92150

Еволюціонізм: філософська ідея й наукова теорія

Доклад

Логика и философия

Проблема виникнення життя на Землі до сих пір є предметом дискусій для геологів біологів біохіміків та інших учених. Принаймні цим часом датуються в палеонтології прадавні органічні форми життя. Поступово форми життя ставали все більш різноманітними і з прискоренням розповсюджувалися в планетарному масштабі. На підставі багаторічних комплексних досліджень слідів органічного життя в земній корі вчені дійшли висновку що за 35 млрд.

Украинкский

2015-07-27

39.4 KB

0 чел.

Еволюціонізм: філософська ідея й наукова теорія

Значення теорії еволюції видів набагато ширше за поле біологічної науки. Ця теорія носить загальнонауковий, філософський характер і тому її принципи й концепти застосовуються в інших наукових галузях, дисциплінарно далеких від еволюційної біології. У фізиці еволюційний підхід відповідно застосовується до інтерпретації виникнення та трансформації Всесвіту (еволюція космосу). У соціальних науках і соціальній філософії зокрема, еволюційний підхід використовується для пояснення трансформацій у соціальній і культурній сферах, включаючи суспільний розвиток людини (концепція антропосоціогенезу).

Проблема виникнення життя на Землі до сих пір є предметом дискусій для геологів, біологів, біохіміків та інших учених. Як планета Сонячної системи Земля сформувалася близько 4,5 мільярдів років тому. А приблизно 3,5 млрд. років тому, в окремих місцях з’явилися одноклітинні організми, водорості й інші найпростіші істоти. Принаймні цим часом датуються в палеонтології прадавні органічні форми життя. Поступово з’являються місця покриті ґрунтовим шаром, а потім розвиваються багатоклітинні організми й завдяки статевому розмноженню еволюційний процес набуває незворотного характеру. Це була перша геологічна ера – архейська, найстародавніший етап формування земної кори. Живі організми спочатку з’являлися лише локально. Найбільш успішним чином вони розмножувались у водоймищах. Поступово форми життя ставали все більш різноманітними і з прискоренням розповсюджувалися в планетарному масштабі. Не тільки збільшувалася різноманітність видів, але й ускладнювалися саме організми. Спрямованість еволюції ясно простежується палеонтологами від одноклітинних до багатоклітинних, від молюсків і риб до рептилій, а потім до птахів і ссавців.

Чи знаємо ми, що відбувалося з живими організмами мільярди років тому? Вивченням цього далекого минулого займаються геологи й палеонтологи. На підставі багаторічних комплексних досліджень слідів органічного життя в земній корі вчені дійшли висновку, що за 3,5 млрд. років (період існування життя на планеті), в різні епохи існували 500 мільйонів видів істот. А сьогодні біологічних видів у природі всього біля 2 мільйонів. На жаль, з кожним роком збільшується число назв рослин, птахів і тварин, які заносяться до «Червоної книги природи» тому, що ці види опинилися на межі вимирання, часто внаслідок антропогенного впливу на навколишній світ людини. Неможна забувати про те, що біосфера цілісна та має кінцеві ресурси свого існування. Порушення балансу сил у глобальній біосистемі може мати катастрофічні наслідки.

Спроби розуміти існування живих організмів як цілісний, взаємозв’язаний «ланцюг буття» наявні були вже в міфопоетичні часи. В античній культурі квазіеволюційні уявлення можна знайти у філософії Емпедокла. Діалог Платона «Тімей» містить фантастичні ідеї щодо походження світу й людини. Вчені та філософи Європи Середніх віків, епохи Відродження й Нового часу різноманітним чином прагнули пояснити сутність живого. Багато мислителів ставили «вічні запитання» про походження життя та причини смерті, ставили проблему взаємозалежності життя й смерті, доводили (або спростовували) принцип безсмертя душі, шукали аргументи автономії й незалежності нематеріальної душі від матеріального тіла. Дискусія йшла тисячі років і продовжується до сих пір з посиланнями на філософські тексти, наукові дослідження та богословські трактати. У тритомній «Енциклопедії філософських наук» німецький філософ Гегель репрезентував грандіозне цілісне вчення про єдину еволюцію буття, природи, людського розуму й суспільства. До середини ХІХ століття чітко позначилися дві основні теоретичні традиції пояснення феномену життя – креаціонізм і матеріалізм. Вони існують до сих пір і конфлікт інтерпретацій щодо походження біологічних видів триває.

Теорія еволюції видів не виникла раптово. Спроби цілісного узагальнення натуралістичних, натурфілософських, біологічних, палеонтологічних і геологічних спостережень в епоху Нового часу створили теоретичні передумови еволюційного підходу. Такі вчені як К. Лінней, Ж. Бюффон, Ш. Бонне, Е. Сент-Ілер, Ж. Кювє та Ж.-Б. Ламарк намагалися дати наукове пояснення феномену мінливості видів і одночасної спадкоємності основних видових якостей. Кювє спирався вперше на міждисциплінарні підходи синтезуючи методи історичної геології, палеонтології та біостратиграфії.

Позиції матеріалістичного розуміння життя посилилися в першій половині ХІХ століття, після створення клітинної теорії та еволюційного вчення. З появою клітинної теорії, сформульованої німецьким зоологом Т. Шванном у 1839 році, стало зрозуміло, що всім біологічним організмам властива клітинна будова. Таким чином була виявлена єдина матеріальна основа рослинного і тваринного світу – клітина, універсальний елемент живого організму. Невдовзі в результаті оригінальних теоретичних розробок і емпіричних досліджень у 1859 році з’явилася логічно обґрунтована й фактологічно фундована оригінальна концепція біологічної еволюції Дарвіна – Уолласа. Ще більше аргументів з’явилося в дарвіністів після відкриття в 1865 році австрійським ченцем і вченим-біологом Грегором Менделем механізмів спадковості. Він показав, що спадкові риси кожного організму передаються як ізольовані, тобто успадковані ознаки не змішуються. Після відкриття дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) в 1953 році Джеймсом Уотсоном і Френсісом Кріком, механізм спадковості став зрозумілий на молекулярному рівні. Було доведено, що головна функція ДНК полягає в тому, щоб нести інформацію про білки, які керують біохімічними механізмами в організмі. Дуже важлива функція ДНК виявляється в здатності до реплікації, тобто до подвоєння. Перед поділом клітини подвійна спіраль ДНК розплітається й розділяється на два однакові ланцюжки нуклеотидів. Ці нуклеотиди (аденін, гуанін, тимін і цитозін) поєднані попарно й притягають до себе компліментарну (доповнюючу) пару. Тобто аденін притягує до себе тимін, а цитозін – гуанін до тих пір, поки з половинок розірваної перед цим подвійній спіралі ДНК не буде одержано дві нові повні спіралі ДНК. Така здатність ДНК до реплікації лежить в основі механізму розмноження клітин і взагалі всіх форм життя – від бактерії до складного багатоклітинного організму вищих тварин.

Після цих відкриттів теорія Дарвіна ще більше зміцнила свій авторитет у сучасному полі наукового знання про життя.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25176. Взаємовплив науки і філософії 27.5 KB
  Співвідношення філософії і науки можна показати на прикладі міркувань Патнема. тобто тут висловлюється думка сама про взаємовплив науки і філософії. Філософія створює для науки ціннісно нормативну сферу і в свою чергу беручи за цінності результати отримані наукою.
25177. «ПОВСТАННЯ МАС» як проблема історії ХХ ст.. (Х. Ортега-і-Гассет) 24.5 KB
  Маса за ОртегоюіГасеттом це середня людина без обличчя загальний тип. Маса це кожен хто сприймає себе як усіх інших тобто маса поглинає особистість тому залишається посередність. Маса завжди має жагу до відновлення переходить до насилля це є одичавінням процес розпаду у розумінні ортегаіГассета тому маса переходить до прямих форм дії губить духовні форми. Маса ненавидить тих хто до неї не входить.
25178. Філософія позитивізму та неопозитивізму 29.5 KB
  Філософія позитивізму та неопозитивізму 1. Класичний позитивізм Конт Спенсер Міль 1й позитивізм Наука не пояснює а описує явища. позитивізм переживає кризу викликану прогресом природничонаукового знання. Адже прогрес науки заперечував і знецінював ті синтетичні€ узагальнення що розглядалися позитивізмом як вічні і незаперечні істини.
25179. «Ідеологія і утопія» (К. Манхейм) 26 KB
  Манхейм Системна спроба дослідження ідеології була зроблена К. Марксу надмірно широке розуміння ідеології. Подруге німецький соціолог виокремив таку важливу характеристику ідеології як систематизованість саме тому ідеологія претендувала на науковість. За цими ознаками виокремлюють два основні різновиди відкриті і тоталітарні ідеології.
25180. Предмет історико-філософської думки 88 KB
  Пригадайте ще років 1520 тому історії філософії відводили місце на крайній периферії у табелі про ранги філософських дисциплін. Головними вважали дослідження з діамату істмату філософських проблем природознавства етики та естетики а історія філософії розташовувалася десь за ними. Приблизно такий самий статус зберігався і в системі викладання: справа зводилася до короткого історикофілософського вступу якому присвячували двітри лекції і на тому історію філософії забували. Є підстави констатувати докорінну зміну статусу історії...
25181. Києво-Могилянська Академія та її роль у формуванні української філософії 25.5 KB
  КиєвоМогилянська Академія та її роль у формуванні української філософії Заснована Петром Могилою у 1632 р. В академії вперше для східних слов'ян почалося систематичне викладання філософії. Викладання філософії передбачало: діалектику логіку фізику математику та метафізику. Про це свідчить хоча б те що кожен професор філософії повинен був виробити собі свій оригінальний курс.
25182. Cимволізм культури. Сутність символу 28 KB
  Зміст поняття символу розкривається через суміжні до нього поняття знаку і образу. Усвідомлення сутності символу неможливе без співвіднесення його з образом. Образ не є уявленням він скоріше предмет уявлення. Будьякий смисл є образом і будьякий образ є хоча б певною мірою символом.
25183. Буття-в-собі і буття-для-себе в параці Ж.-П.Сартра Буття і ніщо 26.5 KB
  Буттявсобі і буттядлясебе в параці Ж.Сартра €œБуття і ніщо€. Буття не створене ніким і нічим воно просто є воно не активне не пасивне не імманенте. Буття є те що воно є це позитивність неповязана з часом.
25184. Філософські школи античності 30.5 KB
  Філософські школи античності Немає філософії взагалі існують її конкретні історичні прояви. Усю 1200 річну історію античної філософії можна розбити на 3 етапи: класика або еллінська філософія еліністична філософія та філософія доби Римської імперії. Рання класика або натурфілософія початковий період філософії. До філософії можна прийти лише знаючи математику.