92619

Малоформалізовані методики. Метод спостереження

Доклад

Психология и эзотерика

Спостереження відіграє надзвичайно важливу роль і є дуже поширеним як у педагогіці, так і у психології. Спостереження є однією з форм активного чуттєвого пізнання; воно є галуззю і водночас процесом одержання життєвого досвіду.

Украинкский

2015-08-04

20.13 KB

0 чел.

Малоформалізовані методики. Метод спостереження

Спостереження — пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його примітивною формою — життєвим спостереженням — користується кожна людина у своїй повсякденній практиці.

На відміну від спостереження, активний метод дослідження експеримент вимагає постановки, при якій дослідник підбирає систему, яку збирається дослідити й організовує умови, при яких проходитиме дослід.

При спостереженнях спостерігач може отримувати дані або безпосередньо, за допомогою свої органів чуття, або ж за допомогою наукових інструментів. Наприклад, спостереження зазорями ведеться за допомогою телескопів.

Спостереження у педагогіці та психології [ред.]

Спостереження відіграє надзвичайно важливу роль і є дуже поширеним як у педагогіці, так і у психології. Спостереження є однією з форм активного чуттєвого пізнання; воно є галуззю і водночас процесом одержання життєвого досвіду.

Власне спостереження — це найбезпосередніший спосіб одержання дослідних даних, завдяки чому цей метод став першою і вихідною формою пізнання.

Саме як метод наукового пізнання спостереження має ряд специфічних характеристик. Наприклад, метод є суспільно виробленою і закріпленою системою регулятивних принципів і теоретичної пізнавальної діяльності. Таким чином, метод є керівництвом до практичних дій і осмислення фактів. З огляду на це, можна визначити деяку специфіку методу спостереження. Передусім, у визначення спостереження як методу педагогіки та психології мають бути включені положення про:

галузі використання методу;

сутність специфічного психологічного спостереження;

можливості та обмеження методу;

його зв’язки з іншими методами психологічного дослі дження;

структуру самого процесу спостереження як спеціальної пізнавальної наукової діяльності;

види спостереження та їх відмінні риси;

предметну оснащеність спостереження;

способи інтерпретації емпіричних даних та їх теоретичне осмислення.

Спостереження — реєстрація (запис) обставин і фактів (поведінки), що сприймаються органами чуття дослідника або механічними пристроями.

Об’єкти спостереження: поведінка споживачів, реакція споживачів, продуктова політика, рекламна компанія й ціни конкурентів.

Методи спостереження:

Польове (у реальних умовах) і лабораторне (у штучно створених умовах).

Пряме (безпосередньо під час подій, що відбуваються) і непряме (за результатами подій, що відбулися).

Відкрите й приховане.

Структуроване (за чітко визначеною схемою) і неструктуроване (без чіткого плану).

Людське (спостерігач — людина) і механічне (за допомогою електронних чи механічних пристроїв).

Опитування — найбільш уживаний метод збору соціальної інформації. За допомогою опитування можна отримати повну картину функціонування громадської думки щодо проблем соціальної практики, про запити, потреби, інтереси та орієнтації, мотиви поведінки різних груп населення. Використання методу опитування дозволяє отримувати інформацію про сьогодення, про оцінку подій, які відбувалися багато років тому, а також про плани на майбутнє. Інформація, яка буде отримана за допомогою опитування, досить легко піддається кількісному аналізу, а також інтерпретації після обробки.

Опитування — це метод збору первинної вербальної інформації, який базується на безпосередній (інтерв’ю) або опосередкованій (анкетування) соціально-психологічній взаємодії між дослідником та опитуваним (респондентом). При проведенні опитування фіксуються оцінки, думки, враження, надії особистості. Інколи трапляються помилки, коли дослідник інтерпретує емпіричну інформацію як факт або як стан процесу чи явища. Безперечно, ця помилка не повинна траплятися в дослідженні. У дослідженні при використанні анкетування можна отримати тільки оцінки або ставлення населення до певної події.

Метод бесіди. Інтерв’ю.

Це методи, за допомогою яких отримують інформацію на основі відповідей співбесідника на питання, які ставить психолог при контактуванні. Бесіда ґрунтується на особистому спілкуванні, що усуває деякі негативні моменти, які виникають, коли використовують запитальник. Метод бесіди потрібний для вивчення професій, деяких функціональних станів людей, які формуються в трудовій діяльності, аналізуючи особисті професійні плани (в системі профконсультації), оцінюючи робочі місця (в системі ергономічної оптимізації). Цей метод застосовують у поєднанні з іншими методами. Бесіда, яку проводить професіонал-психолог, е цілеспрямованою, плановою з точним формулюванням.

Основні вимоги до бесіди як методу:

а) нежорстка, гнучка програма, яка допомагав оперативно спілкуватися залежно від суджень суб’єкта дослідження, його реакцій, психологічних станів;

б) спеціальний соціальний довірливий контакт психолога з суб’єктом дослідження;

в) бесіда не повинна перетворюватися в усну анкету, питання треба ставити природно, враховуючи контекст спілкування;

г) не ставити запитань у навіюючій, сугестивній формі;

ґ) ставити питання в непрямій формі, провокуючи суб’єкта на вільні міркування (наприклад, Якби ви...? , Як ви думаєте..? , Що ви вважаєте за потрібне сказати про вашу професію школярам? тощо);

д) система питань повинна допускати взаємоперевірку, відповідні взае-мопояснення;

е) хід бесіди треба фіксувати, документувати (якщо можна, то записувати на магнітофон; протокольно — мова суб’єкта повинна фіксуватися дослівно, без найменшого редагування — фотографічно );

є) не обов’язково бесіда повинна відбутися за один раз. Вона може складатися з обміну репліками, розірваними в часі та просторі.

Недолік методу бесіди порівняно з запитальником — розтягнутість, досить повільне накопичення даних при дослідженні масового характеру. Тому на практиці частіше застосовують запитальник, бо він економить час.

Варто пам’ятати, що при індивідуальних бесідах, коли у психолога просять поради з того чи іншого питання, робити запис під час розмови не рекомендується. Краще записати хід бесіди після її 72…………закінчення. Хоча в цьому випадку можна втратити точність відомостей. Запис фактів при інтимній бесіді може викликати у суб’єкта дослідження негативну реакцію і небажання давати правдиві відповіді.

Саме цим зумовлена складність методу бесіди для психолога, який повинен досконало проаналізувати відповіді, відкинути недостовірне і несуттєве та зосередити увагу на фактах, які в цьому випадку дають потрібну інформацію.

Як документальні та речові джерела аналітичного дослідження можуть бути — особова справа, атестації, документи (доповіді, атестати, посвідчення про належність до тієї чи іншої спільноти, справа й інші), знаки відзнаки, почесні грамоти, бібліотечний абонент (свідчення читацьких інтересів, їхня спрямованість), групові сучасні фотознімки, медична картка ( історія хвороби ), листування, особиста бібліотека, предмети рукоділля тощо.

Оскільки анамнестичне дослідження містить систему бесід, то до вимог входять усі методи бесіди, які охарактеризовано. Специфічні вимоги до методу анамнезу такі:

а) крім програми кожної бесіди, повинна бути загальна програма дослідження в цілому і спеціальна програма збору відомостей за документальними та речовими джерелами (збирають не джерела, а підкреслені з ознайомлення з ними відомості);

б) суттєвими є вимоги до систематичності, різносторонності та вичерпності відомостей, які збираються;

в) факти біографії суб’єкта дослідження повинні співвідноситися з обставинами, які є його умовами життя (вони можуть суттєво відрізнятися від тих, які є на момент збору матеріалу).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26757. лассификация организационных структур государственного управления 33.5 KB
  Организационная структура государственного управления это особое государственноправовое явление обусловленное общественнополитической природой социальнофункциональной ролью целями и содержанием государственного управления в обществе. В качестве системообразующего элемента организационной структуры государственного управления выступает государственный орган связанный с формированием и реализацией государственноуправляющих воздействий. Основу организационной структуры государственного управления составляют органы исполнительной власти.
26758. Этапы принятия управленческих решений: содержание и сущностные особенности 26 KB
  Это подготовка принятие и реализация решения. Построение взаимоотношений в организации для решения проблемы формирование команды для подготовки решения. Принятие решения руководителем. Конкретизация решения его дезагрегирование для более низких уровней управления.
26760. Управленческая процедура и ее виды 26.5 KB
  Под процедурой понимается набор действий операций с помощью кот. Управленческая процедура документально зафиксированная последовательность выполнения элементов управленческого процесса определяющая состав очередность содержание составляющих его операций. Понятие процедура отражает порядок подготовки рассмотрения обсуждения выполнения ряда последовательных и параллельных операций в процессе управления предписание о порядке выполнения какойлибо работы в аппарате управления. Понятие технология управления тесно связано с процессом...
26761. Понятие и классификация основных (конституционных) прав человека 96 KB
  Основной закон государства - Конституция, в первой своей главе «Основы конституционного строя» декларирует положение о том, что «Человек, его права и свободы являются высшей ценностью. Признание, соблюдение и защита прав и свобод человека и гражданина – обязанность государства
26762. Система государственной службы 28.5 KB
  Государственная служба Российской Федерации далее государственная служба профессиональная служебная деятельность граждан Российской Федерации далее граждане по обеспечению исполнения полномочий: Российской Федерации; федеральных органов государственной власти иных федеральных государственных органов далее федеральные государственные органы; субъектов Российской Федерации; органов государственной власти субъектов Российской Федерации иных государственных органов субъектов Российской Федерации далее государственные органы...
26763. Глубокие трансформационные процессы, переход России на путь демократического развития 34.5 KB
  Решение этих задач было невозможно без формирования гражданского общества призванного формировать социальнополитическую активность личности и уравновесить государственное влияние различными формами самоорганизации и самоуправления. Эта идея органично вписывалась в процессы становления глобального информационного общества поскольку в значительной степени базировалась на ключевых особенностях информационной цивилизации. Абсолютно недостаточным следует признать и информационное взаимодействие власти и общества. Они могли бы стать одним из...
26765. Гражданское общество 38 KB
  Вновь подтверждена онтологическая закономерность гражданского общества обозначенная еще древними греками. Воля каждого гражданина должна быть подчинена безоговорочно воле общей воле всего гражданского общества которую в свою очередь выражает государство и государь. Таким образом можно говорить о взаимодействии государства гражданского общества и граждан. Иначе о каком устойчивом развитии сообщества можно вести речь Автор первого специального исследования Опыт истории гражданского общества Адам Фергюсон в 1767 году писал: Внутренний...