92581

Характер та його місце в структурі особистості. Типологія характерів за Е.Кречмером, А.Лічко, К.Леонгардом, Е.Фромом

Доклад

Психология и эзотерика

Типологія характерів за Е. своєрідне сполучення всіх цих рис характеру в однієї людини дозволяє віднести його до визначеного типу. Типологія характеру Спроби побудови типології характерів неодноразово починалися протягом всієї історії психології. Усі типології людських характерів виходили з ряду загальних ідей.

Украинкский

2015-08-03

17.94 KB

0 чел.

Характер та його місце в структурі особистості. Типологія характерів за Е.Кречмером, А.Лічко, К.Леонгардом, Е.Фромом.

Характер - це індивідуальне сполучення істотних властивостей особистості, що виражають відношення людини до дійсності і виявляються в його поводженні, у його вчинках.

Характер взаємозалежний з іншими сторонами особистості, зокрема з темпераментом і здібностями. Характер, як і темперамент, є досить стійким і малозмінюваним. Темперамент на форму прояву характеру, своєрідно забарвлює ті чи інші його риси. Так, наполегливість у холерика виражається кипучою діяльності, у флегматика - у зосередженому обмірковуванні. Холерик трудиться енергійно, жагуче, флегматик - методично, не поспішаючи.

Перелічимо основні риси особистості, що входять до складу характеру людини. По-перше, це ті властивості особистості, що визначають вчинки людини у виборі цілей діяльності (більш-менш важких). Тут як певні характерологічні риси можуть проявитися раціональність, ощадливість чи протилежні їм якості. По-друге, у структуру характеру включені риси, що відносяться до дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей: наполегливість, цілеспрямованість, послідовність і інші, а також альтернативні їм (як свідчення відсутності характеру). У цьому плані характер зближається не тільки з темпераментом, але і з волею людини. По-третє, із состав характеру входять чисто інструментальні риси, безпосередньо зв’язані з темпераментом: екстраверсія - інтроверсія, спокій – тривожність, стриманість – імпульсивність, переключуваність – ригідність і ін. своєрідне сполучення всіх цих рис характеру в однієї людини дозволяє віднести його до визначеного типу.

Типологія характеру

Спроби побудови типології характерів неодноразово починалися протягом всієї історії психології. Однією з найбільш відомих і ранніх з них з’явилася та, котра ще на початку нашого століття була запропонована німецьким психіатром і психологом Е. Кречмером. Трохи пізніше аналогічну спробу почав його американський колега У. Шелдон, а в наші дні – Е. Фромм, К. Леонгард, А.Е. Личко і ряд інших учених.

Усі типології людських характерів виходили з ряду загальних ідей. Основні з них наступні:

1. Характер людини формується досить рано в онтогенезі і протягом іншого його життя виявляє себе як більш-менш стійкий.

2. Ті сполучення особистісних рис, що входять у характер людини, не є випадковими.

3. Велика частина людей відповідно до цієї типології може бути розділена на групи.

Е. Кречмер виділив і описав три найбільше що часто зустрічаються типу будівлі чи тіла конституції людини: астенічний, атлетичний і пікнічний. Кожний з них він зв’язав з особливим типом характеру (згодом виявилося, що належних наукових основ для цього в автора не було).

1. Астенічний тип, по Кречмеру, характеризує невелика товщина тіла і профіль в середньому вищий за середній ріст. Астенік – це звичайно худа і тонка людина, через свою худорлявість видається трохи вищим, ніж він є насправді.

2. Атлетичному типу властиві сильно розвинуті кістяк і мускулатура. Така людина звичайно середнього чи високого зросту, із широкими плічми, могутньою грудною кліткою. У нього щільна, висока голова.

3. Пікнічний тип відрізняється сильно розвинутими внутрішніми порожнинами тіла (голови, грудей, живота), схильністю до ожиріння при слаборозвинених м’язах і опорно-руховому апараті. Така людина середнього росту з короткою шиєю, що сидить між плічми.

Класифікація акцентуацій характерів у підлітків, що запропонував Личко, виглядає в такий спосіб:

1. Гіпертимний тип. Підлітки цього типу відрізняються рухливістю, товариськістю, схильністю до бешкетництва.

2. Циклоїдний тип. Характеризується підвищеною дратівливістю і схильні до апатії.

3. Лабільний тип. Цей тип украй мінливий у настрої, причому він найчастіше непередбачено.

4. Астеноневротичний тип. Цей тип характеризується підвищеною помисливістю і примхливістю, стомлюваністю і дратівливістю.

5. Сензитивний тип. Йому властива підвищена чутливість до усьому.

6. Психастенічний тип. Такі підлітки характеризуються прискореним і раннім інтелектуальним розвитком, схильністю до міркувань і роздумів, до самоаналізу й оцінок поведінки інших людей.

7. Шизоїдний тип. Його найбільш істотною рисою є замкнутість.

8. Епілептоїдний тип. Ці підлітки часто плачуть, доводять навколишніх, особливо в раннім дитинстві.

9. Істероїдний тип. Головна риса цього типу - егоцентризм, спрага постійної уваги до своєї особи.

10. Хитливий тип. Його іноді невірно характеризують як слабовільний, пливучий за течією.

11. Конформний тип. Даний тип демонструє бездумне, некритичне, а часто кон’юнктурне підпорядкування будь-яким авторитетам, більшості в групі..

Акцентуація характеру при впливі несприятливих умов може привести до патологічних порушень і змін поводження особистості, до психопатії.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

47056. Редакторская деятельность в современных условиях 61 KB
  Оно реализуется системой форм и методов работы редактора и предполагает осуществление редакционноиздательского процесса обеспечивающего выход в свет произведений литературы. Редактор в своей работе опирается на специально книговедческие знания в области издательского дела и редактирования теоретическое обоснование книги и произведения литературы как объектов редактирования учитывает опыт крупных редакторов прошлого и современности. В задачи редактора входит подготовка конкретного издания формирование репертуара издательства организация...
47058. Философия и человек 49.79 KB
  Идея коэволюции общества и природы Взаимодейе общва и природы является одной из актуальных проблем соц.Адекватное понимание значя природы дли жизни и развития общва не сформировалось полностью и по сей день.Как заметил еще Маркспостоянное осуществление обмена вещв м д челом и природойзаконрегулирующий общ.В истории взаимодейя природы и общва можно выделить 4 типа отня чела к природе:Первыйдревнейший.
47059. Механизм возмещения вреда человеку 61.09 KB
  Право недропользования. В пользование недра предоставляются субъектам горных отношений в виде геологического или горного отвода участка недр. Геологический отвод участка предоставляется для геологического изучения без существенного нарушения целостности недр а горный отвод участка –для добычи полезных ископаемых строительства и эксплуатации подземных сооружений не связанных с добычей полезных ископаемых для образования особо охраняемых геологических объектов. 9 Закона О недрах.
47060. ОРГАНИЗАЦИЯ НАСЛЕДСТВЕННОГО МАТЕРИАЛА В КЛЕТКЕ 62 KB
  Характеристика кариотипа человека в норме. Итак в норме в соматических клетках человека находится 46 хромосом 23 пары из них 2 половые XX у женщин XY у мужчин. Таким образом каждая соматическая клетка организма человека содержит один набор отцовских хромосом и один набор материнских хромосом.в Парижская классификация хромосом человека принципы Лист 1.
47061. Понятие кадровой политики, ее виды и взаимосвязь со стратегией развития организации 50.32 KB
  Понятие кадровой политики ее виды и взаимосвязь со стратегией развития организации Объектом кадровой политики организации является ее персонал понимаемый как совокупность физических лиц имеющих трудовые отношения с организацией выступающей как работодатель называемых ее сотрудниками и обладающих определенными количественными и качественными характеристиками определяющими их способность к деятельности в интересах организации. Субъектом кадровой политики организации является система управления персоналом организации состоящая из служб...
47062. Організація монтажних процесів 51 KB
  Залежно від послідовності встановлення конструкцій та суміщення монтажу з технологічно суміжними роботами: диференційний послідовне встановлення однотипних конструкцій у межах ділянки чи захватки комплексний послідовний монтаж різнотипних конструкцій у межах однієї чи кількох ділянок; комбінований поєднання двох попередніх . Залежно від технологічних особливостей і конструктивних характеристик об'єкта: нарощування послідовне складання конструкцій знизу вгору; підрощування спочатку на нульовій позначці складають найвищий ярус...