92613

Потреба як головний фактор. Класифікації людських потреб (А.Маслоу, Г.Меррей)

Доклад

Психология и эзотерика

Потреби психічне явище необхідності особистості в засобах та умовах свого існування. Отже потреби це рушійна сила розвитку особистості та його активності. З іншого потреби детермінують активність спрямовану на усунення цього дефіциту. Потреби індивіда пов´язані з потребами суспільства вони формуються й розвиваються в контексті розвитку останніх.

Украинкский

2015-08-04

17.13 KB

1 чел.

Потреба як головний фактор. Класифікації людських потреб (А.Маслоу, Г.Меррей).

Потреби - психічне явище необхідності особистості в засобах та умовах свого існування.

У процесі діяльності відбувається як розвиток особистості, так і перетворення середовища, в якому живе людина. Отже, потреби - це рушійна сила розвитку особистості та його активності. З одного боку, її задають людині умови її біосоціального існування й пов´язані з виникненням дефіциту в нормальній життєдіяльності - соціальній або біологічній. З іншого - потреби детермінують активність, спрямовану на усунення цього дефіциту.

Потреби індивіда пов´язані з потребами суспільства, вони формуються й розвиваються в контексті розвитку останніх. Їх не можна зрозуміти, не досліджуючи історичний розвиток суспільства. Аналізуючи потреби індивіда, треба враховувати особливості тих спільнот, до яких він належить. Належність до спільноти є однією з найважливіших детермінант мотиваційної сфери особистості.

Проте потреби можна класифікувати й за іншими ознаками, а саме як біологічні, матеріальні, соціокультурні.

Потреби, притаманні людині, можна поділити на базові, похідні та вищі:

БАЗОВІ ПОТРЕБИ - це потреби в матеріальних умовах і засобах життя, у спілкуванні, пізнанні, діяльності й відпочинку, їх диктують об´єктивні закони життя індивіда в суспільстві та його розвитку як особистості. Кожна з базових потреб може мати різні рівні розвитку, пов´язані насамперед із певними етапами розвитку особистості.

ПОХІДНІ ПОТРЕБИ формуються на основі базових. До них належать естетичні потреби, потреба в навчанні.

ВИЩІ ПОТРЕБИ включають насамперед потреби у творчості й творчій праці.

Психолог Г. Меррей. виділив 20 типових потреб особистості, які й після аналізу іншими дослідниками визнаються досить репрезентативними. Крім того, Меррей розрізняв типи потреб: вісцерогенні та психогенні; відкриті та приховані; фокальні та дифузні; проактивні та реактивні; процесуальні, модальні та ефективні.

Потреба, опосередкована складним психологічним процесом мотивації, виявляє себе психологічно у формі мотиву поведінки.

Прикладом змістового підходу є концепція ієрархії мотивів А. Маслоу. Вона допускає, що основою мотивів є потреби, які утворюють піраміду. За даною концепцією всі потреби особистості поділено на п´ять основних груп:

• Фізіологічні потреби (А) необхідні для виживання організму. Вони лежать в основі гомеостатичної регуляції. Це - потреба в їжі, воді, відпочинку, сексуальному задоволенні, притулку тощо.

• Потреби самозбереження (Б) включають потреби в захисті від фізичних і психологічних небезпек, впевненості в тому, що фізіологічні потреби буде задоволено; у захисті від невпорядкованості, болю, гніву, страху.

• Соціальні потреби (В), тобто потреби в соціальних зв´язках. Вони вказують на необхідність: соціального єднання з групою і приналежності до неї; соціальних контактів, любові, позитивного ставлення з боку інших, соціальної взаємодії як таких.

• Потреби в шануванні (Г) включають, по-перше, потреби в повазі з боку інших - у визнанні ними особистих досягнень, компетентності, особистісних якостей і достоїнств; по-друге, - потребу в самоповазі.

• Потреби самоактуалізації (Ґ) вказують на необхідність особистості реалізувати свої потенційні можливості і здібності, здійснити особистісне зростання , тобто розвиток власної особистості, розуміння, осмислення і розвитку власного Я .

П´ять груп потреб одночасно є й п´ятьма основними рівнями потреб, розташованими у вигляді чіткої ієрархічної структури співпідпорядкованості.

Це означає, що потреби кожного вище розташованого рівня виникають (актуалізуються) тільки тоді, коли потреби всіх нижче розташованих рівнів задоволено. Наприклад, якщо людина відчуває сильний голод (рівень А), то саме він є головним мотивуючим фактором поведінки. Лише після того, як цю потребу буде задоволено, людина починає прагнути до задоволення потреб інших рівнів - зокрема, безпеки, соціального визнання тощо.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25099. Смысл жизни 33.5 KB
  Если смысл жизни это как бы объективная оценка значимости существования человека то счастье это сопровождающееся чувство глубокой моральной удовлетворенности личностное переживание полноты своего бытия результатов своей жизнедеятельности. Поэтому счастье всегда связано с ощущением необыкновенного подъема духовных и физических сил стремлением к переживанию всей многомерности бытия а состояние счастья прямо противоположно состоянию пассивности равнодушия инертности. Поэтому счастье это осуществление внутренней свободы процесс...
25100. Категорії естетики 38.5 KB
  Середньовічна естетика яка виробляла своє розуміння гармонії опинилася в складному і суперечливому становищі щодо античної спадщини. Необхідно було обґрунтовувати нову християнську космогонію аби замінити ідею космічної гармонії ієрархією земного і небесного людського і Божого. Нової ідеєю щодо гармонії було уявлення її як тотожності цілого і частини; за нею стояло вчення стоїків і неоплатонівців про єдність мікро і макрокосмосу. Категорії гармонії і міри широко використовувалися й у Новий час проте вони вже не були головними естетичними...
25101. Доба відродження 37 KB
  Кепаікзапсе – відродження. Естетика Відродження як і філософія цього періоду зумовлена розвитком товарного виробництва торгівлі розквітом міської культури на межі XIV–XV ст. Епоха Відродження починається в Італії а пізніше охоплює більшість країн Європи.
25103. Методы эстетического воспитания 47 KB
  На художественных занятиях педагог дает точные указания показывает или предлагает детям самим найти приемы исполнения и т. Эстетическое воспитание предусматривает специальные приемы для развития творческих способностей включающих качество восприятия и воспроизведения; различение сочетаний цвета формы объема; соотношение музыкальных звуков по их высоте длительности тембру динамике; музыкальный поэтический слух художественный вкус и т. Методические приемы поскольку они относятся к области художественного воспитания должны...