92419

Ошибки, опасности, осложнения при переливании крови, их профилактика и лечение

Доклад

Медицина и ветеринария

Причиной их являются продукты распада белков и лейкоцитов донорской крови продукты жизнедеятельности микробов. Гемотрансфузионный шок при переливании несовместимой крови. В основе его патогенеза лежит быстро наступающий внутрисосудистый гемолиз крови.

Русский

2015-07-30

32.98 KB

0 чел.

Ошибки, опасности, осложнения при переливании крови, их профилактика и лечение.

Пирогенные реакции — легкие, средние и тяжелые. Причиной их являются продукты распада белков и лейкоцитов донорской крови, продукты жизнедеятельности микробов. При появлении пирогенной реакции больного следует согреть, укрыть и приложить грелки к ногам, дать НПВС. При тяжелой степени вводят 5-10 мл 10% кальция хлорида, вливают декстрозу.

Аллергические реакции — сенсибилизация пациента к иммунноглобулинам. Для лечения применяют антигистаминные и десенсибилизирующие средства.

Гемотрансфузионный шок — при переливании несовместимой крови. В основе его патогенеза лежит быстро наступающий внутрисосудистый гемолиз крови. Различают три степени — 1 степень (АД до 90), 2 степень (80-70), 3 степень (ниже 70). Периоды — собственно шок, период олигурии и анурии, период восстановления диуреза, период выздоровления. При первых признаках шока следует немедленнно прекратить переливание и начать интенсивную терапию. Гликозиды, норадреналин, антигистаминные, ГК. Кровезаменители — декстран, солевые растворы. С целью удаления продуктов гемолиза вводят повидон+натрия хлорид+калия хлорид+кальция хлорид+магния хлорид+натрия гидрокарбонат. Фуросемид, маннит. Двусторонняя прокаиновая почечная блокада. ИВЛ.

Бактериально-токсический шок. Вследствие инфицирования крови. Применение незамедлительной противошоковой терапии, антибиотиков.

Воздушная эмболия. Прекратить переливание, начать реанимационные мероприятия.

Тромбоэмболия.

Синдром массивной гемотрансфузии — вследствие переливания количества крови от разных доноров, превышающего 40-50% ОЦК. Проявляется острым расширением сердца, цитратной интоксикацией, калиевой интоксикацией, синдромом гомологичной крови.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84498. Сенсорні, асоціативні і моторні зони кори головного мозку, їх функції 44.36 KB
  Сенсорні асоціативні моторні зони кори формують нову кору – неокортекс. Сенсорні зони кори відповідають представництву окремих сенсорних систем аналізаторів у різних ділянках кори. Так кіркове представництво зорового аналізатора локалізується у потиличній зоні кори шпорна закрутка слухового – у висковій зоні соматосенсорного – у постцентральній закрутці.
84499. Загальна характеристика системи крові. Склад і функції крові. Поняття про гомеостаз 56.9 KB
  Склад і функції крові. СИСТЕМА КРОВІ ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ ТКАНИНИ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЯЦІЇ Кров циркулююча Нервові Гуморальні Кров депонована Органи кровотворення 1. Забезпечення оптимальної кількості складових частин крові як одиниць транспорту в одиниці об’єму крові.
84500. Електроліти плазми крові. Осмотичний тиск крові і його регуляція 44.63 KB
  Осмотичний тиск Росм. Загальний осмотичний тиск плазми крові пов’язаний в основному з розчиненими в ній йонами 80 Росм. Певну роль в утворені Росм. Осмотичний тиск є силою що змушує розчинник рухатись через напівпроникну мембрану з розчину де концентрація осмотично активних речовин Росм.
84501. Білки плазми крові, їх функціональне значення ШОЕ 43.84 KB
  Вміст білків в плазмі крові складає близько 70г л. Більша частина білків плазми крові представлена низькомолекулярними альбумінами близько 40г л менша – високомолекулярними глобулінами близько 30г л. Джерелом білків плазми крові є перш за все печінка.
84502. Онкотичний тиск плазми крові і його значення 43.64 KB
  Напівпроникною мембраною для онкотичного тиску є стінка капілярів – вона вільно пропускає розчинник вода але не пропускає білки що створюють онкотичний тиск Білки є осмотично активними речовинами – вони гідрофільні та утримують при собі достатньо велику кількість води. Оскільки стінка капілярів не пропускає білки в міжклітинну рідину то це сприятиме затримці води в капілярах. Впливає на обмін води між кров’ю та інтерстеціальною рідиною. На обмін води між кров’ю та тканинами за механізмом фільтраціїрезорбції впливають: Ронк.
84503. Кислотно-основний стан крові роль буферних систем крові та його забезпечення 50.37 KB
  К Механізми підтримки сталості рН в організмі: ислотноосновний стан КОС крові залежить від співвідношення концентрацій іонів Н та ОНˉ у плазмі крові. Його нормальна величина – 74 в артеріальній крові та 736 у венозній. Величина рН крові відображає величину рН інтерстиційної рідини та рідини в клітинах.
84504. ЕРИТРОН 44.13 KB
  Механізми регуляції Виконавчі органи Гуморальні Еритроцити що циркулюють в крові Нервові Депоновані еритроцити Забезпечення оптимальної кількості еритроцитів в ОЦК як засобу транспорту Органи кровотворення червоний кістковий мозкта руйнування макрофагальна система Механізми регуляції кількості еритроцитів в крові: 1. Нервові механізми регуляції – забезпечують швидку зміну кількості еритроцитів в одиниці об’єму крові за рахунок їх перерозподілу між депо та активною циркуляцією. Головним механізмом є активація симпатичного відділу...
84505. Види гемоглобіну та його сполук, їх фізіологічна роль 45.61 KB
  Особливості будови глобіну впливають на спорідненість Hb до кисню. HbF має більшу спорідненість до кисню ніж Hb кров плоду зв’язує кисень сильніше ніж кров матері в плаценті кров плода відбирає кисень у крові матері і перетягує його собі. Сполуки гемоглобіну: ВідновленийHb – не містить кисню; 2. В залежності від умов рівновага зміщується або в бік утворення оксигемоглобіну в крові легень яка має високу напругу кисню або в бік дисоціації оксигемоглобіну в крові тканин де напруга кисню низька.
84506. Лейкоцити, їх функції. Регуляція лейкопоезу. Фізіологічні лейкоцитози 51.34 KB
  При оцінці змін кількості лейкоцитів в клініці вирішального значення має показник зміни співвідношень між окремими групами та формами лейкоцитів в меншій мірі – їх кількості. Відсоткове співвідношення окремих форм лейкоцитів називають лейкоцитарною формулою або лейкограмою.