92618

Опитувальники як реалізація суб’єктивного підходу в психодіагностиці

Доклад

Психология и эзотерика

Все різноманіття особистісних опитувальників може бути класифіковане в наступному вигляді: За змістом: опитувальники рис особистості вимірюють вираженість рис стійких особистісних ознак. опитувальники типологічні розробляються на базі визначення типів особистості і дозволяють віднести обстежуваних до того чи іншого типу...

Украинкский

2015-08-04

17.72 KB

0 чел.

Опитувальники як реалізація суб’єктивного підходу в психодіагностиці

Тестування передбачає, що обстежуваний виконує задану діяльність (рішення завдань, малювання, розповідь по картині і т.п.), тобто проходить певне випробування. На підставі результатів випробувань дослідник робить висновки про рівень розвитку тих чи інших властивостей у випробуваного. Окремі тести являють стандартні набори завдань і матеріалу, з яким працює випробуваний; стандартною є процедура пред’явлення завдань і процедура оцінки результатів. Тести вельми різноманітні. Існують тести вербальні (словесні) і невербальні. Зазвичай виділяють дві групи тестів - стандартизовані (це ті, які спрямовані на оцінку результатів) і нестандартизовані (спрямовані на виявлення якісних особливостей особистості).

ОПИТУВАЧА ОСОБИСТІСНИЙ - клас методик психодіагностичних, призначених для визначення ступеня виразності в індивіда певних особистіснихособливостей. Сукупність методичних засобів для вивчення та оцінки окремих властивостей і проявів особистості. Кожна з методик являє собою стандартизовану анкету, що складається з набору пропозицій, з вмістом яких випробуваний (інформант) може погодитися або не погодитися. Питання сформульовано так, щоб,відповідаючи на них, випробуваний повідомляв про своє самопочуття, про типові форми поводження в різних ситуаціях, оцінював свою особистість з різних позицій, висвітлював особливості своїх взаємовідносин з оточуючими, і пр.

До теперішнього часу створено величезну кількість особистісних опитувальників самих різних типів. При розробці особистісних опитувальників відмінності в підходах виявляються у формулюванні, компонуванні, відборі і угрупуванню питань.

Все різноманіття особистісних опитувальників може бути класифіковане в наступному вигляді:

За змістом:

• опитувальники рис особистості (вимірюють вираженість рис - стійких особистісних ознак. Один з найвідоміших - шестнадцатіфакторний особистіснийопитувальник Кеттелла. Під чинником розуміється глибинна особистісна характеристика, що визначає групу стійких поведінкових проявів, відносно незалежна від інших характеристик того ж ряду. У Кеттелла фактори мають технічні і побутові назви, кожен фактор іменується парою полярних характеристик, наприклад, сміливість - боязкість.)

• опитувальники типологічні (розробляються на базі визначення типів особистості і дозволяють віднести обстежуваних до того чи іншого типу, що відрізняється якісно своєрідними проявами. Опитувальник Ганса Айзенка призначений для визначення типу особистості в залежності від вираженості двох незалежних факторів - екстраверсії і невротизма (емоційної нестабільності). У різних варіантах клієнтам пропонується опитувальний лист з набором питань, на котрі пропонується відповісти ствердно або негативно (іноді може допускатися невизначений відповідь). Частина питань спрямована на діагностику екстраверсії, частина - невротизма)

• опитувальники мотивів (наприклад, опитувальник А. Едвардса);

• опитувальники інтересів (наприклад, опитувальники Г. Кюдера);

• опитувальники цінностей (наприклад, опитувальник Д. Супера);

• опитувальники установок (наприклад, шкала Л. Терстоуна)

У відповідності з принципом, покладеним в основу конструювання, слід розрізняти:

• опитувальники факторні, для конструювання яких використовується факторний аналіз (наприклад, опитувальники Р. Кеттелла);

• опитувальники емпіричні, які створюються на основі критеріально-ключового принципу (наприклад, ММР1).

В.В. Нікандров і В.В Новочардов пропонують наступну класифікацію опитувальників:

1. За принципом побудови:

а) опитувальники-анкети;

б) особистісні опитувальники.

2. За сферою переважного застосування:

а) вузькопрофільні: клінічні; профорієнтаційні; сфери навчання; сфери менеджменту та роботи з персоналом та ін

б) опитувальники широкого застосування.

3. За формою діагностується психічного явища:

а) опитувальники станів;

б) опитувальники властивостей (особистісні опитувальники);

в) комплексні опитувальники.

4. За принципом опису особистості:

а) опитувальники, що реалізують принцип рис:

- Одномірні;

- Багатовимірні.

б) типологічні опитувальники.

5. За оцінюваної макрохарактеристик (підструктури) особи:

а) опитувальники темпераменту;

б) опитувальники характеру;

в) опитувальники здібностей;

г) опитувальники спрямованості особистості;

д) опитувальники змішані.

6. За формою запитань:

а) відкриті (передбачають вільні відповіді без будь-яких особливих обмежень. Піддослідні дають відповідь на свій розсуд Стандартизація обробки досягається шляхом віднесення довільних відповідей до стандартних категорій)

б) закриті (заздалегідь передбачені варіанти відповідей на поставлене питання Випробуваний повинен вибрати один з них Найбільш поширеним є дво-або трехальтернатівний вибір відповідей)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

7937. Вступ до курсу Історія вітчизняної культури 74 KB
  Тема уроку: Вступ до курсу Історія вітчизняної культури. Мета уроку: ознайомити учнів і основами курсу історії Української культури ознайомити з теоретичними засадами культурології як науки розвивати в ліцеїстів вміння розрізняти аспекти культур...
7938. Особливості розвитку культури в 30-х роках 69 KB
  Найхарактернішою рисою, притаманною культурі України тих років, була її заідеологізованість. Культурні зрушення, що відбувалися в Радянському Союзі протягом довоєнних п'ятирічок, у т. ч. оволодіння грамотою мільйонами, формування нової генерації інтелігенції, розвиток науки, літератури, мистецтва..
7939. Доба українського національного відродження. (ХІХ – початок ХХ століття) 86.96 KB
  Доба українського національного відродження. (ХІХ - початок ХХ століття). Один з представників нової української історіографіїІ. Лисяк-Рудницький вважає, що процес українського національно-культурного відродження тривав130...
7940. Особливості культурного життя доби відновлення української державності (1917-1920 рр.) 69.11 KB
  Особливості культурного життя доби відновлення української державності (1917-1920рр.). В цей період поступ української культури відбувався в період гострого військово-політичного протистояння, національно-визвольних змагань, громадян...
7941. Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави 26.1 KB
  ТЕМА: Особливості розвитку культури МЕТА: створити умови для: розуміння учнями всіх особливостей розвитку культури Галицько - Волинського князівства розвитку аналітичного та логічного мислення учнів на основі опрацювання істо...
7942. Освіта у XVIII - XIX ст. та роль Києво-Могилянської академії в культурному та історичному житті 110.03 KB
  Освіта у XVIII - XIX ст.та роль Києво-Могилянської академії в культурному та історичному житті Нижча освіта в Україні у кін.17 -поч. 18ст. була дуже поширеною, бо майже кожне село мало свою школу. Існува...
7943. Витоки Української культури 119 KB
  Тема Витоки Української культури. Мета: Розглянути первісну культуру народів, що заселяли території сучасної України розвивати в ліцеїстів вміння розрізняти аспекти культурології як наукового знання виховувати патріотизм та гордість за приналежніс...
7944. Поняття суспільство,суспільне, соціальне, соціум. Суспільство як самоорганізована система 53.5 KB
  Поняття суспільство,суспільне, соціальне, соціум. Суспільство як самоорганізована система У переважній більшості суспільствознавчої літератури (як у минулому, так і тепер) подається тлумачення, що поняття суспільство і соціум є тотожними та рівн...
7945. Поняття про природу. Природа як об’єкт знання та пізнання. 68 KB
  Етимологічно, тобто відповідно до первісного значення слова, поняття природа є похідним від слів при роді (тобто родовій общині, формі спільноти людей, повязаних між собою кровною спорідненістю), при родах, при породіллі (тобто при народженні, адже природа породжує людину). Але це поняття і в літературі, і в буденній мові вживається неоднозначно