9249

Гражданские процессуальные принципы

Реферат

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

ТЕМА №2: Гражданские процессуальные принципы понятие и классификация принципов ГПП принцип законности принцип состязательности принцип диспозитивности принципы непосредственности и непрерывности конституционные пр...

Русский

2013-02-27

38 KB

0 чел.

ТЕМА №2: Гражданские процессуальные принципы

  1.  понятие и классификация принципов ГПП
  2.  принцип законности
  3.  принцип состязательности
  4.  принцип диспозитивности
  5.  принципы непосредственности и непрерывности
  6.  конституционные принципы

-1-

Принципы имеют качества норм, имеют свое выражение и закрепление в законах

ГП принципы – это выраженные в нормах ГПП исходные положения образующие основу отрасли и характеризующие ее содержание.

Значение принципов:

  1.  отражают специфику отрасли ГПП
  2.  принципы дают направления для развития  отрасли ГПП, т.е. все вновь принимаемые нормы. Вносимые дополнения должны соответствовать принципам
  3.  при возникновении пробела в законе суд руководствуется принципами (аналогия права)
  4.  принципы являются основой для толкования норм ГПП и выступают гарантией правосудия по гражданским делам

система принципов:

означает, что любой отдельно взятый принцип есть часть звена единой структуры, каждый принцип самостоятелен, но не автономен. Т.е. он может быть включен в систему только при условии его внутренней связи с остальными принципами.

Классификация принципов:

  1.  в зависимости от пределов действия выделяют
    1.  общеправовые
    2.  межотраслевые
    3.  отраслевые
  2.  в зависимости от НПА
    1.  конституционные
    2.  отраслевые
  3.  по объекту регулирования:
    1.  судоустройственные принципы – принципы организации правосудия
    2.  функциональные принципы – принципы определяющие деятельность суда (диспозитивность. Непрерывность. Состязательность)
  4.  принципы отдельных институтов отрасли права (непосредственности, непрерывности, устности)

-2-

Самостоятельно

-3-

Принцип состязательности.

Ст.123 КРФ судопроизводство осуществляется на основе состязательности и равноправия сторон.

Основание этого принципа - противоположность интереса сторон. Суть состоит в том, что каждой стороне предоставлена возможность выразить и обосновать свою позицию. Аргументировать несогласие, доказывать свою позицию. Суд как независимый арбитр только слушает и разрешает дело только по существу.

Характерно:

  1.  только от самих сторон зависит участвовать или нет. Поддерживать иск или нет, предоставлять доказательства или нет
  2.  уклонение от состязательности влечет неблагоприятные последствия для сторон а не для суда

содержание составляет совокупность норм которые делятся на 2 группы:

  1.  группа, регулирующая деятельность сторон
  2.  группа, регулирующая деятельность суда

роль сторон в состязательном процессе:

  1.  каждая сторона в соответствии со ст. 156 ГПК должна доказать те обстоятельства на которые она ссылается ни доказывании
  2.  при затруднительности предоставления доказательств только при ходатайстве сторон  суд оказывает содействие в собирании доказательств ст.57 ГПК
  3.  в случае невозможности явиться в суд стороны обязаны известить суд о причине неявки

последствия неисполнения обязанности по доказыванию

  1.  согласно ст. 68 ГПК если сторона  обязанная доказать свои требования или возражения удерживает у нее требования или возражения и не предоставляет их суду суд вправе обосновать свои выводы объяснениями другой стороны.
  2.  если истец не просит рассмотреть дело в его отсутствие и не явился по вторичному извещению, а ответчик не настаивает на рассмотрении, суд оставляет дело без рассмотрения.
  3.  если ответчик не явился без уважительной причины, то суд может рассмотреть дело в порядке заочного производства.

Если сторона уклоняется от участия в экспертизе суд вправе признать факт, для выяснения которого она была назначена установленным или опровергнутым

Роль суда ч.2 ст.12 ГПК – суд сохраняя независимость объективность и беспристрастность, осуществляет руководство процессом, разъясняет лицам их права и обязанности, оказывает лицам, участвующим в деле содействие в реализации их прав.

Ч.2 ст.56 ГПК – суд определяет, какие обстоятельства по делу кому доказывать, вносить обстоятельства для обсуждения, даже если стороны на них не ссылались, кроме обстоятельств о сроках исковой давности.

-4-

Является отраслевым принципом и определяет механизм движения гражданского дела в суде, в соответствии с которым гражданское судопроизводство возбуждается, переходит из одной стадии в другую по инициативе заинтересованных лиц. Диспозитивность это свобода сторон в пределах закона распоряжаться объектом процесса, т.е. субъективным правом и средствами его защиты.

Содержание принципа составляют:

  1.  права лиц участвующих в деле, связанные с  распоряжением сторонами материальными и процессуальными правами
  2.  контрольные полномочия суда.

Диспозитивные (распорядительные) права - ст.3, ст.4 ст. 39 ГПК ст.131

Ст.196 – суд принимает решение только по заявленным истцом требованиям.

Право на обжалование судебных постановлений в апелляционном, кассационном или надзорном порядке.

Согласно ст.39 ГПК суд гарантирует отказ от иска, признание иска, заключение мирового соглашения. Эти действия должны соответствовать закону, не нарушали прав и законных интересов других лиц кроме сторон. Если такие диспозитивные действия не соответствуют закону или нарушают права лиц, суд продолжает рассмотрение дела по  общему правилу судопроизводства.

Исключение из принципа диспозитивности суд может выйти за пределы предъявленных требований в случаях прямо предусмотренных в законе. Ст. 24 семейного кодекса. Ст. 246 ГПК, ч.2 ст.166 ГК, ч.2 ст.394 ТК

2 исключение  - ст. 45, 46 ГПК судопроизводство может быть начато и без заявления заинтересованного лица.(например, обращение прокурора)  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25214. Комунікативна філософія: методологічні засновки, основні поняття та дослідницькі перспективи 25.5 KB
  Комунікативна філософія: методологічні засновки основні поняття та дослідницькі перспективи Робота Теорії комунікативної дії€ Ю. Філософ виводить поняття комунікативної дії. Ціллю даного типу соціальної дії є вільна згода діячів для досягнення спільних цілей в певній ситуації. Вона відрізняється тим що може включати в себе координацію зусиль учасників дії спрямовану лише на те щоб примусити інших сприяти досягненню своєї цілі комунікативна дія передбачає досягнення взаєморозуміння між учасниками дії відносно всіх критеріїв...
25215. Дискурсивна легітимація політичного ладу в політичній філософії 25.5 KB
  Дві перспективи для прояснення смислу та функцій дискурсивної етики: 1. показує актуальність і спроможність дискурсивної етики – необхідність співвідповідальності всіх нас за наслідки нашої колективної діяльності. чи можуть відмінні одна від одної раціональні моралі права і політика бути обгруновані за допомогою дискурсивної етики. Автор намагається побудувати архітектоніку відношення дискурсивної етики права і політики.
25216. Теорія і факт в науковому пізнанні 31.5 KB
  В сучасній епістемології можна виділити дві точки зору на співвідношення теорії та факту. Фактуалізм. В фактуалістському тлумаченні факти поглинають теорію. Це є лінгвістичний компонент факту.
25217. Кант і Гегель про джерело діалектичних суперечностей 30 KB
  Причина – поняття абсолютного нескінченного належить світу речей в собі теза застосовується до світу досвіду де наявне лише скінченне обумовлене та скінчене. В діалектиці Гегеля поняття антиномії було перетворене в поняття протирічча що синтетично вирішується. Гегель намагався показати що походження багатоманітного з єдиного може бути предм етом раціонального пізнання інтрументом якогоє логічне мислення основною формою поняття. Оскільки поняття з сомого початку є тотожністю протилежностей то саморозвитток поняття підкоряється...
25218. Інтенціональність як універсальна характеристика свідомості 22.5 KB
  Інтенціональність як універсальна характеристика свідомості Інтенціональність означає напруженість спрямованість. Інтенційність традиційно вважається характеристикою свідомості. Інтенційність підкреслює цілісність свідомості. Не буває свідомості самої по собі.
25219. Типологія знання. Особливості наукового пізнання 25 KB
  Особливості наукового пізнання. Знання – форма духовного засвоєння результатів пізнання процесу відображення дійсності що характеризується усвідомленням їх істинності. Рефлексія – відображення термін для позначення такої риси людського пізнання як дослідження самого пізнавального акту діяльності самопізнання що дає змогу розкрити специфіку духовного світу людини. пізнання наук.
25220. Поняття розсудку та розуму в філософії Канта 27.5 KB
  Поняття розсудку та розуму в філософії Канта Вчення про розсудок і розсум Кант викладає в €œКритиці чистого розуму € в частині €œтрансцендентальна логіка€. Проблема розсуду розглядається Кантом в розділі трансцендентальна аналітика а розуму – в трансцендентальній діалектиці. Хоча чуттєвість і мислення зовсім різні пізнавальні здібності проте знання може виникнути тільки завдяки поєднанню чуттєвості і розуму. Поняття розуму – трансцендентальні ідеї.
25221. САМОСВІДОМІСТЬ 37.5 KB
  Відокремлюючи сутності від даностей за допомогою мислення у східній традиції відстороняючись від миру Я у розумінні простраивает суб'єктивне відношення до предмета іншому й собі як рефлексирование переінтерпретацію й реорганізацію значеннєвих структур свого буття у східній традиції знімаючи суб'єктивне й інші прив'язки до зовнішнього миру а тим самим і самою можливістю Я . до явного але не через роботу із предметними втримуваннями неясними або навпаки самоочевидними що є проблема й завдання когнітивних практик стратегій...
25222. Самосвідомість в житті людини та суспільства 29.5 KB
  Самосвідомість в житті людини та суспільства Самосвідомість – це пізнання і оцінкам людини самої себе як мислячого і діяльнісного суб’кту. Самосвідомість – неві’ємна с торона свідомості виражає данність суб’єктивної реальності свідомості самому суб’єкту. Самосвідомість передбачає емоційноціннісне і діяльніснорегулятивне відношення до себе. Самосвідомість проходить ряд етапів у своєму розвитку: 1 домовленневий рівень – усвідомлення своєї фізичної самототожності меж свого тіла; 2 усвідомлення себе як суб’єкта дії ус відомлення своїх...