

Поступово мовні навички закріпили й поглибили прогрес формування нових послідовних нейронних схем у головному мозку гомінід. І, тому, закономірно, що мовлення стає головним ресурсом розвитку інтелекту на багато тисячоліть уперед. Вікові періоди також впливають на успішне оволодіння мовленням. Дослідження вчених показують, що вирішальний етап розвитку мовлення в людському товаристві – перші дванадцять років життя дитини. Причому, найбільш важливий період формування мовлення припадає на часовий інтервал від одного до чотирьох років. Основна мета мовних практик полягає в тому, щоб забезпечити ефективний зв’язок між нашими знаннями про світ (картина світу, репрезентація світу в мовленні) та наявною системою комунікації, за допомогою якої відбувається спілкування з іншими людьми, які володіють подібними ж моделями мислення й аналогічними мовними якостями. У спрощеному виді генезис вивчення мови людиною виглядає наступним чином: до кінця першого року життя – оволодіння фонетичними навичками, до 4-5 років – синтаксисом і, врешті, до 15-16 років – оволодіння семантичним аспектом мовлення.

Будова головного мозку для здійснення мовних практик була в принципі відповідною вже у приматів. Праву й ліву півкулі мозку малих мавп спеціалізовано так, що ліва півкуля відповідальна за комунікативні функції, а права – за зорове сприйняття. Тобто правопівкульна й лівопівкульна спеціалізації відбулися ще до розділення гомінід і приматів. Отже, онтологічно мозок приматів був уже достатньо готовий до еволюції мозку з «грою на підвищення» інтелекту. Виграш опинився в гомінід, а точніше – у homo sapiens. Ще в ХІХ столітті фізіологами було доведено, що мовлення регулюється певними зонами мозку. Ліва півкуля мозку у людей відповідає за мовну функцію. Зокрема, за продукування мовлення, синтаксичне вибудовування слів у необхідній послідовності відповідає так звана «зона Брока». Ця частина головного мозку відповідає за точну вимову слів і правильне конструювання речень у мовленні. Інша функція мозку, необхідна вже для розуміння почутого мовлення залежить від роботи «зони Верніке». Люди, у яких спостерігаються порушення в зоні Верніке, розмовляють швидко і, з формальної точки зору граматично правильно, проте їх мовлення фактично позбавлено сенсу, оскільки вони очевидно не розуміють мовлення інших людей, а також про що вони говорять.

Є ще одна особливість подальшої еволюції мозку гомінід. Окрім лобових доль мозку, що відповідають за контроль над управлінням раціональної доцільної діяльності, велику роль у розвитку мовлення відіграє мозочок. Не зважаючи на те, що мозочок за об’ємом дорівнює лише одній десятій мозку, загальна кількість нейронів, зосереджених у мозочку така ж як і в решті всіх інших відділів мозку. Основна функція мозочка полягає також й у виробленні складних рухів (наприклад, балістичних). За останні 3 мільйони років мозочок значно збільшився у своїх розмірах. Дослідження в галузі лінгвістики, нейрофізіології, еволюційної біології, психології, антропології й палеоантропології доводять, що людська здатність користуватися мовою – це наслідок біологічної еволюції. Проте й соціальна еволюція відіграла значну роль у формуванні мовної комунікації.

Існує гіпотеза, що збільшення розмірів групи спричинило також і збільшення мозку. Це відбувалося через більш складні комунікативні стосунки в групах гомінід і, отже, значного зросту соціальної інформації. Чим більше була група, тим складніше аналіз взаємодій відбувався в психіці кожного індивідуума. Кожен член соціальної групи для ефективної обробки нових обсягів інформації повинен був знати й розуміти причини й наслідки діяльності друзів і ворогів. Моделювання своєї поведінки та поведінки інших передбачає коректування свого образу думок-емоцій-дій залежно від результатів оцінки ситуації. Це породжує примітивний самоаналіз і формує надалі інтелектуальну рефлексію (саморефлексію). Для того, щоб коректування власних дій було результативним, потрібно було припустити, що особини, які поряд, володіють таким же типом мислення.

Напевно мовлення виникає як інструмент регулювання ієрархічних відношень і конструювання тактичних і стратегічних коаліцій у групі. У свою чергу, збільшення мозочка й неокортекса спричинило інтенсивний розвиток мовної комунікації. Патологія або ушкодження мозку створюють проблеми для ефективної комунікації. Відмічено, що у індивідуумів з травмами правої півкулі в основному зберігаються мовленнєві характеристики, проте усне мовлення вони сприймають механічно. Такі люди не можуть розпізнавати іронію, а також не відрізняють серйозність від агресивності співрозмовника.

Пристосування до рослинного й тваринного оточення вимагає набагато меншого інтелекту, ніж достовірні припущення щодо реакцій представників своєї групи у відповідь на власну поведінку. Примати – це суспільні тварини з досить високою організацією в групі. При цьому зі збільшенням головного мозку діяльність групи й окремих особин вимагала постійно все більш високого рівня комунікативної взаємодії. Таким чином, складна та варіабельна соціальна організація приматів і гомінід примушувала всіх і кожного розвивати здатність ефективної символічної комунікації. Вдалі моделі поведінки в групі закріплювалися через механізм спадковості на видовому рівні. Однією з ключових функцій глибинних структур мови очевидним є соціальне пізнання. Здатність досягати соціальних цілей (підвищення ієрархії в групі, посилення влади над іншими особинами, у людей ми б назвали це «кар’єрним ростом», «політичною кар’єрою») – психологи називають соціальним інтелектом. Розвиток соціального інтелекту поза сумнівом був значущим чинником еволюції головного мозку приматів і гомінід.

Уже давно ведуться наукові дискусії про те, коли й де вперше з’явилася мова. В основному докази спираються на дані антропології (фізіологічні передумови) і наявність знаків (артефактів). Більшість дослідників уважають, що розвинені знакові системи (мови) виникли приблизно 50 тисяч років тому, коли прискорено розповсюджуватися набагато складніші інструменти. Ця теорія «пізнього походження мови» заснована на гіпотезі «креативного вибуху», що призвів до соціального й культурного повороту та відбився у всіх галузях архаїчного існування людей.

Проте дані порівняльної анатомії дозволяють висунути гіпотезу про більш раніше походження мови. Річ у тому, що для продукування мовлення необхідні певні анатомічні органи. Морфологічні особливості викопних гомінід дозволяють припустити, що мова з’являється між 500 тис. років і 250 тис. років тому, не зважаючи на відносно пізній розвиток утилітарних і неутилітарних технологій, теорія про недавнє виникнення людської мови не відповідає даним анатомії. Швидше за все мова поступово (а можливо й стрибкоподібно) формувалася протягом декількох сотень тисяч років – між 500 тис. років і 50 тис. років тому. Мова постійно змінюється й навіть зараз продовжує еволюціонувати. Очевидно, що розвинені мовні здібності необхідні були завжди для здійснення ефективної адаптації в соціумі. Мабуть тому природний відбір сприяв посиленню й закріпленню комунікативних мовленнєвих практик, і, тим самим – еволюції мови. Розвинені мовні здібності корелюють з високим інтелектуальним рівнем індивідуума. Найважливішою, перспективною, а надалі – цивілізучою функцією мови, виявилася можливість надійно зберігати величезні масиви соціально й культурно значущої інформації та передавати її наступним поколінням (спочатку в усній, а потім і в письмовій формі).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27148. Многомерные хранилища данных 69.22 KB
  Сущность многомерного представления данных состоит в следующем. Например для описания процесса продаж могут понадобиться сведения о наименованиях товаров или их групп о поставщике и покупателе о городе где производились продажи а также о ценах количествах проданных товаров и общих суммах. Представление данных в виде многомерных кубов более наглядно чем совокупность нормализованных таблиц реляционной модели структуру которой представляет только администратор БД.
27149. Реляционные ХД 11.22 KB
  Данные хранятся в реляционных таблицах но образуют специальные структуры эмулирующие многомерное представление данных. Многомерные ХД реализуют многомерное представление данных на физическом уровне в виде многомерных кубов. Гибридные ХД сочетают в себе свойства как реляционной так и многомерной модели данных. Виртуальные ХД не являются хранилищами данных в привычном понимании.
27150. ВВЕДЕНИЕ В OLAP 336.95 KB
  И если количество аналитиков в десятки раз меньше числа кассиров то объемы данных необходимых для анализа превышают размер средней транзакции на несколько порядков величины. Технология OLAP Online Analytical Processing представляет собой методику оперативного извлечения нужной информации из больших массивов данных и формирования соответствующих отчетов. Однако вскоре выяснилось что OLAPсистемы очень плохо справляются с ролью посредника между различными транзакционными системами источниками данных и клиентскими приложениями.
27151. Информационные системы 10.52 KB
  ETL получает несогласованные данные которые надо преобразовать к единому формату. ETL загружает данные в центральное хранилище. SRD должно доставить данные в различные витрины в соответствии с правами доступа графиком доставки и требованиями к составу информации.
27152. Модели данных, используемые при построении Хранилищ Данных 52.16 KB
  Принципы построения систем ориентированных на анализ данных Модели данных используемые при построении Хранилищ Данных В настоящее время наибольшее распространение получили три вида моделей хранилищ данных: многомерная реляционная и комбинированная. Измерения играют роль индексов используемых для идентификации конкретных значений данных. Вращение изменение порядка измерений; обычно для двухмерных сечений остальные фиксированные для приведения данных к форме удобной для восприятия; Свертка замена одного из значений измерения другим ...
27153. Формат BluRay 2.09 MB
  Приведены основные технические характеристики BDдиска. Это и гибридный лазер способный генерировать излучение трех длин волн: 780 нм 650 нм и 405 нм объектив с изменяемой числовой апертурой SONY голографический оптический элемент LG дифракционный оптический элемент Matsushita высокопрочное защитное покрытие поверхности диска DURABIS2 TDK регистрирующие материалы для записываемых дисков органический Fuji и неорганический TDK новейшие технологии мастеринга новых дисков с использованием термохимической реакции в материале...
27154. Магнитофоны форматов ADAT и DTRS 520 KB
  ADAT Магнитофоны формата ADAT разработаны фирмой Alesis что и отражено в аббревиатуре его названия ADAT Alesis Digital Audio Tape. Для своих магнитофонов фирма Alesis разработала специальный оптический интерфейс ADI Alesis Digital Interface с помощью которого можно по одному оптоволоконному кабелю передавать восемь звуковых каналов с разрешением до 24 разрядов. показан образец магнитофона формата ADAT Alesis M20. 2 представлена модель Alesis XT20 которая обладает теми же функциональными возможностями что и М20 но кроме того...
27155. DASH 486.5 KB
  В 1988 году появился 48дорожечный магнитофон РСМ3348 в котором также используется полудюймовая лента и который обеспечивает полную взаимозаменяемость со своим предшественником РСМ3324 благодаря тому что 24 дополнительные дорожки здесь записываются в промежутках между дорожками предыдущего формата рис. Дополнительная дорожка 2 служит для записи временного кода по стандарту SMPTE а дополнительная дорожка 3 для записи сигналов управления. Канал управления Данные записываемые на дорожку управления дополнительная дорожка 3 на рис. При...
27156. Канальное кодирование (модуляция) 137 KB
  Канал Q Канал Q содержит данные хронирования содержимого диска и нужен для обеспечения функций поиска заданного фрагмента повтора воспроизведения по программе а также обеспечивает возможность индикации текущего времени как на диске в целом так и на каждой дорожке в отдельности. Одновременно с этим в графе Начало музыкального фрагмента записывается время соответствующее началу в минутах секундах и блоках одна секунда 75 блокам номера от 00 до 74 по шкале времени исчисляемому от начала программной зоны диска начало первого...