92158

Еволюція раціонального знання

Доклад

Логика и философия

Раціональні методи пізнання обґрунтовують структуру академічної науки. В основі створення наукового знання перебуває система методів отримання обєктивної істини. Перш ніж розглядати методологічні засади сучасного наукового знання зокрема ноосферології необхідно вивчити генезис поля раціонального знання.

Украинкский

2015-07-27

37.96 KB

0 чел.

Еволюція раціонального знання

За своєю структурою та методами ноосферологія є частиною наукового знання. Раціональні методи пізнання обґрунтовують структуру академічної науки. В основі створення наукового знання перебуває система методів отримання об’єктивної істини. Сукупність наукових методів називається методологією. Перш ніж розглядати методологічні засади сучасного наукового знання, зокрема ноосферології, необхідно вивчити генезис поля раціонального знання. Дослідження природи та продукування раціонального знання сформувалися ще в класичній грецькій філософії.

Важливим завданням наукових досліджень завжди було вивчення природи та принципів раціональності. Пошуки шляхів несуперечливого доказового мислення розпочали філософи й учені в античній Греції. Як знайти найкоротший шлях до істини? Як відокремити об’єктивне знання від міфу? Платон та Арістотель здійснили першу успішну спробу побудови доказового логічно несуперечливого мислення. Силогістика Арістотеля, більше відома як «формальна логіка» з деякими змінами слугувала (і служить) багатьом поколінням учених уже більше двох тисяч років. Часто розглядається як еталон продукування правильних форм мислення. В історії філософії очевидне прагнення до безперервних пошуків місця та меж раціональності. Дослідження логічних форм і достовірних способів доказу, а також створення спеціальної логічної термінології характерне також і для середньовічної філософії від Боеція й Августина до Хоми Аквінського й Оккама. Найбільш важливим етапом вивчення раціональних принципів продукування наукового й філософського знання виявляється епоха Нового часу. Особливий інтерес до природи раціональності виникає в XVII столітті. Європейський раціоналізм від Декарта до Гегеля значною мірою звернений до проблематики отримання об’єктивного знання. Як одна з найбільш відомих і значущих історичних форм раціоналізму можна назвати пан-раціоналізм Гегеля, що базується на постулаті тотожності буття та мислення.

Дискусія про межі раціонального методу, про співвідношення «раціонального», «нераціонального» та «ірраціонального» способів пізнання триває до сих пір. Початкова форма раціонального знання відображена в грецькому терміні episteme, протилежному за сенсом доксе (doxа), як недоведеній думці. Основні характеристики раціонального знання зберігаються й донині.

Вирізнимо чотири основні етапи еволюції системи раціонального знання європейського типу.

Перший етап характеризується синкретизмом наукового знання. Найбільш розвинена форма античного раціонального типу (органічне поєднання пояснювальних моделей міфу й логічних доказів у Стародавній Греції до IV ст. до н.е. у Платона). Епістемічне знання посідає ключове положення в системі Арістотеля й надалі стає методологічним обґрунтуванням будь-якого раціонального знання.

Другий етап сформувався в XI – XII ст. у межах європейської схоластики. Проте раціональне за методом знання (арістотелівська силогістика) застосовувалося для вирішення проблем, породжених інтерпретаціями релігійних богословських текстів.

Третій етап становлення раціонального знання багато в чому залежав від математичних досліджень і механіки XVII – початку ХVІІІ століття. Теорія пізнання посідала ключове місце в системі природничих наук. Завершенням цього етапу стала універсальна система знання, створена Гегелем на початку XІХ століття. Це всеосяжна «Енциклопедія філософських наук» (1817 рік).

Дещо пізніше спроби Конта й Маркса реформувати систематику знання, спираючись на нові соціальні й емпіричні дослідження, були обґрунтованими та результативними. Проте посилення диференціації наукового знання, поява безлічі новітніх наук прискорили кризу універсальної методології і єдиного філософського підходу до обґрунтування всього поля академічних наук.

Четвертий етап починається в другій половині XIX століття. Формується він більшою мірою під впливом технічного пафосу промислової революції в Британії (після винаходу парової машини Дж. Уаттом в кінці XVIII століття, патент на винахід двигуна отримано в 1784 році). Технічна діяльність вимагала практичного застосування раціонального способу мислення. Прикладні й інженерні науки починають тіснити суто теоретичні академічні дослідження, і досягають успіху в цьому завдяки пріоритетному фінансуванню й очевидній ефективності техніки. Особливо просуваються інженерно-технічні знання в 20 – 40 роках XX століття. Починається епоха НТР, збігаючись з мобілізацією європейських економік перед початком Другої світової війни. Тоді й виникає філософська рефлексія відносно до всюдисущності «технічного розуму». З’являються ґрунтовні дослідження у формі нової філософської дисципліни – «філософії техніки» (Шпенглер, Хайдеггер, Ясперс, Гелен та ін.).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1828. МЕХАНИЗМЫ ЭМОЦИОНАЛЬНОЙ ДЕТЕРМИНИРОВАННОСТИ ВНУТРЕННЕГО ОТСЧЕТА ВРЕМЕНИ СПОРТСМЕНОВ 1.32 MB
  Влияние эмоциональных факторов на механизмы аутохронометрии. Влияние двигательной активности на хронобиологическую оценку времени (на примере различных видов спорта). Исследование функционального состояния центральной нервной системы. Сравнительная характеристика аутохронометрических способностей представителей различных видов спорта
1830. СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ СОДЕРЖАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНО ОРИЕНТИРОВАННОЙ ИНОЯЗЫЧНОЙ ПОДГОТОВКИ СТУДЕНТОВ АГРОИНЖЕНЕРНЫХ ВУЗОВ 1.32 MB
  Место профессионально ориентированной иноязычной подготовки в структуре общей профессиональной подготовки выпускников агроинженерных вузов. Проектирование содержания и технологии профессионально ориентированной иноязычной подготовки студентов агроинженерного вуза на основе теории структуры содержания образования. Методика и результаты исследования эффективности профессионально ориентированной иноязычной подготовки студентов агроинженерного вуза.
1831. ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ В ЭКОЛОГИЧЕСКОМ ОБРАЗОВАНИИ СТУДЕНТОВ ЭКОНОМИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ ВУЗОВ 1.32 MB
  Парадигмы современного экологического образования. Принцип системной дифференциации в преподавании экологии. Подходы к экологическому образованию в странах Запада. Психолого-педагогические основы применения современных информационных технологий в экологическом образовании студентов экономических специальностей. Оценка уровня экологической подготовки студентов в вузе.
1832. ОПЕРАТИВНОЕ РЕШЕНИЕ ТВОРЧЕСКИХ МЫСЛИТЕЛЬНЫХ ЗАДАЧ В СТРУКТУРЕ ПОЗНАВАТЕЛЬНЫХ СПОСОБНОСТЕЙ ШКОЛЬНИКОВ 1.31 MB
  Развитие представлений о теориях мыслительных и творческих способностей в отечественной и зарубежной психолого-педагогической науке. Организация и методы экспериментального исследования способностей к оперативному решению творческих мыслительных задач в структуре познавательной деятельности школьников. Зависимость успешности учебной деятельности школьников от возраста, гендерных особенностей и проживания в различных населенных пунктах.
1833. МЕТАФОРА В МЕТАЯЗЫКЕ ЛИНГВИСТИКИ 1.31 MB
  Цель настоящего исследования заключается в выявлении и анализе основных метафорических моделей, определяющих направление и результат познания языка-объекта и репрезентируемых в многочисленных конвенциональных и авторских метаязыковых метафорических выражениях.
1834. Отстранение в аспекте сопоставительной стилистики и его передача в переводе (на материале английского и русского языков) 1.56 MB
  Концепция остранения у отечественных и зарубежных исследователей (психология, филология, переводоведение). Психологический подход к остранению. Выделение подразумеваемого и наличествующего понятий. Плеонастические определения. Остранение и авторская позиция. Характерные контексты.
1835. КОНСТИТУЦИОННО-ПРАВОВОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ПОЛИТИЧЕСКОГО УЧАСТИЯ ГРАЖДАН В ОСУЩЕСТВЛЕНИИ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ВЛАСТИ 1.31 MB
  Взгляды на формы политического участия граждан в осуществлении государственной власти. Становление современного конституционного законодательства о формах политического участия граждан в осуществлении государственной власти. Тенденции развития и совершенствования российского конституционного законодательства о формах политического участия граждан в осуществлении государственной власти.
1836. ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ОБЕСПЕЧЕНИЯ КАЧЕСТВА ОБУЧЕНИЯ СТУДЕНТОВ ЭКСТЕРНАТА В ВУЗЕ 1.3 MB
  Теоретическое обоснование педагогических условий обеспечения качества обучения студентов экстерната. Апробация условий обеспечения качества подготовки экстернов в системе высшего образования. Экспериментальная проверка педагогических условий обеспечения качества подготовки специалистов в форме экстерната в вузе.