92186

Ноосферологія як науково-дослідний проект з відкритим епістемологічним кодом

Доклад

Логика и философия

Одне з перших завдань – з’ясування специфічних методологічних засад ноосферології. Демаркація дисциплінарних меж розробка спеціального понятійного апарату ноосферології – це першочергове епістемологічне завдання. Формування цілісної системи знань про тенденції трансформацій сучасного високотехнологічного суспільства про ризики умови безпеки й принципи стійкості – один з головних напрямів ноосферології. Зрозуміло що ці терміни повинні відкривати нові горизонти й напрями спеціальних розділів ноосферології.

Украинкский

2015-07-27

37.43 KB

0 чел.

Ноосферологія як науково-дослідний проект з відкритим епістемологічним кодом

Процес диференціації академічних дисциплін характерний для всього поля науки епохи модерну й продовжується в ХХІ столітті. Міждисциплінарні проекти, конференції, журнали, дослідження досить часто зумовлюють здобуття нових і значущих не тільки для теоретичної науки результатів.

Учення про ноосферу було створено в першій половині ХХ століття. Численні відкриття в галузі фізики, хімії, біології, розвиток екології, поява інформаційного суспільства, потоки нової інформації про космос, Землю, біосферу й походження людини здебільшого підтвердили актуальність ноосферного мислення Леруа, Шардена та Вернадського. Вчення про ноосферу напевно потребує розвитку й уточнень.

Повинна бути сконструйована комплексна, міждисциплінарна наукова програма з відкритим епістемологічним кодом. Ноосферологічний дискурс спершу не спеціалізований методологічно, і передусім має бути тематизований. Це дозволить долучитися до дослідження ноосфери більшій кількості представників галузей академічного та прикладного знання. Методологічними обмеженнями тут можуть бути вимоги, що пред’являються й до будь-якої іншої галузі наукового дослідження: об’єктивність, раціональність, верифікованість і фальсифікованість знання. Одне з перших завдань – з’ясування специфічних методологічних засад ноосферології.

Глобалізація як епіфеномен ноосферизації Землі й навколоземного космічного простору стає також однією з прикладних тем науки про ноосферу. Оскільки поняття «ноосфера» універсальний міждисциплінарний статус, то ця обставина дозволяє використовувати термін ефективно не тільки в галузі філософії, природознавства, але також у соціальних науках і гуманітарних дисциплінах. Враховуючи перспективи ноосферного розвитку необхідно зробити перехід від суто теоретичних досліджень до прикладних аспектів ноосферологічних досліджень. Вивчення ноосфери передбачає широку ерудицію в різних галузях знання: біології, загальної фізики, екології, економіки, інформатики, епістемології, соціальної філософії, філософії культури, філософської антропології, аксіології, філософії науки й філософії техніки та ін.

Ноосферологія як «учення про ноосферу» на сучасному етапі розвитку науки та високих технологій має міждисциплінарний статус і розробляється з урахуванням природничонаукового, філософського, соціального й гуманітарного вимірів планетарного розвитку. Необхідно визначити сфери методологічної компетенції та виділити загальнонаукові, комплексні й спеціальні підходи до вивчення ноосфери.

Доцільним є виділення «сегментів» ноосфери як необхідної методологічної вимоги й подальшого продуктивного дослідження адекватними методологічними засобами. Демаркація дисциплінарних меж, розробка спеціального понятійного апарату ноосферології – це першочергове епістемологічне завдання. Такі вже достатньо відомі на загальнонауковому рівні поняття, як «ноосфера», «біосфера», «техносфера», «інфосфера», «антропосфера» та інші повинні отримати обґрунтування та визнання на міждисциплінарному рівні. Це одна з базових умов ефективності комплексних досліджень, що відбуваються на перетині дисциплінарних дискурсів: географії, геополітики, біології, еволюційної психології, екології, когнітивних наук, політичної науки, культурології, аксіології, філософської антропології, ноосферної історії, прикладної філософії, теорії управління ризиками, глобального менеджменту й інших академічних дисциплін.

Кількість «екзистенціальних ризиків» у планетарному масштабі значно підвищується внаслідок зростання складності соціально-економічних систем і розширення застосування високих технологій. Ризики збільшуються через демографічні, енергетичні, екологічні й технологічні чинники. Тому науково-технічні інновації у сфері інформаційних технологій, нанотехнологій і біотехнології також необхідні для ефективнішої побудови суспільства з контрольованими ризиками. Побудова «сценаріїв майбутнього» ноосфери сприятиме побудові стійкості суспільства в планетарному масштабі та створить умови для подальшого повноцінного відтворення людства.

Формування цілісної системи знань про тенденції трансформацій сучасного високотехнологічного суспільства, про ризики, умови безпеки й принципи стійкості – один з головних напрямів ноосферології. Окрім чисто теоретичних цілей побудови сучасного вчення про ноосферу передбачається досягнення й педагогічних результатів. Це пов’язано з необхідністю розробки відповідних навчальних курсів і спецкурсів з предмету «ноосферологія» для студентів і аспірантів. Також актуальним для сучасних ноосферологічних досліджень є створення дисциплін: «нооетика» і «ноополітика». Принаймні, такі поняття вже використовують вітчизняні й зарубіжні вчені й політики. Зрозуміло, що ці терміни повинні відкривати нові горизонти й напрями спеціальних розділів ноосферології.

Ноосферологічні дослідження безпосередньо пов’язані з формуванням системи універсальних загальнолюдських цінностей, що може дозволити реалізувати в далекому майбутньому план стійкого розвитку в планетарному масштабі. Очевидні практичні наслідки розвитку ноосферології, тому потрібно мати на увазі розробку не лише теоретичної, але й прикладної ноосферології.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15495. ШЛЯХАМИ УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ НА ПІДГАЄЧЧИНІ 139 KB
  Степан КОЛОДНИЦЬКИЙ Богдан МЕЛЬНИЧУК ШЛЯХАМИ УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ НА ПІДГАЄЧЧИНІ До вибуху Першої світової війни Підгаєччина належала до одного із краще зорганізованих повітів Східної Галичини а це – завдяки енергійному єдиному в той час адвокат...
15496. Аналіз статей з інноваційного маркетингу 70 KB
  В даній статті автор розглядає та порівнює тенденції інноваційного розвитку в Україні та за кордоном. При цьому, в закордонному інноваційному процесі спостерігаються такі особливості...
15497. Андрусівське сепаратне перемир’я 1667 22.75 KB
  Андрусівське сепаратне перемир’я 1667 Андрусівський сепаратний договір Андрусівський мир угода між Московським царством і Польщею за спиною України про припинення війни підписана 30 січня 1667 року в селі Андрусове під Смоленськом терміном на 135 років. Угода стала заве
15498. Античні міста Північного Причорномор'я 14.88 KB
  Античні міста Північного Причорноморя Грецькі міста й селища виникли в Причорноморї під час Великої грецької колонізації у VIII VI ст. до н. е. Причини виникнення колоній полягали в перенаселенні Греції нестачі земель придатних для хліборобства пошуках джерел сировини...
15499. Антропогенез 13.81 KB
  Кістки найдавніших у Європі людських істот знайдені у Вертешселеш Угорщина та Гейдельберзі Німеччина належали пітекантропам. Приблизно в цей самий час можливо трохи пізніше пращури людини зявляються на теренах України. Як відомо в усі історичні епохи Північ Євразі
15500. Українсько-московський договір. Березневі статті 1654 року – історико-юридична та історична оцінка 19.79 KB
  Українськомосковський договір. Березневі статті 1654 року – історикоюридична та історична оцінка Схожі матеріали УкраїнськоМосковська угода 1654 р УкраїнськоМосковський договір 1654 р Козацька делегація привезл...
15501. Давні літописи про походження Київської Русі 26.64 KB
  Давні літописи про походження Київської Русі Найдавніший руський літопис – Повість минулих літ заснування державності на східнослов’янських теренах приписує норманам варягам яких звали русь. Запросили їх княжити і володіти ними племена чудь словени кривичі...
15502. Військово-територіальний устрій реєстрового козацтва 15.84 KB
  Характерною рисою заселення території України у XV ст. було те що основна маса людності мешкала на здавна обжитих землях Київщині Галичині Волині Поліссі та Поділлі. А південні землі Середня Наддніпрянщина Запоріжжя мали значні природні багатства але були незаселе
15503. Гадяцький трактат 30.09 KB
  Га́дяцький до́говір також трапляється застаріле іменування Гадяцькі статті; пол. ugoda hadziacka угода укладена 16 вересня 1658 року під містом Гадяч з ініціативи гетьмана Івана Виговського між Річчю Посполитою і Гетьманщиною що передбачала входження останньої до складу Р...