92159

Історична трансформація раціонального знання та ноосферний дискурс

Доклад

Логика и философия

Становлячи його частину вона використовує методи й процедури продукування гіпотез і теоретичних конструктів необхідних для пізнання ноосфери. Конституювання ноосферології як академічної дисципліни неможливо без інтеграції її методологічних засад у змінне поле раціонального знання яке має довгу історію розвитку. Вирізнимо найважливіші типи продукування раціонального знання й це допоможе зрозуміти місце ноосферології в полі сучасного наукового знання.

Украинкский

2015-07-27

37.78 KB

0 чел.

Історична трансформація раціонального знання та ноосферний дискурс

Ноосферологія органічно приєднується до поля наукового раціонального знання. Становлячи його частину вона використовує методи й процедури продукування гіпотез і теоретичних конструктів необхідних для пізнання ноосфери. Конституювання ноосферології як академічної дисципліни неможливо без інтеграції її методологічних засад у змінне поле раціонального знання, яке має довгу історію розвитку. Воно історично трансформувалося, набуваючи великої точності, наближаючись до об’єктивності та практичної ефективності. Вирізнимо найважливіші типи продукування раціонального знання й це допоможе зрозуміти місце ноосферології в полі сучасного наукового знання.

Античний тип знання (episteme) став основою знання раціонального дискурсу (включаючи понятійність, критичну функцію самопізнання, рефлексивність).

Середньовічний тип знання (doctrina) у межах схоластики продовжує епістемологічну лінію античної філософії, посилюються позиції арістотелівської силогістики (формальної логіки). На основі освітнього комплексу «Сімох вільних наук» (тривіум і квадривіум) у середньовічній Європі з’являється синтетична форма науки й педагогіки – університет, що забезпечує наступність педагогічної традиції. Зберігається консервативність освітніх цінностей і продовжується продукування раціонального знання. Університетська наука характеризується високим професіоналізмом і демократичністю доступу до масивів інформації. Європейський університет з XIII до XIX століття структурно й функціонально зберіг принципи перетворення раціонального знання, закріплюючи найважливішу інтелектуальну складову європейської культури.

Знання в епоху Ренесансу й Гуманізму розвивається на основі реставрації пізньоантичного антропологічно орієнтованого світогляду. Тому гуманітарні дисципліни (humaniora, humanitas) і філологія найбільшою мірою, ніж інші форми знання, стають домінуючими в ренесансній культурі. У період Реформації посилюється інтерес до археології та текстологічних «штудій» (продовжуються дослідження в галузі латині, грецької та староєврейської мов). Природознавство зведене до відновлення принципів античної натурфілософії.

У епоху Нового часу вплив філософських методів пізнання на формування раціонального пізнання істотно зменшується. Природознавство стає спеціалізованою галуззю раціонального знання. Вплив математичних методів зростає в наукових колах, що помітно у філософських текстах Бекона, Декарта, Спінози, Гоббса і Лейбніца. Для Канта математика є ідеальною формою продукування чистих апріорних думок. Фізико-математичне аксіоматичне знання справляє вражаючий ефект точності та ясності, приводить до досягнення об’єктивної істини про природу.

Емпіризм і математизація знання з часів першого позитивізму (Конт, Спенсер, Мілль), тобто з 30-х років ХІХ століття, аж до «заходу» логічного позитивізму в 50-ті роки ХХ століття стали настільки впливовими тенденціями, що сцієнтизм (абсолютизований тип наукового мислення) міцно утвердився в інтелектуальних співтовариствах другої половини минулого століття. Вплив «математичного розуму» у філософії вочевидь виявляється в роботах Гуссерля, Вітгенштейна, Уайтхеда, Рассела, Поппера. Навряд чи їхні філософські ідеї змогли б сформуватися й конкурувати з іншими концепціями, коли б не фундаментальна математична освіта цих мислителів.

Починаючи з XVII століття математичне знання та методи природознавства в ідеалізованій формі «універсальної науки» (mathesis universalis) лідируть у полі академічного знання, «учений» і «філософ» стають синонімами.

Постмодерний тип знання (deconstruction) сформувався в кінці 60-х років ХХ століття. У роботах Барта та Фуко, Ліотара, Бодрійяра, Дерріда й Дельоза постструктуралістська й постмодерністська думка характеризується епістемологічним плюралізмом і ціннісним релятивізмом. Теоретики цього напряму відмовляються від пошуку об’єктивної істини, надаючи перевагу розгвинчуванню раціональних стратегій. На відміну від академічної традиції, філософи-постмодерністи уникають точних визначень і раціональної методології. Постмодернізм у культурі та філософії претендує на здійснення «інтелектуальної революції» в постіндустріальному суспільстві.

Ноосферологічна пізнавальна стратегія деяким чином повертається до модерністських принципів універсальності, об’єктивності істини, прогнозування подій і системності наукових уявлень. Однією з причин виявилася тенденція посилення «технологічного розуму». Крім того глобальні трансформації чи просто глобалізація виявляє цілісність, взаємозалежність світу й посилює міжнародну наукову кооперацію. Для розуміння причинно-наслідкових економічних, соціальних й екологічних зв’язків у планетарному масштабі необхідне подолання постмодерністської смислової багатозначності й епістемологічної двозначності. У ноосферології реалізується потреба сучасного наукового знання в холістичному підході, системності, каузальній визначеності, еволюційному підході, інтервальності, історичності й достовірному прогнозуванні майбутнього.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

64559. Этическая проблема действия человека 15.25 KB
  Любое действие человека детерминировано Свободное действие ничем не детерминировано Как непротиворечиво соединить оба высказывания Можно решить что свободы нет. Давайте определим свободу и детерминированность Демонстрация того что решение возможно в рамках принципа рациональности...
64560. Отжиг как операция нагрева 37.5 KB
  Отжигом называют операцию нагрева выдержки при заданной температуре и охлаждения заготовок. Бочвар дал определение двух родов отжига: отжиг первого рода приведение структуры из неравновесного состояния в более равновесное возврат или отдых рекристаллизационный отжиг...
64561. Узловые уравнения установившегося режима через мощности нагрузок и генераторов 33.98 KB
  Физическое объяснение полученной множественности решений: в цепи переменного тока значения мощностей зависят не от абсолютных значений напряжений узлов а от разности фаз; в поперечных ветвях потоки мощности не зависят от фаз напряжений узлов...
64563. Закон как источник права: понятие и содержание 25 KB
  Закон это нормативно-правовой акт принимаемый только высшим представительным органом парламентом представляющим в формально-юридическом смысле весь народ или же непосредственно самим народом путем референдума.
64564. Конкуренция и предпринимательсво. Юридические условия существования конкурентных отношений 15 KB
  Юридические условия существования конкурентных отношений конкуренция правомерная не запре щенная законом автономная деятельность хозяйствую щих субъектов на соответствующем рынке целью которой является получение наиболее выгодных условий производ ства и сбыта законными средствами.
64565. Специфіка філософських світоглядних питань. Джерела філософського знання 25 KB
  Однією з особливостей філософського знання його спрямованість на подолання проблемусвідомлення незавершеності процесу пізнання. Філософське знання пройняте суб’єктивністю. Це є знання певного суспільства і певної особи яка сповідує певні цінності.
64567. Творчество Караваджо 15.24 KB
  Ранние работы Караваджо поясные портреты иногда с включением деталей натюрморта которые Караваджо писал мастерски. В капелле Черази церкви СантаМария дель Пополо Караваджо изменил манеру письма. Фигуры у Караваджо изображены таким образом что у зрителя возникает ощущение необыкновенной реалистичности.