92174

Інформаційна економіка. Суперечності інформаційного суспільства

Доклад

Логика и философия

У глобальній інформаційній мережі вже давно функціонують віртуальні супермаркети та віртуальні банки що оперують власною віртуальною валютою. Торгові операції в мережі Internet принесли вже в 1994 році дохід рівний 240 млн. Усесвітня Павутина як і всі інші складові постіндустріального світу також знаходиться в залежності від мережі маркетингових стратегій тому що обіцяє прибуток і навіть надприбуток. Первинний образ Мережі як простору для реалізації абсолютної свободи вже не працює.

Украинкский

2015-07-27

38.49 KB

0 чел.

Інформаційна економіка. Суперечності інформаційного суспільства

Глобалізація та прискорене впровадження Інтернет у різні сфери сучасного суспільства особливо явно позначилося на економіці. На основі Інтернет стали можливими нові види економічної діяльності, зокрема, фахівцями вже декілька років досліджується так звана «віртуальна економіка». Віртуалізація суспільства – вирішення економічних проблем за допомогою вирішення технологічних проблем з використанням високих інформаційних технологій у сучасних умовах. Це забезпечує перехід до використання модернізованої індустріальної та інформаційної інфраструктури в розвитку інтелектуальноємних сфер діяльності: науки, освіти, охорони здоров’я, які є основними інноваційними галузями віртуальної економіки.

У глобальній інформаційній мережі вже давно функціонують віртуальні супермаркети та віртуальні банки, що оперують власною віртуальною валютою. Віртуальна економіка не займає певного місця в географічному просторі. Вона має тенденцію до освоєння віртуального та фізичного простору. Стратегія віртуальної економіки полягає в тому, щоб розширювати економічний простір, використовуючи все більше число комунікативних інструментів і масмедійних ресурсів. Торгові операції в мережі Internet принесли вже в 1994 році дохід рівний 240 млн. дол., у 1995 році – 350 млн. дол., 1 млрд. дол. в 1997 році. Сьогодні нові інформаційні й комунікаційні технології роблять можливою організацію робочого місця в будь-якому місці: вдома, на відпочинку, в автомобілі й літаку.

При цьому, віртуальний товар, віртуальний виробник, віртуальна праця, віртуальна організація, віртуальні гроші ініціюють прискорення економічних трансакцій. Тому виходить, що комп’ютерні технології стають головним засобом та інформаційним середовищем економічної діяльності. Віртуалізація економіки викликає до життя комерціалізацію інформаційного простору, де здійснюється обмін діловою інформацією і повний економічний цикл.

«Усесвітня Павутина», як і всі інші складові постіндустріального світу, також знаходиться в залежності від мережі маркетингових стратегій, тому що обіцяє прибуток, і навіть надприбуток. Інтернет усіляко «розкручується» в засобах масових комунікацій, про нього створюються літературні твори, художні фільми («Хакери», «Мережа», «Матриця» та ін.). Менеджери й гуру електронної ери невпинно фабрикують настирливо дошкульні, які зачіпають самолюбність людини та формують у неї комплекс «цифрової неповноцінності» гасла: «Якщо ти не представлений сайтом в Інтернеті, ти не існуєш». Сама Мережа роздута за рахунок власної самореклами. Мережа рекламує телебачення, а телебачення рекламує в собі Мережу. Провідні газети, журнали, TV канали й радіопрограми володіють власними інтернет-сторінками. Численні епатажні real-show паралельно проходять по TV та Інтернету. Інформаційне середовище як медіареальність розширюється й тяжіє до комунікативно-жанрового синкретизму. Такі тенденції викликають побоювання в середовищі культурологів, соціологів, психологів. Первинний образ Мережі як простору для реалізації абсолютної свободи вже не працює. Цензура й «піднаглядність» у Мережі – це факт. Вартість перебування в Мережі, контроль за «громадянами кіберпростору» спецслужбами під прикриттям антитерористичних операцій перетворюють її з лібертаріанської утопії у віртуальний сегмент цивільного суспільства, заснованого на принципах паноптизму, прозорості та відповідальності.

Мережа Інтернет як стратегічна високотехнологічна структура нерівномірно розподілена по країнах і регіонах, що породжує такий феномен як «цифровий розрив». Це наслідок нерівного економічного, політичного й технологічного розвитку країн. Тут звичайно ж напрошується асоціація з давно існуючим геополітичним та економічним конфліктом між «багатою Північчю» й «бідним Півднем». Цифровий розрив (Digital divide), інформаційна нерівність виникає з розшарування світової спільноти за рівнем доступу до інформаційних ресурсів, невеликої кількості комп’ютерної техніки, слабкого розвитку інформаційної інфраструктури. Розмір цифрового розриву пропорційний рівню доходів, ступеню освіченості населення тієї чи іншої країни.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

5254. Обеспечение безопасности в туристических поездках 83.5 KB
  Введение Актуальность темы исследования Обеспечение безопасности в туристических поездках обусловлена тем, что туристская поездка практически всегда содержит элементы нового и существенно отличающегося от привычной среды обитания, в том числе и т...
5255. Выбор диодов СВЧ для конкретного применения 575.5 KB
  Выбор диодов СВЧ для конкретного применения Выполнить: Указать выбранные типы, обеспечивающие лучшее качество работы, и указать название, автора и страницы справочника. Указать функциональное назначение выбранных типов диодов. Прив...
5256. Проектирование двухступенчатого цилиндрического редуктора с косозубыми колесами 179.34 KB
  Техническое задание Определить исходные данные для проектирования двухступенчатого цилиндрического редуктора с косозубыми колесами в быстроходной (б) и прямозубыми колесами в тихоходной (Т) ступени рис. 1. Подобрать двигатель, определить перед...
5257. Параллельный метод для нахождения плана распределения каналов 102 KB
  Цель работы Изучить параллельный метод для нахождения плана распределения каналов (ПРК), который является приближенным. Такой метод зачастую используется при большом числе узлов. Задание Требования задаются числом каналов между различными парами узл...
5258. Зарубежное инвестирование 65.5 KB
  Вопрос №1. Дайте определение прямых инвестиций. Охарактеризуйте основные мотивы прямого зарубежного инвестирования, назовите его формы. Какие выгоды получает от вложения капитала за рубеж прямой инвестор? Прямые инвестиции – это вложение денежн...
5259. Міжнародний менеджмент. Конспект лекцій 1.16 MB
  Лекція. Введення у міжнародний менеджмент Міжнародний бізнес та міжнародний менеджмент Економічний, правовий та політичний аналіз в контексті задач міжнародного менеджменту Комплексний аналіз культурного середовища та врахування...
5260. Состав радиопередающего оборудования. Среднесуточная загрузка передатчиков и типы антен 145.24 KB
  Исходные данные Исходные данные о составе радиопередающего оборудования, заказчиках, классах излучения и среднесуточной загрузке передатчиков, о количестве и типах антенных сооружений, имеющихся на передающем радиоцентре, приведены в таблице 1...
5261. Международные финансовые и кредитные институты 109.5 KB
  Международные финансовые и кредитные институты Сущность, состав и роль международных финансовых и кредитных институтов Международный валютный фонд, его цели, задачи и основные функции Всемирный банк, его цели и задачи Состав ...
5262. Основы банковского маркетинга 96.5 KB
  Основы банковского маркетинга Банковский маркетинг: понятие, задачи, функции Концепция банковского маркетинга и маркетинговая деятельность Содержание маркетинговой деятельности банка Вопрос 1. Банковский маркетинг: понятие, задачи,...