92342

Розвиток анатомії в епоху середньовіччя

Доклад

Биология и генетика

Розвиток анатомії в епоху раннього середньовіччя гальмує диктатура церкви. був закладений фундамент наукової анатомії. Леонардо да Вінчі поклав початок пластичної анатомії.

Украинкский

2015-07-30

14.93 KB

0 чел.

Розвиток анатомії в епоху середньовіччя.

Розвиток анатомії в епоху раннього середньовіччя гальмує диктатура церкви. Медицина і анатомія вивчаються по працях Гіппократа, Аристотеля і Галена, а лікування зосереджується в руках ченців, яким під загрозою відлучення від церкви забороняється проводити розтини не тільки трупів людей, але і тварин.

Справжнє становлення фізіології як науки пов'язане з ім'ям англійського лікаря В. Гарвея (1578—1657), який за допомогою дослідів на тваринах відкрив кровообіг, що було поштовхом для застосування експерименту як методу розкриття закономірностей діяльності різних органів і систем організму.

У епоху Відродження (XVXVIII ст.) був закладений фундамент наукової анатомії. Це заслуга найбільшого італійського ученого і художника Леонардо да Вінчі, бельгійського анатома Андрія Везалія і англійського природодослідника Уїльяма Гарвея,

Леонардо да Вінчі (1452—І519) почав розтинати і препарувати трупи людей з метою дослідження будови тіла. Не тільки зовнішні форми і пластика людського тіла привертали художника. їм виконані дуже точні малюнки кісток скелета, м'язів, внутрішніх органів, що супроводжуються замітками і описами. Леонардо да Вінчі поклав початок пластичної анатомії.

Засновником анатомії як науки справедливо вважається Андрео Везалій (1514—1564). Виключно обдарований, він з юних років присвятив себе вивченню цього предмету. У віці 22 років Везалій був запрошений завідувати кафедрою анатомії в Падуанськом університеті (Італія), де викладав анатомію не. по книгах Галена, а висловлював власні уявлення, що сформувалися під час розтину трупів людей. У 25 років Везалій одержав звання доктора медицини, а в 28 років закінчив і опублікував класичну працю в 7 книгах «Про будову людського тіла» (Базель, 1543). У них він описав в систематичному порядку скелет, зв'язки, м'язи, судини, нерви, нутрощі, мозок і органи чуття. Вихід у світ книг Везалія викликав, з одного боку, великий інтерес у учених і сучасників Везалія, а з іншою — обурення і засудження реакційно настроєних анатомів, що прагнули відстояти авторитет Галена. Проте покладено початок процесу, який стає необоротним.

Подальший прогресивний розвиток анатомії пов'язаний з іменами таких вчених, як Г.Фаллопій (1523—1562), Б.Евстахій (1520—1574), І.Фабріцій (1537—1619), М. Мальпігі (1628— 1694), роботи яких про будову і функції органів тіла людини принесли їм заслужену світову славу. З іменами цих учених в анатомії зв'язані назви деяких органів людського тіла (наприклад, фаллопієві труби, євстахієва труба, мальпігіеві тельця в селезінці і нирці і ін.).

У XVIXVII ст. вже проводилися публічні розтини трупів людини в спеціальних приміщеннях — анатомічних театрах.

У XVII—XVIII ст. на розвиток фізіологічної думки впливали успіхи в галузі анатомії. Так, детальне дослідження лімфатичних судин кишок Г.Азелі (1581 —1626) започаткувало вивчення лімфообігу і відкриття кровоносних капілярів М.Мальпігі (1628—1694). Це дозволило створити уявлення про транспортну систему організму.

Протягом цих століть, які можна вважати початком становлення фізіологічної науки, відбулись три події, які спрямували весь її подальший розвиток. Цс формування французьким математиком і філософом Р.Декартом (1595—1650) поняття про рефлекс, відкриття видатним російським природознавцем М.В.Ломоносовим (1711 - 1765) закону збереження і перетворення енергії та відкриття Гальвані (1737—1798) електричних явищ у живій тканині.

Значних успіхів фізіологія досягла у XIX ст., коли було закладено основи багатьох наукових напрямків, які розвиваються і в наш час. Відкриття нових закономірностей функцій окремих органів зумовили створення органної фізіології, яка стала основою уявлень про фізіологічні системи органів та їхній функціональний зв'язок. За словами К. А. Тімірязєва (1843—1920) цей час був «віком природознавства». Еволюційна теорія Ч.Дарвіна (1809 — 1882), обгрунтування клітинної теорії Т.Шванном (1810—1882) і прaці I.M.Сеченова про рефлекторну діяльність головного мозку зумовили перехід фізіології на шлях обгрунтованих наукових матеріалістичних узагальнень. Серед наукових положень, сформульованих у минулому столітті, особливе значення має вчення К.Веднара (1813—1878) про вирішальну роль внутрішнього середовища для існування багатоклітинного організму за різних умов навколишнього середовища. На його основі розроблено одне з визначальних положень сучасної фізіології — вчення про гомеостаз.

По вказівці Петра І в Петербурзі був створений перший в Росії анатомічний музей — «Кунсткамера», що зіграв важливу роль в природно-научній освіті. У 1717 р. Ф.Рюїш, який блискуче володів технікою виготовлення музейних анатомічних препаратів, продав свою колекцію російському уряду. Частина колекції збереглася дотепер.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10201. Психолого-педагогическое сопровождение застенчивых детей старшего дошкольного возраста в группе ДОУ 307.5 KB
  Застенчивые люди испытывают большие трудности в установлении межличностных контактов; пассивны в деятельности и жизнедеятельности в целом; чрезмерно озабочены оценкой себя другими людьми; более зависимы от других, ранимы, внушаемы, поддаются давлению со стороны окружения
10202. Организация циклов. Алгоритмическая структура циклов 50.5 KB
  Лабораторная работа № 3 Тема: Организация циклов Цель работы: освоить алгоритмическую структуру цикл а также работу команд в данной структуре. Образец решения задач. Задача № 1. Напишите программу печати таблицы перевода расстояний из километров в метры для значен
10203. Работа с простой переменной. Алгоритмы целочисленной арифметики 58 KB
  Лабораторная работа № 4 Тема: Работа с простой переменной. Алгоритмы целочисленной арифметики Цель работы: освоить работу с простой переменной и алгоритмами их обработки при решении задач целочисленной арифметики. Типовые алгоритмы обработки простой переменной Р
10204. Подпрограммы. Процедуры и функции 35 KB
  Лабораторная работа № 5 Тема: Подпрограммы. Процедуры и функции Цель работы: отработать навыки использования подпрограмм процедур и функций при написании программного кода. Образцы решения задачи. Задача № 1. Определить количество и сумму цифр в числе. Анализ по...
10205. РАЗВИТИЕ ВНИМАНИЯ СТАРШИХ ДОШКОЛЬНИКОВ В ИГРОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ 527.5 KB
  В дошкольном возрасте эти изменения касаются всех видов и свойств внимания. В целом, ребенок становится более сосредоточенным, у него появляется способность распределять внимание между различными предметами и переключаться с одного сложного объекта на другой.
10206. Организация перевозок скоропортящихся грузов на направлении 1.91 MB
  В курсовой работе необходимо определить особенности и условия перевозок скоропортящихся грузов на направлении, рассчитать годовую потребность для погрузки, количество «холодных поездов», произвести теплотехнический расчет, разработать технологию обслуживания рефрижераторного подвижного состава, схему размещения пунктов экипировки и технологического обслуживания
10207. Использование модулей при написании программного кода 69.5 KB
  Лабораторная работа № 8 Тема: Модули Цель работы: отработать навыки использования модулей при написании программного кода. Образец решения задачи. Задача № 1. Вставьте в двумерный массив строку из нулей после строки с номером t. Анализ постановки задачи В задаче ...
10208. Разработка карты наладки для обработки деталей на токарном станке с ЧПУ 23 KB
  Лабораторная работа №1 Разработка карты наладки для обработки деталей на токарном станке с ЧПУ Контрольные вопросы: 1. Назначение технологической документации. 2. Виды и классификация технологической документации. 3. Назначение карты наладки. Задание. 1. ...
10209. Изучение пульта оператора токарного станка с ЧПУ 34 KB
  Лабораторная работа №2 Изучение пульта оператора токарного станка с ЧПУ Цель работы: Ознакомление с пультом системы ЧПУ и режимы работы данной системы. Задание Изучить пульт управления станком; система Электроника НЦ–31; изучить работу станка в различных ре