92160

Дисциплінарна різноманітність раціонального дискурсу

Доклад

Логика и философия

Грані між окремими науковими дисциплінами й навіть цілими регіонами знання виявляються розмитими. Ноосферологія якраз виступає як дисципліна яка створює умови для міждисциплінарної комунікації та інтеграції сучасного знання. У античній грецькоримській інтелектуальній культурі знання виявляє себе в трьох основних видах: як природнонаукове mathema філософське episteme і гуманітарне humaniora.

Украинкский

2015-07-27

36.97 KB

0 чел.

Дисциплінарна різноманітність раціонального дискурсу

Сучасна тенденція спеціалізації в науці свідчить, що порушуються методологічні зв’язки між окремими регіонами знання, втрачаються генетичні й історичні зв’язки всередині поля знання. У результаті виникають проблеми в полі міждисциплінарної комунікації. Грані між окремими науковими дисциплінами й навіть цілими регіонами знання виявляються розмитими. Ноосферологія якраз виступає як дисципліна, яка створює умови для міждисциплінарної комунікації та інтеграції сучасного знання.

У античній грецько-римській інтелектуальній культурі знання виявляє себе в трьох основних видах: як природно-наукове (mathema), філософське (episteme) і гуманітарне (humaniora). Упродовж більше ніж двох з половиною тисяч років диспозиція та архітектоніка видів знання трансформувалися, але все ж таки незмінними залишалися їхні базові характеристики.

Раціональне знання – комплекс вербально-логічних інтелектуальних процедур, прийнятих поданим науковим співтовариством, характерними особливостями його є: понятійність, рефлексивність, критичність, логічний детермінізм. Воно характеризується впорядкованістю, категоріальністю. Кінцевою його метою є засвідчення в істинності (або помилковості) первинних посилань. Дискурс – це будь-яка стійка форма вислову, що зберігає свою внутрішню структуру в різних контекстах. Раціональне знання завжди дискурсивне.

Видами нераціонального роду знання можуть бути: чуттєве пізнання, емпіричне пізнання, інтуїтивне пізнання, містичне пізнання, виражене в образно-символічних формах. Кожній культурній епосі властивий той чи інший тип знання.

Тип знання – це специфічна, історично обумовлена фундаментальна характеристика раціонального дискурсу. Можна виділити: античний тип (episteme), середньовічний (doctrina), новочасний (scientia), сучасний (hermeneia), постсучасний (deconstruction) та постінформаційний (hyperdigitalisation) .

Вид знання – універсальний спосіб існування знання раціонального дискурсу, що характеризується специфічними процедурами дослідження, власним предметом і методами. Основними видами є філософське, природничонаукове знання, соціально-економічне, гуманітарне та ноосферологія. Проте такі дисципліни як філософія, математика та ноосферологія можуть бути виділені особливо у відповідності до предмету й методів.

Ноосферологія – це актуальна інтерпретація вчення про ноосферу. Відповідно до поставлених завдань вирізнимо теоретичну й практичну частини. Теоретична ноосферологія займається фундаментальними проблемами походження та трансформації ноосфери, досліджує епістемологічні аспекти ідеї ноосфери, евристичний потенціал поняття ноосфери та можливості міждисциплінарної кооперації вивчення ноосферної реальності. Прикладна ноосферологія вивчає можливості створення достовірної системи опису, моделювання, моніторингу, прогнозування, управління й контролю технологічно забезпеченої розумної діяльності на планетарному рівні (біосферні й ноосферні процеси).

Фундаментальними характеристиками ноосферології є:

1) Системність.

2) Комплексність.

3) Історичність.

4) Міждісциплінарність.

5) Прогностика.

6) Глобальність.

Перед дослідниками постає завдання уточнення концептуального каркаса теоретичної ноосферології. Необхідне вивчення біосферного впливу на формування ноосфери і, навпаки, досліджувати дію ноосферних трансформацій на біосферу. З появою нової інформації про історію Землі, антропогенез, уточнення генетичних даних про еволюцію людини, про особливості процесу енцефалізації, необхідно моделювати прогнози основних тенденцій. Особливої уваги вимагають проблеми, пов’язані з прискоренням конвергенції емерджентних технологій. Ця дисципліна зберігає тематичну й методологічну спадкоємність з ученням В.І. Вернадського. У той же час розвивається інноваційна методологічна стратегія міждисциплінарного теоретизування про ноосферу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30602. Особенности журналистского творчества 40.5 KB
  Функции этой среды: критическая оценка предлагаемых или используемых журналистом способов и приемов деятельности селективная отбор приемов и способов деятельности...
30603. Дневник как тип творчества 13.09 KB
  НО вообщето это нечто большее чем механические записи. Записи в личном дневнике могут пригодиться лет этак через несколько. НО на страницах Комсомолки а затем отдельными книгами вышли его дневниковые записи которые вызвали интерес у читателей.
30604. Этические нормы в журналистском творчестве 23.58 KB
  Этические нормы в журналистском творчестве. Журналист и адресат информации. Отношения журналиста с адресатом информации а вернее отношение к адресату регламентируется следующими нормами: Первейшая задача журналиста гарантировать людям получение правдивой и достоверной информации посредством честного отражения объективной реальности. Журналист излагает факты добросовестно сохраняя их подлинный смысл вскрывая важнейшие связи и не допуская искажений.
30605. Объектно-ориентированное программирование С.А. Литвинова 429.5 KB
  Курсовая работа студента – заключительный этап изучения определенной дисциплины. Цель работы – систематизация и закрепление теоретических знаний, полученных за время обучения, а также приобретение и закрепление навыков самостоятельной работы. Работа, как правило, основывается на обобщении изученного студентом теоретического материала
30606. Бердяев о творческом поведении («Самопознание») 43.5 KB
  БердяевВариант сокращенный обобщенный для шпор короче: В чем отличие этики творчества от этики закона и искупления Не уничтожение зла а творческое преображением злого в доброе. Для творчества возможен прорыв к другим мирам оно преодолевает кошмар конечного кошмар порядка жизни. Этика творчества есть прежде всего этика ценности а не спасения. Этика творчества исходит из личности и направлена на мир в то время как этика закона исходит от мира от общества и направлена на личность.
30607. Понятие творчества в работах Бахтина 28 KB
  Он утверждал что слово является непосредственным фактом жизнедеятельности то есть слово поступок. По сути это переход от формулы слово и дело к формуле и слово есть дело . Для журналиста это принципиально важно ведь для нас господа слово действительно дело. Бахтин изучал даже не столько само слово сколько границы звучащего слова.
30608. Характеристика творчества в работах Пришвина 38.5 KB
  Всякое живое существо говорит о себе не только словами но и формой своего поведения в жизни никто не безмолвствует. Для каждого своего блина артист должен готовить новую сковороду. Человеком по мнению таких людей можно назвать только того кто смотрит на проходящие волны из глубины своего дня. А живым остается в своей наивной простоте доказывать перед современностью наличие жизненности своего существа.
30609. Бытие, самопознание, творчество 26.81 KB
  категория обозначающая реальность существующую объективно вне и независимо от сознания человека. Эта трансформация выражавшая новый тип отношения человека к природе обусловленного развитием науки техники и материального производства подготовила концепции Б. u которых природа рассматривается вне отношения к ней человека как некоторый механизм действующий сам но себе. созданное деятельностью человека.
30610. Категории творчества в философии Ницше 29.5 KB
  Категории творчества в философии Ницше. Ницше РОЖДЕНИЕ ТРАГЕДИИ ИЗ ДУХА МУЗЫКИПРЕДИСЛОВИЕ К РИХАРДУ ВАГНЕРУ. Творчество по Ницше имеет в основе двойственность аполлонического и дионисического начал также как рождение стоит в зависимости от двойственности полов при непрестанной борьбе и лишь периодически наступающем примирении. В творчестве и творческой личности считает Ницше могут присутствовать либо то либо другое начала либо сочетаться в одном человеке одновременно.