92190

Проблеми міждисциплінарної взаємодії та предмет ноосферології

Доклад

Логика и философия

Насамперед необхідно поставити та вирішити проблему побудови єдиного концептуального простору ноосферології. Напрями методологічної роботи в ноосферології потрібно стратифікувати виокремлюючи найбільш значущі визначаючи тенденції їх розвитку. Співвідношення прикладних і фундаментальних досліджень у межах ноосферології повинно дати значущі результати в близькій і віддаленій перспективах.

Украинкский

2015-07-27

39.42 KB

0 чел.

Проблеми міждисциплінарної взаємодії та предмет ноосферології

Існування людини в сучасному світі багато в чому залежить від ефективності соціальної адаптації в умовах багатократного збільшення швидкостей. Змінювання речей, виробничих стосунків, технологій, комунікацій стимулюють розвиток форм пізнання. Починаючи з XVII століття видатні європейські філософи й учені Бекон, Декарт, Спіноза, Локк, Лейбніц і багато інших приділяли першорядне значення побудови методологічних засад наукового пізнання. Протягом XVIII – XX століть філософська думка постійно конкурувала з природознавством за вибудовування строгої й ефективної методології наукового пізнання. По суті продовжувалася реалізація амбітного модерністського проекту зі створення «Mathesis universalis» – універсальної науки. Тема «науконавчання» (Фіхте), проект «Філософії як строгої науки» (Гуссерль), пошуки «атомарних фактів» (Вітгенштейн), «атомарних і молекулярних висловів» (Рассел) показують важливість віднайдення наукового методу. Гуманітарне знання також зосередилося на пошуках специфічної методології. У результаті міцно затвердилися в гуманітарній сфері другої половини ХХ століття методологічні стратегії герменевтики, структуралізму й постструктуралізму.

У зв’язку з цим, уважаємо, що універсальною понятійною системою для осягнення процесів у насиченому соціумі, що постійно прискорюється технологічно, може стати ноосферологія, яка розуміється нами як сучасне вчення про ноосферу. Поняття ноосфери дозволяє охопити безліч ключових проблем сучасності, зокрема еволюцію космосу, еволюцію біологічних організмів, техно-соціальні трансформації та глобальну екологію. На принципове значення методологічної міждисциплінарної «матриці» вказував ще В.І. Вернадський у роботі «Наукова думка як планетне явище». Наукова методологія з необхідністю повинна враховувати не тільки якісний приріст знання, але і його кількісне зростання.

Ноосферологія як сучасна форма вчення про ноосферу потребує з’ясування методологічних засад. Існуючі наукові дисципліни мають розроблену методологію проведення досліджень, апробований понятійний апарат і предмет вивчення. Насамперед необхідно поставити та вирішити проблему побудови єдиного концептуального простору ноосферології. Поки що ця дисципліна існує швидше як унікальна філософська ідея, як багатообіцяючий міждисциплінарний проект.

У середині ХХ століття В.І. Вернадський використовував поняття «ноосфера» як учений-природодослідник. Продовжуючи цю традицію ноосферологія повинна методологічно й термінологічно конструюватися в умовах міждисциплінарної комунікації. Ноосферологічне мислення та світогляд затребуване як відповідь на виклики технологічної експансії постіндустріального світу. Ноосферологія може стати концептуальною платформою для проектів стійкого розвитку.

Напрями методологічної роботи в ноосферології потрібно стратифікувати, виокремлюючи найбільш значущі, визначаючи тенденції їх розвитку. Однією з методологічних проблем конструювання вчення про ноосферу є співвідношення експериментальних і теоретичних розробок. Співвідношення прикладних і фундаментальних досліджень у межах ноосферології повинно дати значущі результати в близькій і віддаленій перспективах.

Необхідно визначити предмет ноосферології. Вираз «учення про ноосферу» й ключове поняття «ноосфера» виникли спочатку на стику природничонаукового та філософського дискурсів, оскільки розроблялися вченими-енциклопедистами. Проте багато емпіричних даних і теоретичні досягнення першої половини ХХ століття (роботи Е. Леруа, Тейяра де Шардена та В.І. Вернадського) вже не відповідають сучасним уявленням про світ, адже продукування наукового знання процес безперервний та експоненціальний.

Предмет ноосферології формулюється шляхом змістовного аналізу. Що таке в найзагальніших рисах сучасний предмет ноосферології? Якщо сказати, що ноосфера предмет ноосферології («ноосферологія – наука про ноосферу»), то ми не дізнаємося нічого нового й потрапляємо в пастку тавтології. Тому потрібно спробувати визначити предмет нової науки описовим чином. Предметом ноосферології є сукупність мисленнєвих актів людства, виражених у знаковій формі функціонуючих на когнітивній основі.

Для побудови ноосферології як перспективної академічної дисципліни, що розвивається, необхідно підготувати відповідний методологічний базис. Ключовими завданнями в цьому напрямі мають бути: вирізнення предмета ноосферології; визначення загальнонаукових методологічних підходів; виявлення проблемного поля міждисциплінарних досліджень; специфікація рівнів (сегментів) ноосфери; відділення проблематики фундаментальних і прикладних досліджень; створення базового міждисциплінарного понятійного апарату й на перших етапах глосарія основних понять ноосферології.

У межах ноосфери можна виділити «когнітосферу», «інфосферу», «техносферу», «медіасферу» (спеціальний предмет вивчення комунікативістики й media studies), «семіосферу» (систему знаків, що припускають раціональну інтерпретацію) та ін. Зрозуміло, що така структуризація ноосфери не є вичерпним підходом. Кількість «субсфер» не фіксована й прямо залежить від засад поділу тієї чи іншої предметної галузі. Проте, тут показані основні характеристики ноосфери: когнітивна діяльність, функціонування знакових систем, розумна комунікація, основи раціонального мислення, розвиток технологічного розуму.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84041. Организация работы с предложениями, заявлениями, жалобами граждан в ИОГВ Пермского края 36.48 KB
  Обращение гражданина – это направленные в государственный орган орган местного самоуправления или должностному лицу письменные предложение заявление или жалоба а также устное обращение гражданина в государственный орган орган местного самоуправления. Ходатайство – это письменное обращение гражданина с просьбой о признании за ним определенного статуса прав гарантий и льгот с предоставлением документов их подтверждающих. Коллективное обращение – обращение двух или более граждан в письменной форме либо обращение принятое на митинге...
84042. Электронное правительство: понятие и роль в развитии документооборота 38.19 KB
  Электронное правительство система электронного документооборота государственного управления основанная на автоматизации всей совокупности управленческих процессов в масштабах страны и служащая цели существенного повышения эффективности государственного управления и снижения издержек социальных коммуникаций для каждого члена общества. Создание электронного правительства предполагает построение общегосударственной распределенной системы общественного управления реализующей решение полного спектра задач связанных с управлением документами и...
84043. Нормативное правовое обеспечение создания электронного правительства в РФ 37.84 KB
  К целям Федерального закона № 126ФЗ отнесены содействие внедрению перспективных технологий и стандартов; создание условий для развития российской инфраструктуры связи обеспечения ее интеграции с международными сетями связи; создание условий для обеспечения потребностей в связи для нужд государственного управления обороны страны безопасности государства и обеспечения правопорядка. Кроме того Федеральным законом № 126ФЗ устанавливается универсальная услуга связи – услуга связи...
84044. Нормативное обеспечение создания электронного правительства в РФ с 2008 г. по настоящее время 40.25 KB
  № 8ФЗ Об обеспечении доступа к информации о деятельности государственных органов и органов местного самоуправления далее – Федеральный закон № 8ФЗ. Действие Федерального закона № 8ФЗ распространяется на отношения связанные с обеспечением доступа пользователей информацией к информации о деятельности государственных органов и органов местного самоуправления. Федеральный закон № 8ФЗ определяет принципы и способы обеспечения доступа к информации о деятельности государственных органов и органов местного самоуправления закрепляет права...
84045. Федеральный закон от 27 июля 2010 г. № 210-ФЗ «Об организации предоставления государственных и муниципальных услуг»: новации в документообороте при предоставлении государственных (муниципальных) услуг 38.91 KB
  № 210ФЗ Об организации предоставления государственных и муниципальных услуг: новации в документообороте при предоставлении государственных муниципальных услуг. N 210ФЗ Об организации предоставления государственных и муниципальных услуг направлен на регулирование вопросов предоставления государственных и муниципальных услуг в том числе вопросов предоставления таких услуг в электронном виде. Закона также устанавливает требования к процедурам предоставления государственных муниципальных услуг в электронном виде; Закон регламентирует...
84046. Документационное обеспечение управления как наука и учебная дисциплина 36.63 KB
  Документационное обеспечение управления ДОУ – это деятельность направленная на организацию документирования в организации и управления технологическим циклом движения документов. Поэтому термин ДОУ подчеркивает информационносоставляющую в современной организации делопроизводства. Документационное обеспечение управления – это деятельность аппарата управления охватывающая вопросы документирования и организации работы с документами в процессе осуществления им управленческих функций. Деятельность каждой организации осуществляется в...
84047. История развития делопроизводства в России 44.78 KB
  В этих условиях единая система делопроизводства не была востребована самой системой управления. Рассмотренный период можно охарактеризовать как период постепенного складывания традиций русской системы делопроизводства накопления опыта документирования обработки и хранения документов обеспечения их сохранности. Система государственного делопроизводства начинает складываться только в середине 15 века с развитием Московского княжества в государство.
84048. Документооборот: понятие, функции, составные части. Объем документооборота, способы его учета 40.09 KB
  Документооборот организации – это движение документов в организации с момента их создания или получения до завершения исполнения или отправления. Характеристикой документооборота является его объем под которым понимается количество документов поступивших в организацию и созданных ею за определенный период. Кроме этого регистрация позволяет осуществлять контроль исполнения документов а также вести их поиск. Наряду с организацией документооборота в понятие организация работы с документами входит хранение документов и их использование в...