92185

Конгеніальність великих учених і концепт ноосфери

Доклад

Логика и философия

Саме поняття ноосфера почало фігурувати в роботах Леруа вже в кінці 1920х років. Леруа та Тейяра де Шардена. Достовірно відомо й те що Тейяр де Шарден який безпосередньо знав і самого Вернадського і його роботи спілкувався з Володимиром Івановичем який перебував у Парижі в 1922 1923 роках співробітничав також і з Леруа який 1927 році вперше використав термін ноосфера. Леруа який використав термін у ході читання лекцій у Коллеж де Франс у Парижі в 1927 році.

Украинкский

2015-07-27

38.19 KB

0 чел.

Конгеніальність великих учених і концепт ноосфери

Коли мова йде про видатних мислителів, які контактували один з одним, обмінювалися поглядами з приводу широкого кола питань, то, поза сумнівом, тут ми маємо справу з колективною генерацією ідей. Дискусії між ученими зі світовим ім’ям дали ряд відкриттів. Наприклад, до сих пір каменем спотикання є встановлення авторства гіпотези космогонії Канта – Лапласа. Дотепер історики філософії сперечаються про те, якою є роль Шеллінга у формуванні філософської системи Гегеля. Таких «темних плям» в історії ідей чимало. Щодо походження ноосферної проблематики також наявні дискусійні моменти.

Саме поняття «ноосфера» почало фігурувати в роботах Леруа вже в кінці 1920-х років. Формування теорії ноосфери пов’язане зі спільними дослідженнями Е. Леруа та Тейяра де Шардена. Починаючи з 1936 року це поняття також використовував В.І. Вернадський.

Примітно, що саме в Криму, в Сімферополі, де опинився видатний учений у грудні 1920 року, працюючи на посаді професора мінералогії Таврійського університету (у вересні 1920 він уже був обраний ректором), В.І. Вернадський уточнював та апробовував нову теорію. Одна з його лекцій «кримського періоду» мала знакову для всього подальшого життя та творчості назву – «Про роль людини, її свідомості та волі для життя природи».

Достовірно відомо й те, що Тейяр де Шарден, який безпосередньо знав і самого Вернадського, і його роботи, спілкувався з Володимиром Івановичем, який перебував у Парижі в 1922 – 1923 роках, співробітничав також і з Леруа, який 1927 році вперше використав термін «ноосфера». Відстоюючи своє концептуальне авторство, В.І. Вернадський визнає, проте й авторство терміна «ноосфера» за Е. Леруа, який використав термін у ході читання лекцій у Коллеж де Франс у Парижі в 1927 році. Згідно з самим В.І Вернадським, концептуалізація вчення про ноосферу належить йому, а ось ключовий термін «ноосфера» був створений Е. Леруа.

Незалежно від авторства теорія ноосфери відіграє все більш важливу роль у вирішенні сучасних питань, що стосуються взаємодії людини й природи, розвитку глобальної економіки, проблем екології та емерджентних технологій. Ноосферологічні дослідження – це один з перспективних напрямів, що розробляється вченими Таврійського національного університету імені Володимира Івановича Вернадського.

У вченні про ноосферу закладено величезний евристичний потенціал, який, на наш погляд, сьогодні є найбільш продуктивним для оцінки перспектив і ризиків технологічно, екологічно й економічно кризової ситуації в глобальному масштабі. Розробка міждисциплінарного поля ноосферології, зрештою, дозволить прогнозувати розвиток постіндустріальної цивілізації. Тут потрібно взяти до уваги постійно зростаючі швидкості соціальних і культурних трансформацій при ускладненні високопродуктивних технологій. Необхідно створити теоретичну основу для глобального стратегічного планування. Термінологічний, наочний і методологічний аналіз ноосферології дозволить більш продуктивно розробляти відповідну наукову проблематику з метою досягнення стійкого розвитку людства. Сьогодні світ, що глобалізується, потребує ефективної науки, позитивної ідеології, політики й практики, що враховують різноманітність цінностей та інтересів численного населення нашої планети.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

38697. ФЕНОМЕНОЛОГИЯ ИСТОРИИ ЭДМУНДА ГУССЕРЛЯ 720.5 KB
  Зарубежье можно условно подразделить на тез кто занялся феноменологией как философией мировоззрения, ясную оценку которой дает и сам Гуссерль в работе «Философия как строгая наука», и другую, самостоятельную линию от Хайдеггера до Гадамера и далее. Если первые образуют что-то вроде лагеря «младогегельянцев» то последние идут по пути развертывания философии на гуманистических принципах, причем влияние Гуссерля на последних также почти бесспорно.
38698. Роль энергетической дипломатии во внешнеполитической стратегии Российской Федерации 526 KB
  Внешняя энергетическая политика России. Региональные направления внешнеполитической стратегии России в сфере энергетики 4. В огромной мере это относится к России которая получает около половины поступлений в государственный бюджет за счёт функционирования топливноэнергетического комплекса.
38699. Досвід організації виконавчої влади у зарубіжних країнах 26.85 KB
  У наш час існує є спроба провести детальний аналіз форм і методів забезпечення підзвітності у системі органів виконавчої влади, а також цікаві висновки автора про необхідність конкретизації методів та форм підзвітності відповідно до певних сфер діяльності органу виконавчої влади з метою створення відповідного
38700. Определение момента времени изменения характеристик объекта, функционирующего в режиме реального времени. 4.05 MB
  Утверждения и гипотезы 50 Заключение 56 Список литературы 57 Введение Адаптивными называют такие системы управления которые в условиях непредвиденного изменения свойств управляемого объекта внешних воздействий или цели управления автоматически изменяют структуру или параметры своего управляющего устройства обеспечивая при этом необходимое качество управления. Для осуществления адаптации автоматического изменения алгоритма управления эти системы содержат дополнительное управляющее устройство устройство адаптации которое по результатам...
38701. Создание корпоративного сайта на основе Data Life Engine 6.34 MB
  Web-технология полностью перевернула наши представления о работе с информацией, да и с компьютером вообще. Оказалось, что традиционные параметры развития вычислительной техники производительность, пропускная способность, емкость запоминающих устройств не учитывали главного «узкого места» системы интерфейса с человеком