92547

Развитие государственной системы во второй половине 19 в. Период «контрреформ»

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Развитие капитализма в стране выдвинуло на первый план такие отраслевые ведомства как Министерство путей сообщения Министерство государственных имуществ Главный комитет железных дорог Министерство финансов. Министерство Финансов образовало на местах казенные палаты выдавшие прямыми налогами; акцизные управления ведавшие косвенными налогами...

Русский

2015-08-03

19.29 KB

0 чел.

Развитие государственной системы во второй половине 19в. Период «контрреформ».

Происходившие в 60—70-х годах государственные реформы отразили буржуазные тенденции в развитии государственного аппарата, но вместе с тем, стремились сохранить господствующее положение дворянства в политической и государственной системах.

Император сохранял закрепленный в Основных законах Российской империи статус неограниченного монарха: "повиноваться верховной его власти не только за страх, но и за совесть сам Бог повелевает".

Высшим совещательным учреждением оставался Государственный совет, на который в ходе реформы легли задачи по рассмотрению большого количества законопроектов и по кодификационной работе.

При Государственном совете образовывались различные комитеты (Западный, Кавказский, по делам об устройстве сельского населения) и комиссии (по охране государственного порядка, Особое совещание для охраны спокойствия). Один из таких комитетов со временем превратился в важный орган государственного управления, став Комитетом министров.

Сенат продолжал сохранять положение высшего судебного органа государства, выполнявшего, кроме того, некоторые административно-надзорные функции, накануне реформ был учрежден высший государственный орган — Совет министров, в который вошли в качестве членов председатели Государственного совета и Комитета министров, министры, главноуправляющие. Председательствовал в Совете министров император.

Аппарат министерств в этот период был значительно перестроен, многие из них стали создавать свои местные органы. Развитие капитализма в стране выдвинуло на первый план такие отраслевые ведомства, как Министерство путей сообщения, Министерство государственных имуществ, Главный комитет железных дорог, Министерство финансов.

Министерство Финансов образовало на местах казенные палаты, выдавшие прямыми налогами; акцизные управления, ведавшие косвенными налогами; фабричные инспекции.

Для проведения выкупной операции потребовалось создание Крестьянского и Дворянского банков, осуществлявших кредитование. Наряду с Государственным банком возникла целая сеть частных коммерческих банков. Финансовая реформа привела к перестройке системы государственного контроля и централизованного порядка формирования государственного бюджета, согласно которому он рассматривался и утверждался Государственным советом, а калькулировался в Министерстве финансов.

Были выработаны новые бюджетные правила, и на финансовые палаты возложена обязанность контролировать осуществление бюджета по первичным документам.

Старые дореформенные подати, такие как подушная и винные откупа, были заменены поземельным и акцизным налогами. Реорганизация налоговой системы вызвала значительный рост государственного бюджета. Вместе с тем резко возросли и государственные расходы, большая их часть уходила на содержание административного, полицейского аппарата и армии. Главными потребителями государственных средств были: Министерство двора, Военное министерство, Министерство флота и Министерство внутренних дел.

Важную роль в пореформенный период приобрело Министерство внутренних дел,имевшее на местах подведомственные органы: уездные полицейские управления, губернские правления, губернские присутствия и др.

Губернатор контролировал деятельность новых органов местного управления, возникших в ходе реформы: присутствий по крестьянским делам, по делам городского и земского самоуправления, фабричные инспекции и пр. Ключевой должностью в уезде стала должность исправника.

Министр юстиции контролировал всю судебную систему страны, осуществлял подбор кадров и надзорные функции. На него же возлагались обязанности генерал-прокурора. В 1881 г, Министерству юстиции было поручено разработать новое Уголовное уложение.

В 60—70-е годы в ходе реформ неоднократно выдвигалась идея представительства, причем не только либеральными, но и консервативными кругами.

Генерал-губернатор М.Т. Лорис-Меликов выдвинул в конце 70-х годов идею привлечении "наиболее благонадежных элементов" из земской цензовой общественности к участию в обсуждении ряда государственных дел, император одобрил идею, но не успел подписать "первую русскую конституцию". Он был убит 1 марта 1881 г.

14 августа 1881 г. принимается Распоряжение о мерах к охранению государственного порядка и общественного спокойствия и приведения определенных местностей империи в состояние усиленной охраны. Репрессивным органам фактически предоставлялись неограниченные полномочия, расширялось толкование политического преступления.

В 1882 г. принимается специальный закон о полицейском надзоре, значительно усиливающий систему этих мероприятий.

Либеральный период в развитии российской государственности заканчивался, начиналась эпоха контрреформ.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25212. Неоднорідність і роздвоєність свідомості: усідомлюване і позасвідоме 28 KB
  Неоднорідність і роздвоєність свідомості: усідомлюване і позасвідоме Формування ідеї неоднорідності психіки і наявності такого важливого її виміру як позасвідоме має тривалу історію. Свідоме Я і позасвідоме Воно Фройд повязує з фотографічним відбитком і негативом. Позасвідоме віддає свідомості частину свого внутрішнього змісту тієї різноманітої інформації якою воно володіє. Проте далеко не все чим володіє позасвідоме може усвідомлюватися оскільки свідомості властиві агресивність консервативність які перешкоджають сприйняттю змісту...
25213. Гелен Систематика антропології 23.5 KB
  Людина є біологічно недосконалою істотою оскільки їй не вистачає інстинктів. Людина це істота визначена своїми недоліками. Людина приречена до діяльної активності що реалізується в різних формах культури. Щоб вижити людина має пристосувати свою безпорадність собі ж на користь.
25214. Комунікативна філософія: методологічні засновки, основні поняття та дослідницькі перспективи 25.5 KB
  Комунікативна філософія: методологічні засновки основні поняття та дослідницькі перспективи Робота Теорії комунікативної дії Ю. Філософ виводить поняття комунікативної дії. Ціллю даного типу соціальної дії є вільна згода діячів для досягнення спільних цілей в певній ситуації. Вона відрізняється тим що може включати в себе координацію зусиль учасників дії спрямовану лише на те щоб примусити інших сприяти досягненню своєї цілі комунікативна дія передбачає досягнення взаєморозуміння між учасниками дії відносно всіх критеріїв...
25215. Дискурсивна легітимація політичного ладу в політичній філософії 25.5 KB
  Дві перспективи для прояснення смислу та функцій дискурсивної етики: 1. показує актуальність і спроможність дискурсивної етики необхідність співвідповідальності всіх нас за наслідки нашої колективної діяльності. чи можуть відмінні одна від одної раціональні моралі права і політика бути обгруновані за допомогою дискурсивної етики. Автор намагається побудувати архітектоніку відношення дискурсивної етики права і політики.
25216. Теорія і факт в науковому пізнанні 31.5 KB
  В сучасній епістемології можна виділити дві точки зору на співвідношення теорії та факту. Фактуалізм. В фактуалістському тлумаченні факти поглинають теорію. Це є лінгвістичний компонент факту.
25217. Кант і Гегель про джерело діалектичних суперечностей 30 KB
  Причина поняття абсолютного нескінченного належить світу речей в собі теза застосовується до світу досвіду де наявне лише скінченне обумовлене та скінчене. В діалектиці Гегеля поняття антиномії було перетворене в поняття протирічча що синтетично вирішується. Гегель намагався показати що походження багатоманітного з єдиного може бути предм етом раціонального пізнання інтрументом якогоє логічне мислення основною формою поняття. Оскільки поняття з сомого початку є тотожністю протилежностей то саморозвитток поняття підкоряється...
25218. Інтенціональність як універсальна характеристика свідомості 22.5 KB
  Інтенціональність як універсальна характеристика свідомості Інтенціональність означає напруженість спрямованість. Інтенційність традиційно вважається характеристикою свідомості. Інтенційність підкреслює цілісність свідомості. Не буває свідомості самої по собі.
25219. Типологія знання. Особливості наукового пізнання 25 KB
  Особливості наукового пізнання. Знання форма духовного засвоєння результатів пізнання процесу відображення дійсності що характеризується усвідомленням їх істинності. Рефлексія відображення термін для позначення такої риси людського пізнання як дослідження самого пізнавального акту діяльності самопізнання що дає змогу розкрити специфіку духовного світу людини. пізнання наук.
25220. Поняття розсудку та розуму в філософії Канта 27.5 KB
  Поняття розсудку та розуму в філософії Канта Вчення про розсудок і розсум Кант викладає в Критиці чистого розуму в частині трансцендентальна логіка. Проблема розсуду розглядається Кантом в розділі трансцендентальна аналітика а розуму в трансцендентальній діалектиці. Хоча чуттєвість і мислення зовсім різні пізнавальні здібності проте знання може виникнути тільки завдяки поєднанню чуттєвості і розуму. Поняття розуму трансцендентальні ідеї.