92635

Природа сприймання. Основні властивості сприймання: предметність, цілісність, константність, категоріальність, осмисленість. Розвиток процесу сприймання і спостережливості у дітей. Феноменологія сприймання

Доклад

Психология и эзотерика

Знання про оточуючу дійсність людина одержує не тільки через відчуття, а і через сприймання. У відчуттях відображаються лише окремі властивості предметів, наприклад їх запах, колір, твердість тощо, тоді як у сприйманні всі ці властивості відображаються у їх сукупності і взаємозв’язку.

Украинкский

2015-08-04

16.19 KB

2 чел.

Природа сприймання. Основні властивості сприймання: предметність, цілісність, константність, категоріальність, осмисленість. Розвиток процесу сприймання і спостережливості у дітей. Феноменологія сприймання.

Знання про оточуючу дійсність людина одержує не тільки через відчуття, а і через сприймання. У відчуттях відображаються лише окремі властивості предметів, наприклад їх запах, колір, твердість тощо, тоді як у сприйманні всі ці властивості відображаються у їх сукупності і взаємозв’язку.

Сприйманням називається відображення в свідомості людини предметів і явищ дійсності при їх безпосередньому впливі на органи чуття.

Результатом сприймання є цілісний образ об’єкту.

Характерні особливості сприймання.

Сприймання характеризується рядом особливостей, найбільш важливими з яких є: предметність, цілісність, структурність, константність і осмисленість.

Предметність сприймання виявляється в тому, що властивості предмету відображаються в образі не ізольовано, а як належні предмету тобто в акті об’єктивації.

Цілісність. Цілісний образ виникає на основі узагальнення знань про окремі властивості предмету, що одержується у вигляді окремих відчуттів.

Константність. Під нею розуміють відносну постійність сприйманої величини, форми і кольору предметів при зміні відстані, положення спостерігача, освітленості предмету.

Категоріальність людського сприймання виявляється в тім, що воно має узагальнений характер й кожен об’єкт, який сприймаємо, ми позначаємо словом-поняттям, відносимо до певного класу.

Осмисленість. Сприймаючи предмети і явища дійсності, людина тлумачить їх у відповідності з наявними знаннями і практичним досвідом. Сприймання людини тісно пов’язане з мисленням.

Виділяють зорові, слухові, дотикові, кінестетичні, нюхові і смакові сприймання. Також виділяють сприймання простору, сприймання часу і сприймання руху.

Людина сприймає навколишню дійсність предметно у вигляді цілісних предметів, які існують в просторі і часі.

Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу має спиратися на наявні в їхній пам’яті уявлення, на їх чуттєвий досвід або опорні знання, якими вони оволоділи раніше або під час вивчення споріднених предметів. Проте в цьому досвіді можуть бути уявлення поверхові й невиразні, нечіткі й неточні, неправильні й спотворені. Опорою ж для засвоєння нових знань можуть бути тільки виразні, чіткі й правильні уявлення. Тому для успішного навчання в школі важливе значення має формування в дітей конкретних образів, уявлень про навколишній світ, чуттєвого (сенсорного) досвіду (зепзоз -- чуття, сенсорний досвід-- чуттєвий досвід, що складається з різних уявлень пам’яті) Відомо, що перші враження від сприйнятих об’єктів і первинні відтворення відомостей про них глибоко вкарбовуються в пам’яті, тому так важливо не допустити створення в свідомості дітей помилкових асоціацій, які потім дуже важко виправити.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

46663. Оптимальные гигиенические условия для работы учащихся 25 KB
  Режим работы во время занятий должен учитывать чередование непрерывной работы с периодами отдыха зависит от возраста учащихся темы. Эргономические факторы при организации работы в мастерских эргономика наука изучающая возможности человека в трудовых процессах с целью создания таких условий труда которые делают труд высокопроизводительным и в тоже время обеспечивают работающему необходимые удобства сохраняя его силы здоровье и работоспособность. Рассказывать технику безопасности...
46666. Виразність та образність мови, її чистота. Просторічні слова, жаргонізми, діалектизми, канцеляризми та професіоналізми, лайливі та вульгарні слова в лексиці та лексиконі окремої особи 25 KB
  Просторічні слова жаргонізми діалектизми канцеляризми та професіоналізми лайливі та вульгарні слова в лексиці та лексиконі окремої особи. Чистота це ознака мови яка характеризує її як правильну відповідно до норм літературної мови у ній відсутні незагальновживані слова. Незагальновживані слова це слова уживання яких обмежене сферою спілкування та поширенням. Їх поділяють на: розмовні слова вживаються лише у побутовому спілкуванні; ті які мають особливо експресивне забарвлення просторіччя: злигатися жерти лаболаторія мамуся...