92184

В.І. Вернадський: від «біосфери» до «ноосфери»

Доклад

Логика и философия

Вернадський: від біосфери до ноосфери Видатний геолог мінералог кристалограф геохімік історик та організатор науки філософ В. Вернадський 18631945 рр. Володимир Іванович Вернадський народився в Петербурзі 28 лютого 12 березня 1863 року. Вернадський захистив дисертацію в 1885 році.

Украинкский

2015-07-27

38.1 KB

0 чел.

В.І. Вернадський: від «біосфери» до «ноосфери»

Видатний геолог, мінералог, кристалограф, геохімік, історик та організатор науки, філософ В.І. Вернадський (1863–1945 рр.) здійснив найбільш важливий внесок до формування вчення про ноосферу як сучасну синтетичну наукову теорію. Володимир Іванович Вернадський народився в Петербурзі 28 лютого (12 березня) 1863 року. Дитинство пройшло на Україні, навчання почалося в Харківській гімназії, потім з 1876 року він був учнем Петербурзької гімназії. Далі – навчання на фізико-математичному відділенні Петербурзького університету, де В.І. Вернадський захистив дисертацію в 1885 році. Потім протягом декількох років В.І. Вернадський проходив стажування в Мюнхені й у Парижі (у Паризькій гірській школі й у Коллеж де Франс). Перебуваючи у Франції, молодий учений посилено займався вивченням античної філософії. Захистивши магістерську дисертацію в 1891 році, у 1892 році він опублікував «Курс кристалографії». Докторську дисертацію з кристалографії захистив в 1897 році та був обраний професором Московського університету. У 1905 році обраний помічником ректора Московського університету. З 1906 року обіймав посаду завідувача Мінералогічного музею. Потім у 1908 році він став екстраординарним академіком, а вже в 1912 році обраний ординарним академіком Петербурзької академії наук. У 1914 році В.І. Вернадський став директором Геологічного та Мінералогічного музею академії наук в Петербурзі.

Не зважаючи на триваючу громадянську війну, коли в 1918 році він опинився в Україні, учений самовідданозайнявся в Києві організацією Академії наук України й заслужено був обраний її першим президентом. Після приходу більшовиків у 1919 році виїхав з Києва до Ростова, потім у грудні переїхав до Криму в Сімферополь. Перебував на посаді професора мінералогії Таврійського університету, а у вересні 1920 року став ректором університету. Всупереч війні та розрусі організовував мінералогічні й геохімічні дослідження. Після приходу до Криму більшовиків у січні 1921 року В.І. Вернадський був з університету звільнений.

Опинившись у липні 1921 року в Петрограді, він був заарештований НК, але потім звільнений. У 1922 році вчений прочитав низку лекцій з геохімії, а в Будинку літераторів зробив доповідь, де висловив думку про нескінченність космосу й життя у Всесвіті. Літом 1922 року він виїхав до Парижа. У 1922 – 1924 рр. читав лекції в Сорбонні та випустив французькою мовою роботу «Геохімія» (у 1927 році російською мовою – «Нариси геохімії»). Від фонду Розенталя отримав грант, підготував науковий аналітичний звіт «Жива речовина в біосфері» й опублікував статтю «Автотрофність людства», де доводив, що людство здатне й повинне оволодіти синтезом харчових речовин з мінеральних джерел, не використовуючи рослини. Уже в 1926 році опублікована «Біосфера» (у 1927 році книга вийшла у Франції). У тому ж 1926 року В.І. Вернадський прибув до Ленінграда, де організував «Відділ живої речовини», а пізніше й Біогеохімічну лабораторію (БІОГЕЛ, 1928 рік). Приїхавши до Франції в 1928 році він зустрічався в Парижі з Едуардом Леруа і Тейяром де Шарденом.

Починаючи з 1936 року В.І. Вернадський використовує поняття «ноосфера», введене дещо раніше Леруа. Остання важлива концептуальна публікація вченого – «Декілька слів про ноосферу» була видана в 1944 році. Принципова теоретична робота вченого-енциклопедиста «Наукова думка як планетне явище» була вперше опублікована тільки в 1977 році.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30902. Транспорт газов кровью 280.5 KB
  В жидкой части крови растворены газы воздуха: кислород углекислый газ азот. При содержании гемоглобина 150 г л норма каждые 100 мл крови переносят 208 мл О2. Это кислородная емкость крови. Другой показательсодержание кислорода в крови взятой в различных участках сосудистого русла: артериальной 20 мл О2 100 мл крови и венозной 14 млО2 100 мл крови .
30903. Регуляция дыхания 30.5 KB
  Регуляция дыхания Главная задача регуляции дыхания чтобы потребление кислорода поставка его тканям за счет внешнего дыхания были адекватны функциональным потребностям организма. Самый эффективный способ регуляции дыхания в целом это регуляция внешнего дыхания. Интенсивность внешнего дыхания зависит от варьирования его частоты и глубины. В регуляции дыхания можно выделить 3 группы механизмов: 1.
30904. Механизмы перестройки внешнего дыхания 32 KB
  Накопление СО2 в крови гиперкапния стимулирует дыхание человек будет дышать глубже и чаще. СО2 вымывается из крови гипокапния . ещё до повышения уровня СО2 в крови. Регуляция тонуса сосудов легких 1 Ведущая роль принадлежит газовому составу крови: понижение содержания в крови СО2 приводит к повышению тонуса легочных сосудов при этом уменьшается количество крови которое успевает обогатиться в легких О2 за единицу времени; увеличение СО2 наоборот уменьшает тонус легочных сосудов а значит повышается кровоток и газообмен.
30905. Пищеварение и его значение 36.5 KB
  Методы исследования пищеварительного тракта : XVIII век начало формирования научных методов исследования пищеварительного тракта и его функций. Все методы подразделяются на: 1. Острые методы : Характерная особенность острых экспериментов результат быстро как правило однократно условия далеки от физиологических . а вивисекционный метод прижизненное вскрытие ; б метод изоляции органов или участков органов перфузия питатательными растворами чувствительность к БАВ; в методы канюлирования выводных...
30906. Виды моторики пищеварительного тракта 49 KB
  Физиологические свойства и особенности гладкой мускулатуры пищеварительной трубки Гладкая мускулатура пищеварительной трубки состоит из гладкомышечных клеток ГМК. Межклеточные контакты ГМК пищеварительной трубки обеспечивает наличие нексусов. ГМК пищеварительной трубки обладают рядом физиологических свойств: возбудимостью проводимостью и сократимостью. Особенности возбудимости ГМК пищеварительной трубки: Возбудимость ГМК пищеварительной трубки ниже чем у миоцитов поперечнополосатой мускулатуры ППМ.
30907. Пищеварение в полости рта 27.5 KB
  Пищеварение в полости рта Секреция в ротовой полости В ротовой полости слюну вырабатывают 3 пары крупных и множество мелких слюнных желез. 1 Время нахождения пищи в ротовой полости в среднем 1618 секунд. Е нормальная микрофлора ротовой полости которая угнетает патологическую. В пределах ротовой полости ферменты слюны практически не оказывают влияния изза незначительного времени нахождения пищевого комка в ротовой полости.
30908. Пищеварении в желудке 38.5 KB
  Железы желудка состоят из трех видов клеток: Главные клетки вырабатывают ферменты; Париетальные обкладочные НCl; Добавочные слизь. Клеточный состав желез изменяется в различных отделах желудка в антральном нет главных клеток в пилорическом нет обкладочных. Стимулирует секрецию желез желудка. Стимулирует моторику желудка.
30909. Пищеварение в 12-перстной кишке 27.5 KB
  За сутки 1525 л панкреатического сока рН 7588. Специфические вещества поджелудочного сока: 1. Ферменты панкреатического сока. Пищеварительные ферменты поджелудочного сока Протеазы поджелудочного сока эндо и экзопептидазы: а Эндопептидазы действуют на молекулу изнутри расщепляя внутренние пептидные связи.
30910. Роль печени в пищеварении 29 KB
  Состав желчи: 1. Специфические вещества: желчные кислоты и желчные пигменты: билирубин основной пигмент у человека придает коричневую окраску; биливердин в основном в желчи травоядных животных зеленый цвет. Роль желчи в пищеварении: 1.Желчные кислоты как компонент желчи играют в пищеварении ведущую роль: эмульгируют жиры активируют поджелудочную липазу обеспечивают всасывание нерастворимых в воде веществ образуя с ними комплексы жирные кислоты холестерин жирорастворимые витамины А D Е К и соли Са2...