92630

Психічний розвиток немовлят. Перші потреби дитини. Синдром шпиталізму та його наслідки

Доклад

Психология и эзотерика

Оскільки мозок новонародженої дитини ще продовжує розвиватися тому її психічне життя є проявами роботи підкоркових центрів а також недостатньо розвинених відділів кори. Соціальна ситуація розвитку новонародженої дитини не є завершеною оскільки соціальним оточенням є батьки але ще відсутня провідна діяльність дитини зворотна реакція на увагу дорослих.

Украинкский

2015-08-04

17.15 KB

2 чел.

Психічний розвиток немовлят.Перші потреби дитини.Синдром шпиталізму та його наслідки.

Оскільки мозок новонародженої дитини ще продовжує розвиватися, тому її психічне життя є проявами роботи підкоркових центрів, а також недостатньо розвинених відділів кори.

Соціальна ситуація розвитку новонародженої дитини не є завершеною, оскільки соціальним оточенням є батьки, але ще відсутня провідна діяльність дитини - зворотна реакція на увагу дорослих. Наоснові цього виникає протиріччя цього вікового етапу: дитина відчуває максимальну потребу в дорослому і водночас не володіє специфічними засобами впливу на нього. Для подолання цього протиріччя дитині необхідно навчитись реагувати на дорослих. Цьому сприяють такі прийоми формування потреби в спілкуванні з боку батьків, як контакт поглядів; усмішка; фізичний дотик, який супроводжується лагідною розмовою; використання іграшки в акті мовленнєвого спілкування; паузи при розмові з метою надати дитині можливість відповісти .

Особливості психічного розвитку немовляти

Головною особливістю психічного розвитку немовляти є те, що його соціальна ситуація розвитку є завершеною, оскільки завдяки появі комплексу пожвавлення дитина починає проявляти зворотну реакцію на увагу батьків - її соціального оточення. З’являється перша провідна діяльність дитини цього віку – безпосереднє емоційне спілкування. Специфічна особливість цього типу діяльності полягає в тому, що її предметом є інша людина (емоційна реакція на появу дорослого). Коли предметом діяльності є інша людина, то така діяльність і є спілкування, а умовно його називають безпосереднім емоційним.

Соціальна ситуація розвитку і провідна діяльність першого року життя дитини зумовлюють появу ряду психічнихновоутворень цього віку:

1) відбувається активний розвиток пізнавальних психічних процесів ;

2) відбуваються зміни у поведінці: з’являється загальна закономірність будь-якого поведінкового акту: спочатку зорієнтуватись, а потім діяти; на 5-6 місяці комплекс пожвавлення замінюється на інші форми поведінки; дитина має постійно забарвлене самовідчуття; виникає акт хапання - перша організована, спрямована дія; з’являються перші запитання , які дитина задає дорослому у формі дії, погляду, жесту, які можливо зрозуміти лише в ситуації дії; з’являється потреба у спілкуванні з дорослими;

3) розвивається мовлення немовляти: поява автономного мовлення (багаторазове повторення складів ба-ба-ба, ма-ма-ма і т.д.); дитина розрізняє інтонацію та відповідно реагує на її; на кінець не-мовлячого віку у дитини виникає перше розуміння слів (до 20), вони вже вимовляють 10-12 слів ( на , дай , мама , папа ...).

Центральним новоутворенням немовлячого віку є ходіння.

Такі зміни спричиняють кризу першого року життя дитини. Її причина полягає в тому, що відбувається перехід від біологічного типу розвитку (несформована поведінка, безпорадність, потреби тільки у теплі та їжі) до соціального (активність, потреба у спілкуванні з іншою людиною та пізнанні навколишнього світу), а лише емоційного спілкування для такого переходу недостатньо.

Головною ознакою цієї кризи є різке зростання незалежності дитини від дорослих: вона активно опановує ходьбу і предметні дії, при цьому сама обирає куди йти або які дії здійснювати. Звичайно дорослі в певних ситуаціях корегують або забороняють такі дії. Це спричиняє появу короткочасних афективних реакцій (плаксивість, похмурість), інколи порушення сну, втрата апетиту тощо.

Дитяча шпитальність - відставання фізичного та психічного розвитку дитини, спричинене дефіцитом її позитивного спілкування зі значимими дорослими.Наслідки дитячої шпитальності можуть набути довгострокового характеру, розповсюдившись на всі етапи формування особистості - дитинство, підлітковий період і юність. Дефіцит спілкування з дорослим впродовж першого року життя дитини провокує й проблеми її зрілого пристосування до життя.

Як зазначає вчений, впродовж немовлячого віку спостерігається наступна динаміка афіліативної потреби:


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

52005. Буквы о - а в корне –гор- -гар- 53.5 KB
  Тип урока: изучение нового материала Ход урока 1. Мобилизирующий этап Цель: вспомнить правило с чередующими гласнымилаг лож раст рос кас кос; умение самостоятельно делать выводы сформулировать тему урока назвать цель урока обучение русскому языку средствами субъективизации Предпол.Формулирование темы и цели урока Назовите слова выделенные из каждого ряда.