92183

П. Тейяр де Шарден: у пошуках «феномена людини»

Доклад

Логика и философия

Тейяр де Шарден: у пошуках феномена людини У межах класичного ноосферного дискурсу найбільш мабуть популярним був П’єр Тейяр де Шарден Teilhard de Chardin Pierre 1881–1955 рр. Після закінчення ієзуїтського коледжу Тейяр де Шарден вступив до ордену єзуїтів. У 1908 році Тейяр де Шарден потрапляє до Великобританії де в Гастінгсі вивчає курс теології а вже в 1911 році приймає сан священика. Тейяр де Шарден уже давно відомий однаковою мірою і як філософ і як палеонтолог.

Украинкский

2015-07-27

38.52 KB

0 чел.

П. Тейяр де Шарден: у пошуках «феномена людини»

У межах класичного ноосферного дискурсу найбільш, мабуть, популярним був П’єр Тейяр де Шарден (Teilhard de Chardin, Pierre, 1881–1955 рр.) – французький палеонтолог і філософ. У низці своїх робіт він створив оригінальну інтегральну теоретичну систему, в основі якої знаходилися природничонаукові знання, філософські погляди та модернізована католицька теологія.

Після закінчення ієзуїтського коледжу Тейяр де Шарден вступив до ордену єзуїтів. Це відбулося в 1899 році. Спочатку він фундаментальним чином вивчав філософію (з 1901 по 1905 рр.). Потім він переїхав до Каїру, протягом 1905–1908 років викладав фізику й хімію. І лише згодом став виявляти серйозну дослідницьку зацікавленість до палеонтології, особливу пильну увагу приділяв історії походження ссавців. У 1908 році Тейяр де Шарден потрапляє до Великобританії, де в Гастінгсі вивчає курс теології, а вже в 1911 році приймає сан священика. Незабаром він переїздить до Франції та проходить наукове стажування у видатного французького палеонтолога М. Буля, займаючись дослідницькою роботою в Паризькому музеї.

З того часу палеонтологія стає справою його життя, і вже в 1922 році захищає в Сорбонні докторську дисертацію з палеонтології. Тейяр де Шарден уже давно відомий однаковою мірою і як філософ, і як палеонтолог. Протягом 1922–1926 років він викладав курс геології в паризькому Католицькому інституті, а після цього виїхав до Китаю для проведення польових досліджень.

Знайдення та вивчення останків так званого «синантропа» привело Шардена до відкриття виду homo erectus, після чого вчений набув усесвітньої популярності. Це антропологічне відкриття, здійснене в 1925 році в ході розкопок у Чжоукоудяне поблизу Пекіна, стало науковою сенсацією. Знахідка та її компетентна інтерпретація здійснили величезний внесок у розуміння процесу еволюції людини. Дещо пізніше Брейлем і Тейяром де Шарденом було доведено, що людина виду homo erectus вже використовувала прості знаряддя праці, могла успішно здобувати та постійно підтримувати вогонь.

Не зважаючи на значний науковий міжнародний авторитет, спроби працювати у Франції закінчилися для видатного вченого невдало. Через його «модерністські» погляди, що не збігаються з офіційною католицькою доктриною, він був фактично висланий з Франції до кінця життя, знаходячись спочатку в Китаї, а потім у Сполучених Штатах, де, починаючи з 1952 року, почав працювати в «Фонді антропологічних досліджень Уеннера – Грена» в Нью-Йорку.

Найбільш відомі фундаментальні роботи вченого: «Феномен людини» (Le Phenomene humain, 1955) і «Божественне середовище» (Le Milieu divin, 1957). Уточнюють розуміння основної концепції збірки статей і конспекти лекцій: «Виникнення людини» (L’Avenir de l’homme, 1956), «Погляд у минуле» (La Vision du passe, 1957), «Наука і Христос» (Science et Christ, 1965). Вони мають різноманітний і різнорідний характер, насичені міждисциплінарними зв’язками основоположника вчення про ноосферу та відмічені широкою ерудицією.

У своїх численних дослідженнях французький мислитель спробував здійснити всеосяжний синтез космології, палеонтології, антропології, філософських і релігійних ідей. В осередку його пошуків перебувала людина мисляча. Сміливі гіпотези, оригінальні теоретичні побудови спочатку викликали широку дискусію та були неоднозначно прийняті науковим співтовариством.

Тейяр де Шарден спробував довести, що еволюція становить собою безперервний, тотальний, космічний і, зрештою, телеологічний процес. Постійно зростає складність її компонентів. У результаті численних змін неорганічна речовина трансформується в органічну, а потім уже з’являється людина розумна. Літосфера еволюціонує у бік біосфери, а потім і ноосфери. Філософською основою для теоретичних побудов Тейяра де Шардена слугували модернізовані положення філософії неоплатонізму й елементи вчення Бергсона про творчу еволюцію.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79159. Католический подход к сектантству 11.34 KB
  Католический подход к сектантству определение секты современный понятийно терминологический аппарат представление о природе сектантства Блж. Иероним секта = ересь но в Новом Завете это направление определенной религиозной мысли или академический термин как у ап. Но в целом термин этот был не определен на Западе и он не нашел себе широко развития но когда западное христианство разделилось то слово секта в разных экклезиологиях термин получил разные понимания. Именно в этот период нами был заимствован этот термин и именно в этом...
79160. Протестантский подход к сектантству 12 KB
  Протестантский подход к сектантству (определение секты, понятийно-терминологический аппарат, представление о природе сектантства, методология противостояния) В протестантском богословии не выработано четких понятий, что есть секта, а что ей не является, т.к. у них нет четкого понимания, что есть Церковь, и где проходят ее границы.
79161. Светский подход к сектантству (М.Вебер, Э.Трѐльч, Р.Нибур) 14.66 KB
  В частности в учебном пособии для студентов МГУ Социология религий автор Гараджа приводится следующее определение и критерии сектантства и церковности. Он предложил свою концепцию в споре католиков и протестантов отказаться от классического подхода понимания религий по вероучению не видеть в сектах только побочную информацию недостойную внимания. Воззрение Трѐльча вызвали возмущение у протестантских богословов но в то же время они оказали влияние на светскую науку Трельч – пионер светской социологии религий. 1 Сектами именуют...
79162. История и идеология антикультового подхода к сектантству (понятийно-терминологический аппарат, представление о природе сектантства 29.61 KB
  Раз человека вовлекли в секту путем манипуляции его сознания то его можно депрограммировать и вывести из этого состояния. Ливтон считал что люди под влиянием физического насилия способны подвергаться перемене сознания промывание мозгов но впоследствии он переменил свое мнение и стал говорить что это происходит под влиянием психологического воздействия. методы промывания мозгов смена сознания. Сейчас депрограммирование устроено другим образом – никого не крадут а предлагают встретиться с консультантом который пытается убедить пациента...
79163. Православный подход к сектантству (понятийно-терминологический аппарат, представление о природе сектантства) 26.9 KB
  в нашем богословии появляется слово секта. Все эти движения с этого времени стали именовать сектами. Они оба сходятся в одном – слово секта было заимствовано в значении ереси.
79166. Сциентистский дискурс философии техники. Техника классической, неклассической и постнеклассической науки. Технознание в концепции критического рационализма 16.66 KB
  Техника классической неклассической и постнеклассической науки. Сциентистский дискурс философии техники Научная техника означала на первых порах лишь применение к технике естествознания. Итак техника стала научной. Когда эту задачу начали выполнять сознательно и возникла новейшая научная техника.
79167. Научная и техническая теория в их соотношении: философско-методологические аспекты. Системно-интегративные тенденции современной технической теории 33.5 KB
  Системноинтегративные тенденции современной технической теории. В структуре развитой естественнонаучной теории наряду с концептуальным и математическим аппаратом важную роль играют теоретические схемы образующие своеобразный внутренний скелет теории. Теоретические схемы выражают особое видение мира под определенным углом зрения заданным в данной теории. Специфика технической теории состоит в том что она ориентирована на конструирование технических систем.