92626

Процес учіння як теоретична і прикладна проблема психології. Структурні компоненти учіння. Взаємозв’язок когнітивного і емоційного в процесі учіння

Доклад

Психология и эзотерика

Інтерес; програмно цільовий включає мету та програму; дійовоопераційний включає учбові дії та операції. Види учбових дій: предметні або практичні; рецептивні дії сприймання; мнемічні дії пам’ять; мовленнєві дії; розумові дії; мисленнєві дії і т.

Украинкский

2015-08-04

20.04 KB

1 чел.

Процес учіння як теоретична і прикладна проблема психології. Структурні компоненти учіння. Взаємозв’язок когнітивного і емоційного в процесі учіння.

На учіння — це стійка доцільна зміна діяльності людини на основі попередньої діяльності, а не завдяки вродженим фізіологічним реакціям організму. На учіння є кінцевою метою учіння у багатьох підручниках та посібниках як синонім терміну учіння використовується термін учбова діяльність. Учіння це самостійна пізнавальна діяльність школяра по засвоєнню суспільно-історичного досвіду людства у вигляді певних знань, умінь та навичок. Учіння в свою чергу є складовим компонентом навчання. Навчання — управляється вчителем — процес учіння спрямований на засвоєння учнями вмінь та навичок. Структурні компоненти учіння:спонукальний — включає потреби і сформовані на їх основі мотиви учіння які спонукають учня до здійснення учбової діяльності.(приклад пізнав. Інтерес); програмно- цільовий — включає мету та програму; дійово-операційний — включає учбові дії та операції. Послідовне виконання дитиною певних учбових операцій утворює відповідну учбову дію. Види учбових дій: предметні або практичні; рецептивні (дії сприймання); мнемічні дії (пам’ять); мовленнєві дії; розумові дії; мисленнєві дії і т. Д. Контрольно-регулюючі — це дії контролю та оцінювання здобутків учня з боку вчителі які починають з підліткового віку доповнюються діями самоконтролю та самооцінки.

48…………..Будь-яка діяльність і учіння спонукальними певними стимулами ролі яких можуть виступами інтереси, потреби, ідеали, ціннісні інтереси особистості вони утворюють, мотиваційну сферу та мотивацію учіння. Функції: спонукальна; організуючу; смислоутворюючу — надає учіння певний особистісний смисл для школяра. Види мотивів: 1) за характером: пізнавальні — це мотиви які безпосередні пов’язані з метою, процесом і змістом учіння, з прагненням людини отримували нові знання; (учбово-пізнавальні — спрямовані на оволодіння раціональними прийомами учбової діяльності, оволодіння способами пізнаннями, мотиви самоосвіти — спрямовані на поглиблення власного освітнього рівня); соціальні — пов’язані з певними взаєминами між людьми в процесі учіння (широкі соціальні мотиви — пов’язані зі ставленням до учіння як до засобу бути корисним суспільством, вузькі соціальні мотиви — пов’язані з прагненням зайняти перше місце у системі міжособистісних стосунків групи, або підтвердити свій статус і престиж; мотиви співробітництва — пов’язані з прагненнями встановлення стосунків з іншими партнерами учіння); утилітарні — спрямовані на досягнення людиною власної користі за допомогою учіння. 2) за змістовними характеристиками: за наявністю або відсутністю (смислоутворюючі, несмислоутворюючі); за ступенем дійовості (дійові, недійові); за особливостями утвореннями (внутрішньо які є результатом є результатом роботи самого учня, зовнішні — формуються під впливом дорослих) за місцем в ієрархічній системі (домінуючі, другорядні); за ступенем усвідомленості (чітко усвідомлені, слабо усвідомлені, неусвідомлені); 3) за динамічними характеристиками: за силою (слабкі, сильні); за тривалістю (стійкі, не стійкі); за емоційними особливостями (мотиви які викликали позитивні емоції, які викликали негативні емоції, нейтральні). Шляхи формування мотивації учіння: показ новизни та практичної значущості матеріалу; використання елементів проблеми навчання; організація навчальної дискусій; організація навчальних дискусій; комп’ютеризація навчання та ТЗН; врахування вікових та індивідуальних особливостей; збільшення питомої ваги творчим завдань, самостійної та лабораторної роботи; використання різних форм позакласної та позашкільної роботи.

Г.С.Костюк зазначає, що дії та операції в учінні виступають не тільки як засіб набування знань, а і як його мета. Цілі учіння, в єдності зі змістом, стають не тільки завданнями, а й учбовими задачами. Дії та операції в учбовій діяльності диференціюються за конкретними пізнавальними цілями, на досягнення яких вони спрямовані. Спочатку дії бувають зовнішніми, а потім стають внутрішніми. Уразі потреби вони знову стають зовнішніми.

49. Закономірності засвоєння і використання знань. Види учбових дій та їх характеристика.

Поняття знання багатозначне й має декілька визначень. Воно визначається як частина свідомості, як щось загальне в відображенні предметної розмаїтості, або як спосіб впорядкування дійсності, як деперсоніфікована узагальнена форма вираження сутності речей, як якийсь продукт й результат пізнання, як спосіб відтворення у свідомості п Виділяють такі види знань:

освітні терміни і поняття, без яких неможливо зрозуміти жодного тексту;

факти щоденної дійсності та наукові факти, без зазначення яких неможливо зрозуміти закони науки, формувати переконання, доводити і обстоювати ідеї;

основні закони науки;

теорії, що містять систему наукових знань про певну сукупність знання про способи діяльності, методи пізнання, історії здобуття знань (методологічні знання);

знання про норми ставлення до різних явищ життя (оцінні знання).

Розглянуті види знань поділяють на теоретичні й фактичні. Теоретичні знання - поняття, системи понять абстракції; теорії, гіпотези, закони, методи науки.

Фактичні знання - одиничні поняття (знаки, цифри, букви, географічні назви, історичні особи, події.)

. Для учня навчальна дія є способом відкриття певних закономірностей, взаємозв’язку особливих і одиничних явищ. Виокремлюють такі етапи: прийняття чи самостійне визначення навчально-пізнавального завдання; перетворення (аналіз) його умови з метою знаходження ідеї розв’язання; складання плану розв’язання завдання; розв’язування задачі; аналіз розв’язку.

Навчальна діяльність реалізується через систему навчальних дій (практичні, інтелектуальні дії, самоконтроль, самооцінка та ін.). Формування у школярів цих дій - одне із найважливіших завдань педагога.

Навчальна діяльність складається з операцій, які виконують відповідно до певних умов.

Операції навчальної діяльності - свідомі цілеспрямовані дії, які в результаті багаторазового повторення включаються у більш складні дії, поступово з об’єкта свідомого контролю перетворюються на спосіб виконання складнішої дії

Засвоєна дія стає умовою виконання наступної, складнішої, переходячи на рівень операції, тобто техніки виконання незалежно від умов діяльності. Поряд із відомими операціями в діяльності існують такі, що раніше не усвідомлювалися як цілеспрямовані дії.

Спосіб дії - сукупність операцій планування, організування умов, необхідних перетворень і контролю за виконанням дії, що забезпечує її результат

Морфологічною одиницею учбової діяльності учнів є учбові дії. Підкреслюючи роль дій у будь-якій діяльності людини, О.М. Леонтьєв зазначав, що людська діяльність не існує інакше, як у формі дій або цілі дії і що діяльність здійснюється завдяки сукупності дій, підпорядкованій окремим цілям. Автор підкреслив, що між діяльністю та дією існує своєрідне відношення. Мотив діяльності може переходити на предмет (ціль) дії. У такому випадку дія перетворюється у діяльність. Так виникають нові діяльності.

Отже, будь-яка, а також і учбова діяльність складається з дій і без них не існує, хоч дії можуть існувати без діяльності.

Згідно теорії діяльності дії можуть переходити в операції. Операції — це способи дії, що відповідають конкретним умовам, в яких задається мета їх виконання. Свідомі цілеспрямовані дії у навчанні, повторюючись та включаючись у більш складні дії, поступово перестають свідомо контролюватися і перетворюються у способи виконання цих дій.

О.В. Скрипченко визначає структурні компоненти учбової та навчальної діяльності вчителя, спираючись на загальні теоретичні положення про діяльність, але особливо глибоко аналізує ставлення учнів до учіння та зв’язані з ними мотиви, а також операціональні компоненти, як узагальнені психічні дії, які беруть участь і в цілетворенні, і в програмуванні діяльності, у прийнятті рішень, зумовлюють ефективність контролю та оцінювання своєї діяльності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

50395. Изучение основ теории погрешностей и методов обработки экспериментальных результатов. Определение кинематических характеристик по стробоскопическим фотографиям 223.5 KB
  Изучение основ теории погрешностей и методов обработки экспериментальных результатов. Определение кинематических характеристик по стробоскопическим фотографиям...
50397. Дослідження ефективності роботи комерційного банку з пластиковими картками на прикладі ПАТ КБ «Приватбанк» 1.81 MB
  З’ясувати суть та розглянути види пластикових карт; вивчити способи організації роботи банку з платіжними картками; систематизувати нормативно-правова базу регулювання роботи банків з платіжними інструментами; провести аналіз діяльності ПАТ КБ «Приватбанку» на ринку платіжних карток та окреслити можливі напрями її удосконалення...
50399. Проверка закона сохранения импульса и закономерности времени упругого удара шаров с использованием теории размерности 59 KB
  Масса шара равна 17050510‾ кг Диаметр шара равен 3405 10‾ м Плотность шара равна 70210 кг м Модуль Юнга равен 100 ГПа Длина нити маятника равна 049 м Скорости шаров после соударения: V 1=2√gl sinα 1cр 2 1 V 2=2√gl sinα 2cр 2 2 Скорость шара до соударения: V1= 2 √gl sinα 2 3 По закону сохранения импульса импульс шара до соударения равен сумме импульсов шаров после соударения: P = P ...
50400. Изучение принципа работы баллистического маятника 80.5 KB
  Определение момента инерции баллистического маятника и коэффициента упругих сил кручения.2кг Результаты опытов вводим в ПЭВМ и с помощью специальной программы производим расчет: а коэффициента упругих сил кручения: б момента инерции баллистического маятника: Задание 2. Определение момента инерции баллистического маятника и коэффициента упругих сил кручения методом наименьших квадратов.
50402. Определение скорости пули при помощи крутильного баллистического маятника 279 KB
  Цель работы: изучение принципа работы баллистического маятника и закона сохранения момента импульса; экспериментальная проверка зависимостей между физическими величинами характеризующими крутильные колебания; экспериментальное определение постоянной упругих сил кручения и момента инерции баллистического маятника; определение коэффициента затухания крутильных колебаний. экспериментальное определение с помощью баллистического маятника скорости пули Приборы и принадлежности: баллистический маятник ГРМ02 со счётчиком периодов...