92157

Суспільство й культура в епоху Інтернет

Доклад

Логика и философия

Інформатизація є комплексом заходів спрямованих на забезпечення оперативного доступу до інформаційних ресурсів. Інформатизація – це організаційний соціальноекономічний і науковотехнічний процес створення якнайкращих умов для задоволення інформаційних потреб населення й органів державної влади органів місцевого самоврядування організацій суспільних об’єднань на основі формування та використання інформаційних ресурсів що сприяє реалізації прав громадян. До того ж інформатизація суспільства становить собою глобальний загальноісторичний...

Украинкский

2015-07-27

38.8 KB

0 чел.

Суспільство й культура в епоху Інтернет

На формування культурного простору в межах ноосферної реальності великий вплив здійснює високотехнологічне інформаційне середовище. Існують об’єктивні характеристики для визначення якості інформаційної насиченості інформаційної сфери. Це індикатори розвитку інформаційного суспільства, тобто список показників, що характеризують розвиток інформаційного суспільства в інформаційно-інфраструктурному, економічному й соціальному вимірах. Усуненню цифрового розриву сприяє державна програма інформатизації суспільства. Інформатизація є комплексом заходів, спрямованих на забезпечення оперативного доступу до інформаційних ресурсів.

Інформатизація – це організаційний соціально-економічний і науково-технічний процес створення якнайкращих умов для задоволення інформаційних потреб населення й органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, суспільних об’єднань на основі формування та використання інформаційних ресурсів, що сприяє реалізації прав громадян. До того ж, інформатизація суспільства становить собою глобальний, загальноісторичний процес формування й тотального використання інформаційних мереж і ресурсів. У 90-ті роки завдяки інтенсивному розвиткові мережі Інтернет формується так зване «мережеве суспільство», «віртуальне співтовариство». Мережеве суспільство – це таке суспільство, у якому значна частина комунікативних актів, інформаційних взаємодій проводиться без дії чинника дистанції та часу, у «віртуальному середовищі існування» за допомогою інформаційних мереж.

Завдяки інформатизації суспільства відбувається перетворення традиційного технологічного способу виробництва й способу життєдіяльності на новий технологічно насичений спосіб виробництва, на основі використання інформаційної техніки.

У межах розвиненого інформаційного суспільства формується інформаційна культура, що вимагає створення загальноосвітніх програм, спрямованих на коректне володіння та використання інформації. З’являється така дисципліна як комп’ютерна етика. Інформаційна культура – це здатність суспільства ефективно використовувати інформаційні ресурси й засоби інформаційних комунікацій. Крім того, вона сприяє раціональному застосуванню передових досягнень в галузі розвитку засобів інформатизації та інформаційних технологій. Одним з найбільш характерних явищ нової інформаційної культури стала кіберкультура. Особливо специфічно постає вона в ігровій індустрії комп’ютерних ігор. Світовий ринок комп’ютерної ігрової індустрії має річний обсяг продажу декілька мільярдів доларів. У межах розвитку сучасної глобалізованої культури все більшого значення набуває кіберкультура. Вона є сукупністю мас-медійних і комп’ютерних видів діяльності, що базуються на комп’ютерній технології з використанням телекомунікацій та Інтернет. Тут широко використовуються можливості комп’ютерних ігор і технологій віртуальної реальності.

У галузі політичної діяльності й управління соціально-економічними процесами інформаційні технології створили умови для ефективного зворотного зв’язку між суспільством і державою. Уже в багатьох країнах існують форми так званої «електронної демократії», «електронні уряди» й «електронні муніципалітети». Проводяться вибори в окремих країнах за допомогою електронної пошти, тобто голосування на виборах без фізичної присутності електорату на виборчих ділянках. Електронний уряд – це система державного управління на основі загальної комп’ютеризації та функціонування електронних засобів обробки, передачі й розповсюдження інформації, за наявністю зворотного зв’язку «держава – громадянин».

Побічні негативні результати інформатизації також трапляються. Усім давно відоме таке слово як «хакер». Масштаби хакерства значні. Воно завдає збитку як матеріального, так і морального характеру. Юристи спеціалізуються в галузі інформаційної злочинності, що має міжнародний характер, оскільки злочини часто скоюються за допомогою використання глобальної інформаційної мережі Інтернет. Інформаційна злочинність – це сукупність протиправних дій, учинених в інформаційній сфері, при цьому відбувається порушення встановлених законом прав осіб, організації або держави, зокрема моральну шкоду чи матеріальну. Фактично в усіх країнах прийнято й діє інформаційне законодавство – сукупність законів, нормативних актів та інших форм правового регулювання у сфері функціонування й утворення інформації, а також легітимного застосування інформаційних технологій.

Якщо говорити про глобальні витрати існування інформаційного суспільства, то необхідно згадати про ведення так званих «інформаційних війн», або «кібервійн». Інформаційна війна – це запланована сукупність цілеспрямованих дій, ужитих для досягнення низки стратегічних завдань. Зокрема – інформаційної переваги шляхом нанесення збитку інформації, інформаційним процесам і інформаційним системам супротивника при одночасному захисті власної інформації, інформаційних процесів і інформаційних систем. Також сюди належать дії з введення до інформаційного простору свідомо хибних відомостей, тобто дезінформації, для введення в оману громадян, а також дискредитації політиків, партій, рухів, великомасштабних проектів.

В інформаційному суспільстві державі все важче контролювати індивідуумів, їхню свідомість і поведінку. Інтернет, телекомунікації і мобільний зв’язок, що базуються на супутникових каналах і мережах, зробили неможливим приховання стратегічної інформації про значущі соціальні, економічні й політичні події, які впливають на виборчий процес. Це дозволяє твердити про більший ступінь відповідальності як політиків, так і окремих громадян. Завдяки насиченості інформаційними каналами зв’язків у постіндустріальному суспільстві можна говорити про те, що ступінь «прозорості влади» постійно зростає. І тоді авторитарним режимам стає все складніше контролювати громадян.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23218. Марксистська філософія:сучасне осмислення нових положень 33.5 KB
  Згідно із матеріалістичним розумінням історія розвитку людства класифікується як суспільнофрмаційний процес. Під суспільноекономічною формацією марксизм розуміє історичний етап розвитку людства який визначається взаємодією співвідношення економічного базиса з політичною надбудовою. марксизм визначає джерело розвитку суспільноекономічної формації і цим джерелом є класова боротьба. Маркс дає цілком працездатне визначення комунізму як мети соціального розвитку стверджуючи що комунізм це такий етап розвитку людства таке...
23219. Філософська антропологія як напрямок сучасної філософії 34 KB
  €œФілософська антропологія€ як напрямок сучасної філософії сутність антропологічного підходу зводиться до спроби визначити специфіку основи та сфери власне людського буття людської індивідуальності творчих можливостей людини виходячи із самої людини і через неї пояснити її власну природу та природу навколишнього світу. філософська антропологія в широкому значенні це філософське вчення про природу і сутність людини. історія суспільство та його установи це форми доповнення біологічної недостатності людини. в антисуспільній...
23220. Філософія екзистенціалізму – історія та проблеми 37 KB
  Філософія екзистенціалізму – історія та проблеми. Хоч історичні корені екзистенціалізму сягають Давньої Греції як філософське вчення він був уголос артикульований починаючи з епохи Просвітництва. На основі їхніх славетних ключових працьБуття і час 1927 таБуття і ніщо 1943 можна вивести головні принципи екзистенціалізму. Можливо головний парадокс екзистенціалізму полягає в тім що екзистенціалісти відчувають себе здатними виробляти в рамках цього доситьтаки похмурого погляду на умови людського буття більш позитивні настанови.
23221. Філософія життя – формування нової філософської парадигми 35 KB
  Філософія життя€ – формування нової філософської парадигми. Одним із основних джерел філософії життя є ірраціоналістичнопесімістична філософія Шопенгауєра. Філософія мислення€ замінюєфілософія життя€. Основа життя за концепцією Ніцше– це воля.
23222. Філософські ідеї психоаналізу 39 KB
  Психоаналітичний підхід є однією із найвидатніших теорій особистості. У анатомії особистості він виділяв три взаємодіючі компоненти: 1. Філософські ідеї психааналізу: 1Позитивні моменти: положення про складність та багатоплановість структури особистості; про свідоме та несвідоме; про внутрішні суперечності розвитку особистості. Далі виникла потреба у подоланні біологізаторських поглядів на особистість у соціалізації фрейдистської теорії особистості що і було здійснено неофрейдистами: К.
23223. Герменевтика як напрям сучасної філософії 31.5 KB
  Герменевтика як напрям сучасної філософії Принципове положення про історичну конкретність теоретичної діяльності та про облік широкого контексту різноманітного практичного життя суб'єкта в рамках теорії пізнання було вперше чітко сформульовано в марксистськоленінській філософії. Критикуючи вузький методологізм попередньої буржуазної філософії К. Одне з найбільш впливових в сучасної буржуазної філософії напрямків герменевтична філософія претендує на не менш ніж справді адекватне критичне розуміння наукового nізнання і самої проблеми...
23224. Структуралізм 58.5 KB
  Структуралізм методологія гуманітарних наук яка намагається аналізувати певну специфічну галузь наприклад міфологію як складну систему взаємопов'язаних частин. Таким чином структуралізм став не просто методом а інтелектуальним рухом який в 60х роках XXго століття прийшов на заміну екзистенціалізму. В 1970х роках структуралізм потрапив під вогонь критики. Проте чимало теоретиків структуралізму таких як Мішель Фуко йЖак Лакан продовжують впливати на європейську філософію .
23225. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу 33 KB
  Світогляд як духовнопрактичний спосіб освоєння світу Філософія має органічний зв’язок зі світоглядом. Що ж таке світогляд Слід підкреслити що у визначенні цього поняття немає чіткості. У сучасних філософських працях про світогляд мовиться таке: €œсвітогляд– це форма суспільної відомості; €œсвітогляд– це форма самоусвідомлення особистості€; €œсвітогляд– це система поглядів на світ і на місце людини у цьому світі€; €œсвітогляд– це система принципів діяльності людини€; €œ світогляд– це погляд людини на світ як ціле€; світогляд– це...
23226. Поняття суспільного виробництва та його різновиди 35.5 KB
  Поняття суспільного виробництва та його різновиди. Продуктивні сили становлять лише одну сторону суспільного виробництва. Адже в процесі виробництва люди вступають у певні відносини не тільки з природою а й один з одним. Ці взаємовідносини людей у процесі виробництва дістали назву виробничі відносини і представляють другу складову способу виробництва.