92589

Проблема періодизації розвитку. Концепції К.Юнга, Е.Еріксона, Д.Ельконіна. Соціальна та історична мінливість вікових меж розвитку

Доклад

Психология и эзотерика

Автономія чи сором або сумніви. 1,5-3 (4) роки. Дитина усвідомлює свою індивідуальність і саму себе як активну діючу істоту. Але життєва активність дитини не завжди є позитивною, і це стає причиною осуду її поведінки дорослими.

Украинкский

2015-08-03

18.22 KB

2 чел.

Проблема періодизації розвитку. Концепції К.Юнга, Е.Еріксона, Д.Ельконіна. Соціальна та історична мінливість вікових меж розвитку

Рівні розвитку О. в его-психології Е. Еріксона.

Ключове поняття теорії Еріксона его-ідентичність – основне почуття розуміння того, хто ми, що виражається в термінах Я-концепції та образі – Я.

Вісім вікових стадій людини.

1. Довіра чи недовіра. Від народж. до 18 місяців (або одного року) (найважливіша). Закладаються основи особистісного розвитку людини. На цій стадії дитина може проникнутися почуттям довіри до навк. світу, що є основою формування у неї позитивного самовідчуття. Дитина має пост. Відчувати, що її люблять, що їй завжди готові допомогти.

2. Автономія чи сором або сумніви. 1,5-3 (4) роки. Дитина усвідомлює свою індивідуальність і саму себе як активну діючу істоту. Але життєва активність дитини не завжди є позитивною, і це стає причиною осуду її поведінки дорослими. головн. позитивний результат – досягнення почуття незалежності. Дитина намаг. все робити по-своєму.

3. Ініціатива або почуття провини. (3-6 років). У дитини з’явл. перші уявлення про те, якою вона може стати людиною. Вона визначає для себе межі дозволеного. Розвив. Пізнав. Д. Дитини, рушійною силою якої є допитливість.

4. Працелюбність або почуття неповноцінності. Молодший шкільний вік. 6-12 років.Включення у систематичну Д. Якщо у дитини не формується працелюбність, вона не може оволодіти інструментальною діяльністю.Контакти із дорослими провокують у дитини почуття неповноцінності. необх. вселити віру в дитину, що успіх обов’язково прийде.

5. Ідентичність або змішання ролей. Старший підлітковий вік та рання юність.12-18 років чи старше. Завершується дитинство, криза локалізується. Юнак вирішує, які дії є для нього важливими, а також виробляє певні норми для оцінки своєї поведінки і поведінки інших людей. Негативною рисою може бути втрата цілеспрямованості.

6. Близкість або ізоляція (від 18 або старше до 40 років). Здатність віддати частку своєї душі іншій людині будь-якого полу без страху втратити свою незалежність. Успіх при встановленні такого роду близьких стосунків залежать від того, як були вирішені п’ять попередніх стадій (конфліктів).

7. Генеративність або стагнація (від 40 до 65 років). Приділення уваги іншим людям, оказання допомоги. Батьки знаходять себе, допомагаючи дітям. Інші люди можуть безконфліктно спрямувати свою енергію на розв’язок соціальних проблем.

8. Цілісність Его або відчай (від 65 та старше). Якщо людина, дивлячись у минуле, залишається задовільненою своїм життям в зв’язку з його наповненням подіями, результат – поява почуття цілісності. Якщо життя здається напрасною тратою зусиль та чередою втрачених можливостей, виникає почуття відчаю.

Концепція періодизації психічного розвитку особистості (Д. Ельконін).

Розвиваючи ідеї Виготського, Ельконін запропонував розглядати кожен психологічний вік за такими критеріями: соціальна ситуація розвитку; провідний тип діяльності; головні новоутворення розвитку; криза.

Будуючи свою періодизацію психічного розвитку у дитячому віці, Д.Б. Ельконін виділив дві основні сфери:мотиваційно-потребову і сферу операційно-технічних можливостей. Перша спрямована на опанування завдань, мотивів і норм стосунків між людьми, а друга – на опанування суспільно вироблених способів поведінки і діяльності.

Юнг ввів поняття “психея”, яке характеризує особистість як цілісність. В межах психеї циркулює “життєва енергія”, лібідо. Будь-який дисбаланс у розподіленні цієї енергії викликає компенсаторні тенденції.

У структуру психеї (цілісної особистості) входять слідуючі компоненти: внутрішній світ; зовнішній світ; его;

Его (“Я”) – центр поля свідомості особистості.

Персона (маска) – верхній слой, фасад особистості, який включає соціальні ролі, стиль поведінки, зовнішність, якій віддається перевага, тобто облік людини, який він представляє іншим.

“Самість”– це якість, яка перевершує свідоме Его. Воно охоплюєсвідомість та несвідому психею.

Особистісне підсвідоме – зона, суміжна з Его. Вона складається із забутих переживань, які можуть час від часу згадуватися.

Колективне підсвідоме (архетипи) – центральне поняття терії К. Юнга (скарб світових процесів, відкладених у структурі мозку та симпатичної нервової системи як складові сукупності позачасовий та вічний образ світу). Приклади архетипів: Мати, Батько, Герой, Дитя.

Анімус у жінок та Аніма у чоловіків – архетипи. Анімус втілює чоловіче начало у жінок, аніма – жіночий початок у чоловіків.Ці архетипи у відношеннях між чоловіком та жінкою.

“Тінь” – архетип, який являє собою “темну”, “низьку”, гріховну інстанцію особистості. Це те неприємне людині в самому собі, що він ховає від інших.

Метою психічного розвитку людини Юнг вважав індивідуалізацію – прагнення Его до злиття із “самістю” – особливу інтеграцію змісту колективного підсвідомого, завдяки якій особистість реалізується як унікальне неподільне цілісне.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24073. Белки плазмы крови 47.5 KB
  Плазма составляет около 55 от объема крови. Из 910 сухого остатка плазмы крови на болю белков приходится 6585. Для разделения белков плазмы крови используют следующие методы: Высаливание.
24074. Строение гемоглобина 82 KB
  Строение гемоглобина. В молекуле гемоглобина белковый компонент представлен белком глобином небелковый компонент – гем. За счет еще одной координационной связи к атому железа может присоединяться молекула кислорода с образованием оксигемоглобина.
24075. Синтез гема 41 KB
  При восстановлении биливердина НАДФ Н2 образуется билирубин. Билирубин – плохо растворимое соединение и в крови связывается с альбумином. В виде комплекса альбуминбилирубин идет транспорт билирубина кровью в клетки печени. В печени билирубин соединяется с глюкуроновой кислотой с образованием моно 20 и диклюкуронидов 80 они хорошо растворимы в воде.
24076. Распад гема 27 KB
  остающихся в сыворотке крови после осаждения белков. в сыворотке крови является ценным диагностическим показателем при многих заболеваниях. определяют в надосадочной жидкости после удаления осажденных белков сыворотки крови центрифугированием с помощью азотометрического метода Кьельдаля в его многочисленных модификациях колориметрических и гипобромитных методов. в сыворотке крови равна 2040 мг 100 мл или 143286 ммоль л.
24077. Витамины и Антиметаболиты 54.26 KB
  Согласно современным предтавлениям все клеточные и внутриклеточные мембраны устроены сходным образом: основу мембраны составляет двойной молекулярный слой липидов липидный бислой на котором и в толще которого находятся белки см. В состав липидов мембран входят в основном фосфолипиды сфингомиелины и холестерин. Например в мембранах эритроцитов человека их содержание составляет соответственно 36 30 и 22 по весу; еще 12 приходится на гликолипиды Примером амфифильной молекулы может служить молекула фосфатидилэтаноламина структура...
24078. Биохимия печени 32.5 KB
  Биохимия печени Печень самый крупный из паренхиматозных органов. Роль печени в метаболизме углеводов Печень играет ведущую роль в поддержании физиологической концентрации глюкозы в крови. При физиологической гипогликемии в печени активируется распад гликогена. В печени активно протекает глюконеогенез при котором предшественниками глюкозы являются пируват и аланин поступающий из мышц глицерол из жировой ткани и с пищей ряд глюкогенных АК.
24079. Метаболизм белков 35 KB
  Детоксицирующая функция печени Детоксикация ядовитых метаболитов и чужеродных соединений ксенобиотиков протекает в гепатоцитах в две стадии. Реакции первой стадии катализируются монооксигеназной системой компоненты которой встроены в мембраны эндоплазматического ретикулума. На первой стадии биотрансформации происходит образование или высвобождение гидрокси карбоксильных тиоловых и аминогрупп которые являются гидрофильными и молекула может подвергаться дальнейшему превращению и выведению из организма. Кроме цх Р450 в первой...
24080. Биологическая ценность белков 30 KB
  Для оценки состояния обмена белков используется понятие азотистый баланс. Азот остается в организме и расходуется на синтез белков. Встречается при голодании белковой недостаточности тяжелых заболеваниях когда происходит интенсивный распад белков тела. Биологическая ценность белков.
24081. Переваривание белков. Пути превращения аминокислот в печени 105 KB
  Расщепление белков происходит при участии нескольких групп ферментов: Экзопептидазы – катализирует разрыв концевой пептидной связи с образованием одной какойлибо аминокислоты. В результате расщепления образуются свободные аминокислоты которые затем подвергаются всасыванию. Аминокислоты всасываются свободно с ионами натрия. Некоторые аминокислоты обладают способностью конкурентно тормозить всасывание других аминокислот: Лизин тормозит всасывание аргинина.