92170

Основні характеристики інформаційного суспільства

Доклад

Логика и философия

Основною виробничою одиницею інформаційного суспільства стають компютери в основному підключені до глобальної мережі Інтернет. Концепція постіндустріального суспільства часто розглядається як футурологічна теорія. У детально розробленому варіанті теорія постіндустріального суспільства представлена в книзі Прийдешнє постіндустріальне суспільство.

Украинкский

2015-07-27

38.75 KB

0 чел.

Основні характеристики інформаційного суспільства

Як базисна інфраструктурна складова постіндустріального світу, інформаційне суспільство значно прискорює процес соціально-економічної еволюції. Тому інфосфера як частина техносфери повинна розглядатися в ширшому контексті розвитку – еволюції ноосфери. Інформаційне суспільство головним чином містить технологічний і комунікативний аспекти, тоді як постіндустріальне суспільство містить також економічний, геополітичний, культурний, соціальний, освітній та інші складові. Основною виробничою одиницею інформаційного суспільства стають комп’ютери, в основному підключені до глобальної мережі Інтернет. Вони дозволяють виконувати величезну кількість операцій протягом короткого проміжку часу (наприклад, персональний комп’ютер з процесором усього лише 1 гігагерц, робить 1 мільярд операцій у секунду). Це, у порівнянні з «доінформаційною епохою» значно прискорює розвиток інтелектуальних технологій, а, отже, і наукової, освітньої та економічної діяльності. У такому суспільстві суто економічна складова втрачає визначальне значення, а праця перестає бути основою суспільних відносин. Домінуючими стають постматеріалістичні цінності, зокрема креативність, комунікація та здоровий спосіб життя.

Коли інформаційні мережі й системи пов’язані на базі Інтернету, мобільного зв’язку, телекомунікацій, виникає становлення нового економічного й соціального устрою, поява інфосфери. Це єдиний інформаційно-комунікативний простір, зокрема освітній та економічний. Фактично в цьому просторі межі між локальними спільнотами, регіонами, країнами й континентами стираються.

Інвестиції рухаються туди, де можливий найбільший прибуток за короткий час роботи капіталу. Це необхідна умова дії процесу глобалізації фінансової, економічної та політичної.

Концепція постіндустріального суспільства часто розглядається як футурологічна теорія. З появою комп’ютерів і перших кроків освоєння космосу футурологічна думка стала потужним засобом аналізу й прогнозування найближчого та віддаленого майбутнього людської цивілізації. Одним з перших мислителів, який заявив про новий етап розвитку людства став американський соціальний теоретик Д. Белл. Він назвав суспільство, що складалося під впливом інформаційних технологій – «постіндустріальним суспільством». У детально розробленому варіанті теорія постіндустріального суспільства представлена в книзі «Прийдешнє постіндустріальне суспільство. Досвід соціального прогнозування», виданої в США ще в 1973 році. Можна вирізнити фундаментальні характеристики нового суспільного устрою:

• Відбулася заміна механічних, електричних та електромеханічних засобів на електронні засоби виробництва й комунікації. Зв’язок на виробництві й у побуті став базуватися на електронних носіях.

• Комп’ютери не тільки почали повсюди використовуватися, вони стали постійно зменшуватися в розмірах. Якщо перші комп’ютери були багатотонними, то вже на початку 80-х років ХХ століття було створено персональний комп’ютер, який розміщувався на письмовому столі. Тобто відбулася мініатюризація комп’ютерної техніки при багаторазовому збільшенні швидкодії обчислювальних потужностей. При цьому постійно зростала якість програмного забезпечення.

• Знання як загального плану, так і вузькоспеціальні стали найважливішим ресурсом у розвинених країнах.

• Інновації стають найефективнішим двигуном прогресивних змін. А інноваційне мислення можливе лише на основі високорозвинутого рівня теоретичного раціонального мислення. Теоретичне знання – найбільш затребуваний ресурс постіндустріального суспільства.

• Футурологічна спрямованість постіндустріального мислення, орієнтованість на прогнозовану перспективу, співвідношення поточного стану речей з майбутнім. Це передбачає постійний моніторинг технологій, експертну оцінку нових технологій, моделювання технологічного прогнозу.

Проблеми пов’язані з функціонуванням інформаційного суспільства, як технологічної складової постіндустріального суспільства потребує комплексного вивчення на основі міждисциплінарного підходу.

«Постіндустріальне суспільство» – це поняття з більшим логічним обсягом ніж «інформаційне суспільство». Річ у тім, що крім інформаційних потоків постіндустріальність містить у собі також виробничі потужності, фінансову систему, соціальні й політичні інститути. Постіндустріальна культура містить релігійні, моральні й естетичні цінності, що належать іноді протилежним соціальним групам. Співіснування в цьому суспільстві забезпечується дотриманням політкоректності й наявністю мультикультуральності. Присутні не тільки постмодерністські цінності постіндустріального плану, але також цінності індустріальної та навіть доіндустріальної епохи.

В інформаційному суспільстві кардинально змінюються всі сфери життя – від технологічної та виробничої до економічної й культурної. Істотно змінюються форми мислення та світогляд. При цьому, швидкість технічного й концептуального оновлення технічних засобів та управління ними зростає по експоненціальній кривій. У той же час уніфікуються технологічні стандарти, що дозволяє збільшити конкурентний відбір у галузі власне технічній, так й у галузі виробництва програмного забезпечення. Інформаційне суспільство – це техно-комунікаційна частина постіндустріального суспільства. Це суспільство, де сфера послуг має пріоритетне значення стосовно до промислового виробництва й аграрного сектора. Головними продуктами виробництва й споживання стають інформація та знання.

Характерні риси інформаційного суспільства: 1) зростання ролі інформації та знань у житті суспільства; 2) збільшення частки інформаційних комунікацій, продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті; 3) створення інформаційного простору.

Наявність глобального інформаційного простору забезпечує: (а) реальна ефективна інформаційна взаємодія людей, (б) необмежений доступ до світових інформаційних ресурсів; (в) задоволення потреб щодо інформаційних продуктів.

Ноосфера розвивається за умови стійкості соціальних та економічних інститутів, стабільності екології, прискорення науково-технічного прогресу. Ефективне функціонування стійкого інформаційного суспільства передбачає існування інформаційного середовища й інформаційної сфери (інфосфери). Белл уважав, що виникнення інформаційного суспільство на початку 60-х років ХХ століття прискорило процес становлення постіндустріального суспільства. Тоффлер відносить початок становлення постіндустріального суспільства до середини XX століття.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25833. Аудит учета затрат, включаемых в себестоимость продукции (работ, услуг) 40.5 KB
  Себестоимость продукции один из показателей эффективности производства выявляющий во что обходится организации изготовление и сбыт продукции. Себестоимость широко применяется для экономического обоснования решений о производстве новой или прекращении выпуска старой продукции; для определения эффективности мероприятий научнотехнического прогресса рентабельности продукции резервов снижения затрат и др. Все затраты организации на производство определяют производственную себестоимость продукции.
25834. Проверка правильности определения налогооблагаемой базы 50.5 KB
  Проверяется правильность определения имущества не облагаемого налогом Проверяется соответствие ставки используемой банком установленной законодательством Проверка правильности исчисления налога на имущество исходя из ставки и налоговой базы. Не признаются налогоплательщиками организации являющиеся организаторами Олимпийских игр и Паралимпийских игр в соответствии со статьей 3 Федерального закона Об организации и о проведении XXII Олимпийских зимних игр и XI Паралимпийских зимних игр 2014 года в городе Сочи развитии города Сочи как...
25835. Структура и свойства конструкционных сплавов цветных металлов 973.5 KB
  Микроструктура металла (от микро... и лат. structura — строение), строение металла, выявляемое с помощью микроскопа (оптического или электронного). Микроскоп для исследования металла впервые применил П. П. Аносов (1831) при изучении булатной стали. Металлы и сплавы состоят из большого числа кристаллов неправильной формы (зёрен)
25836. Сплавы цветных металлов, обрабатываемые давлением 319.5 KB
  К цветным металлам и сплавам относятся практически все металлы и сплавы, за исключением железа и его сплавов, образующих группу чёрных металлов. Цветные металлы встречаются реже, чем железо и часто их добыча стоит значительно дороже, чем добыча железа. Однако цветные металлы часто обладают такими свойствами, какие у железа не обнаруживаются, и это оправдывает их применение.
25837. Аудит операций на расчетном, валютном и других счетах банка 37.5 KB
  Целью аудиторской проверки операций по расчетному валютному и других счетам в банке является формирование мнения о достоверности бухгалтерской отчетности по разделу Денежные средства и соответствии применяемой методики учета денежных средств на счетах в банке действующим в Российской Федерации нормативным документам. Аудитор при проверке операций по счетам в банке должен учитывать основные нормативные документы регулирующие порядок проведения операций на расчетном валютном и других счетах в банках и бухгалтерский учет этих операций....
25838. Аудит прочих доходов и расходов 58.5 KB
  Целью аудиторской проверки прочих доходов и расходов является формирование мнения о правильности учета прочих доходов и расходов. Задача аудиторской проверки прочих доходов и расходов состоит из следующих вопросов на которые должен ответить аудитор: Бухгалтерский учет прочих доходов и расходов соответствует положениям нормативных актов Данные аналитического и синтетического учета по счету 91 Прочие доходы и расходы соответствуют данным главной книги и баланса Корреспонденция счетов по счету 91 Прочие доходы и расходы составлена в...
25839. Учет расчетов по авансам выданным и полученным 36.5 KB
  Согласно положениям Плана счетов Инструкции по применению Плана счетов бухгалтерский учет сумм полученных и или выданных авансов организуется на балансовых счетах связанных с расчетами за отгруженную продукцию выполненные работы оказанные услуги. Для учета сумм авансовых платежей предварительной оплаты к балансовым счетам открываются обособленные субсчета учета. В частности суммы выданных поставщикам и подрядчикам авансов учитываются обособленно на балансовом счете 60 Расчеты с поставщиками и подрядчиками суммы полученных...
25840. Аудит расчетов по авансам выданным 27.5 KB
  Так например выдавая авансы поставщику предприятие изымает из оборота денежные средства до момента поступления ТМЦ выполнения работ оказания услуг также возрастает вероятность непоступления данных ценностей на предприятие вопреки договору поставки. На счете 61 Расчеты по авансам выданным обобщается информация о расчетах по выданным авансам под поставку продукции либо под выполнение работ а также по оплате продукции и работ принятых от заказчиков по частичной готовности. Суммы выданных авансов а также произведенной оплаты и работ...
25841. Аудит расчетов по претензиям 30 KB
  Можно выделить несколько видов претензий: при выявлении ошибок в счетах поставщиков неправильно указаны тарифы и цены арифметические ошибки и др. Аудитору необходимо проверить: обоснованность своевременность и правильность оформления документов несоблюдение сроков предъявления претензий может быть использовано для сокрытия фактов хищения материальных ценностей так как при отказе в удовлетворении претензий числящиеся суммы списываются на издержки производства; обоснованность претензий предъявляемых к проверяемому предприятию в случае...