92696

Опозиційний рух в Україні (1965—1985 рр)

Доклад

История и СИД

Проявами дисидентського руху стали протест проти антинародних дій партійнодержавного режиму недотримання ним конституційних положень та очевидних порушень соціальної справедливості та прав людини. Однією з форм течій дисидентства став правозахисник рух. Дисидентський рух в Україні що неминуче набрав національно-демократичного забарвлення...

Украинкский

2015-08-04

22.93 KB

5 чел.

Опозиційний рух в Україні (1965—1985 рр

Опозиційний рух в УРСР (СРСР) у 1965— 1985 рр. Прийнято називати дисидентським. Ди- сидентство — рух незгодних, рух інакомислячих, Проявами дисидентського руху стали протест проти антинародних дій партійно-державного режиму, недотримання ним конституційних положень та очевидних порушень соціальної справедливості та прав людини. Його представники в Україні спочатку виступили проти недоліків існуючої системи, ігнорування марксистсько-ленінських ідей, порушення законів, прав людини, свободи слова, совісті (віросповідання), друку, за вільний розвиток української мови і культури, за правду історії. Ідеологія дисидентства, зароджена як сумнів у доцільності окремих ланок існуючої системи, поступово викристалізувалась у тверде переконання необхідності докорінних змін у суспільстві, повалення комуністичного тоталітарного режиму.

Однією з форм (течій) дисидентства став правозахисник рух. Передумовою для посилення критики режиму, становлення організованого інакомислення створив процес десталінізації, розпочатий М. Хрущовим та XX з’ їздом КПРС.

На XX з’ їзді партії (лютий 1956 р.) Перший секретар ЦК КІ1РСМ. Хрущов виступив із доповіддю «Про культ особи та його наслідки». Почалася «хрущовська відлига» — суперечливий процес деякої лібералізації суспільного та культурного життя, амністія більшості політв’ язнів сталінських таборів, реабілітація репресованих.

Дисидентський рух в Україні, що неминуче набрав національно-демократичного забарвлення, заявив про себе ще в середині 1950-х — на початку 1960-х рр. «Шістдесятники» — молоде покоління талановитих літераторів і митців, які здобули собі визнання не тільки творчою, а й громадською діяльністю.

Серед перших дисидентських організацій і груп в Україні були:

  1.  Українська робітничо-селянська спілка, що утворена в 1958р. на чолі з юристом Л. Лук’ яненком. Завдання спілки — несиловими методами домогтися виходу України зі складу СРСР, стати незалежною державою. За офіційними даними органів, спілка мала політичну програму і об’ єднувала близько ЗО членів.

У травні 1961 р. у Львові відбувся закритий судовий процес («справа юристів») над членами УРСС. Л. Лук’ яненка засудили до розстрілу (згодом смертну кару замінили 15 роками ув’ язнення), інших членів спілки на різні терміни ув’ язнення (від 10 до 15 років).

«Справа юристів» засвідчила новий етап руху Опору в Україні: його учасники не відокремлювали себе від існуючої радянської системи. Фактично вперше в часи тоталітарного правління в умовах України за нової історичної обстановки політичний опір владі набув конкретних організаційних форм;

  1.  Об’ єднана партія визволення України;
  2.  Український національний фронт. Видавав журнал «Воля й Батьківщина»;
  3.  Український національний комітет.

Судові процеси над представниками політичної опозиції відбувалися у Києві, Донецьку, Запоріжжі, Рівному, Тернополі, Чернівцях, Луганську. При цьому радянське керівництво заявляло про відсутність переслідувань із політичних мотивів.

Після зміщення М. Хрущова репресії проти дисидентів посилились. У серпні-вересні 1965 р. були заарештовані літературний критик Світличний, художник П. Заливаха, публіцист та історик Б. Мороз, поет-перекладач С. Караванський та ін. (усього близько 20 осіб). Ще раніше П. Григоренка позбавили генеральського звання, кинули на примусове «лікування» до психіатричної лікарні.

Своєрідним підсумком діяльності дисидентів періоду «відлиги» стала робота І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?».

У русі Опору активну участь брали також робітники й службовці. Проте виступи робітників були некоординованими і не мали зв’ язку з дисидентським рухом. Виступи робітників (у Прилуках, Кривому Розі, Горлівці, Одесі, Львові та ін.) відбивали невдоволення політикою тоталітарної держави, механізмом визискування трудового народу, сильним пресом експлуатації, невідповідністю дій урядових інстанцій конституційним положенням, систематичними порушеннями органами влади Основного Закону — Конституції.

Національно-демократичний рух 1960-х рр. заклав основу для подальшого розгортання дисидентського руху, у якому зрештою виділились три основні напрямки (слід врахувати, що вони були тісно переплетені та взаємопов’ язані. Як правило їх представниками були одні й ті ж діячі):.

а) національно-визвольний — боротьба за вільний розвиток української мови й культури, за відновлення самостійної України;

б) правозахисний — вимоги дотримання в СРСР основних прав і свобод людини, викриття злочинів тоталітарної системи;

в) релігійний рух — за відновлення в Україні заборонених релігійних конфесій, за свободу віросповідання.

Після підписання Радянським Союзом у серпні 1975 р. заключного документа в Гельсінкі (офіційна згода тоталітарної влади шанувати громадянські права своїх підданих) у країні активно поширюється дисидентський рух. Дисиденти почали організовувати легальні групи й об’ єднання, які (на їх думку) мали наглядати за дотриманням прав людини в СРСР. Перший Гельсінський комітет було засновано в Москві в травні 1976 р. Незабаром з’ явилися аналогічні організації в Литві, Грузії, Вірменії. Між різними дисидентськими групами встановилися тісні зв’ язки. 9 листопада 1976 р. М. Руденко, О. Бердник, Л. Лук’ яненко, І. Кандиба, Н. Строката-Караванська, О. Мешко, М. Матусевич, М. Маринович, О. Тихий проголосили утворення Української групи сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ). Через два дні до групи приєднався колишній генерал-майор Радянської армії, українець за походженням, П. Григоренко. УГГ ставила завдання ознайомити широкі кола української громадськості з Декларацією прав людини, сприяти виконанню Гельсінських угод, домагатися акредитування в Україні представників зарубіжної преси, створення незалежного прес-агентства, інформування світової громадськості про факти порушень в Україні Декларації прав людини та гуманітарних статей, прийнятих нарадою у Гельсінкі. За час існування УГГ налічувала 37 членів. Із 1976 до 1980 р. вона зробила 30 заяв, видала 18 меморандумів і 10 бюлетенів. У СРСР серед п’ яти подібних груп УГГ була найчисленнішою і найактивнішою. Вона діяла в межах чинного законодавства і підтримувала контакти з аналогічними об’ єднаннями в СРСР, ставлячи мету «інтернаціоналізувати» захист громадянських і національних прав.

До 1980 р. три чверті членів Української Гельсінської групи були ув’ язнені. До українських правозахисників були застосовані найсуворіші покарання. Кожний український політв’ язень був засуджений у середньому на 12 років ув’ язнення і заслання. У 1984—1985 рр. у тяжких умовах ув’ язнення померли члени УГГ В. Стус, О. Тихий, В. Марченко і Ю. Литвин. Улітку 1988 р. у Львові на базі УГГ сформувалася організація республіканського масштабу — Українська Гельсінська спілка (УГС) на чолі зі звільненим у грудні цього року політв’ язнем Л. Лук’ яненком. Програмним документом УГС була Декларація принципів, написана В. Чорноволом та братами М. і Б. Горинями. Автори Декларації вимагали перетворити СРСР на конфедерацію незалежних держав, передати владу КПРС демократично обраним Радам, проведення українізації, права УРСР на власну дипломатичну діяльність, легалізацію заборонених віросповідань, упровадження ринкової економіки й громадянського контролю над карними органами.

Запропонована УГС програма була схвалена багатьма правозахисними і неформальними організаціями і взята за основу Декларації про суверенітет України (липень 1990 р.).

У квітні 1990 р. близько 500 делегатів з’ їзду УГС, які представляли її однодумців з усіх областей республіки, заявили про розпуск УГС і створення Української республіканської партії (УРП), метою якої було проголошення Української незалежної держави. Головою партії було обрано Л. Лук’ яненка. На травень 1992 р. УРП налічувала понад 14 тис. осіб. На III з’ їзді (травень 1992 р.) від партії відокремилося радикальне крило на чолі зі С. Хмарою, яке вирішило утворити нову партію. Головою УРП було обрано М. Гарная, почесним головою — Л. Лук’ яненка.

Висновок. Значення боротьби дисидентів полягає в тому, що відбулось, організаційне й ідейне оформлення національно-демократичного руху, викривалися тоталітарна суть її антиукраїнський характер радянського режиму, подальшого розвитку набули національна самосвідомість і національна культура, підтримувалась віра в можливість опору репресивній державі.

Дати: 1958—1959 рр. — Українська робітничо-селянська спілка; 1965 р. — перша хвиля масових арештів дисидентів; 1972 р. — друга хвиля арештів дисидентів; 1976 р. — початок діяльності Української Гельсінської групи; 1982 р. — третя хвиля арештів дисидентів; фактичний розгром дисидентського руху.

Особистості в історії: М. Руденко, І. Кандиба, В. Стус, Л. Лук’ яненко, В. Чорновіл.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

54254. Функціональна залежність в системі прикладних задач шкільного курсу математики 631.08 KB
  Стаття містить приклад класифікації прикладних задач та аналіз способу їх розв’язання, узагальнений алгоритм розв’язування задач прикладного характеру. Основне її завдання спонукати використання прикладних задач при вивченні функціональної лінії шкільного курсу математики.
54255. Письмове додавання трицифрових чисел із переходом через розряд 716 KB
  Ознайомити учнів із прийомом письмового додавання трицифрових чисел з переходом через розряд; формувати навички письмового додавання і віднімання трицифрових чисел; виховувати почуття взаємодопомоги, вміння працювати в команді, аргументовано відстоюючи власну думку; розвивати охайність при виконанні робіт.
54256. Відсоткові розрахунки, Один день праці на підприємстві 102.5 KB
  Мета уроку: Формування в учнів вмінь самостійно визначати тип задачі на відсотки та навичок обчислень відсотка від числа, числа за його відсотком та відсоткового відношення двох чисел; розкрити практичну необхідність вивчення теми «Відсотки» в шкільному курсі; розвивати інтерес до математики, прагнення до самовдосконалення; виховувати почуття колективізму та відповідальності перед колективом.
54257. Умножение и деление рациональных чисел 174.5 KB
  Цель: развивать социальную компетентность используя самооценку и взаимооценку; развивать компетентность самообразования стимулируя познавательный интерес; развивать коммуникативную компетентность организовывая работу в парах; обобщить знания учащихся об умножении и делении рациональных чисел; экономическое воспитание. Тема урока Умножение и деление рациональных чисел. Как будет называться наше АО вы узнаете по своим ответам на мои вопросы составив слово Теория первична Учитель ...
54258. Закрепление сложения и вычитания трехзначных чисел 333 KB
  Ребята сегодня у нас необычный урок математики к нам пришли гости. Какие вы второклассники Ждут вас сегодня затеи и задачи Игры шутки всё для вас Пожелаю вам удачи За работу в добрый час Ребята за ваши правильные и полные ответы я вам буду раздавать наклейки. Ребята наши гости решили поиграть с вами в прятки спрятались от вас.
54259. Переместительное свойство сложения 22.5 KB
  Материалы необходимые для урока: изображение дерева изображения листьев Ход урока: Давайте посчитаем сколько же листьев на нашем дереве Сколько листьев справа от дерева 4 Сколько листьев слева от дерева 3 Где листьев больше а где меньше 3.
54260. Видатні українські математики. Застосування різних способів розкладання многочленів на множники 619.5 KB
  1 учень: Остроградський Михайло Васильович народився у вересні 1801 року на Полтавщині. 2 учень: Походив з родини збіднілих дворян які мали глибоке козацьке коріння. 3 учень: У 8 років його віддали до гімназії у Полтаві але хлопчик жвавої та веселої вдачі звикший до роздольного життя у рідному селі особливою старанністю не відзначався. Учень: Блискуче закінчивши університет Михайло рік живе у батька а потім вирішивши присвятити себе математиці знову повертається до Харкова для вдосконалення своїх знань.
54261. Творчий підхід до вивчення математики 155.5 KB
  Школа покликана якомога раніше виявити якості творчої особистості в учнів і розвивати їх у всіх школярів зважаючи звичайно на те що діти народжуються з різними задатками творчості. Водночас більшою мірою потрібно дбати про розвиток творчої особистості у здібних та обдарованих учнів. Можна розглянути інтелектуальноеврестичні здібності особистості які включають: Здібності генерувати ідеї висувати гіпотези що характеризує інтелектуальноеврестичні властивості особистості в...
54262. Активізація пізнавальної діяльності на уроках математики 168 KB
  Знайти середню лінію. Знайти основи трапеції. Знайти основи. Знайти меншу основу трапеції якщо її периметр 54см.