92180

Стратегічне планування та стратегічне управління в умовах розгортання ноосфери

Доклад

Логика и философия

У цих умовах успішне стратегічне планування й управління економічними процесами дуже залежить від компетенції тих хто здійснює менеджмент виробничої діяльності. Оскільки ноосферизація передує глобалізації то ефективне планування й управління глобальними процесами залежить від знань про характер комунікативної діяльності в ноосфері. Інформаційне суспільство це найважливіша складова ноосфери тому його розвиток і планування є найважливішим сегментом стратегічного управління.

Украинкский

2015-07-27

36.69 KB

0 чел.

Стратегічне планування та стратегічне управління в умовах розгортання ноосфери

Для раннього етапу формування вчення про ноосферу було характерне дослідження виникнення розумної людської діяльності та зміцнення її як геологічної сили. Зростає роль наукового чинника в економічній діяльності, екологічному плануванні, сфері обслуговування, культурному будівництві, освітній сфері й індивідуальному розвиткові людини.

В останні десятиліття відбувається інтенсивна глобалізація соціально-економічної, технологічної та політичної діяльності. Транснаціональні корпорації створюють сприятливі юридичні й економічні умови для безперешкодного просування фінансів, товарів і послуг. Прискорюються процеси стандартизації виробництва та споживання. У цих умовах успішне стратегічне планування й управління економічними процесами дуже залежить від компетенції тих, хто здійснює менеджмент виробничої діяльності. Оскільки ноосферизація передує глобалізації, то ефективне планування й управління глобальними процесами залежить від знань про характер комунікативної діяльності в ноосфері. Генезис і перспективи розгортання ноосфери відіграють вирішальну роль в успішній реалізації складних проектів. Інформаційне суспільство – це найважливіша складова ноосфери, тому його розвиток і планування є найважливішим сегментом стратегічного управління. Трансформація ноосфери є попередньою умовою ефективного функціонування та просування інформаційної глобалізації у її різних вимірах. Ноосферологія досліджує механізми глобальних трансформацій і, отже, тематизує проблеми стратегічного планування й управління комплексними системами.

Планетарними процесами необхідно ефективно керувати. Чим складніше система, тим складніше нею керувати. Теорія та практика науково обґрунтованого стратегічного управління виникла в 1950-х роках у Сполучених штатах Америки. Постійно пристосовуючись до мінливих економічних і соціальних реалій, теорія та практика менеджменту стають ключовими інструментами сучасної продуктивної економіки. З початку 80-х років минулого століття всюди зростає роль управлінської діяльності. Її ефективне функціонування базується на системі гнучких екстрених рішень. Часто такого роду діяльність щодо управління різноманітними соціально-економічними процесами називають стратегічним управлінням.

Однією з найважливіших складових сучасного ефективного управління є стратегічне планування. Здійснення таких стратегій безсумнівно сприяє систематичному раціональному обґрунтуванню управлінських рішень. Що ж становить собою управлінська стратегія? У найзагальнішому виді – це довготривалий калькульований і якісно визначуваний напрям руху комерційної чи некомерційної структурної одиниці до обраної мети за наявністю адекватних інструментів просування. При цьому важлива стабільність зовнішнього середовища, висока ефективність внутрішньої та зовнішньої комунікації.

У ході підготовки до стратегічного планування необхідно побудувати план з урахуванням особливостей основної мети та проміжних завдань, знайти адекватні інструменти проведення рішень для забезпечення кращої конкурентоспроможності організації. Основними елементами такого планування мають бути: визначення ключових цілей; аналіз навколишнього ділового середовища; перспективний аналіз можливостей. Після цього проводиться остаточний вибір стратегії. Потім починається етап виконання плану. І лише після цього відбувається оцінка й контроль реалізації основних дій виконавців.

Під час втілення масштабних проектів (а саме такі завдання стоять перед людством в умовах розширення ноосфери), необхідна наявність вузлових компонентів, завдяки яким підвищується якість самого планування та його остаточних результатів. Перш за все має бути сформульовано базисний намір – усвідомлене прагнення рухатися в чітко заданому напрямі («місія»). Вектор напряму комплексних зусиль один – майбутнє. Звідси й підбір пріоритетних субстратегій і деталізованих кроків.

Іншим неодмінним елементом стратегічного планування є мета. Насамперед необхідно її виокремити й максимально з’ясувати. Реалізація проекту відбувається в організаційній формі, яка максимально придатна для управління складними процесами. Ключові принципи цільової програми такі: виділення чітких часових параметрів; визначеність якісних характеристик; послідовність і несуперечність дій; постійний контроль і моніторинг; безпосередня адресність дій. Постійний реалістичний аналіз параметрів програми забезпечує з великою імовірністю досягнення поставленої мети.

Завдяки ноосферному мисленню можна інтегрувати різні проблеми стратегічного управління, оскільки новий синтетичний світогляд містить у собі природничонаукові, технічні, гуманітарні й соціально-економічні. Ця світоглядна константа зрештою допомагає прийняти адекватні, ефективні управлінські рішення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33381. Структура однопроцессорной СУ с двумя магистралями 35 KB
  Схема микропроцессорной управляющей системы Расширители стандартных арифметических функций МП УЧПУ необходимы для повышения производительности МПС при выполнении операций входящих в базовый набор арифметических функций. Примером реализации данной структуры являются УЧПУ 2С42 Маяк600. Уже в однопроцессорных УЧПУ в полной мере определились основные принципы организации МПС УЧПУ обеспечивающие возможность расширения системы при сохранении функциональной гибкости и обеспечении надежности функционирования при малом времени восстановления в...
33382. Структура многопроцессорной СУ с параллельным обменом информации между процессорами 29 KB
  Верхний уровень управления системная магистраль. Нижний уровень управления локальные магистрали ВЧС1 ВЧС n. В качестве примера реализации данной структуры можно назвать СУ промышленных роботов: РБ242Б двухпроцессорная двухуровневая система управления с БОП Сфера 36 семипроцессорная двухуровневая система управления с модулем связи.
33383. Структура многопроцессорной СУ с последовательным обменом информации между процессорами 29.5 KB
  2 б в отличие от первой МП ВЧС имеют равные возможности обмена данными. Обмен осуществляется через адаптеры связи АС1АС3 подключенные к локальным магистралям соответствующих вычислителей и имеющих выходы на два последовательных канала обмена. Достоинством данной структуры является конструктивная автономность локальных ВЧС вычислитель возможность их встраивания в аппаратуру расположенную в различных местах общей системы управления при минимальном числе линий обмена и хорошей а в перспективе при использовании оптических каналов обмена ...
33384. Структура с ее перекрестными связями 29.5 KB
  Коммутация может осуществляться в каждом коммутирующем узле КУ матричной системы обеспечивая физическое подсоединение любого модуля памяти МП к любому процессору ПРЦ. Выход из строя части коммутатора не приводит к отказу системы так как функции процессоров коммутируемых этой частью могут быть распределены между другими процессорами системы. Данные системы используются там где необходимо получить максимальную производительность при вычислениях либо управлении.
33385. Структура с многошинными связями 29 KB
  ММПС с многошинными связями В ММПС с многошинными связями каждый процессорный модуль имеет доступ к любому модулю памяти при помощи собственных шин. Пропускная способность схем с многошинными связями ниже чем с матричным коммутатором но у них меньше и аппаратные затраты.
33386. Структура с общей шиной и общими модулями памяти 30 KB
  ММПС с общей шиной отличаются наибольшей простотой организации связей и наименьшими аппаратными затратами. Основными недостатками таких систем являются ограниченная пропускная способность общей шины и невысокая надежность так как выход из строя общей шины приводит к отказу всей системы. Структуры с общей шиной ШД в настоящее время получили наибольшее распространение.
33387. Структура с общей шиной и раздельной памятью 31.5 KB
  ОШ служит только для межпроцессорного обмена в процессе взаимодействия программных модулей выполняемых на разных ПРЦ. ММПС с объединёнными локальной и общей памятью процессоров Физически отдельная ОМП общая память может располагаться как на шинах ПРЦ так и на ОШ рис. Наибольшим быстродействием обладают структуры в которых общая память физически отделена и расположена на шинах ПРЦ так как в этих случаях отсутствуют конфликты при одновременных обращениях одного из ПРЦ в область локальной памяти и других ПРЦ в область общей памяти....
33388. Система управления МАЯК 600 на базе промышленного компьютера. Характеристика, структура 36 KB
  УЧПУ Маяк600 относится к многопроцессорным системам класса CNC. Структурная схема УЧПУ представлена на рис. УЧПУ предназначено для управления технологическим оборудованием и позволяет управлять 8 следящими приводами подач. Основные технические характеристики УЧПУ Маяк600 Наименование параметра Величина 1.
33389. Система управления Маяк 600 на базе ПК. Характеристика СУ, назначение модулей СУ 41.5 KB
  Основные технические характеристики УЧПУ Маяк600 Наименование параметра Величина 1. Максимальное число связей с электрооборудованием станка для одного блока вводавывода входы выходы 48 32 УЧПУ состоит из двух функциональных блоков: блока управления БУ и пульта оператора. Возможность работы с различными комбинациями модулей позволяет оптимально сконфигурировать УЧПУ применительно к управлению конкретным технологическим оборудованием. Компьютер БУ управляет УЧПУ по программе базового программного обеспечения хранящейся в электронном Flsh...