92159

Історична трансформація раціонального знання та ноосферний дискурс

Доклад

Логика и философия

Становлячи його частину вона використовує методи й процедури продукування гіпотез і теоретичних конструктів необхідних для пізнання ноосфери. Конституювання ноосферології як академічної дисципліни неможливо без інтеграції її методологічних засад у змінне поле раціонального знання яке має довгу історію розвитку. Вирізнимо найважливіші типи продукування раціонального знання й це допоможе зрозуміти місце ноосферології в полі сучасного наукового знання.

Украинкский

2015-07-27

37.78 KB

0 чел.

Історична трансформація раціонального знання та ноосферний дискурс

Ноосферологія органічно приєднується до поля наукового раціонального знання. Становлячи його частину вона використовує методи й процедури продукування гіпотез і теоретичних конструктів необхідних для пізнання ноосфери. Конституювання ноосферології як академічної дисципліни неможливо без інтеграції її методологічних засад у змінне поле раціонального знання, яке має довгу історію розвитку. Воно історично трансформувалося, набуваючи великої точності, наближаючись до об’єктивності та практичної ефективності. Вирізнимо найважливіші типи продукування раціонального знання й це допоможе зрозуміти місце ноосферології в полі сучасного наукового знання.

Античний тип знання (episteme) став основою знання раціонального дискурсу (включаючи понятійність, критичну функцію самопізнання, рефлексивність).

Середньовічний тип знання (doctrina) у межах схоластики продовжує епістемологічну лінію античної філософії, посилюються позиції арістотелівської силогістики (формальної логіки). На основі освітнього комплексу «Сімох вільних наук» (тривіум і квадривіум) у середньовічній Європі з’являється синтетична форма науки й педагогіки – університет, що забезпечує наступність педагогічної традиції. Зберігається консервативність освітніх цінностей і продовжується продукування раціонального знання. Університетська наука характеризується високим професіоналізмом і демократичністю доступу до масивів інформації. Європейський університет з XIII до XIX століття структурно й функціонально зберіг принципи перетворення раціонального знання, закріплюючи найважливішу інтелектуальну складову європейської культури.

Знання в епоху Ренесансу й Гуманізму розвивається на основі реставрації пізньоантичного антропологічно орієнтованого світогляду. Тому гуманітарні дисципліни (humaniora, humanitas) і філологія найбільшою мірою, ніж інші форми знання, стають домінуючими в ренесансній культурі. У період Реформації посилюється інтерес до археології та текстологічних «штудій» (продовжуються дослідження в галузі латині, грецької та староєврейської мов). Природознавство зведене до відновлення принципів античної натурфілософії.

У епоху Нового часу вплив філософських методів пізнання на формування раціонального пізнання істотно зменшується. Природознавство стає спеціалізованою галуззю раціонального знання. Вплив математичних методів зростає в наукових колах, що помітно у філософських текстах Бекона, Декарта, Спінози, Гоббса і Лейбніца. Для Канта математика є ідеальною формою продукування чистих апріорних думок. Фізико-математичне аксіоматичне знання справляє вражаючий ефект точності та ясності, приводить до досягнення об’єктивної істини про природу.

Емпіризм і математизація знання з часів першого позитивізму (Конт, Спенсер, Мілль), тобто з 30-х років ХІХ століття, аж до «заходу» логічного позитивізму в 50-ті роки ХХ століття стали настільки впливовими тенденціями, що сцієнтизм (абсолютизований тип наукового мислення) міцно утвердився в інтелектуальних співтовариствах другої половини минулого століття. Вплив «математичного розуму» у філософії вочевидь виявляється в роботах Гуссерля, Вітгенштейна, Уайтхеда, Рассела, Поппера. Навряд чи їхні філософські ідеї змогли б сформуватися й конкурувати з іншими концепціями, коли б не фундаментальна математична освіта цих мислителів.

Починаючи з XVII століття математичне знання та методи природознавства в ідеалізованій формі «універсальної науки» (mathesis universalis) лідируть у полі академічного знання, «учений» і «філософ» стають синонімами.

Постмодерний тип знання (deconstruction) сформувався в кінці 60-х років ХХ століття. У роботах Барта та Фуко, Ліотара, Бодрійяра, Дерріда й Дельоза постструктуралістська й постмодерністська думка характеризується епістемологічним плюралізмом і ціннісним релятивізмом. Теоретики цього напряму відмовляються від пошуку об’єктивної істини, надаючи перевагу розгвинчуванню раціональних стратегій. На відміну від академічної традиції, філософи-постмодерністи уникають точних визначень і раціональної методології. Постмодернізм у культурі та філософії претендує на здійснення «інтелектуальної революції» в постіндустріальному суспільстві.

Ноосферологічна пізнавальна стратегія деяким чином повертається до модерністських принципів універсальності, об’єктивності істини, прогнозування подій і системності наукових уявлень. Однією з причин виявилася тенденція посилення «технологічного розуму». Крім того глобальні трансформації чи просто глобалізація виявляє цілісність, взаємозалежність світу й посилює міжнародну наукову кооперацію. Для розуміння причинно-наслідкових економічних, соціальних й екологічних зв’язків у планетарному масштабі необхідне подолання постмодерністської смислової багатозначності й епістемологічної двозначності. У ноосферології реалізується потреба сучасного наукового знання в холістичному підході, системності, каузальній визначеності, еволюційному підході, інтервальності, історичності й достовірному прогнозуванні майбутнього.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

59901. Витамины встали в строй – гриппу и простуде объявили бой! 44 KB
  Воспитательное мероприятие: Витамины встали в строй гриппу и простуде объявили бой Синьор Апельсин: В мире очень я известный Апельсинчиком зовусь Очень-очень я полезный Я всем детям пригожусь.
59902. Декоративно-прикладное искусство. Вытынанка. Декоративная композиция в технике вытынанки 274 KB
  Цель урока: познакомить учащихся с одним из традиционных видов украинского декоративно-прикладного искусства вытынанкой и основными приемами ее выполнения; развивать у учащихся творческое воображение фантазию совершенствовать навыки работы в технике вытынанки...
59903. Витинанка – вид народного мистецтва. Виконання композиції «Дерево життя» 165.5 KB
  Мета: дати поняття про мистецтво витинанки; показати виникнення становлення та розвиток цього мистецтва в Україні; формувати навички виготовлення витинанок; виховувати розуміння взаємозв’язку внутрішньої та зовнішньої...
59904. Загальні правила і рекомендації щодо розвитку бігової витривалості у дітей шкільного віку 43 KB
  Давньогрецькі мудреці говорили: Хочеш бути здоровим бігай Хочеш бути гарним бігай Хочеш бути розумним бігай Цими словами вони підкреслюють величезне значення бігу задля укріплення здоров’я досягнення гармонічності статури розвитку розумових здібностей.
59905. У войны не женское лицо… 72.5 KB
  На сцену со свечами в руках выходят семь учеников. 1й ученик: Усталость падает на грудь И ломит плечи. 2й ученик: Окутать ноги в теплый плед И сном забыться И чтобы юность прошлых лет Могла присниться.
59906. Вторая мировая война (1939-1945г.г.). Причины и начало Второй мировой войны. События 1939-1941 г.г. 75 KB
  Цель: Раскрыть причины и характер Второй мировой войны; дать характеристику ходу боевых действий в 1939-1941 г.1121 Хрестоматия Карта: Вторая мировая война Начало 2 мировой войны в Европе сентября 1939 июнь 1941 г.
59908. Визитная карточка классного руководителя 52.5 KB
  На сцену по одному из макета школы выходят дети и представляют себя Лентяй: Вот так бы и сидел весь день И встать бы не решился Сегодня лучший друг мой лень Я с ней давно сдружился.
59909. Вища математика. Завдання та методичні вказівки до виконання контрольної роботи 1.56 MB
  Виробнича ділянка Час на виготовлення одиниці продукції год. Виробничі потужності год. 2 Виробнича ділянка Час на виготовлення одиниці продукції год. Виробничі потужності год.