92586

Характеристика стилів керівництва та їх впливу на ефективність діяльності групи

Доклад

Психология и эзотерика

Ефективність та комфортність ділового спілкування в групі в значній мірі залежить від її керівника точніше від обраного ним стиля керівництва. Стиль керівництва це сукупність методів впливу на підлеглих які використовує керівник а також форма манера характер тощо виконання цих методів.

Украинкский

2015-08-03

15.83 KB

0 чел.

Характеристика стилів керівництва та їх впливу на ефективність діяльності групи.

Ефективність та комфортність ділового спілкування в групі в значній мірі залежить від її керівника, точніше- від обраного ним стиля керівництва.

Стиль керівництва - це сукупність методів впливу на підлеглих, які використовує керівник, а також форма (манера, характер тощо) виконання цих методів.

Авторитарний стиль.

Авторитарному стилю притаманні одноосібний спосіб прийняття управлінських рішень, жорсткий та суворий контроль керівника за виконанням завдань, очікування беззаперечної покори зі сторони підлеглих, перевага репресивним методам впливу на виконавців, мінімальне інформування співробітників про загальний стан справ в організації. Керівник, який додержується цього стилю, як правило, впевнений в беззаперечній перевазі своєї компетенції, досвіду та здібностей досягати бажаних цілей у порівнянні з підлеглими.

Демократичний стиль.

Демократичний стиль керівництва, навпаки, характеризується визнанням необхідності колегіальних способів прийняття рішень.Керівника такого стилю відрізняють, як правило, рівний тон під час спілкування, доброзичливість, відкритість, терплячість до критики. Вважається, що даний стиль керівництва орієнтований в першу чергу на людину, працівника, розкриття творчих можливостей якого і приводить у кінцевому результаті до високих виробничих показників.

Нейтральний стиль(ліберальний, анархічний, стиль попускання).

Цей стиль керівництва, який називають також стилем попускання, по суті означає надання можливості справам йти самопливом. Уникнення керівників від прийняття стратегічно важливих рішень супроводжується при цьому відсутністю чіткості у розподілі завдань, прав та обов’язків співробітників, незначним контролем підлеглих, використанням колективного способу прийняття рішень для ухилення від відповідальності. Керівник в цьому випадку однаково байдужий як до потреб персоналу, так і до критики у свою адресу. Хоча зазвичай буває привітний та тактовний при спілкуванні, уникає як позитивних, так і негативних оцінок співробітників.

Припустимість того або іншого стилю керівництва визначає в кінцевому результаті виробнича ситуація, яка описується багатьма факторами. Звідси виходить, що керівник повинен вміти застосовувати різні стилі керівництва, змінюючи їх в залежності від ситуації.