92170

Основні характеристики інформаційного суспільства

Доклад

Логика и философия

Основною виробничою одиницею інформаційного суспільства стають компютери в основному підключені до глобальної мережі Інтернет. Концепція постіндустріального суспільства часто розглядається як футурологічна теорія. У детально розробленому варіанті теорія постіндустріального суспільства представлена в книзі Прийдешнє постіндустріальне суспільство.

Украинкский

2015-07-27

38.75 KB

0 чел.

Основні характеристики інформаційного суспільства

Як базисна інфраструктурна складова постіндустріального світу, інформаційне суспільство значно прискорює процес соціально-економічної еволюції. Тому інфосфера як частина техносфери повинна розглядатися в ширшому контексті розвитку – еволюції ноосфери. Інформаційне суспільство головним чином містить технологічний і комунікативний аспекти, тоді як постіндустріальне суспільство містить також економічний, геополітичний, культурний, соціальний, освітній та інші складові. Основною виробничою одиницею інформаційного суспільства стають комп’ютери, в основному підключені до глобальної мережі Інтернет. Вони дозволяють виконувати величезну кількість операцій протягом короткого проміжку часу (наприклад, персональний комп’ютер з процесором усього лише 1 гігагерц, робить 1 мільярд операцій у секунду). Це, у порівнянні з «доінформаційною епохою» значно прискорює розвиток інтелектуальних технологій, а, отже, і наукової, освітньої та економічної діяльності. У такому суспільстві суто економічна складова втрачає визначальне значення, а праця перестає бути основою суспільних відносин. Домінуючими стають постматеріалістичні цінності, зокрема креативність, комунікація та здоровий спосіб життя.

Коли інформаційні мережі й системи пов’язані на базі Інтернету, мобільного зв’язку, телекомунікацій, виникає становлення нового економічного й соціального устрою, поява інфосфери. Це єдиний інформаційно-комунікативний простір, зокрема освітній та економічний. Фактично в цьому просторі межі між локальними спільнотами, регіонами, країнами й континентами стираються.

Інвестиції рухаються туди, де можливий найбільший прибуток за короткий час роботи капіталу. Це необхідна умова дії процесу глобалізації фінансової, економічної та політичної.

Концепція постіндустріального суспільства часто розглядається як футурологічна теорія. З появою комп’ютерів і перших кроків освоєння космосу футурологічна думка стала потужним засобом аналізу й прогнозування найближчого та віддаленого майбутнього людської цивілізації. Одним з перших мислителів, який заявив про новий етап розвитку людства став американський соціальний теоретик Д. Белл. Він назвав суспільство, що складалося під впливом інформаційних технологій – «постіндустріальним суспільством». У детально розробленому варіанті теорія постіндустріального суспільства представлена в книзі «Прийдешнє постіндустріальне суспільство. Досвід соціального прогнозування», виданої в США ще в 1973 році. Можна вирізнити фундаментальні характеристики нового суспільного устрою:

• Відбулася заміна механічних, електричних та електромеханічних засобів на електронні засоби виробництва й комунікації. Зв’язок на виробництві й у побуті став базуватися на електронних носіях.

• Комп’ютери не тільки почали повсюди використовуватися, вони стали постійно зменшуватися в розмірах. Якщо перші комп’ютери були багатотонними, то вже на початку 80-х років ХХ століття було створено персональний комп’ютер, який розміщувався на письмовому столі. Тобто відбулася мініатюризація комп’ютерної техніки при багаторазовому збільшенні швидкодії обчислювальних потужностей. При цьому постійно зростала якість програмного забезпечення.

• Знання як загального плану, так і вузькоспеціальні стали найважливішим ресурсом у розвинених країнах.

• Інновації стають найефективнішим двигуном прогресивних змін. А інноваційне мислення можливе лише на основі високорозвинутого рівня теоретичного раціонального мислення. Теоретичне знання – найбільш затребуваний ресурс постіндустріального суспільства.

• Футурологічна спрямованість постіндустріального мислення, орієнтованість на прогнозовану перспективу, співвідношення поточного стану речей з майбутнім. Це передбачає постійний моніторинг технологій, експертну оцінку нових технологій, моделювання технологічного прогнозу.

Проблеми пов’язані з функціонуванням інформаційного суспільства, як технологічної складової постіндустріального суспільства потребує комплексного вивчення на основі міждисциплінарного підходу.

«Постіндустріальне суспільство» – це поняття з більшим логічним обсягом ніж «інформаційне суспільство». Річ у тім, що крім інформаційних потоків постіндустріальність містить у собі також виробничі потужності, фінансову систему, соціальні й політичні інститути. Постіндустріальна культура містить релігійні, моральні й естетичні цінності, що належать іноді протилежним соціальним групам. Співіснування в цьому суспільстві забезпечується дотриманням політкоректності й наявністю мультикультуральності. Присутні не тільки постмодерністські цінності постіндустріального плану, але також цінності індустріальної та навіть доіндустріальної епохи.

В інформаційному суспільстві кардинально змінюються всі сфери життя – від технологічної та виробничої до економічної й культурної. Істотно змінюються форми мислення та світогляд. При цьому, швидкість технічного й концептуального оновлення технічних засобів та управління ними зростає по експоненціальній кривій. У той же час уніфікуються технологічні стандарти, що дозволяє збільшити конкурентний відбір у галузі власне технічній, так й у галузі виробництва програмного забезпечення. Інформаційне суспільство – це техно-комунікаційна частина постіндустріального суспільства. Це суспільство, де сфера послуг має пріоритетне значення стосовно до промислового виробництва й аграрного сектора. Головними продуктами виробництва й споживання стають інформація та знання.

Характерні риси інформаційного суспільства: 1) зростання ролі інформації та знань у житті суспільства; 2) збільшення частки інформаційних комунікацій, продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті; 3) створення інформаційного простору.

Наявність глобального інформаційного простору забезпечує: (а) реальна ефективна інформаційна взаємодія людей, (б) необмежений доступ до світових інформаційних ресурсів; (в) задоволення потреб щодо інформаційних продуктів.

Ноосфера розвивається за умови стійкості соціальних та економічних інститутів, стабільності екології, прискорення науково-технічного прогресу. Ефективне функціонування стійкого інформаційного суспільства передбачає існування інформаційного середовища й інформаційної сфери (інфосфери). Белл уважав, що виникнення інформаційного суспільство на початку 60-х років ХХ століття прискорило процес становлення постіндустріального суспільства. Тоффлер відносить початок становлення постіндустріального суспільства до середини XX століття.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84229. НАРУШЕНИЕ МИНЕРАЛЬНОГО ОБМЕНА (МИНЕРАЛЬНЫЕ ДИСТРОФИИ) 24.82 KB
  Обмен кальция. Нарушение обмена кальция в тканях организма называют обызвествлением. Метастатическая кальцификация возникает при увеличении концентрации кальция или фосфора в крови гиперкальциемия.
84230. ОБРАЗОВАНИЕ КАМНЕЙ КАК ОДНА ИЗ ФОРМ НАРУШЕНИЯ ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ 22.61 KB
  Наиболее часто камни образуются в желчных и мочевых путях являясь причиной развития желчнокаменной и мочекаменной болезней. Они встречаются также в других полостях и протоках: в выводных протоках поджелудочной железы и слюнных желез в бронхах и бронхоэктазах бронхиальные камни в криптах миндалин на зубах в кишечнике. Желчные камни могут быть холестериновыми пигментными известковыми или холестериновопигментноизвестковыми сложные или комбинированные камни.
84231. НЕКРОЗ 24.24 KB
  Факторы вызывающие некроз: физические; токсические; биологические; аллергические; сосудистый; трофоневротический. зависимости от механизма действия патогенного фактора различают: прямой некроз обусловленный непосредственным действием фактора травматические токсические и биологические некрозы; непрямой некроз возникающий опосредованно через сосудистую и нервноэндокринную системы аллергические сосудистые и трофоневротические некрозы. морфологические признаки некроза.
84232. АПОПТОЗ. АТРОФИЯ 25.24 KB
  АТРОФИЯ Определение морфологические проявления апоптоза Определение классификация значение атрофии Апоптоз или запрограммированная смерть клетки представляет собой процесс посредством которого внутренние или внешние факторы активируя генетическую программу приводят к гибели клетки и ее эффективному удалению из ткани. При увеличении апоптоза наблюдается прогрессивное уменьшение количества клеток в ткани атрофия. Атрофия прижизненное уменьшение объема ткани или органа за счет уменьшения размеров каждой клетки а в дальнейшем числа...
84233. НАРУШЕНИЯ КРОВООБРАЩЕНИЯ 23.15 KB
  Общее артериальное полнокровие или артериальная гиперемия это увеличение числа форменных элементов крови эритроцитов иногда сочетающееся с увеличением объема циркулирующей крови. Общее венозное полнокровие один из самых частых типов общих нарушений кровообращения и является клиникоморфологическим проявлением сердечной или легочносердечной недостаточности. Общее венозное полнокровие может быть по клиническому течению острым и хроническим.
84235. Шок, виды шока 25.28 KB
  В основе этого вида шока лежит: уменьшение объема крови в результате кровотечения; чрезмерная потеря жидкости дегидратация; периферическая вазодилятация. При септическом шоке наиболее выражен ДВСсиндром потому что бактериальные эндотоксины обладают прямым действием на свертывающую систему крови. В основе развития анафилактического шока лежит гиперчувствительность реагинового типа обусловленная фиксацией IgE на базофилах крови и тканевых базофилах. В ответ на уменьшение сердечного выброса активируется симпатическая нервная система...
84236. ДВС-синдром. Местные расстройства кровообращения 25.33 KB
  Следует указать что диссеминированный тромбоз приводит также к израсходованию факторов свертывания крови с развитием коагулопатии потребления. Местное артериальное полнокровие артериальная гиперемия увеличение притока артериальной крови к органу или ткани. Постанемическая гиперемия гиперемия после анемии развивается в тех случаях когда фактор вызывающий местное малокровие ишемию быстро удаляется.
84237. ТРОМБОЗ 24.19 KB
  Образующийся при этом сверток крови называют тромбом. Свертывание крови наблюдается в сосудах после смерти посмертное свертывание крови. А выпавшие при этом плотные массы крови называют посмертным свертком крови.