92346

Місце анатомії в системі біологічних наук

Доклад

Биология и генетика

Особливе значення для розуміння закономірностей діяльності організму людини і тварин мають досягнення молекулярної біології відкриття закономірностей біологічного синтезу білка та інших органічних сполук. У наш час склався структурносистемний підхід щодо визначення будови та функції тієї чи іншої частини організму. Основою його є положення про наявність кількох рівнів організації організму...

Украинкский

2015-07-30

13.89 KB

0 чел.

Місце анатомії в системі біологічних наук.

Процеси, що відбуваються в організмі здорової людини або тварини, називають нормальними фізіологічними процесами. Вони є відображенням усіх тих процесів, які проходять у живій природі. Тому анатомія належить до біологічних дисциплін, які вивчають всю складність будови і функцій біологічної матерії на всіх рівнях її організації, від молекулярного до організмового і надорганізмового. Анатомія насамперед спирається на морфологічні дисципліни — цитологію, гістологію та біологію, які дають уявлення про будову клітин, тканин і органів. За своїм походженням всі процеси, що відбуваються в організмі, є хімічними і фізичними. Тому високим ступенем вивчення хімічних і фізичних процесів, що відбуваються у біологічних об'єктах, займаються біохімія і біофізика.

Особливе значення для розуміння закономірностей діяльності організму людини і тварин мають досягнення молекулярної біології — відкриття закономірностей біологічного синтезу білка та інших органічних сполук.

Анатомія є теоретичною базою багатьох медичних та біологічних наук. Вивчення анатомії нервової системи являється базовим в подальшому вивченні дисциплін «Фізіологія нервової системи та ВНД», «Психофізіології» та «Основи нейрофізіології».

Досягнення у галузі молекулярної біології, ультраструктурний аналіз клітин, розкриття генетичного коду і доказ його універсальності поставили сучасну анатомію на цілком новий рівень. Безліч експериментальних даних, одержаних протягом всієї історії анатомічної науки, дає можливість сформувати уявлення про організм як багаторівневу інтегральну систему, яка постійно взаємодіє з навколишнім середовищем. У наш час склався структурно-системний підхід щодо визначення будови та функції тієї чи іншої частини організму.

Основою його є положення про наявність кількох рівнів організації організму: молекулярно-генетичного, клітинно-органного, функціонально-системного.

На молекулярно-генетичному рівні відбувається біологічний синтез молекул, які є основою елементарних утворів клітин, а через них всіх структур організму в цілому. На клітинному рівні відбувається розподіл специфічних функцій між структурами клітин. Діяльність окремих структур клітин тісно пов'язана. Тому клітина — єдина інтегральна система, здатна до самостійного існування.

Функціонально-системний підхід до вивчення процесів на всіх рівнях організації організму дозволив розкрити принцип зворотного зв'язку. Цей принцип став суттєвим доповненням головного фізіологічного поняття рефлексу, який здійснюється не по дузі, як уявляли раніше, а по кільцю.

Остання чверть нашого сторіччя визначається все більш глибоким проникненням точних кількісних методів досліджень у анатомію та фізіологію з використанням сучасної обчислювальної техніки. Це розширило можливість використання кібернетики, теорії інформації і теорії автоматичного регулювання. Виявилось універсальне значення принципу беззворотного зв'язку у регуляції і саморегуляції функцій, який проявляється на кожному рівні організації живого: фізіологічної системи організму, клітинному, субклітинному і навіть молекулярному. Процеси саморегуляції в межах кожного рівня організації здійснюються завдяки наявності замкнутих ланцюгів з прямим і зворотним зв'язками, які визначають початок, тривалість, інтенсивність і закінчення різних фізіологічних процесів. Це дало можливість розглянути організм як систему найвищого ступеня складності, що саморегулюється і самоорганізовується.

Завершенням системного підходу до вивчення функцій організму є уявлення про складну просторово-часову організацію фізіологічних процесів.

У XX ст. розвиваються нові напрямки: анатомія та фізіологія вищої нервової діяльності, біохімія, біофізика, нейрофізіологія, ендокринологія, вікова, порівняльна, а останнім часом — екологічна фізіологія. Процес диференціації і спеціалізації анатомії та фізіології продовжується і тепер. Це пов'язано з появою методів досліджень, що дозволяють одержати точні кількісні характеристики біологічних процесів на більш глибокому рівні. Вже у першому десятиріччі XX ст. вчені доходять висновку, що головні прояви життєдіяльності — обмін речовин, дихання — відбуваються в організмі на субклітинному і молекулярному рівнях.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26908. Артерии тазовой конечности 5.3 KB
  Наружная подвздошная артерия а.: 1окружная глубокая подвздошная артерия – а. 2 маточная артерия а. 3глубокая бедренная артерия – а.
26909. Краниальная полая вена. Вены головы 5.32 KB
  Краниальная полая вена. Краниальная полая вена v.путём слияния левой и правой чрёмных вен с левой и правой подмышечными венами. Ярёмная вена на своём пути принимает: пищеводные трахеальные и мышечные ветви.
26910. Каудальная полая вена. Воротная вена 7.65 KB
  Глубокая венозная магистраль- начин.из концевой дуги и из венозной сети копыта 2 плантарными пальцевыми венами- в. Digitalis plantares medialis et lateralis. Они под путовым суставом обр.дистальн.глубокую плантарную дугу. Из дуги берут начало 5 вен: 2 и 3 плантарные плюсневые вены
26911. Вены грудной конечности 3.51 KB
  она из концевой дуги и из венозной сети копыта 2мя пальмарными пальцевыми венами медиальн. 3 общая пальмарная пальцевая вена и 3 пальм.пястная вена формир. Из неё выходит лучевая вена в.
26912. Вены тазовой конечности 2.56 KB
  большеберцовую вену в. Tarsea pertorans они переходят в дорсальную вену стопы в. Saphena medialis она впадает в бедренную вену.
26913. Морфофункциональная х-ка и анатомический состав лимфатической системы 4.82 KB
  Морфофункциональная хка и анатомический состав лимфатической системы. Лимфатическая сма выполняет в орг. Она отводит лимфу из тканей в краниальную полую вену. Лимфатич.
26914. Лимфатические узлы головы и шеи 5.94 KB
  Лимфатические узлы головы 1 Околоушной лимфатический узел – ln. 2 Подчелюстной лимфатический узел –ln. 3 Медиальный заглоточный лимфатический узел ln. Отток лимфы в трахеальный лимфатический проток.
26915. Лимфатические узлы грудной и тазовой конечности 4.96 KB
  Аxillaris лежит каудально от плечевого сустава на медиальной поверхности большой круглой мышцы. axillaris primae costae– лежит медиально от плечевого сустава в плоскости первого ребра. rhomboideus лежит близ шейного угла лопатки под одноименной мышцей; б заостный лимфатический узел – ln. infraspinatus лежит у каудального края одноименной мышцы.
26916. Соотношение права и морали 4.54 KB
  ПРАВОсистема нормправил поведениякоторые исходят от госвавыражают волю и интересы определенных слоев населения или большинства общества сформулированы в специальных гос документахнормативных актах охраняются от нарушений мерами госпринуждения.Правовые нормы создаются либо санкционируются госвом и им же отменяются.Нормы морали создаются не госвом непосредственноа возникают и развиваются спонтаннов процессе практической деятельности людей.В любом госве действует только одноим же созданное право.