92167

Друга індустріальна революція

Доклад

Логика и философия

У багатьох галузях виробництва нафтовій промисловості сталеливарній електричній хімічній транспортній та інших безперервно впроваджуються інновації. Створювалися гігантські корпорації монополісти виробництва сталі нафти вугілля цукру мяса й зерна. Конвеєрне виготовлення техніки фордизм ефективна організація промислового виробництва тейлоризм дозволили максимально використовувати силу машин та інтелект менеджерів значно збільшивши швидкість виробництва й поліпшивши якість продукції що випускається. Для обслуговування все...

Украинкский

2015-07-27

38.65 KB

0 чел.

Друга індустріальна революція

Поняття «Друга індустріальна революція» було запроваджене Патриком Геддесом. Фабричне виробництво сприяло централізації управління працею. Відбувалася уніфікація та стандартизація виготовлення масової продукції, зважаючи на що вона швидко дешевшала. Усе більше людей користувалися товарами виготовленими завдяки машинній праці. Товарообіг постійно зростав і економіка насамперед Британії швидко розвивалася.

Друга індустріальна революція (або другий етап індустріальної революції) іноді позначається як «технологічна революція». Вона розвивалася в інтервалі між 1820 і 1914 роками та характеризувалася переходом з використання одних домінуючих енергоресурсів (вугілля) на інші (нафта, електрика). Її успішне розповсюдження вочевидь виявилося в прискореному промисловому розвитку країн Західної Європи (Великобританія, Німеччина, Франція), Росії та Сполучених штатах Америки, а після 1870 року і Японії. Це було закономірне продовження першого етапу індустріальної революції, що відбулася в Британії в кінці XVIII століття.

Постійні наукові відкриття та винаходи стимулювали створення нових технологій. Утворення багатоступінчатої реактивної парової турбіни Чарльзом Парсонсом в 1884 році стало значною подією періоду другої індустріальної революції. Ця парова турбіна виявилася більш швидкісною, більш легкою, а також економічно вигіднішою й набагато потужнішою, ніж поршневі парові машини Томаса Ньюкомена й навіть Дж. Уатта.

Разом з використанням парових турбін збільшується використання електрики, з’являються двигуни внутрішнього спалювання, створюються нові матеріали (алюміній, синтетичне хімічне волокно), бурхливо розгортається хімічна промисловість, технічні засоби комунікації (телеграф, телефон і радіо. У багатьох галузях виробництва – нафтовій промисловості, сталеливарній, електричній, хімічній, транспортній та інших безперервно впроваджуються інновації. Це безумовний науково-технічний прогрес, який істотно змінює побут людей, які проживають у містах, і трансформує ландшафти (будівництво каналів, портів, залізниць, тунелів тощо). Є і негативний наслідок індустріальної революції – забруднення навколишнього середовища, знищення лісів, розробка кар’єрів і винищування природи. Учені й інженери прагнуть отримати важливі замовлення від промисловців, наука й технології все більше комерціалізуються. Прикладні науки стають усе більше й більше затребуваними у військовій промисловості. Успішні технічні винаходи, розробки й технології після першої «індустріальної хвилі» розповсюджувалися з Британії до Західної Європи й США, а потім і в інші країни світу. Таким чином, індустріалізація стала глобальною, хоч поширювалася нерівномірно по континентах і країнах.

Особливо було помітно вплив другої індустріальної революції в США, де бурхливо розвивалося важке машинобудування, сталеливарне виробництво, будівництво залізниць, вугільна промисловість. Протяжність залізниць потроїлася за період з 1860 по 1880 роки, і ще раз потроїлася до 1920 року. Така розвинена транспортна інфраструктура дозволяла збільшити товарообіг і масове споживання, а отже – виробництво товарів. Для своєчасного постачання промисловості фінансовими інвестиціями були створені сильні фінансові ринки, велику роль у цьому процесі відігравав феномен Уолл Стріт. Створювалися гігантські корпорації, монополісти виробництва сталі, нафти, вугілля, цукру, м’яса й зерна. Конвеєрне виготовлення техніки («фордизм»), ефективна організація промислового виробництва («тейлоризм») дозволили максимально використовувати силу машин та інтелект менеджерів, значно збільшивши швидкість виробництва й поліпшивши якість продукції, що випускається.

Для обслуговування все більш складного індустріального виробництва потрібні були освічені висококваліфіковані фахівці й науковий менеджмент. Ручна низькокваліфікована праця поступово витісняється. Тому збільшується кількість спеціальних навчальних закладів, технічних університетів, інженерних інститутів і коледжів. Бурхливо розвиваються в США прикладні й інженерні науки, завдяки чому з 1860 по 1890 роки американці створили більше 500 тис. винаходів у всіх сферах промислового виробництва та запатентували їх.

Німеччина хоч і почала індустріалізуватися дещо пізніше, ніж Британія, тим не менше вона досягла значних успіхів. Багато в чому копіюючи британську систему організації промисловості, Німеччина значно більше інвестувала в науково-дослідний сектор, головним чином у науково-технологічні й інженерні розробки сталеливарного виробництва, електропромисловість і моторне виробництво. Особливо значними були досягнення хімічної науки, що забезпечувало для Німеччини лідируючу позицію у виробництві декількох тисяч найменувань синтетичних фарб. На початок 1914 року німецька лакофарбна продукція захопила близько 90% світового ринку синтетичних фарб. Продукти нової індустріальної хімії були затребувані у фармацевтиці, електрохімічній промисловості, виробництві фотоплівки, виробництві хімічних добрив. Німецька система великих фінансово-промислових концернів виявилася набагато ефективнішою для індустріального виробництва й економіки в цілому.

На початок 1900 року у сфері індустріального виробництва лідирували США з їх 24% від загальносвітового показника, потім Британія – 19%, Німеччина – 13%, Росія – 9% і Франція – 7%. Усі разом європейські країни виробляли 62% продукції світового промислового виробництва.

Як і на першому етапі індустріальної революції масове виробництво активізувало споживання, зокрема виробництво й споживання продуктів харчування, посилилася міграція з сільської місцевості в міста, збільшилися сім’ї найманих робітників, і в результаті відбулося значне зростання народонаселення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25939. Выключатели нагрузки. Назначение, конструктивное исполнение и принцип действия выключателей нагрузки. Условия выбора 21 KB
  Выключатели нагрузки. Назначение конструктивное исполнение и принцип действия выключателей нагрузки. Выключатели нагрузки используются для оперативного соединения и разъединения цепи. Выключатель нагрузки обеспечивает двухкратное включение нормированного для него тока включения на короткое замыкание без повреждений препятствующих его дальнейшей работе в нормальном и эксплуатационном режиме.
25940. Расчет деревянных, металлических, железобетонных перекрытий 1.07 MB
  Орел 2011 Расчет деревянного перекрытия Подобрать сечение деревянной балки для перекрытия жилого дома.Предварительно принимаем собственный вес одного метра балки qnбалки=025кН м;f=1.1 qбалки= qnбалки f=0.Собираем нагрузку на погонный метр балки с учетом её собственного веса: qn=qnперекрытияlгр qnбалки=18140275=277кН м; q= qперекрытияlгр qбалки=234120275=3083кН м.
25941. СБОРНО-МОНОЛИТНЫЕ КОНСТРУКЦИИ 26.5 KB
  СБОРНОМОНОЛИТНЫЕ КОНСТРУКЦИИ конструкции состоящие из заранее изготовленных на заводах отд. Наибольшее распространение получили сборномонолитные конструкции со сборными элементами из железобетона см. Железобетонные конструкции . арматуру конструкции и иногда используются в качестве формы опалубки для монолитного бетона; их целесообразно делать предвари тсльно напряженными.
25942. Здания и сооружения из монолитного железобетона 31 KB
  Монолитные конструкции несущего остова здания представляют собой неразрезные элементы наружных и внутренних несущих стен колонн ригелей и перекрытий жестко связанных между собой в пространственную систему работающую под нагрузкой как единое целое. Здания из монолитного железобетона разделяются на монолитные и сборномонолитные и выполняются по следующим конструктивным схемам: монолитные несущие и ограждающие конструкции; монолитный каркас колонны и перекрытия наружные и внутренние стены сборные или каменных материалов; монолитные...
25943. Больше пролетные покрытия – плоскостные покрытия 68.5 KB
  Плоскостными покрытиями называют конструкции работающие только в одной вертикальной плоскости проходящей через опоры; к ним относятся балки фермы рамы арки; к ним следует отнести и те конструкции которые можно разрезать вертикальными плоскостями вдоль пролета на отдельные элементы причем каждый элемент независимо от другого будет тоже работать как плоскостной. К распорным плоскостным покрытиям относят своды арки рамы.
25944. Большепролетные покрытия - пространственные конструкции 561 KB
  Большепролетные покрытия пространственные конструкции. Все конструктивные системы покрытия можно рассматривать с двух позиций которые имеют особое влияние на архитектурный облик всего сооружения. В отличие от плоскостных пространственные покрытия работают одновременно в двух или нескольких направлениях К ним относятся: перекрестные системы оболочки складки висячие покрытия пневматические конструкции и др. Пространственные покрытия выполняют из плоскостных элементов монолитно связанных между собой и работающих как цельная конструкция...
25945. Большепролетные покрытия – висячие конструкции 67.5 KB
  Большепролетные покрытия висячие конструкции. Висячие конструкции представляют собой один из наиболее экономичных видов покрытий благодаря тому что материал несущих конструкций работает исключительно на растяжение и несущая способность конструкций используется полностью. б ужесточенными считают такие висячие системы жесткость которых препятствует возникновению недопустимых кинематических и упругих деформаций Сюда относятся в основном висячие предварительно напряженные оболочки.
25947. Большое распространение в зарубежной и отечественной практике получили также висячие тонколистовые системы - мембранные покрытия 76.5 KB
  В некоторых случаях вместо сплошной мембраны покрытие образуется из отдельных не соединяемых друг с другом тонких стальных лент. Сплошное мембранное покрытие успешно применено для универсального стадиона на проспекте Мира в Москве размеры в плане которого достигают 183x224 м рис.