92174

Інформаційна економіка. Суперечності інформаційного суспільства

Доклад

Логика и философия

У глобальній інформаційній мережі вже давно функціонують віртуальні супермаркети та віртуальні банки що оперують власною віртуальною валютою. Торгові операції в мережі Internet принесли вже в 1994 році дохід рівний 240 млн. Усесвітня Павутина як і всі інші складові постіндустріального світу також знаходиться в залежності від мережі маркетингових стратегій тому що обіцяє прибуток і навіть надприбуток. Первинний образ Мережі як простору для реалізації абсолютної свободи вже не працює.

Украинкский

2015-07-27

38.49 KB

0 чел.

Інформаційна економіка. Суперечності інформаційного суспільства

Глобалізація та прискорене впровадження Інтернет у різні сфери сучасного суспільства особливо явно позначилося на економіці. На основі Інтернет стали можливими нові види економічної діяльності, зокрема, фахівцями вже декілька років досліджується так звана «віртуальна економіка». Віртуалізація суспільства – вирішення економічних проблем за допомогою вирішення технологічних проблем з використанням високих інформаційних технологій у сучасних умовах. Це забезпечує перехід до використання модернізованої індустріальної та інформаційної інфраструктури в розвитку інтелектуальноємних сфер діяльності: науки, освіти, охорони здоров’я, які є основними інноваційними галузями віртуальної економіки.

У глобальній інформаційній мережі вже давно функціонують віртуальні супермаркети та віртуальні банки, що оперують власною віртуальною валютою. Віртуальна економіка не займає певного місця в географічному просторі. Вона має тенденцію до освоєння віртуального та фізичного простору. Стратегія віртуальної економіки полягає в тому, щоб розширювати економічний простір, використовуючи все більше число комунікативних інструментів і масмедійних ресурсів. Торгові операції в мережі Internet принесли вже в 1994 році дохід рівний 240 млн. дол., у 1995 році – 350 млн. дол., 1 млрд. дол. в 1997 році. Сьогодні нові інформаційні й комунікаційні технології роблять можливою організацію робочого місця в будь-якому місці: вдома, на відпочинку, в автомобілі й літаку.

При цьому, віртуальний товар, віртуальний виробник, віртуальна праця, віртуальна організація, віртуальні гроші ініціюють прискорення економічних трансакцій. Тому виходить, що комп’ютерні технології стають головним засобом та інформаційним середовищем економічної діяльності. Віртуалізація економіки викликає до життя комерціалізацію інформаційного простору, де здійснюється обмін діловою інформацією і повний економічний цикл.

«Усесвітня Павутина», як і всі інші складові постіндустріального світу, також знаходиться в залежності від мережі маркетингових стратегій, тому що обіцяє прибуток, і навіть надприбуток. Інтернет усіляко «розкручується» в засобах масових комунікацій, про нього створюються літературні твори, художні фільми («Хакери», «Мережа», «Матриця» та ін.). Менеджери й гуру електронної ери невпинно фабрикують настирливо дошкульні, які зачіпають самолюбність людини та формують у неї комплекс «цифрової неповноцінності» гасла: «Якщо ти не представлений сайтом в Інтернеті, ти не існуєш». Сама Мережа роздута за рахунок власної самореклами. Мережа рекламує телебачення, а телебачення рекламує в собі Мережу. Провідні газети, журнали, TV канали й радіопрограми володіють власними інтернет-сторінками. Численні епатажні real-show паралельно проходять по TV та Інтернету. Інформаційне середовище як медіареальність розширюється й тяжіє до комунікативно-жанрового синкретизму. Такі тенденції викликають побоювання в середовищі культурологів, соціологів, психологів. Первинний образ Мережі як простору для реалізації абсолютної свободи вже не працює. Цензура й «піднаглядність» у Мережі – це факт. Вартість перебування в Мережі, контроль за «громадянами кіберпростору» спецслужбами під прикриттям антитерористичних операцій перетворюють її з лібертаріанської утопії у віртуальний сегмент цивільного суспільства, заснованого на принципах паноптизму, прозорості та відповідальності.

Мережа Інтернет як стратегічна високотехнологічна структура нерівномірно розподілена по країнах і регіонах, що породжує такий феномен як «цифровий розрив». Це наслідок нерівного економічного, політичного й технологічного розвитку країн. Тут звичайно ж напрошується асоціація з давно існуючим геополітичним та економічним конфліктом між «багатою Північчю» й «бідним Півднем». Цифровий розрив (Digital divide), інформаційна нерівність виникає з розшарування світової спільноти за рівнем доступу до інформаційних ресурсів, невеликої кількості комп’ютерної техніки, слабкого розвитку інформаційної інфраструктури. Розмір цифрового розриву пропорційний рівню доходів, ступеню освіченості населення тієї чи іншої країни.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83920. Выбор способа операции, хирургический риск, операции по стандарту и протоколу. Паллиативные и радикальные операции 48.39 KB
  Паллиативные и радикальные операции. Выбор способа операции зависит от органа на котором будет проводиться оперативное вмешательство от локализации нервных стволов и сосудов по отношению к данному органу и т. Хирургический операционный риск опасность для пациента во время операции представляют как сама оперативная травма и связанные с ней осложнения кровотечения перитонит и т.
83921. Топографическая анатомия подключичной вены и подключичной артерии. Техника пункции подключичной вены. Подключичная артерия, хирургическая тактика при ранении 195.94 KB
  Топография подключичной вены: Подключичная вена начинается от нижней границы 1 ребра огибает его сверху отклоняется кнутри вниз и немного вперёд у места прикрепления к 1 ребру передней лестничной мышцы и входит в грудную полость. Медиально за веной имеются пучки передней лестничной мышцы подключичная артерия и затем купол плевры который возвышается над грудинным концом ключицы. При надключичном доступе точку Иоффе определяют в углу образованном наружным краем латеральной головки грудинноключичнососцевидной мышцы и верхним краем...
83922. Плечевое сплетение. Техника анестезии плечевого сплетения 54.05 KB
  Техника анестезии плечевого сплетения. Короткие ветви отходят в различных местах сплетения в надключичной его части и снабжают отчасти мышцы шеи а также мышцы пояса верхней конечности за исключением m. musculocutneus мышечнокожный нерв отходит от латерального пучка плечевого сплетения из C5 С7 прободает m. cutneus brchii medilis происходит из медиального пучка сплетения из С8 Th1 идет по подмышечной ямке медиально от .
83923. Хирургическая анатомия подмышечной области. Сосудисто-нервный пучок. Коллатеральное кровоснабжение в области надплечья. Подмышечная лимфодиссекция 56.11 KB
  При отведенной конечности область имеет форму ямки foss xillris. Собственная фасция fsci xillris в центре области тонкая в ней заметны узкие щели через которые проходят мелкие крове носные и лимфатические сосуды и нервы к коже. Подфасциальные образования Клетчаточное пространство подмышечной ямки расположено под fsci xillris. По форме это четырехгранная пирамида основанием которой является fsci xillris а верхушка лежит у середины ключицы между ней и I ребром.
83924. Контроль качества продукции в кулинарной промышленности 27.39 KB
  Перед проведением бракеража продукции общественного питания члены бракеражной комиссии или работник лаборатории должны ознакомиться с меню рецептурой блюд и изделий калькуляционными карточками или прейскурантом технологией приготовления блюд изделий качество которых оценивается а также с показателями их качества установленными нормативными документами. Бракеражная комиссия в своей деятельности руководствуется Положением о бракераже пищи в предприятиях общественного питания нормативными документами сборниками рецептур блюд и...
83925. Требования к транспортированию, приему и хранению сырья, пищевых продуктов 26.45 KB
  Мороженое мясо хранят на стеллажах или подтоварниках штабелями. Субпродукты хранят в таре поставщика на стеллажах или подтоварниках. Птицу мороженую или охлажденную хранят в таре поставщика на стеллажах или подтоварниках укладывая в штабеля; для лучшей циркуляции воздуха между ящиками коробами рекомендуется прокладывать рейки. Рыбу мороженую филе рыбное хранят на стеллажах или подтоварниках в таре поставщика.
83926. Требования к обработке сырья и производству продукции 29.67 KB
  При приготовлении блюд кулинарных и кондитерских изделий необходимо строго соблюдать поточность технологических процессов. Готовность изделий из мяса и птицы определяется выделением бесцветного сока в месте прокола и серым цветом на разрезе продукта а также температурой в толще продукта. Для натуральных рубленых изделий не ниже 85 С для изделий из котлетной массы не ниже 90 С. Готовность изделий из рыбного фарша и рыбы определяется образованием поджаристой корочки и легким отделением мяса от кости в порционных кусках.
83927. Требования к раздаче блюд и отпуску полуфабрикатов и кулинарных изделий 25.48 KB
  Горячие блюда супы соусы напитки при раздаче должны иметь температуру не ниже 75 С вторые блюда и гарниры не ниже 65 С холодные супы напитки не выше 14 С. Готовые первые и вторые блюда могут находиться на мармите или горячей плите не более 23 ч с момента изготовления. Салаты винегреты гастрономические продукты другие холодные блюда и напитки должны выставляться в порционированном виде в охлаждаемый прилавоквитрину и реализовываться в течение одного часа. При составлении меню 23разовогопитания для организованных коллективов...
83928. Информационная система по учету затрат на приобретение материалов подотчетным лицом в розничной торговле 3.69 MB
  Архитектура информационных систем это концепция описывающая модель структуру выполняемые функции и взаимосвязь компонентов как отдельно взятой информационной системы так и ИТ-инфраструктуры в целом. А также углубление расширение навыков по построению архитектуры информационной системы закрепление знаний...