92346

Місце анатомії в системі біологічних наук

Доклад

Биология и генетика

Особливе значення для розуміння закономірностей діяльності організму людини і тварин мають досягнення молекулярної біології відкриття закономірностей біологічного синтезу білка та інших органічних сполук. У наш час склався структурносистемний підхід щодо визначення будови та функції тієї чи іншої частини організму. Основою його є положення про наявність кількох рівнів організації організму...

Украинкский

2015-07-30

13.89 KB

0 чел.

Місце анатомії в системі біологічних наук.

Процеси, що відбуваються в організмі здорової людини або тварини, називають нормальними фізіологічними процесами. Вони є відображенням усіх тих процесів, які проходять у живій природі. Тому анатомія належить до біологічних дисциплін, які вивчають всю складність будови і функцій біологічної матерії на всіх рівнях її організації, від молекулярного до організмового і надорганізмового. Анатомія насамперед спирається на морфологічні дисципліни — цитологію, гістологію та біологію, які дають уявлення про будову клітин, тканин і органів. За своїм походженням всі процеси, що відбуваються в організмі, є хімічними і фізичними. Тому високим ступенем вивчення хімічних і фізичних процесів, що відбуваються у біологічних об'єктах, займаються біохімія і біофізика.

Особливе значення для розуміння закономірностей діяльності організму людини і тварин мають досягнення молекулярної біології — відкриття закономірностей біологічного синтезу білка та інших органічних сполук.

Анатомія є теоретичною базою багатьох медичних та біологічних наук. Вивчення анатомії нервової системи являється базовим в подальшому вивченні дисциплін «Фізіологія нервової системи та ВНД», «Психофізіології» та «Основи нейрофізіології».

Досягнення у галузі молекулярної біології, ультраструктурний аналіз клітин, розкриття генетичного коду і доказ його універсальності поставили сучасну анатомію на цілком новий рівень. Безліч експериментальних даних, одержаних протягом всієї історії анатомічної науки, дає можливість сформувати уявлення про організм як багаторівневу інтегральну систему, яка постійно взаємодіє з навколишнім середовищем. У наш час склався структурно-системний підхід щодо визначення будови та функції тієї чи іншої частини організму.

Основою його є положення про наявність кількох рівнів організації організму: молекулярно-генетичного, клітинно-органного, функціонально-системного.

На молекулярно-генетичному рівні відбувається біологічний синтез молекул, які є основою елементарних утворів клітин, а через них всіх структур організму в цілому. На клітинному рівні відбувається розподіл специфічних функцій між структурами клітин. Діяльність окремих структур клітин тісно пов'язана. Тому клітина — єдина інтегральна система, здатна до самостійного існування.

Функціонально-системний підхід до вивчення процесів на всіх рівнях організації організму дозволив розкрити принцип зворотного зв'язку. Цей принцип став суттєвим доповненням головного фізіологічного поняття рефлексу, який здійснюється не по дузі, як уявляли раніше, а по кільцю.

Остання чверть нашого сторіччя визначається все більш глибоким проникненням точних кількісних методів досліджень у анатомію та фізіологію з використанням сучасної обчислювальної техніки. Це розширило можливість використання кібернетики, теорії інформації і теорії автоматичного регулювання. Виявилось універсальне значення принципу беззворотного зв'язку у регуляції і саморегуляції функцій, який проявляється на кожному рівні організації живого: фізіологічної системи організму, клітинному, субклітинному і навіть молекулярному. Процеси саморегуляції в межах кожного рівня організації здійснюються завдяки наявності замкнутих ланцюгів з прямим і зворотним зв'язками, які визначають початок, тривалість, інтенсивність і закінчення різних фізіологічних процесів. Це дало можливість розглянути організм як систему найвищого ступеня складності, що саморегулюється і самоорганізовується.

Завершенням системного підходу до вивчення функцій організму є уявлення про складну просторово-часову організацію фізіологічних процесів.

У XX ст. розвиваються нові напрямки: анатомія та фізіологія вищої нервової діяльності, біохімія, біофізика, нейрофізіологія, ендокринологія, вікова, порівняльна, а останнім часом — екологічна фізіологія. Процес диференціації і спеціалізації анатомії та фізіології продовжується і тепер. Це пов'язано з появою методів досліджень, що дозволяють одержати точні кількісні характеристики біологічних процесів на більш глибокому рівні. Вже у першому десятиріччі XX ст. вчені доходять висновку, що головні прояви життєдіяльності — обмін речовин, дихання — відбуваються в організмі на субклітинному і молекулярному рівнях.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

48914. Технико-экономическое обоснование инвестиционного проекта 1.01 MB
  Расчет себестоимости 1 тонны алюминия и всего объема увеличивается растворимость и потери алюминия. Количество технологического алюминия характеризуется уровнем металла в ванне. Уровень металла в силу высокой теплопроводности алюминия позволяет регулировать теплоотдачу электролизера: чем выше этот уровень тем больше тепла отводится через боковые поверхности электролизера.