92174

Інформаційна економіка. Суперечності інформаційного суспільства

Доклад

Логика и философия

У глобальній інформаційній мережі вже давно функціонують віртуальні супермаркети та віртуальні банки що оперують власною віртуальною валютою. Торгові операції в мережі Internet принесли вже в 1994 році дохід рівний 240 млн. Усесвітня Павутина як і всі інші складові постіндустріального світу також знаходиться в залежності від мережі маркетингових стратегій тому що обіцяє прибуток і навіть надприбуток. Первинний образ Мережі як простору для реалізації абсолютної свободи вже не працює.

Украинкский

2015-07-27

38.49 KB

0 чел.

Інформаційна економіка. Суперечності інформаційного суспільства

Глобалізація та прискорене впровадження Інтернет у різні сфери сучасного суспільства особливо явно позначилося на економіці. На основі Інтернет стали можливими нові види економічної діяльності, зокрема, фахівцями вже декілька років досліджується так звана «віртуальна економіка». Віртуалізація суспільства – вирішення економічних проблем за допомогою вирішення технологічних проблем з використанням високих інформаційних технологій у сучасних умовах. Це забезпечує перехід до використання модернізованої індустріальної та інформаційної інфраструктури в розвитку інтелектуальноємних сфер діяльності: науки, освіти, охорони здоров’я, які є основними інноваційними галузями віртуальної економіки.

У глобальній інформаційній мережі вже давно функціонують віртуальні супермаркети та віртуальні банки, що оперують власною віртуальною валютою. Віртуальна економіка не займає певного місця в географічному просторі. Вона має тенденцію до освоєння віртуального та фізичного простору. Стратегія віртуальної економіки полягає в тому, щоб розширювати економічний простір, використовуючи все більше число комунікативних інструментів і масмедійних ресурсів. Торгові операції в мережі Internet принесли вже в 1994 році дохід рівний 240 млн. дол., у 1995 році – 350 млн. дол., 1 млрд. дол. в 1997 році. Сьогодні нові інформаційні й комунікаційні технології роблять можливою організацію робочого місця в будь-якому місці: вдома, на відпочинку, в автомобілі й літаку.

При цьому, віртуальний товар, віртуальний виробник, віртуальна праця, віртуальна організація, віртуальні гроші ініціюють прискорення економічних трансакцій. Тому виходить, що комп’ютерні технології стають головним засобом та інформаційним середовищем економічної діяльності. Віртуалізація економіки викликає до життя комерціалізацію інформаційного простору, де здійснюється обмін діловою інформацією і повний економічний цикл.

«Усесвітня Павутина», як і всі інші складові постіндустріального світу, також знаходиться в залежності від мережі маркетингових стратегій, тому що обіцяє прибуток, і навіть надприбуток. Інтернет усіляко «розкручується» в засобах масових комунікацій, про нього створюються літературні твори, художні фільми («Хакери», «Мережа», «Матриця» та ін.). Менеджери й гуру електронної ери невпинно фабрикують настирливо дошкульні, які зачіпають самолюбність людини та формують у неї комплекс «цифрової неповноцінності» гасла: «Якщо ти не представлений сайтом в Інтернеті, ти не існуєш». Сама Мережа роздута за рахунок власної самореклами. Мережа рекламує телебачення, а телебачення рекламує в собі Мережу. Провідні газети, журнали, TV канали й радіопрограми володіють власними інтернет-сторінками. Численні епатажні real-show паралельно проходять по TV та Інтернету. Інформаційне середовище як медіареальність розширюється й тяжіє до комунікативно-жанрового синкретизму. Такі тенденції викликають побоювання в середовищі культурологів, соціологів, психологів. Первинний образ Мережі як простору для реалізації абсолютної свободи вже не працює. Цензура й «піднаглядність» у Мережі – це факт. Вартість перебування в Мережі, контроль за «громадянами кіберпростору» спецслужбами під прикриттям антитерористичних операцій перетворюють її з лібертаріанської утопії у віртуальний сегмент цивільного суспільства, заснованого на принципах паноптизму, прозорості та відповідальності.

Мережа Інтернет як стратегічна високотехнологічна структура нерівномірно розподілена по країнах і регіонах, що породжує такий феномен як «цифровий розрив». Це наслідок нерівного економічного, політичного й технологічного розвитку країн. Тут звичайно ж напрошується асоціація з давно існуючим геополітичним та економічним конфліктом між «багатою Північчю» й «бідним Півднем». Цифровий розрив (Digital divide), інформаційна нерівність виникає з розшарування світової спільноти за рівнем доступу до інформаційних ресурсів, невеликої кількості комп’ютерної техніки, слабкого розвитку інформаційної інфраструктури. Розмір цифрового розриву пропорційний рівню доходів, ступеню освіченості населення тієї чи іншої країни.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19472. Основные характеристики ЭВМ 15.34 KB
  Основные характеристики ЭВМ быстродействие. Оно часто измеряется в единицах которые называются ФЛОПС – количество арифметических операций в секунду. Первые ЭВМ имели быстродействие в несколько сотен ФЛОПС современные суперЭВМ достигают скорости в несколько десят...
19473. Режим роботы компьютеров 14.84 KB
  Существует несколько режимов работы ЭВМ эти режимы имеют свои преимущества и недостатки. Монопольный режим – один пользователь решает одну задачу. Это исторически первый режим работы ЭВМ. Первые машины были спроектированы только на такую работу. Этот режим отличаетс
19474. Арифметико-логічний пристрій (АЛП) 13.06 KB
  Арифметикологічний пристрій АЛП. Так називається пристрій для цілочислових операцій. Арифметичні операції такі як додавання множення і ділення а також логічні операції OR AND ASL ROL і ін. обробляються за допомогою АЛП. Ці операції складають переважну більшість програмн...
19475. Структура центрального процессора 14.1 KB
  Центральный процессор основное устройство ЭВМ которое наряду с обработкой данных выполняет функции управления системой: инициирование вводавывода обработку системных событий управление доступом к сновной памяти и т.п. Организация центрального процессора ЦП опр
19476. Архітектура системи команд(АСК) 26 KB
  Архітектура системи командАСК Архітекту́ра систе́ми кома́нд електронної обчислювальної машини складова частина архітектури ЕОМ яка включає інформацію про: 1.набір машинних команд перелік та семантику операцій які здатна виконувати обчислювальна машина 2.дос
19477. Архітектура шин 28 KB
  Архітектура шин Компю́терна ши́на англ. computer bus служить для передачі даних між окремими функціональними блоками компютера і є сукупністю сигнальних ліній які мають певні електричні характеристики і протоколи передачі інформації. Шини можуть розрізнятися розрядніст...
19478. Загальна характеристика зп 25.5 KB
  Загальна характеристика зп ЗП поділяється на дві основні групи: зовнішню і внутрішню.Зовнішні ЗП призначені для тривалого зберігання великих масивів інформації з ємністю до гігабайта і більше та малою швидкодією. Зовнішня пам’ять містить в собі накопичувачі на магнітн...
19479. Що таке мультипроцесори 22.92 KB
  Що таке мультипроцесори Системи в яких комп'ютери використовують пам'ять спільно зазвичай називаються мультипроцесорами Мультипроцесори з використанням єдиної спільної пам'яті shared memory забезпечується однорідний доступ до пам'яті uniform memory access or UMA є основою дл...
19480. НГМД, НЖМД 27 KB
  НГМД НЖМД НГМД Цей пристрій використовує як носія інформації гнучкі магнітні диски дискети які можуть бути 5ти або 3х дюймовими. Дискета це магнітний диск начебто пластинки поміщений в конверт. В залежності від розміру дискети змінюється її ємність в байтах. Якщ...