92619

Малоформалізовані методики. Метод спостереження

Доклад

Психология и эзотерика

Спостереження відіграє надзвичайно важливу роль і є дуже поширеним як у педагогіці, так і у психології. Спостереження є однією з форм активного чуттєвого пізнання; воно є галуззю і водночас процесом одержання життєвого досвіду.

Украинкский

2015-08-04

20.13 KB

0 чел.

Малоформалізовані методики. Метод спостереження

Спостереження — пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його примітивною формою — життєвим спостереженням — користується кожна людина у своїй повсякденній практиці.

На відміну від спостереження, активний метод дослідження експеримент вимагає постановки, при якій дослідник підбирає систему, яку збирається дослідити й організовує умови, при яких проходитиме дослід.

При спостереженнях спостерігач може отримувати дані або безпосередньо, за допомогою свої органів чуття, або ж за допомогою наукових інструментів. Наприклад, спостереження зазорями ведеться за допомогою телескопів.

Спостереження у педагогіці та психології [ред.]

Спостереження відіграє надзвичайно важливу роль і є дуже поширеним як у педагогіці, так і у психології. Спостереження є однією з форм активного чуттєвого пізнання; воно є галуззю і водночас процесом одержання життєвого досвіду.

Власне спостереження — це найбезпосередніший спосіб одержання дослідних даних, завдяки чому цей метод став першою і вихідною формою пізнання.

Саме як метод наукового пізнання спостереження має ряд специфічних характеристик. Наприклад, метод є суспільно виробленою і закріпленою системою регулятивних принципів і теоретичної пізнавальної діяльності. Таким чином, метод є керівництвом до практичних дій і осмислення фактів. З огляду на це, можна визначити деяку специфіку методу спостереження. Передусім, у визначення спостереження як методу педагогіки та психології мають бути включені положення про:

галузі використання методу;

сутність специфічного психологічного спостереження;

можливості та обмеження методу;

його зв’язки з іншими методами психологічного дослі дження;

структуру самого процесу спостереження як спеціальної пізнавальної наукової діяльності;

види спостереження та їх відмінні риси;

предметну оснащеність спостереження;

способи інтерпретації емпіричних даних та їх теоретичне осмислення.

Спостереження — реєстрація (запис) обставин і фактів (поведінки), що сприймаються органами чуття дослідника або механічними пристроями.

Об’єкти спостереження: поведінка споживачів, реакція споживачів, продуктова політика, рекламна компанія й ціни конкурентів.

Методи спостереження:

Польове (у реальних умовах) і лабораторне (у штучно створених умовах).

Пряме (безпосередньо під час подій, що відбуваються) і непряме (за результатами подій, що відбулися).

Відкрите й приховане.

Структуроване (за чітко визначеною схемою) і неструктуроване (без чіткого плану).

Людське (спостерігач — людина) і механічне (за допомогою електронних чи механічних пристроїв).

Опитування — найбільш уживаний метод збору соціальної інформації. За допомогою опитування можна отримати повну картину функціонування громадської думки щодо проблем соціальної практики, про запити, потреби, інтереси та орієнтації, мотиви поведінки різних груп населення. Використання методу опитування дозволяє отримувати інформацію про сьогодення, про оцінку подій, які відбувалися багато років тому, а також про плани на майбутнє. Інформація, яка буде отримана за допомогою опитування, досить легко піддається кількісному аналізу, а також інтерпретації після обробки.

Опитування — це метод збору первинної вербальної інформації, який базується на безпосередній (інтерв’ю) або опосередкованій (анкетування) соціально-психологічній взаємодії між дослідником та опитуваним (респондентом). При проведенні опитування фіксуються оцінки, думки, враження, надії особистості. Інколи трапляються помилки, коли дослідник інтерпретує емпіричну інформацію як факт або як стан процесу чи явища. Безперечно, ця помилка не повинна траплятися в дослідженні. У дослідженні при використанні анкетування можна отримати тільки оцінки або ставлення населення до певної події.

Метод бесіди. Інтерв’ю.

Це методи, за допомогою яких отримують інформацію на основі відповідей співбесідника на питання, які ставить психолог при контактуванні. Бесіда ґрунтується на особистому спілкуванні, що усуває деякі негативні моменти, які виникають, коли використовують запитальник. Метод бесіди потрібний для вивчення професій, деяких функціональних станів людей, які формуються в трудовій діяльності, аналізуючи особисті професійні плани (в системі профконсультації), оцінюючи робочі місця (в системі ергономічної оптимізації). Цей метод застосовують у поєднанні з іншими методами. Бесіда, яку проводить професіонал-психолог, е цілеспрямованою, плановою з точним формулюванням.

Основні вимоги до бесіди як методу:

а) нежорстка, гнучка програма, яка допомагав оперативно спілкуватися залежно від суджень суб’єкта дослідження, його реакцій, психологічних станів;

б) спеціальний соціальний довірливий контакт психолога з суб’єктом дослідження;

в) бесіда не повинна перетворюватися в усну анкету, питання треба ставити природно, враховуючи контекст спілкування;

г) не ставити запитань у навіюючій, сугестивній формі;

ґ) ставити питання в непрямій формі, провокуючи суб’єкта на вільні міркування (наприклад, Якби ви...? , Як ви думаєте..? , Що ви вважаєте за потрібне сказати про вашу професію школярам? тощо);

д) система питань повинна допускати взаємоперевірку, відповідні взае-мопояснення;

е) хід бесіди треба фіксувати, документувати (якщо можна, то записувати на магнітофон; протокольно — мова суб’єкта повинна фіксуватися дослівно, без найменшого редагування — фотографічно );

є) не обов’язково бесіда повинна відбутися за один раз. Вона може складатися з обміну репліками, розірваними в часі та просторі.

Недолік методу бесіди порівняно з запитальником — розтягнутість, досить повільне накопичення даних при дослідженні масового характеру. Тому на практиці частіше застосовують запитальник, бо він економить час.

Варто пам’ятати, що при індивідуальних бесідах, коли у психолога просять поради з того чи іншого питання, робити запис під час розмови не рекомендується. Краще записати хід бесіди після її 72…………закінчення. Хоча в цьому випадку можна втратити точність відомостей. Запис фактів при інтимній бесіді може викликати у суб’єкта дослідження негативну реакцію і небажання давати правдиві відповіді.

Саме цим зумовлена складність методу бесіди для психолога, який повинен досконало проаналізувати відповіді, відкинути недостовірне і несуттєве та зосередити увагу на фактах, які в цьому випадку дають потрібну інформацію.

Як документальні та речові джерела аналітичного дослідження можуть бути — особова справа, атестації, документи (доповіді, атестати, посвідчення про належність до тієї чи іншої спільноти, справа й інші), знаки відзнаки, почесні грамоти, бібліотечний абонент (свідчення читацьких інтересів, їхня спрямованість), групові сучасні фотознімки, медична картка ( історія хвороби ), листування, особиста бібліотека, предмети рукоділля тощо.

Оскільки анамнестичне дослідження містить систему бесід, то до вимог входять усі методи бесіди, які охарактеризовано. Специфічні вимоги до методу анамнезу такі:

а) крім програми кожної бесіди, повинна бути загальна програма дослідження в цілому і спеціальна програма збору відомостей за документальними та речовими джерелами (збирають не джерела, а підкреслені з ознайомлення з ними відомості);

б) суттєвими є вимоги до систематичності, різносторонності та вичерпності відомостей, які збираються;

в) факти біографії суб’єкта дослідження повинні співвідноситися з обставинами, які є його умовами життя (вони можуть суттєво відрізнятися від тих, які є на момент збору матеріалу).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

57548. Україна - моя Батьківщина 45.5 KB
  Вступне слово вчителя. Діти що для вас означає слово Батьківщина Від якого слова воно походить Які ще слова синоніми можна використати для передачі змісту цього слова Вітчизна рідний край...
57549. Сфери життєдіяльності: «Я Сам», «Люди» 44 KB
  Пріоритетні напрямки розвитку: пізнавальний мовленнєвий емоційноціннісний Четвертий рік життя Автор Браницька Тетяна Валеріянівна вихователь дошкільного навчального закладу яселсадка комбінованого...
57550. Організація рухової діяльності дітей в природних умовах старша група з використанням оздоровчих технологій 48 KB
  Діти ось погляньте який клубочок потрапив мені у руки. Ой діти клубочок нас перетворив на Зайченят. Естафета парами Перенеси капусту Діти діляться на дві команди і рядниною переносять капусту до корзини.
57551. Як розрізняють добро і зло 55.5 KB
  Мета: визначити що таке добро і зло; пояснити чому люди повинні вибирати між добром і злом як співвідносяться краса і доброта; аналізувати вчинки героїв літературних творів і життєві ситуації...
57552. Що означає бути щасливим? 34.5 KB
  Основні поняття і терміни: щастя індивідуальність характер самооцінка гармонія. Що таке щастя Що таке індивідуальність та характер Як здійснити самооцінку ІІІ. Що таке щастя.
57553. У чому виявляється милосердя? 54.5 KB
  Мета: розкрити поняття милосердя альтруїст егоїст; виховати почуття терпимості до думок та поглядів інших людей навчитися наводити приклади милосердя; навчити дітей розрізняти та аналізувати свої дії та вчинки...
57554. Спорт. Введення ЛО 81.5 KB
  Landschaftlich schönes Land mit vielen bewaldeten Bergen, blauen Seen, malerischen Städten und Dörfern; neutrales Land. (Österreich) Staat der „ewigen Neutralität“, Sitz vieler internationaler Organisationen, „kleiner Gigant“...
57555. Інтегрований урок з курсу «Я і Україна», образотворчого мистецтва, музики «Національний одяг, його особливості» 48.5 KB
  Ознайомити з українським національним одягом його особливостями. Оголошення теми завдань уроку Сьогодні на уроці ми будемо говорити про український одяг його особливості. Розповідь з елементами бесіди про український національний одяг.
57556. Богатырская тематика в изобразительном искусстве и музыке (А. П. Бородин – В. М. Васнецов) 81 KB
  Тип урока: интегрированный изобразительное искусство музыка биология продолжительность 90 мин. Организационный момент 2 мин. Изучение материала мотивация учебной деятельности подготовка к восприятию материала...