92174

Інформаційна економіка. Суперечності інформаційного суспільства

Доклад

Логика и философия

У глобальній інформаційній мережі вже давно функціонують віртуальні супермаркети та віртуальні банки що оперують власною віртуальною валютою. Торгові операції в мережі Internet принесли вже в 1994 році дохід рівний 240 млн. Усесвітня Павутина як і всі інші складові постіндустріального світу також знаходиться в залежності від мережі маркетингових стратегій тому що обіцяє прибуток і навіть надприбуток. Первинний образ Мережі як простору для реалізації абсолютної свободи вже не працює.

Украинкский

2015-07-27

38.49 KB

0 чел.

Інформаційна економіка. Суперечності інформаційного суспільства

Глобалізація та прискорене впровадження Інтернет у різні сфери сучасного суспільства особливо явно позначилося на економіці. На основі Інтернет стали можливими нові види економічної діяльності, зокрема, фахівцями вже декілька років досліджується так звана «віртуальна економіка». Віртуалізація суспільства – вирішення економічних проблем за допомогою вирішення технологічних проблем з використанням високих інформаційних технологій у сучасних умовах. Це забезпечує перехід до використання модернізованої індустріальної та інформаційної інфраструктури в розвитку інтелектуальноємних сфер діяльності: науки, освіти, охорони здоров’я, які є основними інноваційними галузями віртуальної економіки.

У глобальній інформаційній мережі вже давно функціонують віртуальні супермаркети та віртуальні банки, що оперують власною віртуальною валютою. Віртуальна економіка не займає певного місця в географічному просторі. Вона має тенденцію до освоєння віртуального та фізичного простору. Стратегія віртуальної економіки полягає в тому, щоб розширювати економічний простір, використовуючи все більше число комунікативних інструментів і масмедійних ресурсів. Торгові операції в мережі Internet принесли вже в 1994 році дохід рівний 240 млн. дол., у 1995 році – 350 млн. дол., 1 млрд. дол. в 1997 році. Сьогодні нові інформаційні й комунікаційні технології роблять можливою організацію робочого місця в будь-якому місці: вдома, на відпочинку, в автомобілі й літаку.

При цьому, віртуальний товар, віртуальний виробник, віртуальна праця, віртуальна організація, віртуальні гроші ініціюють прискорення економічних трансакцій. Тому виходить, що комп’ютерні технології стають головним засобом та інформаційним середовищем економічної діяльності. Віртуалізація економіки викликає до життя комерціалізацію інформаційного простору, де здійснюється обмін діловою інформацією і повний економічний цикл.

«Усесвітня Павутина», як і всі інші складові постіндустріального світу, також знаходиться в залежності від мережі маркетингових стратегій, тому що обіцяє прибуток, і навіть надприбуток. Інтернет усіляко «розкручується» в засобах масових комунікацій, про нього створюються літературні твори, художні фільми («Хакери», «Мережа», «Матриця» та ін.). Менеджери й гуру електронної ери невпинно фабрикують настирливо дошкульні, які зачіпають самолюбність людини та формують у неї комплекс «цифрової неповноцінності» гасла: «Якщо ти не представлений сайтом в Інтернеті, ти не існуєш». Сама Мережа роздута за рахунок власної самореклами. Мережа рекламує телебачення, а телебачення рекламує в собі Мережу. Провідні газети, журнали, TV канали й радіопрограми володіють власними інтернет-сторінками. Численні епатажні real-show паралельно проходять по TV та Інтернету. Інформаційне середовище як медіареальність розширюється й тяжіє до комунікативно-жанрового синкретизму. Такі тенденції викликають побоювання в середовищі культурологів, соціологів, психологів. Первинний образ Мережі як простору для реалізації абсолютної свободи вже не працює. Цензура й «піднаглядність» у Мережі – це факт. Вартість перебування в Мережі, контроль за «громадянами кіберпростору» спецслужбами під прикриттям антитерористичних операцій перетворюють її з лібертаріанської утопії у віртуальний сегмент цивільного суспільства, заснованого на принципах паноптизму, прозорості та відповідальності.

Мережа Інтернет як стратегічна високотехнологічна структура нерівномірно розподілена по країнах і регіонах, що породжує такий феномен як «цифровий розрив». Це наслідок нерівного економічного, політичного й технологічного розвитку країн. Тут звичайно ж напрошується асоціація з давно існуючим геополітичним та економічним конфліктом між «багатою Північчю» й «бідним Півднем». Цифровий розрив (Digital divide), інформаційна нерівність виникає з розшарування світової спільноти за рівнем доступу до інформаційних ресурсів, невеликої кількості комп’ютерної техніки, слабкого розвитку інформаційної інфраструктури. Розмір цифрового розриву пропорційний рівню доходів, ступеню освіченості населення тієї чи іншої країни.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70480. Основные направления и проблемы изучения личности в социальной психологии 31 KB
  Законы адаптации, уравновешивания и подкрепления. Фрейдизм и неофрейдизм о примате биологического над социальным (личность – средоточие, совокупность инстинктивных побуждений, требующих удовлетворения и защиты от социального через полубессознательное).
70481. Понимание личности с точки зрения трансакционного анализа (Берн) 28 KB
  Согласно теории Берна личность состоит из трех отдельных функциональных структур известных как Эгосостояния. Экстеропсихе неопсихе и археопсихе рассматриваются как психические органы которые проявляют себя феноменологически и как экстеропсихические то есть идентифицирующие неопсихические...
70482. Социализация: Понятие, содержание, механизмы и условия 28 KB
  Социализация человека происходит посредством механизмов социализации способов сознательного или бессознательного усвоения и воспроизводства социального опыта. Содержание социализации определяется с одной стороны всей совокупностью социальных влияний реализующихся через...
70483. Основные проблемы и направления исследований социализации в социальной психологии 42.5 KB
  Прежде чем перейти к краткой характеристике основных теоретических и эмпирических линий социально-психологического анализа процесса социализации заметим что несмотря на известную традиционность данной проблематики последние два десятилетия она...
70484. Проблема социально-психологической периодизации в развитии личности 33.5 KB
  Существует ряд взглядов на периодизацию личностного развития человека. Пиаже фактически отождествлял процесс периодизации развития личности со стадиями интеллектуального развития: сенсомоторного интеллекта до 2 лет; дооперационального мышления от 2 до 7 лет...
70485. Вопросы формирования «Я-концепции» как результата социального развития личности 29 KB
  Телесное выделение себя из окружающего мира начинается в младенчестве и завершается к двум годам когда ребенок понимает что его тело существует независимо от внешнего мира и принадлежит только ему. Двухлетний ребенок способен узнавать себя в зеркале выделяя себя и другого ребенка...