92185

Конгеніальність великих учених і концепт ноосфери

Доклад

Логика и философия

Саме поняття ноосфера почало фігурувати в роботах Леруа вже в кінці 1920х років. Леруа та Тейяра де Шардена. Достовірно відомо й те що Тейяр де Шарден який безпосередньо знав і самого Вернадського і його роботи спілкувався з Володимиром Івановичем який перебував у Парижі в 1922 – 1923 роках співробітничав також і з Леруа який 1927 році вперше використав термін ноосфера. Леруа який використав термін у ході читання лекцій у Коллеж де Франс у Парижі в 1927 році.

Украинкский

2015-07-27

38.19 KB

0 чел.

Конгеніальність великих учених і концепт ноосфери

Коли мова йде про видатних мислителів, які контактували один з одним, обмінювалися поглядами з приводу широкого кола питань, то, поза сумнівом, тут ми маємо справу з колективною генерацією ідей. Дискусії між ученими зі світовим ім’ям дали ряд відкриттів. Наприклад, до сих пір каменем спотикання є встановлення авторства гіпотези космогонії Канта – Лапласа. Дотепер історики філософії сперечаються про те, якою є роль Шеллінга у формуванні філософської системи Гегеля. Таких «темних плям» в історії ідей чимало. Щодо походження ноосферної проблематики також наявні дискусійні моменти.

Саме поняття «ноосфера» почало фігурувати в роботах Леруа вже в кінці 1920-х років. Формування теорії ноосфери пов’язане зі спільними дослідженнями Е. Леруа та Тейяра де Шардена. Починаючи з 1936 року це поняття також використовував В.І. Вернадський.

Примітно, що саме в Криму, в Сімферополі, де опинився видатний учений у грудні 1920 року, працюючи на посаді професора мінералогії Таврійського університету (у вересні 1920 він уже був обраний ректором), В.І. Вернадський уточнював та апробовував нову теорію. Одна з його лекцій «кримського періоду» мала знакову для всього подальшого життя та творчості назву – «Про роль людини, її свідомості та волі для життя природи».

Достовірно відомо й те, що Тейяр де Шарден, який безпосередньо знав і самого Вернадського, і його роботи, спілкувався з Володимиром Івановичем, який перебував у Парижі в 1922 – 1923 роках, співробітничав також і з Леруа, який 1927 році вперше використав термін «ноосфера». Відстоюючи своє концептуальне авторство, В.І. Вернадський визнає, проте й авторство терміна «ноосфера» за Е. Леруа, який використав термін у ході читання лекцій у Коллеж де Франс у Парижі в 1927 році. Згідно з самим В.І Вернадським, концептуалізація вчення про ноосферу належить йому, а ось ключовий термін «ноосфера» був створений Е. Леруа.

Незалежно від авторства теорія ноосфери відіграє все більш важливу роль у вирішенні сучасних питань, що стосуються взаємодії людини й природи, розвитку глобальної економіки, проблем екології та емерджентних технологій. Ноосферологічні дослідження – це один з перспективних напрямів, що розробляється вченими Таврійського національного університету імені Володимира Івановича Вернадського.

У вченні про ноосферу закладено величезний евристичний потенціал, який, на наш погляд, сьогодні є найбільш продуктивним для оцінки перспектив і ризиків технологічно, екологічно й економічно кризової ситуації в глобальному масштабі. Розробка міждисциплінарного поля ноосферології, зрештою, дозволить прогнозувати розвиток постіндустріальної цивілізації. Тут потрібно взяти до уваги постійно зростаючі швидкості соціальних і культурних трансформацій при ускладненні високопродуктивних технологій. Необхідно створити теоретичну основу для глобального стратегічного планування. Термінологічний, наочний і методологічний аналіз ноосферології дозволить більш продуктивно розробляти відповідну наукову проблематику з метою досягнення стійкого розвитку людства. Сьогодні світ, що глобалізується, потребує ефективної науки, позитивної ідеології, політики й практики, що враховують різноманітність цінностей та інтересів численного населення нашої планети.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

63792. Динамические ряды 22.5 KB
  Анализ динамического временного ряда сводится к вычислению следующих показателей: абсолютного прироста или снижения; темпа роста или снижения; темпа прироста; значения 1 прироста. Темп прироста является отношением абсолютного прироста снижения к предыдущему уровню умноженным на 100.
63793. Графические изображения 21.5 KB
  В медицинской статистике применяют линейные плоскостные объемные и фигурные диаграммы. Линейные диаграммы отражают изменение явления в динамике. Плоскостные диаграммы секторные внутристолбиковые используют для изображения показателей распределения доли процентов структуры.
63794. Демография 21.5 KB
  Демография как наука изучает численный состав населения распределение населения по полу возрасту социальным и профессиональным группам размещение и движение населения на территории причины и следствия изменения состава населения взаимосвязь социально-экономических факторов и этих изменений.
63795. Статика населения, динамика населения 28.5 KB
  Статика - это сведения об общей численности населения и его составе: возрастно-половом этническом профессиональном плотности места жительства и др. Возрастно-половой состав имеет значение для характеристики состояния здоровья и воспроизводства населения.
63796. Рождаемость 23 KB
  Рождаемость - это число родившихся живыми на 1000 населения. Выдают свидетельство о рождении регистрируют рождаемость. Показатель рождаемости = Число родившихся живыми среднегодовая численность населения х 1000 На рождаемость влияет половая и возрастная структура населения.
63797. Смертность как медико–социальная проблема 34 KB
  Изучается по свидетельствам о смерти. В 3 –х дневный срок со дня смерти регистрация умерших в загсе или поселковом совете. Регистрация проводится на основании медицинских свидетельств о смерти в загсе...
63798. Характеристика детской смертности 28 KB
  Показатель младенческой С = Число детей умерших до года Число родившихся 1000; Показатель мл. С по Ратсу для сельского населения = Число детей умерших за год 012 мес. С по Вахитову Альбицкому для города = Число умерших в возрасте до года 1000 4 5 от данного года 1 5 от предыдущего года...
63800. Заболеваемость и методы её изучения 28.5 KB
  Населения характеризует распространение заболеваний среди всего населения или отдельных его групп в расчете на 1000 или 10000 человек. имеют важнейшее значение для научной организации системы медико–-санитарного обслуживания населения...