92594

Психічний розвиток у старшому шкільному віці. Виникнення самопідпорядкування мотивів як умова довільної поведінки і діяльності дошкільника. Перше народження особистості

Доклад

Психология и эзотерика

Дошкільний вік - особливо відповідальний період у вихованні, так як є віком первісного становлення особистості дитини. У цей час у спілкуванні дитини з однолітками виникають досить складні взаємини, що істотно впливають на розвиток його особистості.

Украинкский

2015-08-03

20.8 KB

2 чел.

Психічний розвиток у старшому шкільному віці.Виникнення само підпорядкування мотивів як умова довільної поведінки і діяльності дошкільника.Перше народження особистості

Дошкільний вік - особливо відповідальний період у вихованні, так як є віком первісного становлення особистості дитини. У цей час у спілкуванні дитини з однолітками виникають досить складні взаємини, що істотно впливають на розвиток його особистості.Дошкільний вік - це етап психічного розвитку дітей, що охоплює період від 3 до 6-7 років, характерний тим, що провідною діяльністю є гра, дуже важливий для формування особистості дитини. Виділяють три періоди:1) молодший дошкільний вік - від 3 до 4 років;2) середній дошкільний вік - від 4 до 5 років;3) старший дошкільний вік - від 5 до 7 років.

П’ятий рік життя.

На п”ятому році життя особливо відчувається перевага збудження над процесами гальмування, щоб при найменшому порушенні умов життя призводить до бурхливих емоційних реакційСаме же процес їх формування повільний, тривалий, вимагає від дорослого терпіння і чуйності.

Для розвитку психічних процесів у цей період характерним є зростання довільності, цілеспрямованість сприймання, пам”яті, уваги. Продовжує вдосконалюватись наочно-образне мислення. Особливу роль відіграють різноманітні сприймання. Так, до п”яти років діти повинні навчитися розрізняти всі звуки рідної мови, порівнювати їх за висотою; оволодіти вмінням виділяти ритм, тембр голосу, силу звучання; розрізняти і запам”ятовувати, пісні, вірші, прозу.Зростають можливості зорового аналізатора. Діти навчаються розрізняти всі основні кольори, відчувати проміжні, оволодівають повним набором еталонів форми предметів. Удосконалюється уявлення про співвідношення предметів за розмірами: шириною, висотою, довжиною.

Якщо до цього часу дитину переважно вабили самі предмети, то на п”ятому році життя помітним стає інтерес не до самого предмета, а до способу його використання, механізму побудови, призначення.

Починається розвиток довільного відтворення, а згодом і довільного запам”ятовування.

Помітні зміни бачимо в сфері спілкування дітей п”ятого року з оточуючими. Якщо у стосунках з близькими дорослими хлопчики та дівчатка цього віку довірливі, спокійні, впевнені і зацікавлені у контактах, то у присутності сторонього дорослого їм /як і дітям трьох-чотирьох років/ здебільшого притаманні сором”язливість, неспокій /проте вони зацікавлені у контактах з незнайомцями/. Психологи відмічають, що саме на п”ятому році життя найбільш зростає інтенсивність спілкування дитини з близькими дорослими при емоційно-позитивному ставленні останніх до контактів з дитиною. У взаємодії з близькими діти виявляють особливу чутливість до настрою і характеру їхнього мовлення, рухів, всієї гами експресивних засобів. Цю особливість дітей і має використовувати вихователь для моделювання різних засобів співробітництва у специфічно дитячих видах діяльності. Саме за таких умов діє найсильніший механізм вправляння – наслідування, завдяки чому діти починають усвідомлювати особливу роль добрих людських стосунків у їхній взаємодії з дорослими. Так формується доброта, чуйність, здатність любити.

Саме у цьому віці діти усвідомлюють місце в групі однолітків свого товариша, а потім і своє. Не слід забувати, що і в сфері спілкування велике розмаїття індивідуальних варіантів. Одні діти виявляють інтерес до вихователя, інші – замкнуті, побоюються його; одні – комунікативно активні, інші – обмежуються однослівним шепотінням.

Зростання самостійності проявляється і в характері мовного спілкування дітей у процесі гри, яка є важливим джерелом загального розвитку дитини саме на даному етапі дитинства. В цьому віці дошкільники охоче починають вигадувати, особливо коли їх уважно слухають та ще й заохочують.

Народжується справжня вільна гра. Одним з джерел її розвитку є гама позитивних емоцій. Варто лише за допомогою спеціальних завдань створювати ситуації, що викликають почуття радості від гри у гурті. Але слід пам”ятати , що емоційна сфера дитини вимагає надзвичайно чуйного ставлення. Отже, гра має сприяти тому, щоб дитина якомога повніше виразила себе вже на перших етапах свого розвитку. За таких умов вона і буде провідною діяльністю у житті дітей.

Чим би не займався п ятирічний дошкільник, він починав виділяти мету і, підкорюючи їй свої дії, навчається керувати своєю поведінкою, доводити почату справу до кінця, долати перешкоди. Тут у перше з являється усвідомлення смислового зв язку речей і дій. Одна дія починає підпорядковуватись іншій. Лише у співробітництві з ним у дитини виробиться звичка до трудового зусилля, сформується уміння оцінювати дій і вчинки.

Для п”ятого року життя чи не найактивнішою є мовна діяльність дитини. Різко збагачується словник / в основному за рахунок конкретних найменувань, функціональних ознак і властивостей, слів – понять, що узагальнюють діяльність людини, дієслів, які визначають стани і переживання людини тощо.

Дитина стає чутливою до пояснювального мовлення – відчуває постійну потребу щось пояснити, довести. Задоволення цієї потреби дорослим, достатня його увага до мовного оформлення взаємин з дітьми є дійовим джерелом розвитку пояснювального мовлення.

ШОСТИЙ РІК ЖИТТЯ

Нервова система дітей шостого року життя дуже вразлива, і тому для подальшого встановлення та закріплення врівноваженої взаємодії процесів збудження й гальмування потрібно подбати про раціональну взаємодію навантаження та спокою, напруження і розрядки у процесі організації життєдіяльності.

Соціальна ситуація розвитку дитини старшого дошкільного віку чуттєво змінюється порівняно з попередніми роками її життя. У зв”язку з необхідністю підготовки до шкільного навчання дорослі висувають вищі вимоги до дитини-дошкільника як до суб єкта різних видів предметно – практичної діяльності і спілкування.

Найбільш суттєві зміни, які охоплюють різні психічні сфери дітей старшого дошкільного віку - пізнавальну, вольову, емоційну - свідчать про те, що цей вік є переломним, багатим на такі новоутворення, які забезпечують перехід дитини до систематичного шкільного навчання. Дамо коротку характеристику.

І. На шостому році життя достатньо усталені й функціонально дійові такі внутрішні інстанції підростаючої особистості, як образ її я , самооцінка, самолюбство, рівень домагань, особистісні очікування та ін.

ІІ. З названими фундаментальними новоутвореннями особистості старшого дошкільника органічно пов”язана його установка на досягнення бажаного результату в різних видах діяльності.

ІІІ. На основі зазначених змін формується довільність поведінки і нове ставлення дитини до себе, своїх можливостей та вчинків.

55….ІV. - здатність до рефлексії. Вона полягає у тому, що дитина починає оцінювати себе з точки зору інших людей, навчається ніби з боку аналізувати свої дії і приймати рішення, враховуючи при цьому можливу реакцію на дії партнерів по спілкуванню. Із здатністю до рефлексії пов”язане і таке новоутворення старшого дошкільного віку, як антиципація, тобто передбачення можливих дій та оцінок з боку інших, упередження тієї чи іншої ситуації.

V. виникнення первинних форм довільної уваги, завдяки чому дитина вже здатна підпорядковувати свою увагу вимогам вихователя, зосереджуватися, керувати своєю психічною діяльністю.

Шестирічки вже здатні до вибіркового й усвідомлюваного запам”ятовування.

Мислення дитини відокремлюється від сприймання та водночас від практичної дії і стає відносно самостійним процесом. Залишаючись ще переважно наочно – образним, воно поступово робиться словесним.

У нерозривному зв”язку з розвитком мислення здійснюється і мовний розвиток дитини. На кінець шостого року дошкільники загалом засвоюють систему рідної мови. У цих випадках внутрішнє мовлення виконує функції планування, вгадування, обмірковування того, що слід зробити. Опанування у старшому дошкільному віці зв”язної і виразної мови, засвоєння її граматичних структур, а також розвиток функцій внутрішнього мовлення є основними передумовами засвоєння писемної мови.

Невіддільною від розвитку мислення і мови є уява дошкільників. Зароджується вона у надрах уявлень дитини про навколишню дійсність, але не зводиться тільки до них. Старші дошкільники здатні вже керувати процесом фантазування для досягнення певної мети.

Завдяки цьому можна говорити про розвиток не лише репродуктивної уяви, а й про зародження її творчих форм. У зв”язку з формуванням внутрішнього світу дитини, образу її „я”, самооцінки та інших новоутворень з”являється також особливий вид уяви - мрія, що знаходить свій вияв у створенні образів бажаного майбутнього.

За умови правильного виховання дітей звичною для них стає побутова праця. Більшість старших дошкільниківпочинає усвідомлювати суспільну користь своєї праці як допомогу


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78311. НОРМИРОВАНИЕ ТОЧНОСТИ ДЕТАЛЕЙ, СОПРЯГАЕМЫХ С ПОДШИПНИКАМИ КАЧЕНИЯ 406 KB
  В подшипниках качения между поверхностью вращающейся детали и поверхностью опор располагаются шарики или ролики. Внутренний диаметр внутреннего кольца В ширина высота колец подшипника при одинаковой ширине наружного и внутреннего колец. Общий вид подшипника качения роликовый Класс точности подшипника характеризуется целым комплексом точностных требований относящихся к отклонениям размеров формы и расположения...
78312. ОБЕСПЕЧЕНИЕ ТОЧНОСТИ РАЗМЕРНЫХ ЦЕПЕЙ 312 KB
  Размерные цепи при образовании посадок: а для посадки с зазором; для посадки с натягом Если рассмотреть связи между размерами звеньев составляющих размерную цепь и замыкающим звеном можно увидеть особенность этих звеньев по которой все составляющие звенья цепи разделяются на увеличивающие и уменьшающие рис. необходимо решать вопрос о нормировании точности составляющих звеньев и точности замыкающего звена чтобы устройство образующее размерную цепь в виде отдельной детали или сборочной единицы выполняло свое служебное...
78313. Машины для соединения деталей и обработки узлов одежды физико-химическим и электро-физическим способами 19.28 KB
  Существует несколько видов сварки деталей из термопластичных одежных материалов. Разновидностью термоконтактного способа сварки является термоимпульсная сварка которая применяется для ПВХ и полиэтиленовых пленок. Оборудование при термоимпульсном способе сварки применяется в основном в виде прессов например УЗП2500 ДиЭлектро. Установки для ВЧ сварки включают в себя электроды механизм давления генератор ВЧ приборы контроля режима сварки и автоматического управления процессом.
78314. Дополнительные механизмы и устройства швейных машин 22.44 KB
  Приспособления для направления полуфабриката к иглам швейных машин в зависимости от типа шва выполняемого с их применением по классификации ЦНИИШП разбиты на 6 групп. В первую группу объединены приспособления для выполнения соединительных и отделочных швов без подгибания материалов. Во вторую третью и четвертую группы входят приспособления для выполнения таких швов где требуется подгибать один или несколько слоев материала. При этом во вторую группу входят приспособления где подгибание не связано с соединением деталей например...
78315. Классификация машин-полуавтоматов 24.31 KB
  Для пришивания пуговиц применяют полуавтомат с челночным и однониточным цепным переплетением ниток. Пришивание пуговиц с челночным переплетением ниток выполняют на машине 727 827 классов кроме того пришивание металлических крючков и петель на полуавтомате 53 класса и изготовление закрепок на машине 220М и 820 классов. Пришивание пуговиц однониточным цепным стежком выполняют на полуавтоматах...
78316. ПОЗНАВАТЕЛЬНЫЕ ПРОЦЕССЫ 175.5 KB
  Внимание сопровождает процессы восприятия памяти мышления и т. У дочеловеческих организмов есть только два вида памяти: генетическая и механическая. Человеку также присущи эти два вида памяти. Сохранить можно только то что запомнил а воспроизвести то что сохранил в памяти.
78317. ЭМОЦИОНАЛЬНО-ВОЛЕВАЯ СФЕРА ЛИЧНОСТИ 118 KB
  Эмоции и чувства. Он не только познает объективную и субъективную действительность но и как-то относится к предметам событиям другим людям к своей личности. Они образуют единую подструктуру личности –ее эмоциональную сферу. Чувства являются ведущими образованиями эмоциональной сферы личности определяющие динамику и содержание эмоций.
78318. МОТИВАЦИЯ И НАПРАВЛЕННОСТЬ ЛИЧНОСТИ 87 KB
  Потребности как источник активности человека. Потребности как источник активности человека Понятие мотивации и потребностей. Многие психологи полагают что главной причиной активности является стремление человека удовлетворить свои потребности. Потребности – это состояние индивида создаваемое испытываемой им нужды в объектах необходимых для его существования и развития.
78319. РЕЧЬ И ОБЩЕНИЕ 101 KB
  Понятие речи. Речь это особая и наиболее совершенная форма общения, свойственная только человеку. Она обладает огромными выразительными возможностями, которые передают психические переживания говорящего. С позиции психологии речь – это вынесенная во вне психика человека