92650

Створення власного категоріального апарату психології

Доклад

Психология и эзотерика

Формулюючи як один із принципів теоретичної психології принцип відкритості категоріального апарату дослідники отримують унікальну можливість розширити базисні категорії з допомогою психологічного осмислення інших понять фігуруючих у психології отже може бути споруджено нові диады: базисна категорія – метапсихологічна категорія.

Украинкский

2015-08-04

16.59 KB

1 чел.

Створення власного категоріального апарату психології.

Формулюючи як один із принципів теоретичної психології принцип відкритості категоріального апарату, дослідники отримують унікальну можливість розширити базисні категорії з допомогою психологічного осмислення інших понять, фігуруючих у психології, отже, може бути споруджено нові диады : базисна категорія – метапсихологическая категорія. Приміром, до чотирьох базисним категоріям, вперше запровадженим М.Г.Ярошевским при характеристиці категоріального ладу психології, у справжній книзі приєднуються ще – переживання і індивід . Метапсихологическое розвиток цих категорій (з урахуванням інших, базисних) то, можливо знайдено, відповідно, в категоріях, як почуття і Я . Отже, в момент розробки проблем теоретичної психології то, можливо відзначено можливість вранішнього руху конкретизації базисних психологічних категорій у бік метапсихологических категорій різного рівня узагальненості і конкретності. Вимальовується наступний ряд гіпотетичних відповідностей між засадничими і метапсихологическими категоріями: Образ > Свідомість Мотив > Цінність Переживання> Відчуття Дія > Діяльність Ставлення > Спілкування Індивід > Я Определяемое нижче співвідношення базисних і метапсихологических категорій то, можливо осмислений так: у кожному метапсихологической категорії розкривається деяка базисна психологічна категорія через співвіднесення її коїться з іншими засадничими категоріями (що дає змоги виявити укладене ній системне якість ). Тоді як і кожної з базисних категорій кожна інша базисна категорія існує приховано, згорнуто , кожна метапсихологическая категорія є розгорнення цих латентних утворень. Відносини між засадничими категоріями психології можна порівняти зі своїми взаєминами лейбницианских монад : кожна відбиває кожну. Якщо ж таки спробувати метафорично висловити стосунки між засадничими і метапсихологическими категоріями, він варто пригадати про голограмі: частина голограми (базисна категорія) укладає у собі ціле ( метапсихологическая категорія) . Аби у тому, досить подивитися будь-який фрагмент цієї голограми під певним кутом зору. У логічному відношенні кожна метапсихологическая категорія є субъект-предикативную конструкцію, у якій становище суб’єкта займає деяка базисна категорія (лише один приклад: образ як базисна категорія в метапсихологической категорії – свідомість ), а ролі предиката виступає співвідношення цієї базисної категорії коїться з іншими засадничими категоріями ( мотивом , дією , ставленням , переживанням ). Так, метапсихологическая категорія свідомість сприймається як розвиток базисної психологічної категорії образ , а, наприклад, базисна категорія дію знаходить конкретну форму в метапсихологической категорії діяльність тощо. Базисную категорію у функції логічного суб’єкта будь-якої метапсихологической категорії називатимемо її категориальным ядром , категорії, з яких дана ядерна категорія перетворюється на метапсихологическую , позначимо як які оформляють ( конкретизирующие ). Формальне співвідношення між засадничими і метапсихологическими категоріями зобразимо на рис. 1 (з метапсихологическими категоріями ядерні категорії пов’язані тут вертикальними лініями, а які оформляють – похилими).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34481. Русское искусство середины 18в.: Живопись – расцвет портрета. Своеобразие творческого метода живописцев И.Я. Вишнякова, И.П. Аргунова, Л.П. Антропова 36 KB
  : Живопись – расцвет портрета. В его портретах особенно детских отразился дух русского рокайльного искусства но в них нет бездушности фривольности наружной слащавости и галантности присущих западному рококо. Но лица в портретах пронизаны теплотой и душевностью в них есть особая интимность и непритязательность обаяние и цельность образа. Аргунов первые приобретшие известность портреты соединяют в себе принцип композиции западноевропейского парадного портрета и идущие от парсуны черты застылости живописной сухости плоскостности.
34482. Русское искусство середины 18в.: Архитектура – от барокко к классицизму 31 KB
  : Архитектура – от барокко к классицизму. Переход от барокко к классицизму был одним из самых быстрых в смене стилей отечественной архитектуры. Конец 1750х годов еще расцвет барокко. Барокко как самостоятельный стиль в русской архитектуре оформилось в 1730х годах.
34483. Русская архитектура середины 18в. Школа Д. В.Ухтомского. Своеобразие архитектурного почерка 33 KB
  Ухтомского заключалась в руководстве правильной застройкой города. Ухтомского. Ухтомского выходили отличные зодчие примером чего может служить М. Ухтомского.
34484. Русская архитектура второй половины 18в. Деятельность М.Ф. Казакова 35 KB
  Казакова М. Казаков – ученик архитектурной школы известного русского зодчего Д. возглавил школу и команду Казаков приобрел большой строительный опыт: участвовал в создании Головинского дворца Триумфальных ворот на Страстной площади в честь коронации Екатерины II галереи Оружейной палаты. Впервые дарование Казакова как архитектора раскрылось во время его участия в восстановлении Твери после пожара в мае 1763 г.
34485. Русское искусство к.18в.: Эпоха русского классицизма. Портретный и исторический жанр в творчестве А.П. Лосенко. М.Шибанов – зачинатель крестьянского бытового жанра 34.5 KB
  Лосенко. Лосенко 1737 1773 сын крестьянина ставший потом директором Академии. Будучи воспитанником Академии художеств Лосенко создал большую историческую картину на евангельский сюжет Чудесный улов . Лосенко много внимания уделял он живописным этюдам обнаженного тела; в результате появились известные полотна Авель и Каин .
34486. Русское искусство к.18в.: Исторический пейзаж в творчестве Ф.М. Матвеева, С.Ф. Щедрина. Городской пейзаж в творчестве Ф.Я. Алексеева 31 KB
  Классицизм стремился подчинить себе все виды живописи превратить их по сути дела в исторический жанр. Среди его работ наиболее известны серии видов Павловского Гатчинского и Петергофского парков виды Каменного острова и декоративные панно для Михайловского дворца в Петербурге. Щедрин запечатлел конкретные виды архитектурных сооружений но главную роль отводил не им а окружающей природе с которой человек и его творения оказываются в гармоническом слиянии. Виды уютны уравновешенны в них есть прелесть открытия нового чувства природы...
34487. Русское искусство к.18в.: Портрет в творчестве Ф.С. Рокотова, Д.Г. Левицкого, В.Л. Боровиковского 34 KB
  : Портрет в творчестве Ф. Новый этап в развитии портретного искусства которое теперь не ограничивается запечатлением индивидуальных черт человека но проникает в его внутренний мир ознаменовался творчеством Ф. Удивительная одаренность Рокотова быстро принесла ему известность и признание при дворе но лучшие произведения относятся к московскому периоду его жизни где расцвел талант художника в области интимных камерных портретов. Созданный Рокотовым тип портрета камерный интимный портрет составляет целую эпоху в русской портретной...
34488. Архитектура первой половины 19в.: от классицизма к ампиру. А.Н. Воронихин. Ж.Т. де Томон, А.Д.Захаров, К.И. Росси 85 KB
  : от классицизма к ампиру. В Российской империи стиль ампир появился при Александре I. Для возведения Исакиевского собора Александр I пригласил начинающего французского архитектора Анри Луи Огюста Рикар де Монферрана впоследствии ставшего одним из основоположников русского ампира. Ампир от фр.
34489. Скульптура первой половины 19в.Скульпторы И.П. Мартос, Ф.Ф. Щедрин 26.5 KB
  Мартос Ф. Мартос создатель памятника Минину и Пожарскому а также Ф. Иван Петрович Мартос выдающийся русский скульптормонументалист. Портрет как самостоятельный жанр не занимает в творчестве Мартоса значительного места.