92212

Расчет моделей вычислительных систем

Доклад

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Среднее количество операций выполняемых одним устройством при обработке одной заявки tj – среднее время выполнения одной операции. Среднее время пребывания заявки в устройстве. Среднее время ожидания заявки в очереди. Среднее время пребывания заявки в системе.

Русский

2015-07-28

61.5 KB

0 чел.

13,1. Расчет моделей вычислительных систем

Исходными данными для расчёта являются интенсивность входного потока заявок 0 и вероятности переходов от вершины к вершине pij . Поток входных заявок распространяется по устройствам обработки Si. На входе устройства Si плотность потока заявок равна (количество заявок в единицу времени). При этом оказывается, что рассчитываемую ВС для стационарного случая работы можно представить из набора n независимых устройств (рис.4.11).

Рис.4.11

Таким образом, расчёт упрощается и можно рассмотреть эти устройства как работающие независимо друг от друга.

Рассмотрим установившийся режим, когда интенсивности входного и выходного потоков для устройства Sj равны между собой, имеют величину j, которая образуется за счет прихода заявок из других устройств и равна

.

Решая систему из n + 1 алгебраических уравнений

 ,

получим все значения j.

Для примера (рис.4.10) зададим конкретные значения: 0 = 5с-1;  P10 = 0,1; P12 = 0,4; P13 = 0,5. Получаем систему из четырех уравнений

.

Вычисляя, находим 1 = 50c-1, 2 = 20c-1, 3 = 25c-1.

Введем в рассмотрение параметр:

,

который называется коэффициентом передачи. Для заданного примера его значения будут a1 = 10, a2 = 4, a3 = 5.

Для расчета ВС требуется знать время обслуживания одной заявки каждым устройством

j = j tj ,

где j  – среднее количество операций, выполняемых одним устройством при обработке одной заявки, tj  среднее время выполнения одной операции.

Для устройства j стационарный режим существует, если его загрузка определяется выражением

,

j меньше единицы. В целом для системы стационарный режим существует при jmax < 1. Определим вероятность нахождения в j-ом устройстве заявок Pj(Nj). Дальнейший расчет сначала выполним для системы, у которой все устройства одноканальные. Задавая последовательно Nj = 0, 1, …, имеем

.

Это распределение вероятностей Pj(Nj) называется геометрическим законом распределения.

Для любого j-го устройства вычислим следующие параметры.

Среднее количество заявок, находящихся в устройстве (на обработке и в очереди)

.

Среднее количество заявок в очереди

.

Среднее время пребывания заявки в устройстве

.

Среднее время ожидания заявки в очереди

.

После этого для системы в целом вычисляем следующие показатели.

Среднее время пребывания заявки в системе

.

Среднее время ожидания заявки в системе

.

13,2. Цифровое моделирование детерминированных сигналов

Для моделирования и формирования сигнала должна быть задана функция времени, описывающая этот сигнал:

S = S(t),

где t = kT0, k = 0, 1, 2,…, T0 – период дискретизации.

Если временное описание сигнала известно, то его моделирование (формирование) сводится к вычислению этой функции. При сложных функциональных зависимостях время, необходимое для вычисления одного отсчёта сигнала, оказывается значительным, поэтому, если требуется сформировать сигнал в реальном времени, пользуются методами, которые позволяют ускорить процесс формирования.

Среди них табличный метод формирования.

Значения сигнала рассчитываются в относительном времени и заносятся в таблицу. А затем в реальном времени выводятся из таблицы с периодом дискретизации T0. Это наиболее быстродействующий способ формирования, но требует большой объём памяти под таблицу.

Эффективным способом формирования сигналов является способ, основанный на рекуррентном описании сигналов. Он позволяет получить высокое быстродействие и сэкономить объём памяти.

Рассмотрим несколько примеров моделирования на основе рекуррентных соотношений.

Пример 1.

Модель сигнала задана линейной функцией S = at + b.

Введём дискретное время t = kT0, тогда

Sk=akT0+b=a(k–1+1)T0+b=a(k–1)T0+b+aT0=Sk-1+aT0=Sk-1+C,

S0=b, С = aT0 .

Схема формирования линейно изменяющегося сигнала показана на рис.5.1.

Рис.5.1


S1

1

1

Sn

n

n

 T0

C

Sk

Sk–1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36958. Волоконно-оптические системы передачи повышенной пропускной способности 676 KB
  Основным преимуществом ВОЛС к высокой помехоустойчивостью; качества длинной линии передачи и корреляция; параметры стабильности воспроизведения канала; Цифровой строительство сети; И самое главное - очень технико-экономические показатели
36959. Спрощена інструкція по роботі з інформаційною системою для бізнес-планування Project Expert 790 KB
  Вікно Новый проект назву проекту наприклад Проект підприємства з випуску офісних меблів; варіант довільну назву варіанта наприклад: 1 або Оптимістичний; прізвище автора код спеціальності та номер групи наприклад Іванов І. В результаті з’явиться робоче вікно Содержание рис. Робоче вікно Содержание Примітка: протягом подальшої роботи над проектом слід час від часу зберігати файл проекту. Робоче вікно Валюта проекта 2.
36960. Графічне представлення розподілів за допомогою функції «Гистограмма» 51.5 KB
  Загальні відомості Функція Гистограмма із пакету Анализ данных використовується для обчислення вибіркових і інтегральних частот попадання даних у вказані інтервали значень. Використання функції Гистограмма припускає існування трьох масивів: Входной интервал елементи таблиці де розміщені дані вибірки Интервал карманов елементи таблиці що вказують як вибираються інтервали згуртовування частот вибірки Выходной интервал це елементи таблиці куди буде виведений розподіл згрупованих частот. Завдання: Створити вибірку ціни у...
36961. Аналіз наукової, теоретичної та методичної літератури 62 KB
  Поглибити знання з Основ наукових досліджень щодо класифікації використання джерел наукової інформації.Виробити вміння аналізувати джерела наукової інформації та розвивати наукове мислення.Класифікація джерел наукової інформації. Опрацювати одне з джерел наукової інформації на вибір студента за планом: 1.
36962. Операційна система Microsoft Windows. Робота з файлами, вікнами. Програма Провідник 5.4 MB
  Мета: Сформувати практичні вміння та навички роботи з інтерфейсом та файлами операційної системи Microsoft Windows. Вміти: вмикати та вимикати комп’ютер з встановленою ОС Windows; управляти роботою ПК за допомогою маніпулятора мишка та клавіатури; викликати та використовувати пункти головного меню; працювати з відкритими вікнами та управляти відображенням їх вмісту; розпізнавати зовнішні пристрої під’єднані до комп’ютера; розрізняти об’єкти папка файл ярлик; знаходити потрібні файли за певними критеріями; використовувати...
36963. Робота з базою знань «План-карта шляхів» 40 KB
  COM командою lod ‘edit Сформувати файл програми для роботи з базою знань defun можливо стан карта mpcn 'lmbd правило if eql стан cr правило list правило nil карта defun вглибину поточнийплан ppend можливо cdr cr поточнийплан план1...
36964. Комп’ютера, як мультимедійний центр 183.74 KB
  Теоретичні відомості Програма Windows Movie Mker призначена для створення слайдівфільмів і відеокліпів на основі записаного вихідного матеріалу. Відкриття програми Windows Movie Mker Пуск Все программы Windows Movie Mker. або Пуск Все программыСтандартныеWindows Movie Mker. Програми Windows Movie Mker дозволяє записувати на комп'ютер зображення і звук з таких пристроїв як відеокамера цифрова чи аналогова відеокасета звичайна антена сигнал кабельного чи супутникового телебачення.
36965. Створення Windows Forms додатків на мові програмування C# 35 KB
  Створити Windows Forms додаток для вирішення відповідної задачі для чого: Розробити необхідну структуру вхідних віхідних даних та діалогових вікон додатку в яких розмістити необхідні елементи керування. Розробити додаток Облік успішності студентів для оперативного обліку успішності студентів в сесію деканом заступниками декана і співробітниками деканату. Розробити додаток Особисті справи студентів для отримання відомостей про студентів співробітниками деканату профкому і відділу кадрів. Розробити додаток Філіали банків .
36966. Дослідження базових схем підсілюваньніх каскадів на біполярніх транзисторах 284 KB
  Re емітерний опір Rl R2 резистори дільника що задає режим каскаду по постійному струму. Особливістю класичної схеми каскаду з СБ рис. Залежно від струму колектора транзистора і величини падіння напруги на електродах транзистора усилительного каскаду а також від амплітуди вхідного сигналу розрізняють наступні режими підсилення: режим А; режим В; режим С; режим D і проміжні режими наприклад АВ. Підсилювальний каскад по схемі з СЕ Для підсилювального каскаду класу А розрахунок статичного режиму полягає у виборі такого колекторного...