92589

Проблема періодизації розвитку. Концепції К.Юнга, Е.Еріксона, Д.Ельконіна. Соціальна та історична мінливість вікових меж розвитку

Доклад

Психология и эзотерика

Автономія чи сором або сумніви. 1,5-3 (4) роки. Дитина усвідомлює свою індивідуальність і саму себе як активну діючу істоту. Але життєва активність дитини не завжди є позитивною, і це стає причиною осуду її поведінки дорослими.

Украинкский

2015-08-03

18.22 KB

3 чел.

Проблема періодизації розвитку. Концепції К.Юнга, Е.Еріксона, Д.Ельконіна. Соціальна та історична мінливість вікових меж розвитку

Рівні розвитку О. в его-психології Е. Еріксона.

Ключове поняття теорії Еріксона его-ідентичність – основне почуття розуміння того, хто ми, що виражається в термінах Я-концепції та образі – Я.

Вісім вікових стадій людини.

1. Довіра чи недовіра. Від народж. до 18 місяців (або одного року) (найважливіша). Закладаються основи особистісного розвитку людини. На цій стадії дитина може проникнутися почуттям довіри до навк. світу, що є основою формування у неї позитивного самовідчуття. Дитина має пост. Відчувати, що її люблять, що їй завжди готові допомогти.

2. Автономія чи сором або сумніви. 1,5-3 (4) роки. Дитина усвідомлює свою індивідуальність і саму себе як активну діючу істоту. Але життєва активність дитини не завжди є позитивною, і це стає причиною осуду її поведінки дорослими. головн. позитивний результат – досягнення почуття незалежності. Дитина намаг. все робити по-своєму.

3. Ініціатива або почуття провини. (3-6 років). У дитини з’явл. перші уявлення про те, якою вона може стати людиною. Вона визначає для себе межі дозволеного. Розвив. Пізнав. Д. Дитини, рушійною силою якої є допитливість.

4. Працелюбність або почуття неповноцінності. Молодший шкільний вік. 6-12 років.Включення у систематичну Д. Якщо у дитини не формується працелюбність, вона не може оволодіти інструментальною діяльністю.Контакти із дорослими провокують у дитини почуття неповноцінності. необх. вселити віру в дитину, що успіх обов’язково прийде.

5. Ідентичність або змішання ролей. Старший підлітковий вік та рання юність.12-18 років чи старше. Завершується дитинство, криза локалізується. Юнак вирішує, які дії є для нього важливими, а також виробляє певні норми для оцінки своєї поведінки і поведінки інших людей. Негативною рисою може бути втрата цілеспрямованості.

6. Близкість або ізоляція (від 18 або старше до 40 років). Здатність віддати частку своєї душі іншій людині будь-якого полу без страху втратити свою незалежність. Успіх при встановленні такого роду близьких стосунків залежать від того, як були вирішені п’ять попередніх стадій (конфліктів).

7. Генеративність або стагнація (від 40 до 65 років). Приділення уваги іншим людям, оказання допомоги. Батьки знаходять себе, допомагаючи дітям. Інші люди можуть безконфліктно спрямувати свою енергію на розв’язок соціальних проблем.

8. Цілісність Его або відчай (від 65 та старше). Якщо людина, дивлячись у минуле, залишається задовільненою своїм життям в зв’язку з його наповненням подіями, результат – поява почуття цілісності. Якщо життя здається напрасною тратою зусиль та чередою втрачених можливостей, виникає почуття відчаю.

Концепція періодизації психічного розвитку особистості (Д. Ельконін).

Розвиваючи ідеї Виготського, Ельконін запропонував розглядати кожен психологічний вік за такими критеріями: соціальна ситуація розвитку; провідний тип діяльності; головні новоутворення розвитку; криза.

Будуючи свою періодизацію психічного розвитку у дитячому віці, Д.Б. Ельконін виділив дві основні сфери:мотиваційно-потребову і сферу операційно-технічних можливостей. Перша спрямована на опанування завдань, мотивів і норм стосунків між людьми, а друга – на опанування суспільно вироблених способів поведінки і діяльності.

Юнг ввів поняття “психея”, яке характеризує особистість як цілісність. В межах психеї циркулює “життєва енергія”, лібідо. Будь-який дисбаланс у розподіленні цієї енергії викликає компенсаторні тенденції.

У структуру психеї (цілісної особистості) входять слідуючі компоненти: внутрішній світ; зовнішній світ; его;

Его (“Я”) – центр поля свідомості особистості.

Персона (маска) – верхній слой, фасад особистості, який включає соціальні ролі, стиль поведінки, зовнішність, якій віддається перевага, тобто облік людини, який він представляє іншим.

“Самість”– це якість, яка перевершує свідоме Его. Воно охоплюєсвідомість та несвідому психею.

Особистісне підсвідоме – зона, суміжна з Его. Вона складається із забутих переживань, які можуть час від часу згадуватися.

Колективне підсвідоме (архетипи) – центральне поняття терії К. Юнга (скарб світових процесів, відкладених у структурі мозку та симпатичної нервової системи як складові сукупності позачасовий та вічний образ світу). Приклади архетипів: Мати, Батько, Герой, Дитя.

Анімус у жінок та Аніма у чоловіків – архетипи. Анімус втілює чоловіче начало у жінок, аніма – жіночий початок у чоловіків.Ці архетипи у відношеннях між чоловіком та жінкою.

“Тінь” – архетип, який являє собою “темну”, “низьку”, гріховну інстанцію особистості. Це те неприємне людині в самому собі, що він ховає від інших.

Метою психічного розвитку людини Юнг вважав індивідуалізацію – прагнення Его до злиття із “самістю” – особливу інтеграцію змісту колективного підсвідомого, завдяки якій особистість реалізується як унікальне неподільне цілісне.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81579. Биохимия возникновения и проведения нервного импульса. Молекулярные механизмы синаптической передачи 109.17 KB
  Молекулярные механизмы синаптической передачи Большинство исследователей придерживаются мнения что явления электрической поляризации клетки обусловлены неравномерным распределением ионов К и Nпо обе стороны клеточной мембраны. Мембрана обладает избирательной проницаемостью: большей для ионов К и значительно меньшей для ионов N. При определенных условиях резко повышается проницаемость мембраны для ионов N. Объясняется это тем что количество ионов N выкачиваемых из клетки с помощью натриевого насоса не вполне точно уравновешивается...
81580. Медиаторы: ацетилхолин, катехоламины, серотонин, γ-аминомаслянная кислота, глутаминовая кислота, глицин, гистамин 107.74 KB
  γАминомасляная кислота выполняет в организме функцию ингибирующего медиатора центральной нервной системы. Действие ГАМК в ЦНС осуществляется путём её взаимодействия со специфическими ГАМКергическими рецепторам Глутаминовая кислота является нейромедиаторной аминокислотой одним из важных представителей класса возбуждающих аминокислот. Эндогенные лиганды глутаминатных рецепторов глутаминовая кислота и аспарагиновая кислота.
81581. Нарушения обмена биогенных аминов при психических заболеваниях. Предшественники катехоламинов и ингибиторы моноаминооксидазы в лечении депрессивных состояний 108.33 KB
  Предшественники катехоламинов и ингибиторы моноаминооксидазы в лечении депрессивных состояний. Например резерпин понижающее артериальное давление средство специфически тормозит процесс переноса катехоламинов в специальные гранулы нейронов и тем самым делает эти амины доступными действию эндогенной МАО. Многие антидепрессанты вещества снимающие депрессию увеличивают содержание катехоламинов в синаптической щели т. К таким веществам в частности относятся имипрамин блокирует поглощение норадреналина нервными волокнами амфетамин...
81582. Физиологически активные пептиды мозга 109.08 KB
  Нейропептиды осуществляют контроль за экспрессией вторичных клеточных мессенджеров, цитокинов и других сигнальных молекул, а также за запуском генетических программ апоптоза, антиапоптозной защиты, усиления нейротрофического обеспечения. Такие регуляторные (модуляторные) влияния устраняют общую дезинтеграцию во взаимодействии сложных и часто разнонаправленных молекулярно-биохимических механизмов
81583. Предмет и задачи биологической химии. Обмен веществ и энергии, иерархическая структурная организация и самовоспроизведение как важнейшие признаки живой материи 106.91 KB
  Обмен веществ и энергии иерархическая структурная организация и самовоспроизведение как важнейшие признаки живой материи. Она изучает химическую природу веществ входящих в состав живых организмов их превращения а также связь этих превращений с деятельностью клеток органов и тканей и организма в целом. Из этого определения вытекает что биохимия занимается выяснением химических основ важнейших биологических процессов и общих путей и принципов превращений веществ и энергии лежащих в основе разнообразных проявлений жизни. Важнейшим...
81584. Гетеротрофные и аутотрофные организмы: различия по питанию и источникам энергии. Катаболизм и анаболизм 106.04 KB
  Живые клетки постоянно нуждаются в органических и неорганических веществах а также в химической энергии которую они получают преимущественно из АТФ АТР. Гетеротрофы например животные и грибы зависят от получения органических веществ с пищей. Так как большая часть этих питательных веществ белки углеводы нуклеиновые кислоты и липиды не могут утилизироваться непосредственно они сначала разрушаются до более мелких фрагментов катаболическим путем. Процесс обмена веществ определяется двумя сопряженными процессами: анаболизма и...
81585. Многомолекулярные системы (метаболические цепи, мембранные процессы, системы синтеза биополимеров, молекулярные регуляторные системы) как основные объекты биохимического исследования 103.39 KB
  Метаболическая цепь состоящая из реакций протекающих внутри одной системы называется внутренней. Следствием такого пересечения является возникновение метаболической сети биологической системы. Молекулярные регуляторные системы системы направленные на поддержание гомеостаза.
81586. Уровни структурной организации живого. Биохимия как молекулярный уровень изучения явлений жизни. Биохимия и медицина (медицинская биохимия) 105.42 KB
  Биохимия как молекулярный уровень изучения явлений жизни. Жизнь имеет следующие уровни организации: Молекулярный уровень отражает особенности химизма живого вещества а также механизмы и процессы передачи генной информации Клеточный и субклеточный уровни отражают особенности специализации клеток а также внутриклеточные структуры. Организменный и органнотканевый уровни отражают признаки отдельных особей их строение физиологию поведение а также строение и функции органов и тканей живых существ Популяционновидовой уровень ...
81587. Основные разделы и направления в биохимии: биоорганическая химия, динамическая и функциональная биохимия, молекулярная биология 103.21 KB
  Биохимия включает в себя: Биоорганическая химия изучает вещества лежащие в основе процессов жизнедеятельности в непосредственной связи с познанием их биологической функции. Основные объекты БОХ биополимеры превращения которых составляют химическую сущность биологических процессов и биорегуляторы которые химически регулируют обмен веществ. БОХ занимается получением этих веществ в химически чистом состоянии установлением строения синтезом выяснением зависимостей между строением и биологическими свойствами изучением химических...