92559

Крестьянская реформа 1861 года

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Основной причиной данной реформы были: кризис крепостнической системы крестьянские волнения особенно усилившиеся во время Крымской войны. Многие помещики считали что освобождение крестьян даст положительный результат в развитии сельского хозяйства.

Русский

2015-08-03

19.15 KB

6 чел.

Крестьянская реформа 1861г.

Причины

В 1861 году в России была проведена реформа, отменившая крепостное право и положившая начало капиталистической формации в стране. Основной причиной данной реформы были: кризис крепостнической системы, крестьянские волнения, особенно усилившиеся во время Крымской войны. Кроме того, крепостное право тормозило развитие государства и становление нового класса — буржуазии, который ограничивался в правах и не мог участвовать в управлении государством. Многие помещики считали, что освобождение крестьян даст положительный результат в развитии сельского хозяйства. Не менее значительную роль в отмене крепостного права играл моральный аспект — в середине XIX века в России существует «рабство».

Подготовка реформы

Программа правительства была изложена в рескрипте императора Александра II 20 ноября 1857 виленскому генерал-губернатору В. И. Назимову. Она предусматривала:

  1.  уничтожение личной зависимости крестьян при сохранении всей земли в собственности помещиков;
  2.  предоставление крестьянам определённого количества земли, за которую они обязаны будут платить оброк или отбывать барщину, и со временем — права выкупа крестьянских усадеб (жилой дом и хозяйственные постройки).

В 1858 для подготовки крестьянских реформ были образованы губернские комитеты, внутри которых началась борьба за меры и формы уступок между либеральными и реакционными помещиками. Боязнь всероссийского крестьянского бунта заставила правительство пойти на изменение правительственной программы крестьянской реформы, проекты которой неоднократно менялись в связи с подъёмом или спадом крестьянского движения.

В декабре 1858 была принята новая программа крестьянской реформы: предоставление крестьянам возможности выкупа земельного надела и создание органов крестьянского общественного управления.

19 февраля (3 марта н. ст.) 1861 в Петербурге Александр II подписал Манифест об отмене крепостного права и Положение о крестьянах, выходящих из крепостной зависимости, состоявшие из 17 законодательных актов.

Основные положения крестьянской реформы

Основной акт — «Общее положение о крестьянах, вышедших из крепостной зависимости» — содержал главные условия крестьянской реформы:

  1.  крестьяне получали личную свободу и право свободно распоряжаться своим имуществом;
  2.  помещики сохраняли собственность на все принадлежавшие им земли, однако обязаны были предоставить в пользование крестьянам «усадеб оседлость» и полевой надел.

За пользование надельной землёй крестьяне должны были отбывать барщину или платить оброк и не имели права отказа от неё в течение 9 лет.

Крестьянам предоставлялось право выкупа усадьбы и по соглашению с помещиком — полевого надела, до осуществления этого они именовались временнообязанными крестьянами.

В четырёх «Местных положениях» определялись размеры земельных наделов и повинностей за пользование ими в 44 губерниях Европейской России. От земли, находившейся в пользовании крестьян до 19 февраля 1861, могли быть произведены отрезки, если душевые наделы крестьян превышали высший размер, установленный для данной местности, или если у помещиков при сохранении существующего крестьянского надела оставалось менее 1/3 всей земли имения.

Наделы могли уменьшаться по специальным соглашениям крестьян с помещиками, а также при получении дарственного надела. При наличии в пользовании крестьян наделов меньшего размера помещик обязан был или прирезать недостающую землю, или снизить повинности. За высший душевой надел устанавливался оброк от 8 до 12 руб. в год или барщина — 40 мужских и 30 женских рабочих дней в год. Если надел был менее высшего, то повинности уменьшались, но не пропорционально.

Особенности Крестьянской реформы для отдельных категорий крестьян и специфических районов определялись «Дополнительными правилами» — «Об устройстве крестьян, водворённых в имениях мелкопоместных владельцев, и о пособии сим владельцам», «О приписанных к частным горным заводам людях ведомства Министерства финансов».

«Положение об устройстве дворовых людей» предусматривало освобождение их без земли, однако в течение 2 лет они оставались в полной зависимости от помещика.

«Положение о выкупе» определяло порядок выкупа крестьянами земли у помещиков, организацию выкупной операции, права и обязанности крестьян-собственников. Выкуп же полевого надела зависел от соглашения с помещиком, который мог обязать крестьян выкупать землю по своему требованию. Цена земли определялась оброком, капитализированным из 6 % годовых. В случае выкупа по добровольному соглашению крестьяне должны были внести помещику дополнительный платёж. Основную сумму помещик получал у государства, которому крестьяне должны были погашать её в течение 49 лет ежегодно выкупными платежами.

«Манифест» и «Положения» были обнародованы с 7 марта по 2 апреля. Опасаясь недовольства крестьян условиями реформы, правительство приняло ряд мер предосторожности (передислокация войск, командирование на места лиц императорской свиты, обращение Синода и т. д.). Крестьянство, недовольное кабальными условиями реформы, ответило на неё массовыми волнениями.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80979. Як використати на уроці методичні можливості підручника 38.26 KB
  Сучасна практика викладання історії в школах України переконливо свідчить що шкільний підручник ще довго залишатиметься найважливішим засобом навчання незважаючи на зростання інтересу до інших зокрема наочних комп\'ютерних технологійПерше знайомство з будьяким підручником учитель і учень розпо чинають із вступного тексту структури і особливостей його побудо ви різними видами тексту запитаннями і завданнями а також ілюст раціями картами. Весь текст підручника за обсягом і призначенням поділяють на основний додатковий і...
80980. Методика проведення навчальних екскурсій 35.46 KB
  Екскурсія - це вид навчальної роботи, при якому навчання проводиться на натуральному природному або виробничому обєкті поза межами школи, чи класу. екскурсія – це наочний метод отримання певних знань, виховання шляхом відвідин по заздалегідь розробленій темі певних об’єктів (музей, завод, підприємство тощо) із спеціальним керівником (екскурсоводом).
80981. Класифікація текстів та особливості використання підручника на уроці історії 35.67 KB
  Важливим засобомнавчан ня історії є друкований текст. У навчанні історії застосовуються різні види текстів. У навчанні історії розрізняють такі типи інтерпретації: науковоісторична.
80982. Підготовка вчителя історії до написання плану конспекту уроку 34.45 KB
  Для того щоб вчитель міг підготувати план конспект уроку йому спочатку скласти тематичне планування. Безпосередня підготовка вчителя до уроку це планування уроку конкретизація тематичного планування стосовно кожного окремо взятого уроку осмислення та складання плану і конспекту уроку після того як визначено основний зміст і спрямованість уроку. План уроку необхідний кожному вчителю незалежно від його стажу і рівня педагогічної майстерності.
80983. Методика використання мультимедійних засобів навчання на уроках історії 34.47 KB
  Перш за все потрібно сказати що використання мультимедійних засобів навчання на уроках є актуальною проблемою Тому що не всі вчителі вміють використовувати технічні засоби за допомогою яких проводиться мульт. Урок. А для того щоб користуватися такими уроками їх потрібно розробити.
80984. Структура та методичне забезпечення підручника «Історія України» (9 клас) 31.48 KB
  Теорія та суспільні виклики в першій половині ХІХстТема№2Українські землі в складі Російської та Австрійської імперії наприкінці 18пер.третині 19стТема№3Соціальноекономічне життя народу та український національний рух у першій половині ХІХстТема№4культурне життя в Українських землях нап.половині 19ст;Тема№5модернізація укр.ХІХстТема№6Національна ідея в др.
80985. Значення історичних ігор на уроці історії 34.36 KB
  Здебільшого використовуються для перевірки знань учнів але також можуть бути використані у процесі актуалізації опорних знань. Основна цінність пропонованих навчальних ігор полягає в тому що вони суттєво сприяють зростанню інтересу учнів до вивчення історії. практика використання навчальних ігор з історії довела корисність та високу ефективність використання вищеназваних завдань і велику зацікавленість учнів у цих завданнях.
80987. Основні підходи до класифікації уроків історії 34.33 KB
  У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; уроки формування і вдосконалення умінь та навичок; уроки закріплення та застосування знань умінь та навичок; уроки узагальнення та систематизації знань; уроки контролю і корекції знань вмінь та навичок; комбіновані уроки. Уроки вивчення нового навчального матеріалу. Уроки формування і вдосконалення вмінь та навичок. Уроки закріплення та застосування знань умінь та навичок передбачають наявність в учнів певної кількості попередньо засвоєних знань умінь та...