92144

Методологічні засади ноосферології. Специфіка міждисциплінарних досліджень

Доклад

Логика и философия

Необхідно використовувати термін ноосфера ефективно й не тільки в галузі філософії природознавства але також у сфері соціальних наук і гуманітарних дисциплін. Вивчення ноосфери передбачає не тільки академічну підготовку дослідників але й широку ерудицію в різних галузях знання: біології загальної фізики екології економіки інформатики епістемології соціальної філософії філософії культури філософської антропології аксіології філософії науки та філософії техніки.

Украинкский

2015-07-27

37.78 KB

0 чел.

Методологічні засади ноосферології. Специфіка міждисциплінарних досліджень

Сучасне наукове знання постійно розвивається, спеціалізується, і тому неминучо з’являються нові наукові галузі. Цей процес диференціації й уточнення компетенції окремих академічних дисциплін характерний для всього поля науки епохи модерну й продовжує розгортатися вже в ХХІ столітті. Наприклад, лише в геології сьогодні налічується вже більше 100 спеціальних геологічних дисциплін. У такій ситуації ускладнення всього поля наукового знання мають місце дві основні на перший погляд суперечливі й одночасно взаємодопоміжні тенденції: диференціація й інтеграція наук. Цей непростий процес відбувається на тлі прагнення вчених до пошуків інтердисциплінарної комунікації. Міждисциплінарні дослідження, проекти, конференції, публікації в наукових журналах досить часто приводять до отримання інноваційних результатів і науково-технологічних проривів значущих для людства.

Ноосферологія може стати «пілотним» концептуальним проектом, каркасом у межах якого соціальні науки, природознавство та філософія спробують виробляти продуктивні методологічні, міждисциплінарні, компліментарні підходи до розуміння планетарного феномену розумної людської діяльності. Першочергове завдання – побудова понятійного апарату й виокремлення актуальних проблем сучасного вчення про ноосферу. Слід збудувати концептуальні засади наступних тем: технологічні, комунікативні, економічні, ресурсні й екологічні ризики в планетарному масштабі, ноосферна безпека, управління глобальними процесами й ризиками, ефективні рекомендації щодо створення нових форм світового стійкого розвитку, багатомірне розуміння механізмів глобалізації. Спільним тематичним «знаменником» тут виступає планетарний характер взаємозв’язку багаторівневих процесів. Глобальний характер явищ, що відбуваються в результаті раціонального планування й цілераціональної дії, а також наслідків цих подій, масштабує їх як об’єкт ноосферологічних досліджень.

Ноосферологічний підхід дозволяє прогнозувати зміни систем: «природа – технології – суспільство» і «людина – ноосфера – природа», оптимізує аналіз антропогенних ризиків, можливих техногенних катастроф та інших негативних наслідків науково-технічного прогресу. Розгляд глобальних трансформацій у контексті ноосферизації Землі та навколоземного космічного простору стає одним з найважливіших прикладних завдань ноосферології. Власне поняття ноосфера має спочатку універсальний міждисциплінарний статус. Необхідно використовувати термін «ноосфера» ефективно й не тільки в галузі філософії, природознавства, але також у сфері соціальних наук і гуманітарних дисциплін. Міждисциплінарна природа ноосферологічних досліджень стає гарантією створення сильної продуктивної науки.

Такі вже достатньо відомі на загальнонауковому рівні поняття, як «ноосфера», «біосфера», «техносфера», «інфосфера», «антропосфера» та інші повинні отримати обґрунтування та визнання на міждисциплінарному рівні.

Вивчення ноосфери передбачає не тільки академічну підготовку дослідників, але й широку ерудицію в різних галузях знання: біології, загальної фізики, екології, економіки, інформатики, епістемології, соціальної філософії, філософії культури, філософської антропології, аксіології, філософії науки та філософії техніки. Побудова «сценаріїв майбутнього» ноосфери й глобальний менеджмент планетарної діяльності людства сприятиме досягненню економічної й екологічної стійкості.

Формування цілісної системи знань про тенденції трансформацій сучасного високотехнологічного суспільства, про ризики, умови безпеки та принципи стійкості – один з головних напрямів ноосферології. Крім суто теоретичних цілей побудови сучасного вчення про ноосферу передбачається досягнення й значущих педагогічних результатів. Необхідно розробляти нові навчальні курси й спецкурси для студентів та аспірантів з предмета «ноосферологія» і «конвергенція емерджентних технологій».


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76840. Женские наружные половые органы, их строение, кровоснабжение, иннервация 182.75 KB
  Наружные половые органы у женщин genitli extern vulv cunnus pudendum muliebre включают лобок большие и малые половые губы клитор преддверие влагалища с вестибулярными железами и луковицей девственную плеву. Они развиваются с 3го месяца из индифферентного полового бугорка мочеполовой борозды половых валиков которые под хромосомным и гормональным влиянием превращаются: половой бугорок в клитор половые валики в малые и большие половые губы мочеполовая борозда в половую щель и преддверие влагалища. Большие половые губы ...
76841. Мышцы и фасции мужской и женской промежности, их кровоснабжение и иннервация 182.78 KB
  Под кожей жировой клетчаткой и поверхностной фасцией располагаются мышцы фасции клетчатка образующие мочеполовую и тазовую диафрагмы седалищнопрямокишечную ямку. Поверхностная и глубокая поперечные мышцы и фасции образуют мышечносухожильный центр промежности натянутый между противоположными седалищными ветвями и буграми. Часть волокон глубокой мышцы входит в состав наружного уретрального сфинктера.
76842. Тазовая брюшина 180.6 KB
  Париетальная брюшина выстилает стенки малого таза изнутри образуя тазовый этаж брюшной полости. Без видимой границы париетальная брюшина переходит в висцеральную покрывающую органы в виде трех анатомических вариантов интраперитонеального со всех сторон мезоперитонеального с трех сторон экстра ретроперитонеального с одной стороны. Между пупком и лобковым симфизом париетальная брюшина образует парные правые и левые складки – медиальную и латеральную пупочные умбиликальные и непарную пупочную срединную.
76843. Общее строение кровеносных сосудов 185.59 KB
  Большой круг начинается восходящей аортой из левого желудочка далее аорта разветвляется на многочисленные артерии переходящие в органах и тканях в микроскопические сосуды из которых формируются вены последовательно они сливаются в верхнюю и нижнюю полую впадающие в правое предсердие где и заканчивается большой круг. Малый легочный круг начинается легочным стволом из правого желудочка ствол распадается на правую и левую легочные артерии которые после многократных разделений внутри легких на уровне ацинуса переходят в микрососуды....
76844. Сединения артерий и вен 179.99 KB
  Межсистемные и внутрисистемные артериальные соединения возникают между артериями головы и шеи между ветвями грудной и брюшной аорты между артериями конечностей. Артериальный круг мозга находится на основании головного мозга и образуется задними мозговыми артериями из базилярной и позвоночных артерий подключичной системы передними и средними мозговыми артериями из внутренней сонной система общих сонных артерий. Вокруг и внутри щитовидной железы образуются межсистемные анастомозы между верхними щитовидными артериями из наружной сонной и...
76845. Подмышечная и плечевая артерии 181.8 KB
  Артерия лежит в подкрыльцовой впадине глубоко и латерально. Аксиллярная артерия условно подразделяется на три отдела: Первый на уровне клавикулопекторального треугольника между ключицей и малой грудной мышцей. В нем начинаются ветви: подлопаточные верхняя грудная к пекторальным мышцам и первым двум межреберным промежуткам; грудоакромиальная артерия к грудиноакромиальному и плечевому суставам подключичной и дельтовидной мышцам большой и малой грудным мышцам.
76846. Артерии предплечья 181.62 KB
  Концевой отдел лучевой артерии переходит на тыл кисти огибая латеральный край запястья. Ветви лучевой артерии Лучевая возвратная rmus recurrens rdilis отходит в верхней трети для участия в сети локтевого сустава соединяется с коллатеральной лучевой из глубокой артерии плеча отдает мелкие мышечные ветви. Ветви локтевой артерии Возвратная локтевая артерия .
76847. Артерии кисти 179.46 KB
  В запястье они связаны в виде сетевых анастомозов а на ладони дугообразных соединений из которых возникают пястные и пальцевые артерии. Ладонная и запястная ветви лучевой артерии соединяясь с одноименными ветвями локтевой и межкостных артерий образуют в запястье ладонную и тыльную артериальные сети rete crpi plmre et rete crpi dorsle. От тыльной сети запястья отходят следующие артерии.