92565

Конституция 1977г. Проблемы федерализма и фактический унитаризм СССР

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Проблемы федерализма и фактический унитаризм СССР. В 1977 году принимается Конституция СССР которая провозглашает Советский Союз единым многонациональным государством. В статье 1 СССР трактовался как социалистическое общенародное государство выражающее волю и интересы рабочих крестьян и интеллигенции трудящихся...

Русский

2015-08-03

19.47 KB

0 чел.

Конституция 1977г. Проблемы федерализма и фактический унитаризм СССР.

В 1977 году принимается Конституция СССР, которая провозглашает Советский Союз единым многонациональным государством. Она закрепляла принципы демократического централизма как основу организации и деятельности Советского государства. Глава 1 "Политическая система" не оговаривала федеративный характер государства, не закрепляла принцип федерализма. Статья 9 этой главы, перечисляющая направления развития политической системы советского общества, не ставила задачей совершенствование союзного государства как федерации. В статье 1 СССР трактовался как социалистическое общенародное государство, выражающее волю и интересы рабочих, крестьян и интеллигенции, трудящихся всех наций и народностей страны.

В последней Конституции СССР 1977 г. в ст. 70 было дано концентрированное понимание советского федеративного государства: "Союз Советских Социалистических Республик - единое многонациональное государство, образованное на основе принципа социалистического федерализма, в результате свободного самоопределения наций и добровольного объединения советских социалистических республик". Однако ни в Конституции, ни в других законодательных актах не было дано определение самого понятия "социалистический федерализм". В научной литературе дается также достаточно общая трактовка. Неясно, чем отличается "социалистический федерализм" от несоциалистического и как он согласуется с положением о "едином союзном государстве", как соотносился суверенитет Союза с суверенитетом союзных республик. К тому же уже в 70-е годы стало ясно, что сложившаяся чрезмерная централизация, по существу, лишала союзные республики реальной самостоятельности.

На пороге 80-х годов приобрела особую актуальность дилемма дальнейшего развития советской федерации: либо повышение самостоятельности союзных республик де-факто, либо признание Союза унитарным государством де-юре. Однако ни того, ни другого не произошло.

Ситуация в субъектах советской федерации со временем складывалась таким образом, что сосредоточение власти в Центре вошло в противоречие с необходимостью ее децентрализации и передачи больших полномочий на места. Необходимость радикальных изменений в этом направлении, хотя и осознавалась определенной частью партийного руководства, вовремя не была осуществлена, что вызывало все более недовольство национальных элит, возглавляющих союзные республики.

СССР не был федерацией в чистом виде, поскольку не являлся добровольным объединением равноправных субъектов. Механизм государственной власти создавал коммунистическому руководству страны социальную опору в виде представителей трудящихся масс русской нации. Это не только вело к сужению демократии, свойственной федеративному государственному устройству, но и ассоциировалось в сознании нерусских народов СССР с диктатом русской нации в лице руководства страны, работающего в Москве.

Следует отметить тенденции к фактическому унитаризму, заложенные Договором об образовании СССР и Конституцией СССР 1924 г. в механизм государственной власти страны, которые усилились в последующие годы. С принятием Конституции СССР 1936 г. Союз утратил договорный характер объединения, превратившись в конституционную федерацию.

Конституция 1977 года

Конституция СССР 1977 г. состояла из 174 статей, сведенных в 9 разделов:

Принята Верховным Советом Союза ССР 7 октября 1977 г. Являлась в основном продуктом кодификации, нежели новым источником права, и отразила изменения в общественном и государственном строе, произошедшие в СССР. По Конституции СССР — социалистическое общенародное государство, выражающее волю и интересы рабочих, крестьян и интеллигенции, трудящихся всех наций и народностей страны. Конституция закрепляла руководящую роль КПСС, которая являлась ядром политической системы, государственных и общественных организаций. Вся власть в СССР принадлежала народу, политическую основу народовластия составляли Советы народных депутатов. Конституция устанавливала систему и принципы деятельности Советов народных депутатов и порядок их избрания. СССР провозглашался единым союзным государством, образованным на основе принципа федерализма в результате свободного самоопределения наций и добровольного объединения 15 равноправных республик, при этом за республиками сохранялось право свободного выхода из Союза. Конституция закрепляла компетенцию Союза, вне которой республики могли осуществлять государственную власть на своей территории. Основу экономической системы СССР составляла социалистическая собственность на средства производства в форме государственной (общенародной) и колхозно? кооперативной собственности. Конституция предусматривала личную собственность граждан, в которой могли находиться предметы обихода, личного потребления, удобства и подсобного домашнего хозяйства, жилой дом и трудовые сбережения. В пользовании граждан могли находиться участки земли, предоставляемые для ведения подсобного хозяйства, садоводства и огородничества, а также для индивидуального жилищного строительства. Высшим органом государственной власти являлся Верховный Совет СССР, состоявший из двух равноправных палат: Совета Союза и Совета Национальностей, высшим исполнительным и распорядительным органом — Совет министров СССР, высшим судебным органом — Верховный суд СССР. Конституция устанавливала также структуру органов власти союзных и автономных республик, предусматривалось существование автономных округов и областей. Конституция устанавливала организацию судебной системы в СССР, основанную на принципах выборности судей, коллегиальности рассмотрения дел с участием народных заседателей. Устанавливались также законодательные основы формирования органов прокуратуры СССР. Конституция провозгласила равноправие граждан независимо от их пола, национальности, расы, религии. Провозглашались основные социальные и политические права и свободы граждан, устанавливались также основные обязанности: обязанность трудиться, беречь социалистическую собственность, защищать Отечество, уважать права и интересы других граждан, заботиться о воспитании детей.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22952. Облік грошових коштів 113 KB
  Облік і контроль касових операцій і грошей в касі. Облік створення і використання фонду дрібних сум. Документальне оформлення і облік операцій по банківських рахунках. Облік короткострокових фінансових інвестицій.
22953. Школи Китайські 34.5 KB
  Ми почнемо з того що філософія як форма духовної діяльності має історичність. Філософія це ідейний діалог мислителів різних епох. Антична філософія 2. Середньовічна філософія.
22954. Продовжимо Елінізм 55.5 KB
  Людина гріховна лише бог безгрішний. Філософ має бути моральним проповідником волі Бога. В цей час провідна роль в культурі належала церкві філософія розглядалась як служниця богословя теологія. Філософія галузь яка веде до більш високого знання богословя.
22955. Західноєвропейська філософія нового часу 53 KB
  Просвітництво 18ст. Ідеалізм або матеріалізм залежить від того як співвідноситься почуття зі світом. Поза нами існує матеріальний світ незалежний від нас явища цього світу впливають на наші органи почуття в нас виникають чуттєві образи цих явищ. Перш ніж пізнавати навколишній світ і природу треба підготувати свою свідомість подолати перешкоди ідоли або примари свідомості.
22956. Естетика 50 KB
  Історичний матеріалізм це є поширення поглядів матеріалізму на суспільне життя на людську історію. Фактично ці умови життя визначаються напрямком нашої свідомості. Тобто поступово переходимо на іншу позицію що засадою нашого суспільства і життя не є розум. Світова воля Шопенгауер біологічне життя Ніцше несвідоме життя Фрейд.
22957. Особливості сучасної західної філософії. Вітчизняні філософські традиції 54 KB
  Антропологізм ця тенденція орієнтує філософію на дослідження людини і світу культури. Сутність тенденції виражають наступні ідеї: вивчення життя окремої людини стоїть вище є більш значним ніж вивчення великих людських спільнот класів народів націй. відмова від розуміння сучасної людини як свободної і розумної здатної переробляти світ. Відмова від такого розуміння і перехід до розуміння людини яка жорстко обумовлена економікою політикою релігією та ін.
22958. Проблема свідомості 62.5 KB
  Свідомість самосвідомість мова. Проблема свідомості одна з найбільш важливих для дослідження і одна з найбільш загадкових оскільки свідомість не існує як окремий предмет дослідження. Свідомість присутня в кожному образі думці поєднує наші почуття і думки. Свідомість завжди проявляється через якийсь конкретний зміст який виражається думками знаннями образами.
22959. Психіка людини 56 KB
  Голодна людина має енергію скеровану на пошук їжі. Людина народжується в суспільстві яке задає певні правила виховання. Людина деякі з цих правил бере добровільно в свою свідомість як ті правил яким вона буде підкорятись. Людина перестає контролювати себе і відчуває певне задоволення.
22960. ПИТАННЯ ПРО ПРИРОДУ ЛЮДИНИ 68 KB
  Питання сутності людини це питання про те які глибинні людські якості визначають специфіку людини і проявляється зовні в її природі. Природи людини дуже суперечлива. Наші біологічні властивості це лише передумови виникнення людини а якщо не буде соціальних умов то людина не виникне.