92357

Географія туризму етнокультурними скансенами України

Доклад

Туризм и рекреация

Трипільське промістоскансен відразу стало наймасовішим об’єктом туристичного інтересу України особливо серед школярів та студентської молоді. NewГеографія спелеотуризму України Під спелеологією нині розуміють одну з наук про Землю що вивчає походження розвиток геологічні гідрогеологічні та мікрокліматичні особливості печер їх сучасну і древню фауну технічні прийоми проникнення під землю і роботи в підземних умовах. Це найвеличніші найгарніші печери України й усієї ЦентральноСхідної Європи.

Украинкский

2015-07-30

95.33 KB

1 чел.

Географія туризму етнокультурними скансенами України

Переяслав – музей під відкритим небом. Перлина заповідника – Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини – справжнісіньке старосвітське село, яке має адміністративний центр (сільську управу), шинок, корчму, ставки, городи, церкви, сади, церковнопарафіяльну школу, колекцію вітряків і навіть мисливський будинок князя О. Горчакова. затишні хатки гончара, бондаря, ткача, столяра з усім домашнім начинням. Істо́рико-археологі́чний музе́й «Прада́вня Ара́ттаУкраї́на» —археологічний музей розташований в селі Трипіллі на березі Дніпра неподалік Дівич-гори. Відкритий нещодавно анімаційний музейний комплекс трипільської культури. Трипільське промісто-скансен відразу стало наймасовішим об’єктом туристичного інтересу України, особливо серед школярів та студентської молоді. Відвідувач може не лише оглянути археологічні знахідки, а й «зануритися» в реконструйовану атмосферу трипільської доби. «Парк Київська Русь» — розважальний парк та центр культури й історії Київської Русі, що знаходиться в селі Копачів у Обухівському районі Київської області. Мета проекту: відтворення культурної столиці Київської Русі — дитинця Києва. Проект здійснюється шляхом відтворення культурного та архітектурного образу дитинця Києва V–XIII століть у його повному обсязі і в реальному масштабі, і створення атмосфери Київської Русі на основі наукових даних. У Парку діють експозиції облогової техніки, історичних костюмів і обладунків V–XIII століть, музичних інструментів, музей середньовічного суднобудування з науково достовірною реконструкцією лодії «Князь Володимир» IX–XI століть. Щорічно в Парку проходять міжнародні фестивалі історичної реконструкції і чемпіонати зі стародавніх видів спорту. Під час таких фестивалів та змагань у історичному антуражі відтворюються середньовічні баталії, лицарські бої, демонструється обмундирування і давньоруських воїнів, і середньовічних лицарів, також відтворюється культура і побут Древньої Русі — покази етно-моди, вогняні шоу, шоу кінних каскадерів, концерти середньовічної і етномузики, театралізовані вистави, хореографічні та музичні дійства тощо. Мамаєва Слобода (Центр народознавства «Козак Мамай») — просвітницький музей просто неба з відтвореним архітектурним ансамблем Наддніпрянщини XVIII сторіччя. Розташований у парку Відрадний Солом'янського району столиці. В центрі архітектурного ансамблю, що нараховує 98 об'єктів, розташовується козацька триверха дерев'яна церква в ім'я Покрови Пресвятої Богородиці із дзвіницею. розташовуються садиби титаря, козаків-джур, козацького старшини, коваля із кузнею, гончаря із гончарною майстернею, ворожки, шинок єврея-крамаря, а також пасіка та водяний млин. Садиби складаються з різних за своїм господарським призначенням споруд: це комори, повітки, стайні, льохи, хліви, клуні, возовні тощо. Цей традиційний український краєвид доповнюється базарним майданом, управою та козацькою залогою. Козацький хутір Галушківка — с. Гречане Галушківка — відтворений розважальний комплекс з козацькою тематикою, відкритий в 2008 році в селі Гречане. За зібраними історичними документами були відтворені козацьке укріплення і кілька селянських садиб зразка XIX століття. В одній із садиб відвідувачі можуть доторкнутися до історії козаків, що колись жили тут, а також скуштувати традиційну українську їжу — вареники, куліш і узвар. У ній же знаходиться музей сільського побуту і корчма. У другій садибі колись жив художник, а сьогодні — це місце нічлігу для бажаючих трохи пожити, як козаки. У третій садибі жив гончар. В музеї відкрита експозиція козацької зброї — холодної та вогнепальної, — а також предметів побуту місцевих жителів. Тут же проводяться кінні каскадерські вистави, національні та місцеві свята, а також майстер-класи з гончарного майстерності. Шевче́нківський гай — етно-парк, музей просто неба у Львові. Скансен на Кайзервальді був відкритий у 1971 році. Ідея створення цього музею належить відомому українському вченому Іларіону Свєнціцькому. Експозиція музею налічує 124 пам'ятки архітектури, котрі об'єднані в 54 садиби. В Музеї функціоную 4 виставкових зали. Два з них мають постійну експозицію. У постійній експозиції та сховищах музею міститься близько 20 тисяч предметів щоденного побуту та ужиткового мистецтва. Територія музею площею 60 га умовно розділена на шість етнографічних зон. Кожна зона — це міні-село, що складається з 15-20 пам'яток народної архітектури. У житлових та господарчих приміщеннях розміщено предмети домашнього повсякденного вжитку, сільськогосподарський реманент, транспортні засоби та ремісничий інструмент. Шість таких міні-сіл мають назви: «Бойківщина», «Лемківщина», «Гуцульщина», «Буковина», «Поділля» і «Львівщина». Закарпатський музей народної архітектури та побуту — музей просто неба в місті Ужгород (Україна), складається з архітектурних пам'яток старовинного закарпатського села і зразків найдавніших і найбільш розповсюджених видів народного прикладного мистецтва. Почав створюватися в 1965 році, відкритий для відвідувачів у червні 1970 року займає площу 5,5 га, розташований поблизу території Ужгородського замку. У музеї представлені зразки житла і садиб закарпатців низинних районів (долинян, румунів і угорців), а також — горян (бойків і гуцулів). У музеї просто неба розміщені 7 садиб, 6 житлових будівель, церква, дзвіниця, школа, кузня, млин, корчма. У музеї зберігається понад 14 тисяч експонатів. Туристично-етнографічний комплекс «Козацький хутір» — музей просто неба, що створюється в рамках Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» в селі Стецівка, яке розташоване за 6 км на південь від Чигирина (Чигиринський район Черкаської області). До складу «Козацького хутора» входить Музей млинарства. Центральним експонатом скансену є Миколаївська церква кінця XVIII століття, перенесена з села Драбівці Золотоніського району Черкаської області. Хутір Савки — етнографічний музей просто неба, що розташований у селі Нові Петрівці поблизу урочища Межигір'я, неподалік Дзвінкової криниці за 6 кілометрів від межі Києва. Основна тема діяльності музею — сільське життя XVIII — XIX ст. На території етнографічного музею «Хутір Савки» розташовані дві автентичні садиби з різних регіонів українського Полісся, а також вулики, клуня, циганська кузня, модель криниці з журавлем, чумацький віз та двокамерний льох. В експозиції музею немає жодного «експонату» під склом, натомість будь-який предмет побуту можна спробувати у дії. Історично-культурні надбання музею складають глиняні вироби 19 століття (горщики, глечики, макітри, гладишки, миски), предмети побуту та щоденного вжитку 18-19 століть (вилошники, граблі, молоти, сокири, ціпи, серпи, терези, хлібні діжі та інше), ремісничі знаряддя праці (ткацький та столярний верстати, прядки, гончарне коло, кузня).

NewГеографія спелеотуризму України

Під спелеологією нині розуміють одну з наук про Землю, що вивчає походження, розвиток, геологічні, гідрогеологічні та мікрокліматичні особливості печер, їх сучасну і древню фауну, технічні прийоми проникнення під землю і роботи в підземних умовах. Тому для збереження печер, які мають велике наукове та пізнавальне значення, вони оголошуються заповідниками, резерватами, включаються до складу національних природних парків. Охороняються державою Червона, Геофізична, Скельська, Крубера, Миру, Мармурова, Еміне-Баїр-Хосар і ряд інших печер Криму, всі найбільші печери Поділля і Буковини - Оптимістична, Озерна, Кришталева, Вертеба, Ювілейна, Перлина, Атлантида, Попелюшка, які є пам'ятками природи державного значення. Вертеба - одна з великих лабіринтових печер Західного Поділля. її назва походить від старослов'янського "вертеб", що означає "печера, важкодоступна яруга, балка". образно назвають печеру "Наддністрянською Помпеєю". - Місцевість з найбільшою кількістю печер. На плато Чатир-Даг у Криму нараховується понад 1000 карстових вирв та 135 печер, шахт і колодязів. Серед них - знаменита Бінбаш-Коба (укр. - Тисячеголова) довжиною 110 м, з якою пов'язані численні легенди, Суук-Коба (укр. - Холодна) - 210 м, - Найдовша печера у вапняках знаходиться поблизу с Перевальне Сімферопольського району АР Крим біля витоків струмка Червонопечерського. Це печера Червона (Кизил-Коба). Протяжність її численних горизонтальних та вертикальних ходів становить 13,7 км.- Найдовша печера у пісковиках - Страдчанська на Розточчі - 360 м. - Найглибша печера - Солдатська, розташована у Кримському масиві Карабі-Яйли. її глибина - 500 м, протяжність - 2100 м. Дно вкрите глиною та вапняковими брилами. - Найпросторіша печера - печера Озерна на Тернопільщині. При довжині 114 км вона має об'єм 700 тис. м8 і площу 310 тис. м2. - Найдовша печера в Україні - Оптимістична, розташована поблизу Коралівки в Тернопільській області, в гіпсах Поділля. У ній розвідано і закартовано 188 км ходів на глибині 20 м. Площа - 215 тис. м, об'єм - 500 тис. м3. Це - найдовша гіпсова печера у світі. - Найдоступніша печера для туристів - Кришталева. Вона розташована на високому скелястому березі Циганки на околиці Нижнього Кривчого в Тернопільській області. Усі її коридори і зали простягаються майже на 22 км, туристичний маршрут має 3 км, до неї є зручний під'їзд, а центральний лабіринт електрифіковано. Тут багато коридорів, залів, гротів, стіни і стелі яких вкриті різнокольоровими кристалами гіпсу. - Найбільші печерні утвори-сталактити є в печері Бузулук-Коба, що поблизу Бджолиного в Криму, в її просторому гроті завдовжки 70 м і завглибшки 15 м звисають багаторічні гірлянди льодових бурульок-сталактитів до 3 м довжиною. Однак це ще не рекорд. У печері Червоній (Ки-зил-Коба) в Криму грандіозні зали прикрашені ажурними натіками кальциту, довжина окремих сягає 5-8 м. На території АР Крим відомо 857 карстових порожнин різних ґенетичних типів. Понад 40 печер мають природоохоронний статус різного рівня. Найглибші: Солдатська (500 м), Каскадна (400 м), Нахімовська (372 м), Дружба (270 м), Молодіжна (260 м); найдовші: Червона (13,7 км) (рис. 7.5), Солдатська (2,1 км), Мармурова (1,6 км) (рис. 7.6), Узунджа (1500 м), Еміне-Баїр-Хосар (1500 м), Чорна (1200 м). З них відкриті для відвідування і екскурсій печери: Еміне-Баїр-Хосар, Кизил-Коба, Червона і Мармурова. Це найвеличніші, найгарніші печери України й усієї Центрально-Східної Європи. Печери Поділля і Буковини - це карстові порожнини на території Хмельницької, Тернопільської, Чернівецької, Львівської та Івано-Франківської областей. Тут відомо понад 130 карстових печер, головним чином у лівобережному Придністров'ї і межиріччі Дністер - Прут. У Тернопільській області нині налічується 70 печер, у Чернівецькій області - 35. Більшість печер цієї області, в тому числі найбільші, розвідані у 15-30-метровій гіпсовій товщі, невеликі є у вапняках та пісках. Сумарна протяжність найбільших гіпсових печер - 412 км, 5 з них є найдовшими в світі. На території Новоселицького району Чернівецької області існує 14 заповідних об'єктів. До них відносяться сталактитова печера Попелюшка поблизу Подвірного, карстова печера Буковинка поблизу Стальнівців та інші. Печера Попелюшка - унікальне природне диво. За довжиною вона займає третє місце в Україні (після Оптимістичної та Озерної печер) та третє в світі серед гіпсових печер. Відкрита в 1977 р. Загальна довжина печери складає 90,2 км. Збудований шахтоподібний вхід в печеру знаходиться на території Молдови, на відстані 800 м від Подвірного, та відкрито новий із території Новоселицького району. У печері є кілька десятків озер, близько десятка колодязів глибиною 12-15 м, залізно-марганцеві глиняні сталактити і кристали прозорого гіпсу. Печера має унікальне значення за своєю будовою, крім того, наукова цінність Попелюшки визначається можливістю спостерігати за утворенням печери. Печеру Попелюшка називають найбільш "багатоповерховою" в Україні. На відміну від інших відомих печер, вона тягнеться не в один, а в три поверхи, з'єднані між собою 15-20 метровими колодязями, що в перерізі мають форму правильного кола. На території Тернопільщини охороняються державою як пам'ятки природи 20 найбільш цінних печер, 7 з них - Озерна, Оптимістична, Кришталева, Більчанська, Млинківська, Ювілейна і Перлина - оголошені пам'ятками природи загальнодержавного значення. Печера Оптимістична знаходиться на водорозділі річок Серету і Нічлави у товщі гіпсів на глибині близько 20-25 м від земної поверхні (вхід у печеру неподалік Королівки). Вона відкрита в 1966 р. Печерна система складається з десяти відносно ізольованих районів, пов'язаних між собою одним або кількома ходами. Тут спостерігаються три основних яруси ходів. У розрізі ходи переважно трикутні і щілиноподібні. В окремих районах печери є великі зали, зокрема. Окрасою Озерного району є три великі підземні озера. Мармурова печера- печера на нижньому плато гірського масиву Чатир-Даг Кримських гір. Розташована у Сімферопольському районі АР Криму (Україна), неподалік від села Зарічне. Популярний туристичний об'єкт. Печеру відкрито в 1987 році. Вхід до печери розташований на висоті 920 м над рівнем моря. Закладена вона у блоці верхньоюрських вапняків і складається з трьох частин: Головної галереї, Нижньої і бічного «Тигрового ходу». Величезних розмірів галереї натіканнями поділяються на окремі зали. Протяжність розвіданих ходів — 2050 м, глибина — 60 м. Довжина обладнаних екскурсійних маршрутів — понад 1 км.). Печера Оптимістична-карстова печера, розташована поблизу села Королівка Борщівського району Тернопільській області на території України. Занесена до Книги рекордів Гінесса як найдовша в світі гіпсова печера, найдовша печера Євразії та п'ята за довжиною серед печер світу.

NewРекреаційно-курортне господарство відпочинкових центрів Пн. Причорномор’я

На території Миколаївської області до курортних відносять такі населені пункти, як: Очаків, с. Коблеве, с Рибаківка, с Вікторівка, с Морське, с Василівка, с. Покровка, с. Пок-ровське, с. Чорноморка.На території Херсонської області до курортних відносять такі населені пункти, як: Скадовськ, Гола Пристань, с-ще Лазурне, с Більшовик, с Залізний Порт, с Приморське, с Красне, с. Хорли.Очаків - це кліматичний курорт місцевого значення. Клімат курорту помірно теплий. Поблизу розташований Бе-резанський лиман з лікувальними мулистими грязями. Поширені широкі дрібнопіщані пляжі.

Скадовськ - великий кліматичний приморський курорт Херсонщини, що знаходиться на положистому березі мілкої Джарилгацької затоки Чорного моря. Чисте степове повітря, постійні морські бризи створюють тут чудові кліматичні умови. Має численні оздоровчо-спортивні заклади.Гола Пристань (Гопри) - грязевий курорт степової кліматичної зони, розташований за 18 км від Херсона на лівому березі Конки, що є притокою Дніпра. Містить великі запаси мулової лікувальної грязі континентального походження. Клімат теплий, температура в липні-серпні +22-23 °С (іноді підвищується до +40 °С); відносно м'яка зима (середня температура січня -3 °С), мінімальна відносна вологість повітря влітку 50-45 % . Річна кількість опадів сягає 300-350 мм. Функціонують санаторії та водогрязелікарня для лікування гінекологічних захворювань, периферійної нервової системи та органів дихання.

+Одеська область

NewКурорти та оздоровниці Одещини: порівняльна рекреаційно-географічна характеристика

Загалом, на території Одеської області до курортних відносять такі населені пункти, як: Одеса, с-ще Затока, с-ще Сергіївка, с-ще Гвардійське, с-ще Ліски, с Косівка, с Курортне, с. Миколаївка, с Попаздра, с Приморське, с Вапнярка, с Крижаніз-ка, с. Нова Дофінівка, с. Сичавка, с Грибівка, с. Дальник, с. Ка-роліно-Бугаз, с Санжійка, с Іллічівка, с Лебедівка, с. Тузли, с Приморське.Курорт Чорноморка - приморський кліматичний курорт степової зони, розташований на піщаних пляжах за 20 км від Одеси. Має характерний для цього району клімат. Дається взнаки вплив моря: частіші бризи, чимала кількість ясних днів. Пологий берег, піщане без каменів дно, невелика глибина створюють сприятливі умови для купання. У санаторіях лікують дорослих і дітей, хворих на кістково-суглобовий туберкульоз і активний туберкульоз органів дихання.Курорт Одеса - визнана таласокурортна столиця Північно-Західного Причорномор'я. У місті налічується декілька курортних районів. Курорт Аркадія розташований в одному з мальовничих куточків Одеси. До нього входить уся приморська територія від Відради до Аркадії. Основними лікувальними факторами курорту є клімат, таласотерапія та мінеральні води. Основними показаннями для лікування у санаторіях Аркадії є захворювання органів кровообігу, верхніх дихальних шляхів, органічні та функціональні порушення нервової системи, органів руху, обміну речовин.Затока - приморський кліматичний курорт, розташований у місці злиття Дністровського лиману з Чорним морем. Клімат сухий, з ознаками степового та морського. Середньорічна температура повітря +10 °С, літо жарке, температура у липні-серпні становить +22 °С, середньомісячна температура січня +2,5 °С. Велика кількість сонячних днів протягом року, широкі дрібнопіщані пляжі зумовлюють привабливість курорту. Він має численні пансіонати, будинки відпочинку, санаторії для лікування кістково-суглобових захворювань у дітей.Куяльник - бальнеогрязевий курорт степової зони, розташований за 9 км від центру Одеси, у південній частині Куяльницького лиману. Лікувальні ресурси - грязь, ропа та мінеральна вода для пиття та ванн. Функціонують санаторії, курортна поліклініка, пансіонати, грязелікарня, численні будинки та бази відпочинку, а також завод з розливу мінеральної води.Лебедівка - приморський кліматогрязевий курорт степової зони, розташований за 40 км від Білгорода-Дністровського на широких піщаних пляжах узбережжя Чорного моря. Клімат має риси морського та степового. Головний лікувальний фактор - мулова грязь лиману Бурнас з великим вмістом сірководню - використовується для лікування дітей з наслідками ревматизму та поліомієліту, а також дорослих із захворюваннями опорно-рухового апарату.Лузанівка - приморський кліматичний курорт степової зони, розташований у північно-східній частині Одеської затоки, за 10 км від центру Одеси. Має найкращі на узбережжі Чорного моря пляжі.Мало Волинський - грязевий курорт степової зони, розташований на Малодолинському (колишньому Сухому) лимані, за 28 км від Одеси. Лікувальні ресурси - грязі та ропа - використовуються для спеціалізованого лікування дітей, хворих на ревматизм.Приморський - приморський рівнинний курорт степової зони, розташований за 30 км від Білгорода-Дністровського у великому парку та на широких дрібнопіщаних пляжах узбережжя Чорного моря. Клімат має риси морського та степового. Лікують захворювання органів дихання.Сергїівка - приморський кліматичний і грязевий курорт степової зони, розташований за 18 км від Білгорода-Дністровського на дрібнопіщаних пляжах узбережжя Чорного моря та Шаболатського лиману. Основні лікувальні фактори - клімат, лікувальна грязь і ропа з концентрацією солей 22-32 г/л, а також морські купання. Функціонують санаторії та водогрязелікарня для лікування опорно-рухового апарату та периферійної нервової системи.Хаджибейський - грязевий курорт, розташований на Хаджибейському лимані, за 15 км від Одеси. Лікувальними ресурсами є грязь і високомінералізована (32 г/л) хлоридно-на-трієво-магнієва ропа лиману. Застосовується аерогеліотерапія. У санаторіях лікують дітей із залишковими явищами поліомієліту.Холодна Балка - грязевий курорт степової зони, розташований у північній частині Хаджибейського лиману, за 21 км від Одеси. Лікувальними ресурсами є грязь і ропа. Функціонує санаторій для лікування дітей із залишковими явищами поліомієліту та хворих на ревматизм.

NewРекреаційно-курортне господарство відпочинкових центрів Приазов’я

На березі Азовського моря у Запорізькій області розташовані два популярні кліматогрязеві курорти: Бердянськ та Кирилівка.Бердянськ - це курортна столиця Приазов'я, грязевий та кліматичний рівнинний курорт степової зони Запорізької області. Природні лікувальні ресурси - солоні озера з великими запасами лікувальних грязей, а також просторі піщані пляжі, південний морський та степовий клімат. Літо у Бердянську спекотне. Основні лікувальні засоби курорту: мулисті грязі та ропа озер Червоне, Велике й затоки Азовського моря, а також мінеральні хлоридні й натрієві води.Функціонують численні санаторії, курортна поліклініка з водогрязелікарнею для амбулаторних хворих, а також будинки та бази відпочинку. Показаннями для лікування є захворювання органів руху, периферійної нервової системи, гінекологічні та органів дихання нетуберкульозного характеру.Кирилівка - приморський кліматично-грязевий курорт, розташований у степовій зоні Запорізької області. До основних лікувальних факторів відносяться мулисті сульфідні грязі у руслах річок Великий та Малий Утлюк, Утлюцькому й Молочному лиманах та хлоридні натрієві мінеральні води. Ропа Утлюцького лиману хлоридно-сульфатно-натрієво-кальціє-вого типу містить до 160 г/л солей. Джерело сірководневої хлоридно-натрієвої води з мінералізацією до 7 г/л використовують Для ванн. Клімат теплий, наближений до клімату Криму: середньомісячна температура липня становить +21 °С; зима помірно холодна (середньомісячна температура січня -6 °С). Пляжі широкі, дрібнопіщані, з пологим морським дном. Функціонують санаторії, пансіонати з лікуванням, бальнеогрязелікарня.Іншими відомими морськими курортами Запорізької області є: Приморськ, с Новокостянтинівка, с Строганівка.На території Донецької області до курортних відносять такі населені пункти, як: Слов'янськ, Слов'яногірськ (бальнеологічні), Новоазовськ, с-ще Седове, с-ще Ялта, с. Мелекине, с. Урзуф (приморські).

Приморськ (Запорізька обл..)— Ця територія використовується переважно для тривалого відпочинку дорослих та дітей. На ній розташовані бази відпочинку, дитячі оздоровчі табори, обласна фізіотерапевтична лікарня, турбаза, стоянка автотуриста, наметове містечко. Для короткочасного відпочинку місцеве населення використовує обладнані пляжі на березі моря. В західній частині курорту Приморськ поблизу селища Набережне, сформувався комплекс тривалого відпочинку дітей. Примикаюча на півдні до курорту Приморськ коса Обіточна є перспективним заповідником, в зв'язку з чим її використання в рекреаційних цілях виключається. Відпочинок на Азові можна об’єднати із грязелікуванням, адже головна цінність тутешніх лиманів – лікувальні грязі. Компоненти, що знаходяться в грязях, благотворно впливають на організм. Грязі насичена бромом, йодом, гормоноподібними речовинами.

NewМіста-курорти Львівщини і Поділля: характеристика оздоровчих ресурсів, санаторно-готельної інфраструктури

Моршин один з найвідоміших курортів України. Унікальні джерела Моршина завдяки особливому складу, зокрема підвищеному вмісту сульфатно-магнієвих солей, відновлюють пошкоджені клітини печінки, знімають запальні процеси жовчовивідних шляхів, покращують печінковий кровообіг, нормалізують обмінні процеси і є незамінними в лікуванні захворювань печінки, кишечника, підшлункової залози, цукрового діабету, шлунку.

Східниця У Східницькому родовищі мінеральних вод сьогодні налічується 38 джерел і 17 свердловин з різним хімічним складом мінеральної води. Для відвідувачів сьогодні доступні води з 10 джерел і трьох свердловин. У родовищі, зосередженому здебільшого у склищі та на схилах прилеглих гір, що входять до складу Національного природного парку «Сколівські Бескиди», є мінеральні води «Нафтуся» чотирьох типів:слабомінералізована «Нафтуся»: з підвищеним вмістом органічних речовин (сечогінною дією) (джерела 1, 3, 26)з вираженою жовчогінною дією (джерела 5, 8, 9, 10, 25, свердловини 1 та 18)слабомінералізована залізиста (джерела 13 та 15)хлоридно-натрієва (вплив цих джерел на людину вивчається Міністерством охорони здоров'я України)Також є джерело з мінеральною водою типу «Боржомі». (санаторії "Гуцулка", "Верховина", "Запорожець", "Зелений бір", "Карпати"); Великий Любінь один з старіших в Европі бальнеологічний і кардіологічний курорт, санаторій. Основний лікувальний фактор — сірководнева вода.Немирів: бальнеологічний сірководневий курорт,лікують захворювання шкіри, післяопікові стани, захворювання нервової системи, опорно-рухового апарату, серцево-судинні та шлунково-кишкового тракту, печінки та жовчного міхура, захворювання чоловічої та жіночої статевої сфери. Шкло: Поблизу селища розташований санаторій Шкло. Бальнеологічний і грязьовий курорт. Сірководневу сульфатно-кальцієву воду використовують для купелей, гідрокарбонатно-натрієво-кальцієву — для пиття.

Курорт Хмільник - бальнеологічний курорт лісостепової зони, розташований у північно-західній частині Вінницької області, на Південному Бузі. Основні рекреаційні ресурси: Но-вохмільницьке родовище радонових мінеральних вод, а також родовище лікувальної торфової грязі. Діють 7 санаторіїв, пансіонат. Трускавець - це затишна й екологічно чиста зона. Місто дивує різноманітністю земних (природних самоізлівающихся ) і підземних ( виведених на поверхню бурінням ) мінеральних вод з чотирнадцятьма джерелами : «Нафтуся» , « Юзя » , «Марія» , «Софія» , « Броніслава » та інші ; покладами «гірського воску » - озокериту ; єдине родовище у світі знаходиться в чотирьох кілометрах від курорту в місті Бориславі. Конкурентом знаменитої Карло- Варської солі є трускавецька сіль « Барбара » , яку добувають з високомінералізованої ропи ( соляного розчину). Найбільш відома мінеральна вода «Нафтуся» - гідрокарбонатно-сульфатна кальцієво-магнієва з мінералізацією 0,7 г / л. Вона містить органічні речовини, пов'язані з Бориславським родовищем нафти. На курорті здійснюється лікування хворих із захворюваннями : запальні процеси печінки і жовчовивідних шляхів у стадії ремісії; жовчокам'яна хвороба без ускладнень , а також у післяопераційному періоді; порушення моторики жовчовивідних шляхів ; залишкові явища хвороби Боткіна ; хронічні запальні процеси нирок і сечовивідних шляхів без підвищення артеріального тиску; сечокам'яна хвороба , стан після оперативного та інструментального видалення каменів через 1,5-2 місяці ; статеві порушення у чоловіків; порушення обмінних процесів (цукровий діабет , подагра тощо) хвороби шлунка , а також з супутніми захворюваннями серцево -судинної системи.

NewБальнеологічні курорти Закарпаття: характеристика оздоровчих ресурсів, санаторно-готельної інфраструктури

Свалява - місто на берегах р. Латориця, володіє джерелами мінеральних вод («Лужанська»). Побудовані в роки радянської влади санаторій і будинок відпочинку приймають гостей для комплексного лікування мінеральними водами, повітрям, красою природи.Солотвино - селище на правому березі р.. Тиса. Відоме широкому загалу це селище, в першу чергу, через свої солоні озера та соляні шахти, які роблять Солотвино одним з головних українських курортів, де лікуються алергія, хвороби дихальних шляхів та шкіри, опорно-рушійного апарату. Підземне відділення зі специфічним мікрокліматом з високодисперсним аерозолем кухонної солі знаходиться на глибині 300 м у товщі соляного пласта. Тривалість одного сеансу, на який спускаються спеціальним ліфтом, триває від 2 до 12 годин протягом 30 днів. ((державна та обласна алергологічні лікарні))Смт Поляна – це унікальний курорт, який відкриває можливості для повного оздоровлення та лікування організму. Розташований він в оточеній лісами вузькій долині в десяти кілометрах від міста Свалява, на висоті аж в триста двадцять метрів над рівнем моря.Тут у селищі функціонують відразу два санаторії: «Поляна» та «Сонячне Закарпаття», що спеціалізуються на лікуванні захворювань суглобів, хребта, органів травлення та м’язових тканин.Шаян – курорт, який розташований неподалік від міста Хуст, на висоті в 210 м над р.м. Знаходиться він у відрогів Вигорлат-Гутинського хребта, до якого прилягає долина річки Тиса. Оточують курортну зону вулканічні окови гір, якi багато хто називає «Українською Швейцарією». Все це і формує місцевий мікроклімат з його безвітряною і м’якою погодою. Свою широку популярність курорт надбав завдяки мінеральним джерелам. Тут видобувається вуглекисла гідрокарбонатно-натрієва вода, яку використовують для ванн і для питного лікування. За своїм унікальними якостями ця вода наближається до «Боржомі». На території курорту на сьогоднішній день працює найвідоміший санаторій «Шаяни». Крім нього, на території курорту функціонують приватні санаторії та бази відпочинку. Рекомендується для тих, хто страждає хворобами шлунка, виразкою і гастритами, а також хронічними панкреатитами, гепатитом, цукровим діабетом, інсуліновою залежністю, хронічними хворобами сечовидільних шляхів, хронічними інтоксикаціями та дисфункцією кишечника.Боржава. Основним природно-лікувальним фактором є комплекс з п'яти унікальних природних вод. Мінеральні води - "Боржавська", "Кушницька № 12-и", "Кушницька № 876" і "Олегівська" завдяки своїм хімічним складом, і відповідно різними цілющими властивостями, забезпечують одночасне ефективне лікування різних захворювань.Сойми. Санаторії курорту Сойми спеціалізуються на лікуванні хворих з патологією шлунково-кишкового тракту та обміну речовин. В Соймах діють санаторії «Верховина» та «Джерела Міжгір’я». За основу лікування береться вживання мінеральної води певної температури, в залежності від характеру захворювання. Також для оздоровлення використовуються вуглекислі мінеральні ванни, різноманітні інгаляції, душі, аплікації озокеритом, електротерапія, масаж, кліматолікування в умовах низькогір’я та інше.Кваси. Курорт розміщений між двома найбільш високими хребтами Свидовецьким і Чорногорським – на висоті 500 метрів над р.м. На курорті зосереджені найбільші запаси вуглекислих миш’яковистих вод, які стали базою для функціонування санаторію “Гірська Тиса”.Синяк (Закарпатська обл..) Мукачівського району, відоме своїми цілющими джерелами. Всього їх в області нараховується близько 400. Місцеві сірководневі джерела мають характерний синюватий відтінок. Цілюще СИНЯЦЬКОГО джерело в історичних документах вперше згадується у XVIII столітті. Тут лікують захворювання периферійної нервової системи, статеві розлади порушення репродуктивних функцій, травми опорно-рухового апарату і багато іншого.

NewГірськолижні курортні центри Карпат:порівняльна географічно-туристична характеристика

Яблуниця – високогірний (960 м над рівнем моря) лижний курорт. Неподалік села Яблуниця розміщені відомі туристичні центри - Буковель (12 км) та Яремче (35 км). Яблуницький перевал розташований на межі Закарпатської та Івано-Франківської областей та з’єднує долини річок Прут і Чорної Тиси. На території курорту діє 5 парно-бугельних витягів; довжина витягів - до 1100 м; є витяг для початківців.Волосянка розташована в Сколівському районі Львівської області за 8 км від Славське.Тут збудовано туристичний комплекс «Захар Беркут», активно будуються невеликі приватні міні-готелі. До курорту Волосянка є зручний під’їзд, а на самому курорті – двокрісельний підйомник. Особливості курорту : наявність двокрісельного підйомника; є канатна дорога довжиною 2800 м; є можливості для відпочинку влітку: на горі Високий Верх (1242м) пропонують пішохідні та кінні прогулянки, працює прокат квадроциклів, велосипедів; наявність лижних трас різних категорій складності; джерело мінеральної води, яка відома під брендом "Писана криниця".Славське - селище міського типу, яке розташоване в Сколівському районі Львівської області на висоті 590 метрів над Славсько траси, схили рівнем моря. Славське відоме як гарне місце для літнього, зимового відпочинку та як гірськолижний курорт. Зручне транспортне розташування, сприятливий клімат, велика кількість різноманітних трас, численні оселі, готелі та бази відпочинку в Славському перетворили курорт за останні роки в один із найпопулярніших в Україні. Є можливістю спуску з таких гір, як Тростян, Погар, Кремінь, Менчіл, Високий верх.Плай – це один з гірськолижних курортів Львівщини, який в останні роки активно розвивається і поступово набуває рис великого туристичного центру, знаходиться в горах на висоті 600 м над р.м. біля траси Київ-Чоп в селі Плав’є Сколівського району. Місцевість вгорі має трохи круті схили, які донизу переходять в пологі. Верхня станція підйомника знаходиться на висоті 1060 метрів. Зручний під’їзд та якісна дорога приваблюють багатьох туристів, особливо зі Львова та Ужгорода. Курорт “Плай” має шість основних трас різного рівня складності та довжини. Основні характеристики трас: довжина трас до 1200 м; перепад висот до 260 м; навчальна траса довжиною 350 м; дитяча траса довжиною 350 м.Пилипець - на сьогодні вже є відомим лижним курортом, який стрімко розвивається. Тут прокладені найдовші в Україні траси (довжиною до 4000 м) різної складності – круті, пологі, рівні, бугристі. Траси могул та карвінг в Пилипці призначені для професіоналів, а пологі схили - для звичайних шанувальників лижного спорту та початківців. Особливості гірськолижного курорту в Карпатах: швидкісні підйомники в Пилипці, добре обладнанні траси Пилипця, різноманітне житло в Пилипці. Навколо курорту Пилипець швидко будуються готелі та приватні садиби. Пилипець знаходиться в одному із найбільших районів Міжгір’я, в північній його частині, на висоті близько 700 м над рівнем моря.Поляниця стала популярною завдяки розміщеному поряд гірськолижному курорту України "Буковель". Вона знаходиться на висоті 860-890 м над рівнем моря. Буковель. Завдяки цьому та сніговим гарматам сніговий покрив на курорті зберігається досить довго. Лижний сезон в Поляниці триває з кінця осені і до пізньої весни. Курорт Поляниця побудований за зразком європейських курортів і має відповідний сервіс.Драгобрат – найвисокогірніша гірськолижна база України. Вона знаходиться на висоті 1400 м над рівнем моря. Гірськолижні курорти гарантує зберігання снігового покриву до глибокої весни. Чудові краєвиди, відірваність від цивілізації, позатрасове катання, можливість покататись взимку та навесні приваблює багатьох відпочиваючих. Спуски: 500-1200 м, декілька трас різного рівня складності. Підйомники: 4 бугеля, будівництво крісельного підйомника.

NewГеографія територій і об’єктів екологічного туризму Причорномор’я

Дунайський біосферний заповідник -самостійна природоохоронна та науково-дослідна установа. Розташований на крайньому південному заході України, на території Кілійського району Одеської області. Дунайський біосферний заповідник створений Указом Президента України в 1998 році на базі природного заповідника "Дунайські плавні". До передбачених відповідним законом зон біосферного заповідника ввійшли:Вторинна (морська) дельта Кілійського рукава Дунаю (нижче м. Вилкове) - заповідна, буферна зони та зона антропогенних ландшафтів; Жебріянська гряда - зона антропогенних ландшафтів;Стенцівсько-Жебріянські плавні - зона регульованного заповідного режиму;Русловий острів Єрмаков - буферна зона та зона антропогенних ландшафтів;Територія прилеглого недіючого рибного господарства - зона антропогенних ландшафтів. Рішенням ЮНЕСКО від 02.02.1999 Дунайський біосферний заповідник НАН України отримав міжнародний сертифікат біосферного резервату.

Чорномо́рський біосфе́рний запов́ідник — державний заповідник, розташований на території Херсонської та частково Миколаївської областей України. Чорноморський заповідник створений 1927 року для вивчення й охорони природного середовища, зокрема масового гніздування та міграцій птахів

NewКомплексна характеристика об’єктів екологічного туризму Середнього Подніпров’я

Основною базою, можливо, навіть, платформою для розвитку екотуризму на будь-якій ділянці і в будь-якій країні є об’єкти та території природно-заповідного фонду. В межах регіону Середнього Подніпров’я знаходяться два природних заповідники: Дніпровсько-Орільський та Канівський. Окрім того неподалеку від Дніпровсько-Орільського заповідника розмістилися водно-болотні угіддя, які є заповідною територією міжнародного значення. Варто згадати також про тутешні регіональні ландшафтні парки, серед яких Нижньоворсклянський, Кременчуцькі плавні, Трахтемирів, Лиса Гора, парк Партизанської Слави та Дніпровські острови, а також національні природні парки, серед яких Білоозерський, Голосіївський, Залісся, Нижньосульський та Пирятинський. В переліку інших об’єктів та територій природно заповідного фонду Середнього Подніпров’я розмістились 18 ландшафтних, 12 гідрологічних, 6 ботанічних, 9 лісових та 6 орнітологічних заказників, 7 комплексних, 1 геологічна, 6 ботанічних та 1 загальнозоологічна пам’ятки природи, 3 ботанічні сади, 4 дендропарки, 2 зоопарки та 16 парків пам’яток садово-паркового мистецтва. Також в регіоні дослідження знаходяться такі кліматичні курорти як Пуща-Водиця, Конча-Заспа, Качанівка, які, на базі кліматолікувальних факторів та в поєднанні їх з усіма вище перерахованими природними ресурсами рекреації, можуть послужити для розвитку екотуризму в Середньому Подніпров’ї. Проте варто зазначити, що для екологічного туризму поселення та харчування (взагалі комфорт у побуті), як і традиційні розваги мають другорядне значення. Якщо виділяти нині існуючі напрямки екотуристичної діяльності в регіоні Середнього Подніпров’я, то такими є природно-пізнавальний екотуризм, сільський туризм, геоекологічні, гідроекологічні екотури, вірьовочні курси, тренінги командної взаємодії, екскурсійно-прогулянкові екотури, курортно-бальнеологічні та агроекологічні екотури. Ка́нівський приро́дний запові́дник — природний заповідник в Україні. Розташований у межах Черкаської області, неподалік від міста Канева, на правому березі та заплавних островах Дніпра. Межує безпосередньо з Чернечою горою — місцем поховання Т. Г. Шевченка. Основні функції заповідника — охорона еталонних та унікальних природних комплексів лісостепу, збереження біорізноманіття, спостереження за зміною природних процесів. Дніпро́всько-Орі́льський приро́дний запові́дник — природний заповідник в Україні, в межах Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Розташований у долині Дніпра і плавнів Протовчі (сучасне русло Орелі). Площа 3 766 гектарів. Створений 1990 року на базі загальнозоологічного та орнітологічного заказників «Таромський уступ» та «Обухівські плавні». Охороняються плавневі ліси, гаї, луки, ділянки автохтонної рослинності: ковила, сон-трава (Pulsatilla), тюльпан, шелюга, чорноклен. Росте 9 рослин, занесених у Червону книгу України, і 50 рідких для Дніпропетровщини видів.

NewКомплексна характеристика об’єктів еконологічного туризму Зх. Полісся і Поділля

Поділля включає в себе Вінницьку область , Хмельницьку та Тернопільську . Одним з найбільш цікавих об'єктів, що привертають в Поділля еко туристів, є незвичайний ландшафт. Він утворений невисокими горами , такими як Кременецькі , Гологори та інші , а також каньйонами Дністра і Південного Бугу , що мають велику глибину. Ще одним об'єктом, що привертає еко туристів , є печери Поділля. Тут знаходиться найдовша печера на всій території Європи - це печера під назвою Оптимістична , довжина якої становить 207 кілометрів. У Поділля можна дізнатися багато нового і цікавого про побут місцевого населення , познайомитися з історією і народними ремеслами. Тут активно розвивається сільський та екотуризм. Поділля - один із найекзотичніших регіонів України, де навіть вибагливий турист зможе задовільнити свої смаки. Тут і величний Дністер, друга за довжиною річка в Україні зі своїм неперевершеним каньйоном, і сітка дивовижних печер, які пам'ятають стародавніх трипільців, і Подільські Товтри, унікальні вапнякові гори, і неперевершений Джуринський водоспад, найбільший рівнинний водоспад України, і архітектурні пам'ятки Кам'янець-Подільського і Хотина, що бачили славні сторінки української історії. Унікальним краєм є Поділля. Національний природний парк «Подільські Товтри», номінант конкурсу «Сім чудес України», має унікальні природні особливості, велику кількість історико-культурних та археологічних пам’яток.

Зх. Полісся - (Волинська, Рівненська область). Вагоме місце у цій зоні займає Західно-Поліський рекреаційний район з центром у Шацьку, де налічується до 30 прісноводних озер. Тут зосереджено 74 рекреаційні заклади. Найбільшу цінність мають водокліматичні і лісові ресурси. Західно-Поліський район характеризується великими лісовими масивами з переважанням сосни, значними площами лук і боліт. Абсолютні висоти цієї рівнинної території становлять 160-190 м. Серед Шацьких озер наймальовничішими є Світязь (площа близько 2,5 тис. га, максимальна глибина 58 м), Пулемецьке, Люцимир, Пісочне, Острів 'янське, Перемут та ін. Значну частину району займає Шацький національний парк (майже 20% його площі припадає на озера). їх чиста вода, здебільшого піщані береги, аромат соснових лісів, ресурси різноманітних дикорослих плодів, ягід, грибів, значні рибні ресурси, а також теплий м'який клімат. Такі природні умови роблять Полісся важкодоступним, тому регіон добре зберіг свої природні багатства та етнокультурну спадщину. Для розвитку екотуризму на Поліссі є усі необхідні передумови: наявність об'єктів природно-заповідного фонду, строкатість ландшафтів регіону, багатий видовий склад флори та фауни, наявність унікальних архітектурних, археологічних та культурних пам'яток, оригінальні народні промисли. Ша́цький націона́льний приро́дний парк Відвідувачі можуть ознайомитися з природою парку, відвідавши еколого-пізнавальні маршрути «Лісова пісня», протяжністю 5,6 км, що пролягає сосновими лісами між озерами Пісочне, Перемут і «Світязянка», протяжністю 5,2 км, що проходить поблизу о. Світязь. Націона́льний приро́дний парк «При́п'ять-Стохі́д» — природоохоронна територія на території Любешівського району Волинської області. На території парку діють туристичні маршрути: сільський зелений туризм і водні туристичні маршрути. Де́рмансько-Остро́зький національний природний парк — природоохоронна територія, національний природний парк в Україні. Розташований на території Здолбунівського (частково) та Острозького районів Рівненської області.

NewОб’єкти екологічного туризму Карпатського регіону України.

До складу Карпатського туристичного реґіону належать чотири області заходу України: Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська й Чернівецька. В Українських Карпатах створені й функціонують 6 НПП: Карпатський (1980 р.), "Синевир" (1989 р.), Вижницький (1995 p.), "Сколівські Бескиди" (1999 р.), Ужанський (1999 р.) та "Гуцульщина" (2004 p.). У Львівській області нараховується понад 400 об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі заповідник "Розточчя", національні парки Яворівський і "Сколівські Бескиди", 23 заказники, 240 пам'яток природи, 55 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва. Карпатський НПП - це перший в Україні національний парк, утворений в 1980 р. Загальна площа парку - 50,3 тис. га. НПП розташований на північно-східному макросхилі Українських Карпат. Карпатський національний парк є одним з основних рекреаційних районів Карпатського реґіону та України. Кліматичні і географічні умови парку сприятливі для відпочинку та оздоровлення. Тут створена потужна матеріально-технічна база рекреаційного обслуговування. Функціонує 5 турбаз, 13 закладів відпочинку, 11 санаторіїв, б оздоровчих таборів. Природними рекреаційними ресурсами виступають м'який клімат, лісові масиви, водні рекреаційні ресурси, лікувальні мінеральні води, численні природоохоронні об'єкти, історико-культурні пам'ятки. Рельєф території та тривалість снігового покриву сприятливі для розвитку різних видів гірськолижного спорту. В літньо-осінній період відпочиваючим пропонується цікава туристично-екскурсійна програма. З метою ознайомлення з природними екосистемами і геологічними та геоморфологічними пам'ятками у парку прокладена широка мережа екотуристичних маршрутів: ботанічний, зоологічний та географічний на Брескул (1910 м), ландшафтний на Говерлу (2061 м), ботанічний та ландшафтно-географічний на гору Піп Іван, загально-краєзнавчий на "Скелі Довбуша" та багато інших. НПП "Гуцульщина" створений у 2002 р. на площі 32,271 тис. га. Для потреб екотуризму адміністрацією парку маркується розгалужена мережа еколого-пізнавальних стежок, з них най-популярніші серед туристів: на хребти Брусний, Каменистий, на гори Клифу, Рокиту, Михалків, в урочище "Дубина". Державний заповідник "Ґорґани" створений у 1996 р. на площі 5344,2 га. У заповіднику під охороною знаходяться унікальні природні ландшафти та екосистеми Довбушанських Ґорґан. Заповідник відкритий для відвідування лише організованих екотуристичних груп. У його межах прокладено науково-пізнавальну екостежку, а поза заповідною зоною промарковано кілька туристичних маршрутів. Карпатський біосферний заповідник створений у 1968 р., з 1992 р. входить до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. На його території розгорнута мережа еколого-освітніх, науково-пізнавальних маршрутів та інформаційних центрів, працює єдиний в Україні Музей екології гір та історії природокористування Карпат (Рахів). Візитівкою є найвища вершина України - Говерла, 2061 м. Поряд височать інші карпатські двотисячники - Петрос, Ребра, Бребенескул та ін. У НПП "Синевир" облаштовані екологічні стежки, туристичні кінні та веломаршрути, є кінна ферма, де утримуються коні для верхової їзди. Розроблені пішохідні туристичні та спеціальні маршрути різної категорії складності на найвищі точки території парку. На території парку є всі можливості для розвитку сільського зеленого туризму. Для цього можуть використовуватись кордонні (помешкання лісника) та мисливські будинки. Основним екотуристичним репрезантом Буковинських Карпат виступає Вижницький національний парк.

17. Замки та оборонно монументальні пам’ятники Карпатського регіону:географічно-туристична характеристика

Найбільша кількість замків, фортець та оборонних монастирів збереглася до нашого часу на заході України. Туристично й музейно найбільш загосподарьованими є замки Львівщини: Олеський, Підгорецький, Золочівський, Поморянський, Свіржський та Старосільський. "Золота підкова" - це найприбутковіший комерційний маршрут замками України, пропонований усіма львівськими туристичними фірмами. Замковий тур зі Львова передбачає одноденну кільцеву мандрівку до найбільших оборонних споруд Львівщини: Олеського, Підгорецького, Свіржського, Золочівського, Старосільського замків та Високого замку Львова. Що ж до замків Львівщини, які не ввійшли в маршрут масового туризму "Золота підкова Львівщини", їх стан доволі занедбаний. Мова йде про давньоруську фортецю Тустань, Бродівський та Добромильський замки. Бродівський замок бастіонного типу XVII ст. зведений за кращими взірцями голландської та італійської систем оборонних споруд у 1630-1635 pp. під керівництвом талановитого архітектора Андре дель Аква і французького військового інженера Гійома де Боплана. Нині туристи мають змогу оглянути систему земляних валів з казематами й оборонні бастіони замку, а також замкове подвір'я з казармами. На території Бродівського замку зберігся бароковий палац С. Потоцького. Окреме місце у замковому "намисті" України посідають замки Закарпаття. З огляду на тривалу історичну відірваність цього краю від решти території України й перебування під гнітом угорських феодалів, у Закарпатті збереглися класичні феодальні замки західноєвропейського типу: Мукачівський ("Пала-нок"), Ужгородський, Невицький, Середнянський, Чинадіївський, Виноградівський ("Канків"), Королевський ("Нялаб"), Боржав-ський тощо. Туристичною "візитівкою" Закарпаття є славнозвісний замок "Паланок" XIV-XVI ст. Експерти одностайно визнають його наймальовничішим замком Карпатського реґіону і другим (після Кам'янця-Подільського) за туристичною атракційністю замком України. Мукачівський замок ("Паланок") - один із найбільших оборонних комплексів Східної Європи, що повністю зберігся до наших днів. У цій "перлині" середньовічної архітектури поєднані різні стилі оборонного зодчества. У наші дні Мукачівський замок - це один з найбільших історичних музеїв України. Тут експонуються знаряддя кам'яного віку, мідно-бронзової доби, зброя та ужиткові речі від кельтських часів до пізнього середньовіччя тощо. Етнографічний відділ музею розповідає про культуру, побут й мистецтво мешканців Закарпаття. Ужгородський замок XIII-XVIII ст. - це найстаріша з усіх фортець Закарпаття. Ужгородський замок має лабіринт підземних ходів, нині замурованих і занедбаних. Туристи мають змогу оглянути лише кам'яний 32-метровий колодязь у дворі замку, який, за переказами, переходить у горизонтальний лаз, що виводив у долину Ужа. У наші дні на території Ужгородського замку розмістилася унікально багата експозиція Закарпатського обласного краєзнавчого музею, яка налічує понад 120 тис. експонатів і розповідає про яскраві сторінки історії цього краю та його мешканців. Музеї Тернопільщини.

NewЗамки та оборонно монументальні пам’ятники Полісся: географічно-туристична характеристика

Замки Волині сягають фундаментами дулібських та давньоруських часів. Традиційні канони давньоруського оборонного зодчества збереглися в них найкраще, порівняно з іншими реґіонами України. Кращими твердинями краю є Луцький (1340-1452 pp.), Любомильський (XV-XVI ст.) й Олицький (1564 р.) замки. Найбільший з існуючих на сьогодні замків Полісся - Замок Любарта, інакше Луцький замок чи Верхній замок – був збудований у Луцьку в 1340-1385 рр. та став резиденцією правителів Волині у складі Великого князівства Литовського. Замок Любарта утворюють три наріжні башти: В'їзна, або Вежа Любарта, Стирова, або Вежа Свидригайла, та Владича, з'єднані мурами з бійницями. У 1987 р. у Владичій башті відкрито унікальний Музей дзвонів, а у В'їзній башті розміщено виставки будівельної кераміки та старожитностей. Після праці археологів туристам відкрили доступ у підземну частину собору Іоанна Богослова, де збереглися фрески з зображеннями святих, мозаїка з геометричними та образними візерунками, давні написи. Неподалік замку Любарта знаходиться башта князів Чарторийських - залишок Низького замку Луцька (знаходився на місці католицького собору Святих Петра і Павла, вибудованого у 1616-1640 pp. за проектом італійського архітектора Джако-мо Бріані). Надзвичайно багату фортифікаційну спадщину має невелика Рівненська область - східний форпост історичної Волині. Тут з періоду середньовіччя зберглися такі пам'ятки оборонного зодчества, як замки князів Острозьких в Острозі (XIV- XVI ст.) і Дубно (1550 p.), замок-моноліт князів Чарторийських (середина XV ст.) у Клевані; руїни замків у селах Новомалин (XIV-XV ст.), Корець (замок князів Корецьких, XV-XVII ст. та оборонний Свято-Троїцький монастир), Гайкури (замок династії Вишневецьких, XV-XVII ст.), Губків (XV-XVII ст.), Степань (XV-XVI ст.), а також палац XVI-XVII ст. у Дубно, палац Отецьких (1789 р.) у Великих Межирічах та Троїцький монастир-фортеця (XV-XVI ст.) і брама міських мурів (XVI ст.) у Межирічі Острозького району. Острозький замок - краща фортифікаційна споруда краю, що постала для захисту літописного граду Острога, перша документальна згадка про який у "Повісті врем'янних літ" датована 1100 р. Острозький замок повністю не зберігся, його сучасний архітектурний ансамбль формують чотири муровані споруди Замкової гори. Замок у Дубно складається з оборонного рову, двох бастіонів зі сторожовими баштами та казематами французького інженера Вобана. Підземними ходами замок з'єднаний з давніми спорудами міста та долиною Ікви. Сьогодні замок у Дубно поступово відбудовується і реставрується. На його території діють музеї, виставки.

NewЗамки та оборонно монументальні пам’ятники Тернопільщини: географічно-туристична характеристика

За наказом Президента України від 2005 року створено національний заповідник «Замки Тернопільщини», до складу якого увійшли сім замків. Заповідник створено на базі історико-архітектурного заповідника в Збаражі, аби запобігти їх подальшій руйнації. Загальна кількість історичних об'єктів досягла десяти. Через війни, ставлення власників, відсутність загально-держержавної політики більшість замків на Тернопільщині не збереглася. 3агалом в Україні збережено 100 зам ків і замкових споруд, з них на Тернопільщині — 34. Старий за́мок або Тернопільський замок — фортифікаційна споруда у місті Тернопіль (обласний центр в Україні), пам'ятка архітектури національного значення. Старий замок відбудований 1956 р. Діє як Палац спорту, тут розташована обласна спортивна установа, від 1969 — спортивна школа з класичної (греко-римської) боротьби. У рамках реалізації «Програми збереження, відновлення та популяризації історико-культурної спадщини Тернополя» у Тернопільському замку депутати пропонують розмістити Музей історії міста, зал для почесних делеґацій. Зба́разький за́мок — фортифікаційна оборонна споруда в місті Збараж Тернопільської області. За часів нової незалежності України, з 1994 року у палаці Збаразького замку розмістився краєзнавчий музей. У цьому ж році Збаразький замок став архітектурною пам'яткою, новоствореного Державного історико-архітектурного заповідника міста Збаража. В січні 2005 року заповіднику було надано статус національного, з назвою: Національний заповідник «Замки Тернопілля», основним осередком якого, став Збаразький замок. Вишніве́цький пала́ц — архітектурна пам'ятка 18 століття загальнодер жавного значення у смт Вишнівець Збаразького району Тернопільської області. Колишня резиденція останніх представника князівського роду Вишневецьких. Бережанський замок — пам'ятка оборонної архітектури в м. Бережани Тернопільської області З 1999 року Бережанський замок віднесено до переліку архітектурних об'єктів України, що підлягають відновленню. Але реальних дій наразі не було. Внаслідок такої ситуації в травні 2011 р. частина замкового муру завалилася. Починаючи з 2009 р., в червні відбувається Фестиваль Бережанського замку. (лицарські бої). Скала́-Поді́льський за́мок — оборонна споруда в смт Скала-Подільська Борщівського району Тернопільської області. Пам'ятка архітектури національного значення. Замок розташований на високому скелястому урвищі, на правому березі річки Збруч. До нашого часу збереглися: чотириярусна порохова вежа, частина оборонних мурів, руїни вежі над Збручем та рештки палацу з залишками кам'яного орнаменту.

NewЗамки та оборонно монументальні пам’ятники Хмельниччини:географічно-туристична характеристика

Нині Хмельниччині належить третє місце в Україні після Тернопільської та Львівської областей за кількістю збережених пам’яток фортифікаційного будівництва. Меджибізька фортеця - Замок розташований на кам’янистому підвищенні між ріками Бугом і Буряком, звідки назва замку, а відтак і міста – Меджибіж. у вересні 2006 р. у північно-західному корпусі заповідника відкрито краєзнавчий музей із 6 музейних залів з експозиціями, у 2009 р. відкрито постійну експозицію «Український традиційний одяг подолян в обрядах та звичаях», а 5 березня 2010 – «Творчість українських художників і скульпторів другої половини XX століття». У заповіднику регулярно проходять різного роду просвітницькі та освітні заходи. Серед іншого, тут було проведено ряд круглих столів, науково-краєзнавчиі конференції, V-ий Міжнародний фестиваль середньовічної культури «Стародавній Меджибіж» та низку науково-пізнавальних акцій для школярів. Палацово-парковий ансамбль «Самчики» – один із найблискучіших в Україні творів архітектури та садово-паркового мистецтва. Слід зазначити, що серед маєткових ансамблів України, Самчики цікаві ще й тим, що забудова тут збереглася такою, якою вона склалась на кінець 18 – початок 19 століть. Кам’янець-Подільська фортеця. Кам'яне́ць-Поді́льська форте́ця — фортеця у місті Кам'янець-Подільський (Хмельницької області України). Відома з XIV століття як частина оборонної системи міста Кам'янець, колишньої столиці Подільського князівства. Дуже часто Кам’янець-Подільський називають "квіткою на камені", або "перлиною Поділля". Унікальне місто в кожному його прояві. Саме розташування Кам’янець-Подільського є неймовірним. Стара частина містазнаходиться на півострові. Старе місто - найбільш цікава для туристів частина Кам’януць-Подільського. Саме до нього йдуть за можливістю поринути в історичне минуле. Тут знаходиться близько 200 історико-архітектурних пам’яток. Найпопулярнішими об’єктами є Ратуша, костьол св. Петра і Павла, Кушнірська вежа, Польська брама, Домініканський монастир. Кам’янець-Подільська фортеця є, мабуть, одним з найпопулярніших серед всіх туристичних об’єктів України. Недаремно у 2007 році вона ввійшла до переможців проекту "Сім чудес України". У підземеллях Замкового комплексу відкрито експозиції, що відтворюють сторінки його історії. У західному бастіоні реконструйовано панораму оборони замку 1672 р. під частурецької навали. У східному бастіоні розміщено експозицію, присвячену історії легкої метальної зброї на Поділлі, де відвідувач може вистрілити з арбалета, відчувши себе середньовічним воїном. До нашого часу збереглася система ходів і казематів. Сьогодні, за попередньою, домовленістю, можна стати учасником нічної театралізованої екскурсії Старою фортецею. Відомими масштабними заходами, що на регулярній основі проводяться в місті, є фольклорно-етнічне мультикультурне «Свято семи культур», мистецький «Фестиваль вільних людей».

NewОборонні монастирі та інші пам’ятки паломницько-туристичної спадщини України: географічно-туристична характеристика

крім замкових споруд, в Україні збереглася значна кількість історичних монастирських комплексів. На території нашої держави, згідно зі списком пам'яток архітектури, збереглося понад 100 монастирів. Вони, як і замкові комплекси, для захисту від постійних навал ворогів (татари, ляхи) обносилися зовнішними оборонними стінами. Архітектура та комплекс оборонних споруд монастирів-фортець майже не відрізняються від замків. Прикладами таких фортець є монастирі в Зимному, Летичеві, Міжгір'ї, Уневі, Межиріччі, Маняві, Мукачеві, Почаєві, Лаврові, Лядові, Інкермані тощо. На території Львівської області з раннього середньовіччя до нашого часу збереглися три оборонні монастирі в селах Уневі, Крехові та Лаврові. Оборонна Святоуспенсъка Унівська лавра (Пере-мишлянський район Львівщини). Археологічні дослідження підтвердили існування давньоруського православного монастиря в Уневі ще в кінці XIII ст. До основних об'єктів паломницько-екскурсійного огляду в Унівському монастирі залічимо: комплекс укріплень монасти-ря-фортеці: оборонний рів та мури з бійницями і кутовими вежами; монастирські кам'яні келії XIX ст., що тягнуться вздовж внутрішнього периметра оборонних стін; Успенську церкву-фортецю XVI ст. з бійницями і могутніми контрфорсами (височить у внутрішньому дворі твердині, має стилістичні ознаки готики); будинок митрополита А. Шептицького. Оборонний Крехівський Василіянський монастир Се. Мико-лая знаходиться за 12 км від Жовкви біля Крехова. Засновано його було близько 1618 р. на горі Іоїла. З часом, коли кількість ченців зросла, монастир перенесено на теперішнє місце (до підніжжя гори Побійної).Івано-Франківська область відома двома історичними монастирями оборонного типу: Гошівським та Манявським скитом. Манявський скит - це найвисокогірніший карпатський середньовічний монастир-фортеця української держави, що нині перетворився на одну з екскурсійно-туристичних "візитівок" Івано-Франківщини. За переказами, обитель було засновано ще у XIII ст. православними монахами Іоаникієм та Пахомієм - ченцями-гали-чанами з Києво-Печерської лаври. У Манявському скиті знайшли свій останній притулок гетьман України І. Виговський (1664 р.) та його дружина Ольга. Гошівський Василіянський монастир Преображення Господнього XVI-XIX ст. знаходиться на Ясній горі, що височить на південній окраїні Болехова у Гошіві. Перша згадка про монастир датована 1509 p. У 1737 р. монастиреві було подаровано стародавню ікону Матері Божої, яку спеціальною грамотою митрополита Афана-сія Шептицького визнано чудотворною. Багату спадщину обороних середньовічних монастирів зберегла історична Волинська земля. Серед кількох десятків древніх обителей краю виділимо найвідоміші серед паломників та туристів монастирі: Межиріцький, Зимненський, Корецький, Дерманський, Бердичівський та Почаївський. Свято-Успенська Почаївська лавра - найбільша православна паломницька святиня Волині, Галичини, Поділля, Білорусі й Молдови, друга за значущістю релігійна святиня українського народу. Лавра знаходиться на півночі Тернопільської області в межах історичного Волинського краю. Разом із пам'ятками сусіднього (24 км) Кременця, Почаївська лавра входить у Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник. Основні об'єкти туристично-паломницького огляду в Почаївській лаврі: o Скеля з відбитком стопи Пресвятої Богородиці і цілющим джерелом. Святиня українського народу - об'єкт масового міжнародного паломництва. o Чудотворна ікона Почаївської Богоматері. o Печерна церква преподобного Іова. У викутій Іовом печері, нині зберігаються нетлінні мощі святого. Об'єкт масового релігійного паломництва. o Комплекс середньовічних монастирських укріплень. o Монастирський комплекс з корпусами келій, архієрейським будинком (1825 р.) та іншими житловими і господарськими будівлями.o Успенський собор XVII cm. Дзвіниця Успенського собору. Нині Почаївська лавра є всесвітньо відомим центром паломництва. На прощу у лавру в дні святкувань Успіння Богородиці (28 серпня) і преподобного Іова (10 вересня) сходяться християни з усієї України, а також з Молдови, Румунії, Білорусі й Російської Федерації. При лаврі діє готель для прочан. Києво-Печерська лавра - це основна національна святиня українського народу, що має офіційний статус Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Києво-Печерський монастир вперше згадується під 1051 р. У "Повісті врем'янних літ". З 1926 р. архітектурний комплекс лаври став державним історико-культурним заповідником, а монастир у 1928 р. закрито. З 1930 р. тут розміщені найбільші музеї Києва та України. Основу сучасного монастиря утворюють лабіринти Ближніх і Дальніх печер (загальна довжина сягає близько 900 м, глибина - від 5 до 20 м). Головне місце в архітектурному ансамблі Києво-Печерського монастиря займає Успенський собор 1073-1078 рр. Успенський собор служив усипальницею київських князів, литовської та української шляхти, багатьох церковно-політичних діячів України. Ровесниками Києво-Печерської лаври є оборонно-сакральні ансамблі древнього Чернігова. Вони утворюють Національний архітектурно історичний заповідник "Чернігів стародавній". Основна частина пам'яток архітектури заповідника "Чернігів стародавній" знаходиться у старій частині міста, яка розташована на березі Десни і називається "Вал". Є в Чернігівській області ще одна легендарна оборонна чернеча обитель козацької доби - Густинсъкий монастир. Святогірська Успенська лавра - це єдиний старожитній печерний монастир на сході країни у Святогорську Донецької області. У 2004 р. московським патріархом Алексієм монастирю даровано статус лаври. Монастир закладено у XVI - на початку XVII ст. на високому правому березі Сіверського Дінця в місцевості, яка здавна носила назву "Святі гори".

NewПідземні сакральні комплекси України: географічно-туристична характеристика

Антонієві печери Троїцького монастиря в Чернігові - пам'ятка підземної культової архітектури XI - XIX століть. Засновані вони в 1069 році як печерний християнський монастир князем Святославом Ярославичем і відомим церковним діячем давньоруської доби - прп. Антонієм Печерським. Зараз Антонієві печери є комплексом підземних приміщень і переходів загальною довжиною близько 350 м, котрі розміщуються у товщі Болдиних гір (в межах сучасного міста). Глибина залягання печер коливається від 2 до 12 метрів відносно поверхні гори. Ще одна давня ділянка комплексу розміщується на другому ярусі. Вона складається з галерей та приміщень між церквами Феодосія Тотемського і Миколи Святоші. Під час досліджень була знайдена давньоруська підземна церква досить великих розмірів (довжина 12 м, ширина від 5 до 2 метрів при висоті 3 м). Церква Феодосія Тотемського стала головним храмом підземного комплексу і найбільшою підземною церквою в Лівобережній Україні. Дві інші підземні церкви монастиря - св. Антонія Печерського (довжина -11,7 м, ширина - 4 м, висота - 4,5 м), та св. Миколи Святоші (довжина 12 м, найбільша ширина - 2,32 м, висота - 2,68 м) мають більш просту архітектуру. У 1967 році пам'ятка була включена до складу Чернігівського архітектурно-історичного заповідника. Свято-Успенська Почаївська лавра - одне з найвеличніших в Україні місць паломництва. ПЕЧЕРИ (БЛИЖНІ та ДАЛЬНІ) – сакральні підземні комплекси, одна з найдавніших історичних та археологічних пам’яток України. Місце молитви та вшанування пам’яті й духовного подвигу печерських подвижників. Загальна довжина обох лабіринтів - понад 800 м. Глибина залягання – від 5 до 15 метрів. Ближні печери, в яких знаходиться поховання засновника Печерського монастиря преподобного Антонія називаються Ближніми або Антонієвими печерами. З трьох існуючих входів до Ближніх печер первісним, ймовірно, був західний, у який можна було потрапити з притвору Хрестовоздвиженської церкви. Ближні печери споконвічно складались з трьох вулиць, зв'язаних між собою переходами. Головної є Печерна вулиця, до якої примикає церква Введення Богородиці до Храму - найдавніша в Ближніх печерах. У Ближніх печерах почивають мощі печерських подвижників. Внаслідок пізніших переробок ходи Ближніх печер втратили первісні габарити. Загальна довжина підземних коридорів Ближніх печер становить 383 м. Дальні печери були засновані як цілком окремий комплекс. Вивчення їхньої історії ускладнюється тим, що в них не провадились планомірні археологічні дослідження. На думку дослідників, найдавнішою частиною комплексу Дальніх печер слід вважати Варязьку печеру, оскільки саме з нею пов'язується виникнення самої обителі. В даний час у Дальніх печерах знаходяться три підземні церкви: Благовіщення Пресвятої Богородиці, Різдва Христового та преподобного Феодосія. ДАВНЬОУКРАЇНСЬКИЙ САКРАЛЬНИЙ ХРАМ «ДОКУЧАЇВСЬКА ПЕЧЕРА»Донецька область, м. Докучаївськ. Однією з унікальних і найцікавіших пам’яток духовної культури українців можна вважати печерний храм-святилище наших пращурів, який існував на терені нинішньої Донецької області вже близько 5 тисяч років тому.

NewНаціональні історико-культурні заповідники та історико-культурні туристичні атракції Західного регіону України

Державний історико-культурний заповідник «Стародавній Володимир» (ДІКЗ «Стародавній Володимир») — історико-культурний заповідник державного значення, заснований у 2001 році на території міста Володимира-Волинського Волинської області України. почав функціонувати з 1 січня 2003 року. До його складу входять 8 пам'яток національного значення і 19 — місцевого. Державний історико-культурний заповідник міста Дубно створено у1993р. На балансі заповідника перебуває: Дубенський замок (XVXVIII ст.) Луцька брама Спасо-Преображенська церква(XVI ст.) Свято-Юріївська церква (XVII ст.) Монастир кармеліток (XVIII ст.) Костел бернардинів та його келії (XVII ст.) Костел Святого Яна Непомуки (XIX ст.) Синагога (XVIXVII ст.) Свято-Іллінська церква (початок XX ст.) Світські будівлі XVIII-XIX ст. у центральній частині Дубно Краєзнавчий музей. Державний історико-культурний заповідник у м. Луцьку — історико-культурний заповідник національного значення, заснований у 1985 році, з метою збереження і раціонального використання історичних пам'яток. можна побачити і оцінити багато древніх пам'яток матеріальної культури. І перш за все, це Верхній замок — реліктове творіння часів середньовіччя. Замок зараз — не тільки музеї, виставки, діючі моделі старовинної зброї і устаткування. Він також є своєрідною культурною сценою Луцька, де проходять різноманітні фестивалі, шоу, зокрема і лицарські турніри, конкурси, концерти, інші культурні події. Історико-культурний заповідник у Луцьку — не тільки Верхній замок. На території заповідника — кафедральний костьол XVII ст. Поруч — порівняно не така вже й стара німецька лютеранська кірха. Також до заповідника віднесено рештки мурів Окольного замку XVI ст. і сторінку історії сучасного міста — «будинок з химерами» місцевого скульптора Миколи Голованя. Музейні заклади на території заповідника — Музей книги, музей-аптека, меморіальна «Лесина вітальня», художній музей. Національний заповідник «Замки Тернопілля» — історико-архітектурний заповідник у місті Збараж. Утворений у січні 2005 на базі державного історико-архітектурного заповідника, який діяв від 1994.Основний об'єкт за повідника — замок князів Збаразьких, у 40 залах якого впродовж 10 років експонували понад 100 художніх виставок; тут відкрито орган ний зал. У казематах палацу — ресторан «Леген да». «Знесі́ння» — регіональний ландшафтний парк у Львові. Розташований неподалік (на схід) від центру Львова. Парк оголошений об'єктом природно-заповідного фонду України. На території парку розташовані: природні ландшафти; окремі цінні комплекси та об'єкти природи, історії, культури, котрі підлягають особливій охороні; історико-культурні зони (місця визвольних боїв, місця функціонування культурно-освітніх та національних осередків, цвинтар середини XIX століття); малоповерхова житлова забудова з присадибними ділянками, історична квартальна середньоповерховаа забудова; музей народної архітектури і побуту «Шевченківський гай»; промислова зона.Нагуєвичі — селоДрогобицького району Львівської області. Це село відоме кожному українцю: у ньому народився і провів дитинство Іван Франко. Тут він часто бував, коли навчався уДрогобичі та Львові, сюди приїздив згодом із своєю сім'єю на відпочинок та для праці. При в’їзді в село зі сторони Дрогобичастворено заповідну зону "Стежка Івана Франка", тут вирізьблено у дереві цілу низку персонажів з творів Каменяра. У самому селі є музей і садиба Франка. Криворі́вня — село Верховинського району Івано-Франківської області, на Гуцульщині. Село відоме тим, що тут Сергій Параджанов знімав фільм «Тіні забутих предків». Хата, в якій відбувалися зйомки, нині є музеєм. Також у селі полюбляли відпочивати видатні українці ХІХ-ХХ століть, тому тут діє ще кілька музеїв.

NewНаціональні історико-культурні заповідники Наддніпрянщини

Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник; Національний заповідник "Софія Київська" - у 1990 році внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО; Музей історичних коштовностей України; Музей українського гетьманства; Золоті ворота; Андріївська церква; Андріївський узвіз; Кирилівська церква (сер. XII ст.); державний історико-меморіальний заповідник "Лук'янівське кладовище"; "Байківське кладовище" та багато ін. м.Чернігів - (Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній" - княжий дитинець ІХ-ХШ ст., "Болдині гори", курган "Чорна могила" X ст., Спасо-Преображенський і Борисоглібський княжі собори XI ст., Єлецький монастир XII ст. з печерами, П'ятницька церква XII ст., Троїцько-Іллінський монастир XVII ст., Будинок полкової канцелярії XVII ст. та ін. пам'ятки);м.Переяслав-Хмельницький (літописний Переяслав -Національний історико-етнографічний заповідник - площа Переяславської ради 8-18 січня 1654 р., Вознесенський монастир 1700 р. тощо);Новгород-Сіверський (Державний історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Ігоревім"; Спасо-Преобра-женський монастир XVIII ст.);м.Біла Церква (Замкова гора - літописне м.Юр'їв);Державний історико-культурний заповідник "Гетьманська столиця" (смт Батурин), палац К.Розумовського.Національний історико-культурний заповідник "Качанівка" (с. Качанівка);

історика-культурний заповідник "Поле Полтавської битви" (1709 р.).

NewНаціональні сторико-культурні заповідники Слобожанщини та Сх. Полісся

Сх. Полісся : . Музей «Слово о полку Ігоревім» - Створений на базі краєзнавчого музею та філіалу Чернігівського історико-архітектурного заповідника у 1990 р. Новгород-Сіверський історико- культурний музей-заповідник „Слово о полку Ігоревім” став першим і єдиним не тільки в Україні, а й в країнах СНД державним музеєм, присвяченим видатній літературній пам’ятці слов’янського світу. Основу комплексу пам’яток заповідника складає архітектурний ансамбль Спасо-Преображенського чоловічого монастиря, заснованого в ХІ та поч.. ХІІ ст.. на пагорбі над заплавою р. Десни. З архітектурних споруд того часу зберігся фундамент головного мурованого Спаського собору , зведеного в кін. ХІІ- поч.. ХІІІ ст.. та залишки стін Княжого терема кін. ХІІ поч.. ХІІІ ст.. Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» — комплекс пам'яток історії, культури та природи в місті Батурин Бахмацького району Чернігівської області та за його межами; колишнє місцезнаходження резиденції гетьманів Лівобережної України. Батуринський комплекс пам'яток має пріоритетне значення для формування історичної свідомості Українського народу в процесі становлення і розвитку української держави. На території заповідника нараховується 42 об'єкти культурної спадщини, серед яких 6 є пам'ятками архітектури (у тому числі 4 — національного значення), 24 — пам'ятками археології та 12 — пам'ятками історії місцевого значення. Націона́льний істо́рико-культу́рний запові́дник «Качані́вка» — заповідник в селищі Качанівка Ічнянського району Чернігівської області на берегах річки Смош. Створений 1981 року на основі палацового ансамблю та парку дворян ської садиби, заснованої в 1770-х роках, яка на сьогодні є єдиною серед українських садиб, що збереглася в комплексі. В лютому 2001 року заповіднику надано статус національного. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» (НАІЗ «Чернігів стародавній») — один з найбільших і визначних архітектурно-художніх комплексів України. Заповідник є одним із головних туристичних об'єктів Чернігівщини та України. До його складу входять 29 унікальних пам'яток архітектури та історії, шість з яких домонгольського періоду і вважаються одними з найдавніших у Східній Європі. «Верхній Салтів» — історико-археологічний музей-заповідник[1], що розташований біля сел. Верхній Салтів Вовчанського району, Харківської області. Музейна експозиція складається з чотирьох розділів. Археологія. Історія. Етнографія. Краєзнавство в особах та подіях.

NewНаціональний історико-культурний заповідник Хортиця

«Хортиця» — створений у 1965 році, а статус національного отримав 6 квітня 1993 року. До його складу входить сам острів Хортиця і прилеглі острови та скелі: Байда, Дубовий, Ростьобин, Три Стоги, Середня, Близнюки, урочище Вирва на правому березі Дніпра, що мають загальнодержавне та історично значення. Загальна площа заповідника — 2 386,86 га. На території заповідника збереглася низка пам'яток доби українського козацтва: рештки земляних укріплень замку Д. Вишневецького (середина XVI ст.) та Запорозької верфі (корабельні), спорудженої у 1739 р. на місці замку Д. Вишневецького на острові Мала Хортиця, рештки укріплень Хортицького ретраншементу на острові Хортиця та правому березі Дніпра, зведеного під час російсько-турецької війни 1735-1739 рр., місця розташування козацьких зимівників. Унікальна особливість заповідника полягає в тому, що на острові представлені всі тополандшафтні зони України - від степу до гір. В ярах, урочищах, плавнях острова ростуть 1052 види вищих рослин, з яких 657 дикоростучі аборигени, 11 з яких занесено до Червоної Книги України, 41 вид - релікти та ендеміки. До складу заповідника входить музей історії козацтва. Загальний музейний фонд заповідника становить 634 тис. одиниць зберігання. Програмою відтворення видатних пам'яток історії та культури України.

NewНаціональні історико-культурні заповідники півдня України

Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія» — комплекс пам'яток відомого античного міста-держави Ольвії в Миколаївській області біля села Парутине. Територія заповідника включає городище і некрополь стародавньої Ольвії. До складу заповідника також включено острів Березань, де існувало найдавніше в Північному Причорномор'ї давньогрецьке поселення. Цікавою в північному Причорномор'ї є ольвійська система водопостачання. Тут збереглися резервуари для води, фрагменти кам'яного жолоба, по якому вода подавалася за допомогою так званого сифона до побутових споруд. Типовою для стародавнього архітектурного ансамблю є Агора — майдан розміром біля тисячі квадратних метрів. Навколо нього розміщувались торгові, адміністративні, культурні, навчальні і спортивні споруди.

Херсонеський Історико-Археологічний Музей-Заповідник у Севастополі — музей, відкритий 1892 на базі археологічних знахідок з розкопів старогрец. м. Херсонесу Таврійського.Базиліка 1935 року — умовна назва найвідомішої базиліки, розкопаної в місті Херсонес Таврійський. Базиліка була споруджена, ймовірно, в VI столітті на місці більш раннього храму, який, за припущенням істориків, був синагогою. Володимирський собор в Херсонесі було закладено 1861 р. Його будівництво було завершено через 10 років, та опорядження інтер'єрів тривало ще до 1883 р. Вежа Зенона Найбільша з фортечних веж міста. Розташована на захід від Карантинної бухти. Вежа мала приміщення для варти, що охороняла міську браму. Серед значущих археологічних комплексів міста - руїни давньогрецького амфітеатру. Первісно театр слугував для вистав та місцевих свят. В роки господарювання в місті римлян, театр використовували для боїв гладіаторів. Дзвін, який розмістили на руїнах міста, створений у 1778 р в місті Таганрог.

Алупкинський історико-архітектурний заповідник — палацово-парковий ансамбль у м. Алупка, побудований на замовлення М. Воронцова за проектами архітекторів Е. Блера, В. Гунта, Ф. Ельсона протягом 1829–1848 рр.Палац зведений у стилі пізньої англійської готики в поєднанні з мавританськими мотивами. Складається з головного, так званого Шуваловського, і бібліотечного корпусів; господарського корпусу з внутрішнім двором і парадного двору, до якого ведуть підходи у формі середньовічної архітектури фортець.Велику цінність мають інтер'єри споруд головного та бібліотечного корпусів із дубовими різьбленими панелями, ліпними стелями, фонтанами і камінами. Їх доповнюють художні меблі, вироби з порцеляни, бронзи, творів живопису та скульптури.

Мангу́п (Мангу́п-Кале́, (рос. Мангуп, крим. Mangup)), Дорос — древнє місто-фортеця, столиця князівства Феодоро, згодом турецька фортеця. Знаходиться на Мангупському плато (гора Баба-кая) у Криму неподалік села Ходжа СалаБахчисарайського району. Вже кілька століть, як його покинули останні жителі. До найбільших наземних споруд Мангупа належать цитадель, храм на честь св. Костянтина та Олени, який був споруджений у VI ст. та перебудований у XIV ст. (розміри 31,5 на 26 м), а також палац останніх володарів князівства Феодоро (XIV–XV ст.). На жаль, збереглися тільки невеликі рештки колись величних будівель. Печерние місто Мангуп фігурує як пам'ятка архітектури. До складу архітектурної пам'ятки входить 41 елемент.

NewНайвідоміші музейні об’єкти екскурсійного туризму м. Києва та Київщини

м.Київ

 Археологічний музей- організований у 1966 році як науковий відділ Інституту археології і з 19 травня 1969 року відкритий для відвідувачів.У чотирьох залах музею на площі 500 м² експонується близько 10000 предметів, які дають змогу відтворити історію України від моменту появи першої людини до пізнього середньовіччя.В залі «Первісна археологія» представлені матеріали епохи палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту та бронзи. Зал «Ранній Залізний вік» знайомить з пам’ятками скіфської і сарматської доби, античних міст та поселень Ольвії, Березані, Тіри.У залі «Давні слов’яни та Київська Русь» демонструються матеріали з поселень та могильників давньослов’янських та сусідніх з ними культур — зарубинецької, черняхівської, корчацької та інших. Київо-руська частина експозиції знайомить відвідувачів з життям та культурою середньовічних міст і поселень (Київ, Воїнь, Іван, Чучин, Григорівка та ін.)Експозиція музею доповнюється трьома унікальними діорамами: «Поховання знатного скіфа», «Чучин» та «Київ — Місто Володимира».

Музей історії Києва-створений 14 листопада 1978 року. музей був заснований в 1978 р. В експозиції представлені археологічні пам'ятки періоду Київської Русі , символ міського самоврядування - барельєф Архангела Михаїла з міської ратуші , особисті речі викладачів і випускників колегії П. Галагана , живописні роботи М. Прахова і А. Мурашко , матеріали авіаконструктора О.

Музей коштовностей України-один із провідних музеїв України і світу, тематика експозиції — історичні і мистецькі пам'ятки з дорогоцінних металів та коштовного каміння. Мистецтво Стародавньої Греції репрезентують витвори мистецтва ювелірів і ремісників. А музей має, наприклад, горельєфне зображення Афіни Паллади століття до н. е., часу побудови Парфенону і правління Перікла. Музей експонує цікавий зразок домонгольської срібної вази, карбованої у високому рельєфі з визолоченням і черненням.. До цього ж періоду відносяться жіноча діадема і золоті колти (скроневі сережки), знайденні під час археологічних розкопок в місті Київ.Добу самоусвідомлення українців 17 століття і українського бароко репрезентують золоті і срібні оклади Євангелія (також і твір українського ювеліра Христофора 17 ст.), срібна посудина ювеліра Івана Равича 18 ст, зразків творів якого одиниці на теренах України.. В музеї можна бачити посохи пастирів, чаші для причастя, церковне вбрання з коштовних тканин, прикрашене перлами і коштовним камінням. До шедеврів збірки належать ювелірні вироби українських і вірменських майстрів 18 століття з використанням сканих візерунків. До творів іноземних майстрів відносяться піхва кинджалу, оздоблена слоновою кісткою і коштовним камінням (Іран, 18 ст.), ваза в техніці емалі (Московія, 17 ст.), жіночі прикраси майстрів Бухари 17 ст.

Музей українського народного декоративного мистецтва- один з найбільших художніх музеїв України.Цінна збірка народних ікон XVIII — початку XX століття. Унікальна музейна колекція писанок налічує понад 4 тисячі одиниць збереження і має 100-літню історію. Це одне з найстаріших і найчисельніших зібрань в Україні. Воно репрезентує писанкарство кінця ХІХ — ХХІ ст.Є комплекси українського народного вбрання XIX — початку ХХ століть всіх регіонів України. представлено широку географію виробів із дерева, які виявляють невичерпну фантазію українських народних майстрів. презентуються музичні інструменти, декоративні та ужиткові речі, які використовувалися українцями у побуті щоденно чи на свята, а також козацькі люльки та порохівниці XVIII століття. Важливо звернути увагу в експозиції на напрестольний дерев'яний хрест Ларіона Іваницького у срібній оправі 1576 року, який на сьогодні є найбільш раннім з усіх досі відомих українських різьблених хрестів і найбільш ранньою датованою пам'яткою в колекції музею.

Національний музей Т.Шевченка-створено на базі колишньої Галереї картин Тараса Шевченка в Харкові та Центрального державного музею Тараса Шевченка в Києві у 1949 році.Колекція музею складається з унікальних цінностей: оригіналів малярських робіт Шевченка, документів про його життя та творчість, рукописних списків його поезій, рідкісних фотографій поета та його друзів, першодруків творів Шевченка з його автографами, майже всіх видань творів поета й літератури про нього, починаючи з прижиттєвих і закінчуючи сучасними вітчизняними та зарубіжними виданнями. У 24 залах розміщено понад 4 тисячі експонатів.

Національний художній музей України -один із найбільших і найстаріших в Україні. За тривалий період існування (понад 100 років) в його фондах зібрано унікальну колекцію творів українського живопису, скульптури та графіки від XII ст. до сучасності. Фонди Національного художнього музею України на сьогодні налічують близько 40 000 експонатів, серед яких — шедеври українського та закордонного живопису, скульптури та графіки від часів Київської Русі до сьогодення.У музеї є одна з найкращих в Україні збірка іконопису, давньої поліхромної скульптури, козацьких портретів XVIII ст., колекція народних картин «Козак Мамай». Також представлені класичні твори живопису XIX ст., український авангард та мистецтво тоталітарної доби, новітні течії живопису межі XX-XXI століть, зібрання графіки від стародруків до сучасності.

Музей гетьманства-це державний культурно-освітній та науково-дослідний заклад історичного профілю, зосередження пам'яток матеріальної та духовної культури пов'язаних з історією та традиціями козацько-гетьманської доби. Наукова бібліотека музею має понад 3 000 примірників. Фонди Музею налічують понад 6 000 експонатів. Це речі, віднайдені як співробітниками музею, так і дарунки городян та прихильників з-за кордону (з Чехії, США, Німеччини). Серед експонатів -низка матеріалів, що висвітлюють діяльність гетьмана Пилипа Орлика в роки його вимушеної еміграції та його еміграційного оточення, приватні архіви Павла Скоропадського — останнього гетьмана України особисті речі українських державних діячів (нагороди С. Петлюри, посмертна маска Симона Петлюри, нагороди і речі вояків армії УНР), книги, листівки, зразки грошей УНР,рідкісні історичні мапи українських земель ( мапа роботи Йоганна Баптиста Гомона, створена в Німеччині у 1716 р.),графічні твори, серед яких і аркуш гравера Іларіона Мигури «Мазепа серед добрих діл своїх», оприлюдненої 1706 року,добірка речей з козацького побуту, шаблі, гарматні ядра, порохівниці.

Музей Українського революції 1917-1921 рр.-створений Українським інститутом національної пам'яті та урочисто відкритий 22 січня 2009 р. під час відзначення 90-ліття Акта Злуки ЗІНР та УНР. До експозиції музею входять історичні предмети та докумети часів УНР, ЗУНР, Української Держави, Директорії УНР, Першого та Другого зимового походів УНР. Експонати музею були одержані зокрема від останнього Президента УНР в екзилі М. Плав'юка, Бібліотеки ім. О. Ольжича, окремих громадянами України та українців діаспори. Центром експозиції є IV Універсал Центральної Ради яким проголошено повну державну самостійність УНР 22 січня 1918 року. Відвідування музею безкоштовне.

 Київська фортеця-Музей створено в 1927 році і є єдиною в Україні пам'яткою фортифікаційної споруди XVIII–XIX ст. та однією з найбільших у світі кам'яно-земляною фортецею, яка збереглася до наших днів.Величезні земляні укріплення, кам'яні башти і капоніри є об'єктами екскурсійного показу. Частина з них музеєфікована. Київська фортеця є комплексом оборонних споруд Києва, який формувався протягом 15-ти століть. До складу Київської фортеці входять Києво-Печерська лавра, територія національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 року, завод «Арсенал» і багато інших об'єктів: валів та оборонних мурів Києва.

«Пирогово»

Не беремось стверджувати, але кажуть, що Київ може пишатись найбільшим скансеном не тільки України, але й Європи. Такий розмах могла собі дозволити лишень така зелена столиця як Київ. Київський музей далеко не перший в країні, він почав створюватись у 1969 році на території колишнього села Пирогів, що у давнину належало Печерській лаврі. На момент заснування музею урочище вже 12 років територіально і адміністративно вважалось Києвом. Ідея належала відомому українському діячу, культурологу П. Троньку. На фоні інших українських скансені ідея була цінна тим, що музей у Пирогово мав репрезентувати всю Україну, а не певний окремий регіон. Більшість споруд було перевезено із По дніпрянських сіл, які були затопленні при створенні Київського водосховища. Так сьогодні на величезній території у 133,5 га (за іншими даними 150 га) розташовано більше 300 автентичних споруд, перевезених з різних куточків нашої батьківщини. Експозицію розділено на 6 етнографічних регіонів: Середнє Подніпров’я, Полтавщина і Слобожанщина, Полісся, Поділля, Південь та Карпати. Нажаль Донщина, Сіверщина і Волинь не виділені в окремі регіональні зони. Також окремими експозиціями представлені Вітряки, Ярмаркове поле та Сучасне село. Деякі експонати, як от найстаріша на території колишнього Радянського Союзу дерев’яна хата 1587 року, помешкання родичів Т. Г. Шевченка, є особливо цінними пам’ятками світового зодчества. Також музей пишається п’ятьма діючими дере’яними церквами

NewНайвідоміші музейні об’єкти екскурсійного туризму Волині та Поділлі

Волинський краєзнавчий музей-головний музей Волинської області, найбільший і найдавніший з нині діючих музеїв Волині.Його було відкрито 16 червня 1929 року у Луцьку з ініціативи створеного 1927 року Волинського товариства краєзнавства та опіки над пам’ятниками минулого. На базі закладу 1940 року було організовано обласний історико-краєзнавчий музей. У роки Другої світової війни колекція музею зазнала значних втрат, однак уже 1944 року, одразу після визволення Волині від фашистських загарбників, музей відновив свою роботу як Волинський державний історико-краєзнавчий музей. 17 серпня 1985 року Волинський краєзнавчий музей було відкрито у новому приміщенні в центрі Луцька.

Музей волинської ікони-відділ Волинського краєзнавчого музею відкритий в серпні 1993 року. Це єдиний в Україні музей, який представляє самобутню регіональну школу волинського іконопису. Збірка музею нараховує понад 1,5 тис. пам'яток сакрального мистецтва, а саме понад 600 ікон XVI—XIX ст., предмети металопластики (шати ікон, церковне начиння, іконки), декоративну різьбу (царські врата, кіоти ікон) та скульптуру. Створення колекції пов'язане з іменем відомого українського мистецтвознавця Павла Жолтовського (1904—1986), який очолював наукові експедиції Волинського краєзнавчого музею 1980-х років з вивчення та збору історичних і культурних пам'яток у храмах Волині.Безцінною перлиною збірки є Холмська Чудотворна ікона Божої Матері, унікальна пам'ятка візантійського мистецтва ХІ-ХІІ ст., одна з найшанованіших християнських святинь.

Волинський регіональний музей українського війська і військової техніки- єдиний у Західному регіоні України військовий музей, що є філіалом Національного військово-історичного музею України.Музей було створено 18 березня 1999 р. Наразі на виставці представлено зразки військової техніки і озброєння, а саме: авіаційні комплекси, бронетанкова техніка, зенітно-ракетні комплекси, артилерійське озброєння, техніка служб забезпечення тилу Збройних Сил України та техніка військ зв'язку. Військову техніку і озброєння, розміщене на виставці, було зібрано й доставлено у музей з різних військових частин, що дислокуються в Одесі, Харкові, Львові, Житомирі, Хмельницькому, Рівному, Полтаві, Чернігові, Тернополі, Вінниці, Луцьку тощо. У 2004 році були відкриті постійно діючі виставки «Озброєння військ Протиповітряної оборони та Військово-Повітряних Сил» і «Апаратура і обладнання військ зв'язку». До 60-річчя визволення Волинської області створено постійно діючу виставку «Сторінки військової історії Волинського краю», де представлені експозиції стрілецької зброї та нагород.

ПОДІЛЛЯ: Музей Мій край - Поділля - відомчий музей УМВС України у Вінницькій області. Музей було створено з ініціативи генерал-лейтенанта міліції, начальника управління МВС у Вінницькій області В. Тяжлова і відкрито 28 квітня 1995 р. Сьогодні музейний фонд становить близько 5 000 предметів, щорічно його відвідують понад 9 000 осіб. В експозиції, що розташована в 10-ти залах, відображені найважливіші віхи історії подільського краю, розкриті напрямки діяльності органів внутрішніх справ XIX-ХХ ст., вшановано пам'ять правоохоронців, які в ім'я справедливості і торжества закону віддали своє життя. Віннцький обласний краєзнавчий музей міститься у найдавнішому архітектурно-оборонному ансамблі міста, що має назву "Мури", – колишньому єзуїтському колегіумі XVII ст., обнесеному високим муром з баштами та бійницями. Тут зібрано унікальні археологічні пам'ятки від епохи появи людини на терені Поділля й виникнення тут першої ранньо-землеробської Буго-Дністровської культури V тис. до н. е. до подій Другої світової війни й новітньої історії краю. Експозиційними перлинами є багатюща колекція скульптури, розписової орнаменталістики, сакральної й ужиткової кераміки Трипільської культури IV тис. до н. е., розкішна колекція індоорійських (XIV –IX ст. до н. е.) і сарматських (І ст.) золотих прикрас з бурштином та іншими коштовними каменями, скарби монет XVI –XVII ст. Справжніми туристичними "мекками" краю є Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець" та Меджибізький регіональний історико-етнографічний музей-фортеця. Музей-заповідник в м. Кам1янці-Подільському є одним з найстаріших музеїв України. Створений 30 січня 1890 p., коли в місті було засновано Єпархіальне сховище старожитностей, Чільне місце займають археологічні знахідки, колекції ікон та хрестів, витончені мармурові скульптури роботи італійських різьбярів XVIII – початку XX ст., порцелянової кераміки та творів образотворчого мистецтва минулих століть. Камянець-Подільський музей має шість відділів. Головним заповідним об'єктом є Стара фортеця (рис. 4.15, рис. 4.16) – пам'ятка фортифікаційного мистецтва XII – XVIII ст. У підземеллях та вежах фортеці відкрито експозиції, які відтворюють сторінки її історії.. Меджибізький регіональний істпорико-етнографічний музей-фортеця є складовою Державного історико-культурного заповідника "Меджибіж". Фортеця Меджибожа навіть у напівзруйнованому вигляді досі вражає своїми могутніми неприступними кам'яними стінами. У Меджибожі, де мешкала численна єврейська громада. Тут він і похований. Могила Баал Шем Това вже більш аніж два століття є місцем масового паломництва не тільки хасидів, а й інших ортодоксів і навіть світських євреїв з усього світу.

NewНайвідоміші музейні об’єкти екскурсійного туризму Карпатського регіону.

Закарпатський краєзнавчий музей - Музей заснований 1945 року. У фондах закладу зберігається близько 120 тис. пам'яток. Історичний фонд. Серед них — цінні археологічна збірка, зокрема одна з найбільших в Україні колекцій бронзових виробів переважно ХІІІ–ХІІІ ст.ст. до н. е. (бл. 3 тис. одиниць), пам'ятки нумізматики (бл. 12 тис. одиниць), холодна й вогнепальна зброя XIV — поч. ХХ ст.ст., рідкісні рукописи XIV–XVII ст.ст. («Мукачівський псалтир» XIV ст., «Королівське Євангеліє» 1401 року та ін.), слов'янські стародруки XVI–XVII ст.ст., унікальні колекції народних музичних інструментів, одягу й вишивок Закарпатської України, історичні документи. Чимало вартісних експонатів у фондах та експозиціях природознавчого характеру. У науковій бібліотеці музею знаходиться близько 20 тисяч томів цінної краєзнавчої літератури,більша половина яких-видання дорадянського періоду. Закарпатський музей народної архітектури та побуту — музей просто неба в місті Ужгород (Україна), складається з архітектурних пам'яток старовинного закарпатського села і зразків найдавніших і найбільш розповсюджених видів народного прикладного мистецтва. У музеї представлені зразки житла і садиб закарпатців низинних районів (долинян, румунів і угорців), а також — горян (бойків і гуцулів). У музеї просто неба розміщені 7 садиб, 6 житлових будівель, церква, дзвіниця, школа, кузня, млин, корчма. У музеї зберігається понад 14 тисяч експонатів. Закарпатський обласний художній музей імені Йосипа Бокшая - Музей зберігає твори живопису, графіки, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва, загалом понад 5 тисяч експонатів, взірців образотворчої культури різних епох та національних шкіл. Основу музейної колекції становлять твори колишньої Земської картинної галереї. Твори видатних митців епохи Відродження (Якомо Пальми, Ламберта Ломбарда), французького романтизму (Верне Клода Жозефа), італійського класицизму (Альбані Франческо), раннього голландського реалізму (Корнеліса Бега), мистецтво країн Центральної Європи (М. Мункачі, І. Ревес, Е. Ендрашик, Ш. Холоші, Д. Руднаї, Т. Муссон, Р. Алойзі) знаходяться поруч з колекцією творів російського мистецтва, яка охоплює ХVIII-ХХ ст., та представлена творами П'єтро Ротарі, В. Тропініна, О. Кіпренського, І. Шишкіна, Н. Саврасова, І. Айвазовського. Українське мистецтво представляє творчість художників ХVII-ХХ ст.: Іллі Бродлаковича–Вишенського, Т. Шевченка, О. Сластьона, Р. Судковського С. Васильківського, І. Труша та ін.. Львівська національна галерея мистецтв (до 4 лютого1998 — Львівська картинна галерея) — найбільший художній музей України. Загальна кількість експонатів становить понад 50 тисяч. У 1902 році першими експонатами стали твори художників: В. Леопольського «Смерть поета Ацерна», «Скупий» Я. Стики Ф. Вигживальського Я. Матейка Е. Окуня. Складові частини галереї: Відділ мистецтва Італії. Твори мистецтва Іспанії. Твори мистецтва Нідерландів та Фландрії. Твори мистецтва Голландії. Твори мистецтва Німеччини. Твори мистецтва Австрії. Твори мистецтва Франції. Твори мистецтва Польщі. Твори мистецтва Угорщини та Чехії. Твори мистецтва країн Далекого Сходу. Твори мистецтва Російської імперії. Декоративно-ужиткове мистецтво -«Циклоп Поліфем кидає скелю в аргонавтів», гобелен 17 ст.. Музе́й етногра́фії та худо́жнього про́мислу Інсти́туту народозна́вства НАН Украї́ни — єдиний музей етнографії вУкраїні, що підпорядковується Інституту народознавстваНаціональної Академії Наук України. у Львові створений 1951 року. Експозиція поділяється на два відділи: етнографічний (понад 44 000 експонатів) і мистецького промислу (понад 28 000 експонатів). Довгий час Музей Етнографії та художнього промислу у Львові був єдиним музеєм на теренах України, де зберігали коптські тканини — вироби перших християн Північного Єгипту, що зберегли основи мови стародавніх єгиптян.. Унікальною на теренах України стала і значна збірка меблів, період виготовлення якої охопив шістсот років (з 15 до 20 ст)Льві́вський істори́чний музе́й — один із найстаріших музеїв України, заснований у 1893 році. Вміщає понад 300 тисяч експонатів. Експозиція знайомить з історією міста Львова та галицьких земель від найдавніших часів до наших днів. Музейні експозиції розташовані в пам'ятках архітектури XVI–XVIII ст. — будинках № 2,4,6,24 на площі Ринок та в колишньому міському Арсеналі. Музейні експозиції розташовані в пам'ятках архітектури XVI–XVIII ст. — будинках № 4, 6, 24 на площі Ринок та в колишньому міському Арсеналі на вулиці Підвальній, 5. Музей зброї «Арсенал» — самостійний відділ Львівського історичного музею, у якому експонується постійна виставка зброї. Музей зброї був відкритий у 1981 році у нещодавно відреставрованому Міському арсеналі Львова. Експозиція побудована за видом, місцем та часом виготовлення зброї, у ній представлені зразки холодної та вогнепальної зброї, елементи військової форми, колекція посуду із зображенням зброї та колекція військових орденів. Музейні експонати представляють понад 30 країн світу., Діюча кузян(Закарпатська область Іршавський район, с. Лисичево)- унікальний пам’ятник ковальського ремесла, оригінальність якого в тому, що для приведення в дію важких ковальських молотів під час виготовлення залізних виробів сільськогосподарського призначення використовується сила падаючої води з річки Лисичанки. За таким принципом працювали тут ковалі й раніше. Кузня побудована на початку ХIХ ст. На річці була споруджена гребля для накопичення води у водосховищі. По відвідному каналу вода спрямовувалася на лопаті коліс кузні, які приводили в рух ковальські молоти вагою до 125 кг. Під їх ударами металічні болванки перетворювалися в заготовки для лопат, мотик, деталей плугів тощо.

NewТериторіальна організація туризму Івано-Франківської області.

Івано-Франківська область простяглася з північного заходу на південний схід уздовж орографічної осі Українських Карпат Вона межує з Львівською, Тернопільською, Чернівецькою та Закарпатською областями. Івано-Франківщина має сформований імідж одного з найпопулярніших туристичних реґіонів України. Туристичному руху в області притаманні такі специфічні риси: масовість, активність, молодіжність, помірна цінова політика туробслуговування. Ці риси вигідно вирізняють Івано-Франківщину на туристичному ринку Карпатського реґіону. На території області є 147 об'єктів природно-заповідного фонду. Серед них значні за площею гірськолісові резервати "Садки", "Джурджівський", "Княждвірський", "Скит Манявський", найбільший у реґіоні Карпатський НПП та НПП "Гуцульщина". Карпатський НПП створений у 1980 р. на площі 50,3 тис. га. Національний парк охоплює верхів'я річок Прут і Чорного Черемошу з г. Говерлою і включає 12 паркових лісництв, земельний фонд селянських спілок, а також землі селищних та сільських рад – Яремчі, Микуличина, Кремінця, Ворохти, Яблуниці. Основне завдання парку полягає у збереженні природи східного макросхилу Українських Карпат, його гірських і долинно-річкових ландшафтів, цінних історичних, архітектурних та етнографічних пам'яток. Карпатський національний парк є одним з основних рекреаційних районів Карпатського реґіону та України. Кліматичні та географічні умови парку сприятливі для відпочинку й оздоровлення. Тут створена потужна матеріально-технічна база рекреаційного обслуговування. Природними рекреаційними ресурсами виступають м'який клімат, лісові масиви, водні рекреаційні ресурси, лікувальні мінеральні води, численні природоохоронні об'єкти, історико-культурні пам'ятки. Рельєф території та тривалість снігового покриву сприятливі для розвитку різних видів гірськолижного спорту. В літньо-осінній період відпочиваючим пропонується цікава туристично-екскурсійна програма. З метою ознайомлення з природними екосистемами і геологічними та геоморфологічними пам'ятками у парку прокладена широка мережа екотуристичних маршрутів: ботанічний, зоологічний та географічний на г. Брескул (1910 м), ландшафтний на г. Говерлу (2061 м), ботанічний та ландшафтно-географічний на г. Піп Іван (2020 м), загально-краєзнавчий на "Скелі Довбуша" та багато інших. Івано-Франківська область має пряме залізничне сполучення з центральним та східним регіонами України, що забезпечує домінування в структурі туристичних потоків внутрішніх туристів. Основними транзитно-туристичними осями області є дві автомагістралі регіонального значення, що зв'язує Івано-Франківськ з найбільшими промислово-адміністративними центрами реґіону – Львовом та Чернівцями. Івано-Франківщина володіє багатою історико-культурною спадщиною. На її території взято під охорону держави 3,5 тис. пам'яток історії та культури. Серед них всесвітньо відома церква Св. Пантелеймона під Галичем (XII ст.), церква Святого Духа з мистецьким іконостасом у Рогатині (XVI ст.), Манявський Скит (XVII ст.), дерев'яні гуцульські та бойківські храми. В області є 5 міст, що згадуються в давньоруських літописах. Серед них Тисмениця (1143), Снятин (1158), Тлумач (1213), Коломия (1240). А найдавнішим є Галич, перша згадка про який датується 898 роком. Саме це місто стало столицею могутнього Галицького князівства і Галицько-Волинської держави, і саме від нього походить історична назва західного реґіону України – Галичина. На базі пам'яток княжого Галича діє національний заповідник "Давній Галич". Область має значну туристично-оздоровчу базу. Туристичні послуги надають 29 туристичних підприємств. Понад 100 об'єктів (готелі, турбази, санаторії, пансіонати) можуть одночасно прийняти 14 тис. відпочиваючих. В області 5 курортних місцевостей, де діють 11 санаторіїв. Для курортного оздоровлення використовуються кліматичне лікування, мінеральні ванни. Найвідоміші з курортів: низькогірні – Косів, Татарів, Яремче, середньогірний – Ворохта і бальнеогрязевий передгірний курорт Черче. Яремче має славу туристичної столиці Українських Карпат. В цій місцевості розташувався туристичний комплекс “Буковель”, котрий включає в себе гірськолижні траси різної категорії складності, обладнані підйомниками, 25 двоповерхових котеджів, ресторан, бар, сауну, лижну школу, пункти прокату спорядження, медпункти, рятувальну службу, п'ять систем осніження, системи освітлення трас, місця для паркування автомобілів тощо.

NewТериторіальна організація туризму Закарпаття

Площа території Закарпатської області становить 12,8 тис. км2 (2,1 % території України). Закарпаття – найбільш гірська область України. Близько 80 % її території входить до складу Карпатської гірської системи. Наймальовничіші високо- й середньогірні масиви Карпат: Верховинський хребет, Чорногора, Ґорґани, Свидовець, Полонинський хребет, Рахівський масив, Вулканічні Карпати відмежовують область від решти території України, що додає самобутності багатовіковій традиційній культурі населення цього гірського краю. Загалом в області нараховується 415 об'єктів природно-заповідного фонду держави сумарною площею 1,54 тис. км2. Серед них: міжнародний біосферний резерват "Східні Карпати", Карпатський біосферний резерват, Карпатський НПП, НПП "Синевир", 38 заказників державного та місцевого значення, 349 пам'яток природи, 22 пам'ятки садово-паркового мистецтва, 3 заповідні урочища тощо. Карпатський біосферний заповідник створений у 1968 p., з 1992р. входить до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. На його території розгорнута мережа еколого-освітніх, науково-пізнавальних маршрутів та інформаційних центрів, працює єдиний в Україні Музей екології гір та історії природокористування Карпат. Кожен із заповідних масивів (Чорногірський, Марамороський, Свидовецький, Кузійський, Угольсько-Широколужанський і Долина нарцисів), що входять до складу Карпатського біосферного заповідника, вирізняється своїми характерними, неповторними природними об'єктами. Закарпатська область розташована на крайньому заході України і межує з Угорщиною, Польщею, Словаччиною та Румунією. Проте Закарпаття – це найунікальніша в природно-географічному та історико-культурному планах область заходу України. Закарпаття має стійкий імідж одного з найпривабливіших і найпрестижніших туристичних регіонів держави (в Україні за туристичною привабливістю і престижністю відпочинку область поступається лише АР Крим). Розвитку транскордонного туризму (передусім транзитного) сприяє найбільш розгалужена в Україні мережа митних переходів. Така "відкритість" прикордонної області для міжнародних туристичних потоків – одна з основних передумов становлення Закарпаття як привабливого курортно-туристичного реґіону європейського масштабу. Стан розвитку внутрішньообласної дорожньо-транспортної інфраструктури також варто оцінювати як достатньо сприятливий. Закарпаття – це одна з найбагатших пам'яток історії та культури України. На державному обліку перебувають 1839 пам'яток археології, історії та монументального мистецтва, у тому числі середньовічні замки і руїни давніх фортифікацій, самобутні шедеври дерев'яної архітектури закарпатського стилю, палаци і старовинні ландшафтні парки. Туристичною "візитівкою" Закарпаття є 8 замків та самобутні дерев'яні храми, аналогів яким немає в інших реґіонах України. Кожен із дерев'яних храмів (особливо барокового і п'ятизрубного типу) Закарпаття XVII-XIX ст. – це музей народного мистецтва, де зосереджені древній живопис, різьба по дереву, вишивки, художні вироби, старожитні пам'ятники писемності і книгодрукування. Центральне місце в туристичному комплексі Закарпатської області займає стаціонарна оздоровча рекреація. Вона реалізується через створення висококонкурентного курортного турпродукту, що за оздоровчим ефектом і різноманітністю комплексу послуг майже не поступається найкращим курортним стандартам Німеччини, Угорщини, Польщі та Франції. Розвинута мережа санаторно-курортних комплексів, туристичних баз, унікальні мінеральні джерела та термальні води, понад 400 видів яких уже досліджено, а також краса карпатської природи приваблюють туристів та відпочиваючих у будь-яку пору. Санаторії, будинки відпочинку і пансіонати області одночасно можуть приймати до 4000 відпочиваючих. В області є сприятливі умови для організації зимового туризму та гірськолижного спорту, період проведення яких триває з кінця листопада до середини березня. Гірськолижні траси обладнано 29 канатними дорогами протяжністю від 200 м до 1400 м. Поряд з розміщенням у турбазах, у гірськолижних центрах краю (Драгобрат, Пилипець, Красія, Воловець, Міжгір'я, Подобовець) активно розвивається приватний гостьовий сектор – агропансіонати й оселі сільського зеленого туризму. Закарпатська область відома як один з найпрестижніших куточків лікування та відпочинку людей. Утім, незважаючи на позитивні зрушення в розвитку туристичного комплексу Закарпаття, сучасний стан його матеріально-технічної бази залишається на нижчому, порівняно зі світовими стандартами, рівні.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80883. Критерии и показатели эффективности муниципального управления 44.98 KB
  Поскольку генеральной целью муниципальной деятельности является повышение качества жизни населения на территории муниципального образования данный показатель в динамике мог бы выступать в качестве обобщающего критерия эффективности муниципального управления. Сложность выработки и измерения достаточно объективных показателей эффективности муниципального управления определяется:спецификой муниципального образования как сложного объекта управления имеющего иерархическую структуру;трудностями формализованного описания социальноэкономических...
80884. Муниципальное управление образованием 45.16 KB
  Муниципальная политика в сфере образования строится на основе гос. политики базирующейся на принципах: гуманистический характер образования приоритет общечеловеческих ценностей жизни и здоровья человека свободного развития личности; общедоступность образования адаптивность системы образования к уровням и особенностям развития и подготовки обучающихся воспитанников; светский характер образования в госных и муных образовательных учреждениях; свобода и плюрализм в образовании. актами определяющими задачи ОМС в области образования...
80885. Основы муниципальной молодежной политики 45.24 KB
  Цели и задачи государственной и муниципальной молодежной политики Муниципальная молодежная политика совокупность целей и мер по их реализации принимаемых ОМС в целях создания и обеспечения условий и гарантий для самореализации личности молодого человека и развития молодежных объединений движений и инициатив. Эта политика осуществляется на основе нормативных правовых актов представительных ОМС и в русле госной молодежной политики придавая ей логическую стройность системный и целостный характер и делая демократичными механизмы ее...
80886. Муниципальная экономика и модели муниципального хозяйства 43.46 KB
  Это объясняется тем что объекты муниципальной собственности могут быть бюджето-наполняющими приносящими доходы в бюджет и бюджето-поглощающими не приносящими доходов в бюджет или требующими бюджетных средств на их содержание в размере превышающем получаемый доход. Поэтому ключевая задача муниципальной экономической политики состоит в оптимизации соотношений между объемом бюджетных услуг и потребностью в имуществе и в финансовых средствах. Конкурентный рынок муниципальных услуг настолько развит что задачей муниципальной власти является...
80887. Порядок формирования и организация работы представительного органа местного самоуправления 43.11 KB
  ПО МС может осуществлять свои полномочия в случае избрания не менее двух третей от установленной численности депутатов. Заседание его не может считаться правомочным если на нем присутствует менее 50 от числа избранных депутатов. ПО поселения состоит из депутатов избираемых на муниципальных выборах. ПО муниципального района: 1 может состоять из глав поселений входящих в состав муниципального района и из депутатов ПО указанных поселений избираемых ПО поселений из своего состава в соответствии с равной независимо от численности населения...
80888. Организационная структура местной администрации 46.1 KB
  Организационная структура местной администрации. В современной муниципальной практике типичными звеньями организационной структуры местной администрации являются: глава администрации; его заместители по сферам муниципальной деятельности среди которых могут быть один или два первых заместителя; структурные подразделения различных типов которые могут находиться в подчинении главы администрации одного из его заместителей или в соподчинении между собой например отдел в составе управления; коллегиальные совещательные органы: коллегия...
80889. Статус, полномочия Главы Муниципального Образовния и основания прекращения его полномочий 41.75 KB
  выборах либо входит в состав ПО МО с правом решающего голоса и исполняет полномочия его председателя либо возглавляет местную администрацию; 3 в случае избрания ПО МО исполняет полномочия его председателя; 4 не может одновременно исполнять полномочия председателя ПО МО и полномочия главы местной администрации; Глава МО в пределах полномочий: 1 представляет МО в отношениях с ОМС других МО ОГВ гражданами и организациями без доверенности действует от имени МО; 2 подписывает и обнародует в порядке установленном уставом МО нормативные...
80890. Процесс управления муниципальными услугами 44.09 KB
  К муниципальным услугам относится весь комплекс жилищнокоммунальных транспортных в пределах территории поселения бытовых торговых образовательных медицинских культурных досуговых и других услуг. К муниципальным услугам следует относить и такие как обеспечение общественного порядка обустройство и содержание территории обеспечение ее экологического и санитарного благополучия и т. Даже то что мы называем комплексным социальноэкономическим развитием МО означает не что иное как целенаправленное изменение ситуации в сторону...
80891. Организация и планирование работы местной администрации 43.83 KB
  Основным документом определяющим организацию деятельности местной администрации является ее регламент утверждаемый главой администрации. Наряду с регламентом работы администрации важную роль в организации ее деятельности играют нормативные документы регламентирующие деятельность отдельных структурных подразделений и исполнителей. В соответствии с положениями и профилем своей работы структурные подразделения администрации: курируют работу подведомственных предприятий организаций и учреждений; осуществляют сбор информации анализ...