92158

Еволюція раціонального знання

Доклад

Логика и философия

Раціональні методи пізнання обґрунтовують структуру академічної науки. В основі створення наукового знання перебуває система методів отримання обєктивної істини. Перш ніж розглядати методологічні засади сучасного наукового знання зокрема ноосферології необхідно вивчити генезис поля раціонального знання.

Украинкский

2015-07-27

37.96 KB

0 чел.

Еволюція раціонального знання

За своєю структурою та методами ноосферологія є частиною наукового знання. Раціональні методи пізнання обґрунтовують структуру академічної науки. В основі створення наукового знання перебуває система методів отримання об’єктивної істини. Сукупність наукових методів називається методологією. Перш ніж розглядати методологічні засади сучасного наукового знання, зокрема ноосферології, необхідно вивчити генезис поля раціонального знання. Дослідження природи та продукування раціонального знання сформувалися ще в класичній грецькій філософії.

Важливим завданням наукових досліджень завжди було вивчення природи та принципів раціональності. Пошуки шляхів несуперечливого доказового мислення розпочали філософи й учені в античній Греції. Як знайти найкоротший шлях до істини? Як відокремити об’єктивне знання від міфу? Платон та Арістотель здійснили першу успішну спробу побудови доказового логічно несуперечливого мислення. Силогістика Арістотеля, більше відома як «формальна логіка» з деякими змінами слугувала (і служить) багатьом поколінням учених уже більше двох тисяч років. Часто розглядається як еталон продукування правильних форм мислення. В історії філософії очевидне прагнення до безперервних пошуків місця та меж раціональності. Дослідження логічних форм і достовірних способів доказу, а також створення спеціальної логічної термінології характерне також і для середньовічної філософії від Боеція й Августина до Хоми Аквінського й Оккама. Найбільш важливим етапом вивчення раціональних принципів продукування наукового й філософського знання виявляється епоха Нового часу. Особливий інтерес до природи раціональності виникає в XVII столітті. Європейський раціоналізм від Декарта до Гегеля значною мірою звернений до проблематики отримання об’єктивного знання. Як одна з найбільш відомих і значущих історичних форм раціоналізму можна назвати пан-раціоналізм Гегеля, що базується на постулаті тотожності буття та мислення.

Дискусія про межі раціонального методу, про співвідношення «раціонального», «нераціонального» та «ірраціонального» способів пізнання триває до сих пір. Початкова форма раціонального знання відображена в грецькому терміні episteme, протилежному за сенсом доксе (doxа), як недоведеній думці. Основні характеристики раціонального знання зберігаються й донині.

Вирізнимо чотири основні етапи еволюції системи раціонального знання європейського типу.

Перший етап характеризується синкретизмом наукового знання. Найбільш розвинена форма античного раціонального типу (органічне поєднання пояснювальних моделей міфу й логічних доказів у Стародавній Греції до IV ст. до н.е. у Платона). Епістемічне знання посідає ключове положення в системі Арістотеля й надалі стає методологічним обґрунтуванням будь-якого раціонального знання.

Другий етап сформувався в XI – XII ст. у межах європейської схоластики. Проте раціональне за методом знання (арістотелівська силогістика) застосовувалося для вирішення проблем, породжених інтерпретаціями релігійних богословських текстів.

Третій етап становлення раціонального знання багато в чому залежав від математичних досліджень і механіки XVII – початку ХVІІІ століття. Теорія пізнання посідала ключове місце в системі природничих наук. Завершенням цього етапу стала універсальна система знання, створена Гегелем на початку XІХ століття. Це всеосяжна «Енциклопедія філософських наук» (1817 рік).

Дещо пізніше спроби Конта й Маркса реформувати систематику знання, спираючись на нові соціальні й емпіричні дослідження, були обґрунтованими та результативними. Проте посилення диференціації наукового знання, поява безлічі новітніх наук прискорили кризу універсальної методології і єдиного філософського підходу до обґрунтування всього поля академічних наук.

Четвертий етап починається в другій половині XIX століття. Формується він більшою мірою під впливом технічного пафосу промислової революції в Британії (після винаходу парової машини Дж. Уаттом в кінці XVIII століття, патент на винахід двигуна отримано в 1784 році). Технічна діяльність вимагала практичного застосування раціонального способу мислення. Прикладні й інженерні науки починають тіснити суто теоретичні академічні дослідження, і досягають успіху в цьому завдяки пріоритетному фінансуванню й очевидній ефективності техніки. Особливо просуваються інженерно-технічні знання в 20 – 40 роках XX століття. Починається епоха НТР, збігаючись з мобілізацією європейських економік перед початком Другої світової війни. Тоді й виникає філософська рефлексія відносно до всюдисущності «технічного розуму». З’являються ґрунтовні дослідження у формі нової філософської дисципліни – «філософії техніки» (Шпенглер, Хайдеггер, Ясперс, Гелен та ін.).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

2426. Підйомно-транспортні машини 1.05 MB
  До підйомно-транспортних машин відносяться машини і механізми призначенням яких є підйом і переміщення вантажів на порівняно невеликі відстані, на відміну від так званого дальнього транспорту - залізничного, автомобільного, водного і повітряного,який служить для переміщення вантажів на великі відстані.
2427. Динамічні пружні навантаження при підйомі вантажу 223.91 KB
  У разі підйому вантажу з ваги всі зазори в механізмі і канатах вибрані, а пружна система відповідно деформувалася тобто всі пружні елементи механізму вже піддані дії ваги вантажу і всі маси пружної системи починають рух одночасно.
2428. Економіка і організація виробництва 165.38 KB
  Методологія вивчення дисципліни Економіка і організація виробництва. Основні фонди підприємств авіаційної промисловості і їх використання. Оборотні кошти і матеріально-технічне забезпечення підприємств в умовах ринкової економіки. Собівартість продукції підприємств. Основи ціноутворення. Комерційний розрахунок і фінанси підприємств. Виробничі процеси і принципи їх раціональної організації. Сутність і функції процесу управління виробництвом.
2429. Лексичні одиниці в програмуванні 121 KB
  Лексичний устрій тексту програм. Напередвизначені позначення. Класифікація напередвизначених типів. Алфавіт будь-якої мови програмування є підмножиною символів (літер), представлених у спеціальній таблиці ASCII.
2430. Аналіз табличних даних 157 KB
  Корпоративна система призначається як правило для оперативного управління. Тому для менеджерів-аналітиків, яким необхідно шукати оптимальні рішення, дуже актуальним є застосування підручних програмних засобів. Одним з таких засобів є табличний процесор Excel, що входить у загальнодоступний пакет Microsoft Office.
2431. Способи вираження кількісного складу розчинів 40.22 KB
  Розчинами є плазма крові, слина, шлунковий сік, сеча та інші рідини людського організму. З утворенням розчинів пов’язані процеси засвоєння їжі та виведення із організму продуктів життєдіяльності. У формі розчинів у організм вводиться багато лікарських препаратів. Тому лікареві необхідні знання про величини, що характеризують кількісний склад розчинів.
2432. Сучасні класифікаці психічних розладів. Невротичні розлади 34.5 KB
  МКХ-10 vs DSM-IV. Невротичні розлади: зміст поняття та історія вчення. Теорії етіології та патогенезу. Невротична симпоматика. Класифікація невротичних розладів.
2433. История средних веков. Возникновение мира: мифы и реальность 30.5 KB
  Вспомним статью о возникновении мира и миф о его творении. При всем их различии, у них есть нечто общее. Что? Они оба основаны на предпосылке: Мир имеет начало. Сама идея поиска начала вселенной во времени – далеко не очевидна. Идея творения мира из ничего – христианская идея, и зарождается она где-то в I в. н.э.
2434. Приготування розчинів із заданим кількісним складом 28.2 KB
  Розчини з молекулярним та іонним характером дисперсності розчиненої речовини – справжні розчини – найважливіша складова частина біологічних рідин. Водні розчини електролітів та низькомолекулярних речовин забезпечують постійний осмотичний тиск, активну реакцію середовища.