92189

Поняття «сфера» і «ноосфера» в сучасній науці

Доклад

Логика и философия

Зазначимо що термін сфера як утім й інші грецькі слова затребуваний академічною наукою давно й успішно використовується як продуктивне поняття вченими різних спеціальностей: математиками фізиками геологами біологами географами. У фізиці термін сфера використовується для позначення обєкта як ідеалізація з метою спрощення здатного стикатися з іншими обєктами які знаходяться в цьому просторі. Похідними від терміна сфера в науках про природу й у сучасному природознавстві є: геосфера літосфера біосфера тропосфера атмосфера...

Украинкский

2015-07-27

39.19 KB

0 чел.

Поняття «сфера» і «ноосфера» в сучасній науці

Синтетичне поняття «ноосфера», створене на початку ХХ століття французьким ученим і філософом Леруа, містило «сферу» і «нус», відображаючи ідеалістичний характер європейської філософії. Додатково новий термін був навантажений новими значеннями, що відображали комплексне знання про світ, характерне вже для першої чверті ХХ століття.

Зазначимо, що термін сфера, як, утім, й інші грецькі слова, затребуваний академічною наукою, давно й успішно використовується як продуктивне поняття вченими різних спеціальностей: математиками, фізиками, геологами, біологами, географами. Під сферою в математизованому природознавстві мається на увазі абсолютно симетричний геометричний об’єкт.

У математиці під сферою розуміється сукупність усіх точок у тривимірному просторі (R3), які знаходяться на відстані r від фіксованої точки даного простору, де r є позитивним дійсним числом, названим радіусом сфери. Фіксована точка називається центральною або центром, і не становить собою частину сфери. У фізиці термін сфера використовується для позначення об’єкта (як ідеалізація, з метою спрощення), здатного стикатися з іншими об’єктами, які знаходяться в цьому просторі.

У нематематичних контекстах термін використовується для вказування на кулю або на двомірну поверхню. Похідними від терміна «сфера» в «науках про природу» й у сучасному природознавстві є: геосфера, літосфера, біосфера, тропосфера, атмосфера, стратосфера і так далі. Дуже часто вживаними сьогодні стали поняття, що належать до світу штучної природи: «техносфера», «інфосфера», «медіасфера», «семіосфера», «антропосфера», «соціальна сфера», «сфера послуг», «ідеосфера», «сфера впливу» та інші.

Ключовий сенс поняття «ноосфера» полягає у вказуванні на впорядковуючо-гармонізуючу, прогностичну функцію раціональної людської планетарної діяльності. У античності така функція приписувалася або позбавленому індивідуальності космічному початку («Логос» Геракліта, «Нус» Анаксагора), чи вважалася за прерогативу Божественного розуму.

У вченні про ноосферу Леруа та Тейяра де Шардена разом з природничонауковими основоположеннями містяться елементи модернізованої католицької доктрини. На відміну від своїх французьких колег, В.І. Вернадський дотримувався природничонаукового монізму, пояснюючи виникнення ноосфери природними причинами. Він довів, що ноосферний ефект породжений закономірними геологічними, геохімічними, біохімічними й біологічними процесами. Ноосфера обумовлена природними причинно-наслідковими закономірностями. Історичний процес істотно змінюється, оскільки людство вочевидь стає потужною геологічною силою. Учений також намагався знайти фундаментальні кореляції між матеріальним, біологічним, соціальним розвитком і духовною еволюцією людини.

Ідея ноосфери реалізується як ідеологічний і філософський проект європейського модерну. Саме в епоху Просвітництва відбулася успішна спроба утвердити позиції раціоналістичного світогляду в універсальній формі. Доктрина європейського раціоналізму в межах філософської системи Гегеля знайшла своє найбільш досконале втілення в геніально сконструйованій фразі: «Все дійсне розумно, усе розумне дійсно».

Бергсон, Леруа, Тейяр де Шарден і Вернадський, які стояли у витоків учення про ноосферу, майже одночасно сформулювали ключові проблеми сучасності. Прямо й побічно вказали на актуальні проблеми подальшого прогресу людського інтелекту в планетарному масштабі. Вони засвідчили, як треба мислити глобально, міждисциплінарно, синтетично, відповідально й прогностично. Сьогодні, враховуючи експоненціальне зростання наукового знання та прискорення розвитку новітніх технологій, ще більше переконуємося в необхідності розширення й поглиблення ноосферологічних досліджень.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26097. Культурология как наука: междисциплинарные связи, предмет, объект, содержательная область и проблемные поля, структура 19.48 KB
  Лесли Элвин Уайт Открытие культуры когданибудь встанет в истории науки в один ряд с гелиоцентрической теорией Коперника или открытием клеточной основы всех форм жизни. проясняет природу и смыслы культуры раскрывает ее роль в общественной жизни А. помогает прояснить то подлинное значение культуры которое присутствует в трудах выдающихся мыслителей как прошлого так и настоящего вскрывает причины искажений в их теоретических позициях С. предлагает иную интерпретацию взаимоотношений культуры и природы которая коренным образом...
26098. Происхождения термина 21.88 KB
  написал трактат о земледелии перевод названия которого по латыни звучит примерно так: агрокультура. Отсюда первоначально слово культура применялось как агротехнический термин обработка земли возделывание почвы. В значении самостоятельного понятие культура появилось в трудах немецкого юриста С.
26099. Философские и научные основания постижения культуры 13.42 KB
  Имеет смысл лишь в границах определенной культуры философские идеи свойством культурной уникальности и самобытности философ же пытается постичь его в прямой и непосредственной связи с человеческой субъективностью всегда культурно обусловленной Смотреть философскими глазами на мир значит смотреть на него как на мир культуры своей культуры видеть в нем отражение собственной исторически и общественно сформированной индивидуальности. Восприятие через призму культуры философия как знание о мире не выходит за культурный горизонт своей...
26100. Культура как система 20.17 KB
  Однако такое восприятие культуры утвердилось далеко не сразу. Начало системному рассмотрению культуры было положено Эдуардом Бернеттом Тайлором в работе Первобытная культура. На основе изучения большого этнографического материала автор описывает и анализирует конкретные элементы первобытной культуры на фоне культуры мировой и формулирует целостное видение культуры первобытности в контексте теории анимизма специфической веры первобытного человека в одушевленность всей природы которая связывала в единую целостность весь его практический...
26101. Методология, методы и методика исследования культуры 13.43 KB
  Методология система базовых мировоззренческих принципов исследования включающая методы методики способы и средства реализации поставленных целей и задач. Методология исследования культуры: Феноменологические Функционализм Структурализм Постструктурализм Системный Синергетический Постмодернизм Диалектический Семиотический Органицизм Диффузионизм Цивилизационный Аксиологический и др. Методология: Универсалистская Индивидуалистическая Конструктивистская Метод последовательность шагов действий которые необходимо...
26102. Основные подходы в изучении культуры 17.67 KB
  Ценности нормы и значения Предметные и организационные формы Главная функция Креативная творение бытия человеком или для человека Адаптация и воспроизводство жизненною уклада людей Латентность поддержание образца и социализация Воспроизводство и обновление самой деятельности Приоритетный метод исследования Диалектический Эволюционный Структурнофункциональный Системнодеятельностный Философский подход дает самую широкую панораму видения культуры предполагая изучение фундаментальных оснований человеческого бытия глубин самосознания...
26103. Проблема типологии культуры: основные принципы построения 17.54 KB
  Этническая культура совокупность черт культуры касающихся преимущественно обыденной жизни бытовой культуры. Этническая культура включает орудия труда нравы обычаи нормы обычного права ценности постройки одежду пищу средства передвижений жилище знания верования виды народного искусства. Национальная культура имеет соционормативную структуру которая обеспечивает координацию поведения и деятельности людей объединенных в рамках данной общности; предохраняет от распада и способствует адаптации членов общества к внешним и...
26104. Культура как способ самореализации человека 14.83 KB
  Человек выступает одновременно и как субъект культуры ее творец и как объект ее воздействия. Воспитание определенного типа личности главная цель в функционировании духовной культуры. В основе функционирования всей духовной культуры лежит деятельность по производству и воспроизводству духовных ценностей а также деятельность по овладению этими ценностями.
26105. Понятие затрат, издержек и расходов. Классификация затрат для принятия управленческих решений 48 KB
  Например: швейной фабрикой был закуплен материал на 100 тыс руб. Однако находится предприятие которое согласно купить изделия из этого материала за 300 тыс руб. при этом дополнительные затраты на изготовление этой продукции составят 260 тыс руб. целесообразно ли принимать заказ Затраты в сумме 100 тыс руб произведены и не будут изменяться в зависимости от выбранного варианта решения.