92587

Філософське, психологічне та патопсихологічне розуміння свідомості. Загальна симптоматика розладів свідомості

Доклад

Психология и эзотерика

Загальна симптоматика розладів свідомості. Тому і при вивченні свідомості філософи намагаються розкрити різні її аспекти: гносеологічний відображаючий онтологічний буттєвий оксіологічний ціннісний соціокультурний; прагнуть виявити механізми її становлення та розвитку у онто і філогенезі розкрити її соціальнодіяльну суть.

Украинкский

2015-08-03

16.72 KB

1 чел.

Філософське, психологічне та патопсихологічне розуміння свідомості. Загальна симптоматика розладів свідомості.

Свідомість – це вища форма психічної діяльності, яка притаманна лише для людини і є вищим рівнем психічного відображення дійсності і саморегуляції. Розрізняють свідомість індивідуальну, суспільну, релігійну та ін.

Свідомість має складну багатогранну природу. Крім філософії свідомість вивчають психологія, фізіологія, біологія, соціологія та ін. На відміну від окремих наук, предмет, що має спеціальний характер, філософія прагне до цілісного, системного осягнення всесвіту і людини. Тому і при вивченні свідомості філософи намагаються розкрити різні її аспекти: гносеологічний (відображаючий), онтологічний (буттєвий), оксіологічний (ціннісний), соціо-культурний; прагнуть виявити механізми її становлення та розвитку у онто- і філогенезі, розкрити її соціально-діяльну суть. Дати змістовний аналіз, дослідити особливості функціонування свідомості на різних суб’єктних рівнях (індивідуальному і соціальному), у різних конкретно-історичних умовах і тим самим виробити цілісну теорію свідомості.

Свідомість не дана людині від народження. Вона формується не природою, а суспільством.

Амнезія (α — без та μνημη — пам’ять) — хворобливе явище, що полягає в ослабленні або втраті пам’яті на ґрунті різних уражень головного мозку.

Стан свідомості впливає як на повноту самопочуття самого хворого, цілісність і якість усвідомлення самого себе і оточуючого світу, так і на можливість повноцінного контакту між лікарем та пацієнтом.

В клінічній практиці розрізняють дві великі групи виражених патологічних станів свідомості: виключення і потьмарення.

Форми виключення свідомості. Оглушення – найбільш легка і проста по психопатологічній структурі форма. Розрізняють 3 ступеня оглушення:

Сомнолентність – слабкий ступінь оглушення: хворий сонливий, загальмований, орієнтація неповна, тим не менш, химерності в поведінці не спостерігається, при звертанні до нього хворий відповідає загальмовано, іноді, щоб отримати словесну реакцію, необхідно говорити голосніше або неодноразово повторювати питання. До легкого ступеня оглушеності відноситься і обнубіляція, коли порушення свідомості періодично переривається його короткочасними проясненнями; середній ступінь характеризується дезорієнтацією всіх видів і неадекватною поведінкою; глибокий ступінь – орієнтація відсутня, оточуючі подразники доходять до хворого нібито як “через товстий шар вати.

Після виходу з оглушення спостерігається неповна амнезія, більш чи менш виражена в залежності від ступеня оглушення.

Сопор – перехідний стан від оглушення до коми: хворий лежить, на оточуюче не реагує, як спонтанне, так і у відповідь мовлення відсутнє.

Кома – повне виключення свідомості: усі види реакцій, а також фізіологічні релекси відсутні.

До виключення свідомості відносять також і непритомність, яка може виникати раптово або після періоду передвісників у вигляді нудоти, головокружіння, шуму в ушах, потемніння або блискавок в очах. Свідомість виключається і людина поступово падає.

Синдроми потьмарення свідомості відрізняються від виключення свідомості наявністю продуктивної психопатологічної симптоматики.

Розлад самосвідомості - деперсоналізація – це патологічно змінене сприйняття оточуючої дійсності та (або) власного “Я”.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

56564. Велика літера у кличках тварин. Складання опису тварин 40 KB
  Мета. Поглибити й розширити знання учнів про вживання великої літери на письмі; вчити писати клички тварин з великої літери; розрізняти назви тварин та їх клички; розвивати мовні вміння...
56565. Творчість на кожному уроці 98.5 KB
  Педагогічна практика свідчить про те що тільки знання набуті самостійною працею роблять випускника фахівцем здатним творчо вирішувати професійні задачі та моральноетичні проблеми.
56566. Творчість на уроках музики 29 KB
  Відомо що сприймання музики – активний психічний процес а методи та прийоми які спрямовані на надання діяльності учнів творчого характеру підвищують психічну активність дітей що сприяє кращому засвоєнню матеріалу та пришвидшує розвиток музичних здібностей.
56567. ВІД НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ДО ТВОРЧОСТІ 239.5 KB
  Мотивуючи свою діяльність на реалізацію цілей і завдань роботи з обдарованими дітьми я переконалася що вона повинна скластися в безперервний педагогічний процес поетапного розвитку особистості...
56568. Сценарій літературно-музичного свята «Твори, співай – свій рід не забувай» 39 KB
  Ведучий: Українська пісня Райдужна душа нашого народу. Ведучий: Та чи ми українці ледачі Та чи ми не козацької вдачі Тож даваймо минуле згадаймо Пісні славної козацької заспіваймо Звучить пісня Ой у лузі червона калина.
56569. TWELVE MONTHS 71.5 KB
  I live in the North but on the New Years Eve I come to your places. I like to make all children happy, that is why I help Father Frost to bring presents, joy and happiness to every house. Music. (a girl with a basket appears. She is dancing)
56570. Анализ состояния и эффективности использования трудовых ресурсов организации 74.25 KB
  Правильная оценка хозяйственной деятельности позволяет установить наиболее действенное, соответствующее затраченному труду, материальное поощрение, выявить имеющиеся резервы...
56571. Число 4. Цифра 4 79.5 KB
  Планируемый результат Личностные УУД: формировать учебно-познавательный интерес к новому учебному материалу и способам решения новой частной задачи способность к самооценке на основе критерия успешности учебной деятельности учить формулировать тему и цели урока...
56572. Сказка «У страха глаза велики» 42.5 KB
  Цель: познакомить учащихся со сказкой «У страха глаза велики»; формировать навыки выразительного чтения; совершенствовать умение делить текст на части; развивать внимание, память, речь, мышление, воображение.