92701

Українські землі в 1915—1917 роках

Доклад

История и СИД

Тим часом австронімецьке командування розробило стратегічний план на 1915 р. Зібравши достатню кількість військ австронімецьке командування перейшло в наступ. Крім Галичини австронімецькі війська під час наступу 1915 р.

Украинкский

2015-08-05

18.1 KB

4 чел.

Українські землі в 1915—1917 рр.

Після успішної для росіян Галицької битви (1914 р.) бої між російською і австро-німецькою арміями на українських землях розгорілися на Карпатських перевалах. Незважаючи на наполегливість росіян, подолати ці перевали їм так і не вдалося. Проте наступним успіхом росіян стала облога фортеці Перемишль, яка капітулювала 22 березня 1915 р. У результаті росіяни взяли в полон 120 тис. австрійців і захопили 400 гармат. На завойованій території Східної Галичини і Північної Буковини російська влада встановила режим, який, за словами голови російської адміністрації Галичини генерал-губернатора графа О. Бобринського, мав запровадити «русские начала» в житті населення краю. Так, у Галичині запроваджувалися російська мова і російське законодавство. Закривалися українські школи, інші навчальні заклади та культурні організації. Почалось навернення греко-католиків у православ’ я. Майже всіх представників української еліти, що залишилась у краї, а також верхівку греко-католицької церкви на чолі з митрополитом А. Шептицьким було вивезено в глиб Росії. Відбулись єврейські погроми.

Російська окупація тривала до весни—літа 1915 р. Тим часом австро-німецьке командування розробило стратегічний план на 1915 р., згідно з яким передбачалося спрямувати проти Росії головний удар і вивести її з війни. Зібравши достатню кількість військ, австро-німецьке командування перейшло в наступ. У районі міста Горлиця було прорвано російський фронт. Уже в лютому австрійські частини вступили до Чернівців, 22 червня — до Львова, а до кінця червня захопили всю Галичину і Буковину, за винятком вузької смуги на схід від Тернополя. Крім Галичини, австро-німецькі війська під час наступу 1915 р. окупували західну Волинь, Холмщину, Берестейщину з містами Луцьк і Дубно. Росіяни зазнали поразки через погане матеріальне постачання військ і прорахунки командування.

Відступ російської армії супроводжувався новим погромом українства, депортацією населення. Поряд із цим до відступаючих російських частин додалися біженці, які боялися репресій з боку Австро-Угорщини. Загалом до Росії було переміщено понад 100 тис. українців. Депутат російської Державної думи П. Мілюков назвав російську політику в Галичині «європейським скандалом».

Зупинивши наступ австро-німецької армії на лінії Кам’ янець-Подільський—Тернопіль—Кременець—Дубно, росіяни навесні 1916 р. силами Південно-Західного фронту несподівано завдали удару, який увійшов в історію під назвою Брусиловський прорив (від прізвища генерала Олексія Брусилова, призначеного у березні 1916 р. командуючим цим фронтом).

Наступ розпочався 22 травня 1916 р. Після нетривалої артпідготовки росіяни перейшли в наступ по всьому фронту, тим самим не давши австро-угорським військам свободи маневру. Російські війська просунулися по всьому фронту вглиб на 80—120 км, знову оволоділи Чернівцями, Коломиєю, Бродами, Луцьком. Унаслідок Брусиловського прориву австро-угорські війська зазнали значних втрат: понад 1 млн вбитих і поранених, понад 400 тис. полонених. Росіяни втратили близько 500 тис. осіб.

Після завершення цього наступу лінія фронту залишалася майже незмінною протягом року. Тим часом у березні 1917р. в Росії відбулась революція. Новий російський уряд, прагнучи зміцнити своє внутрішнє становище, улітку 1917 р. розпочав новий наступ, який завершився повним провалом, новими жертвами і територіальними втратами. Контрудар австро-німецьких військ примусив росіян відступити навіть далі, ніж у 1915 р. Ця лінія фронту проіснувала аж до укладення Берестейського миру.

Висновок. Протягом 1915—1917 рр. українські землі продовжували залишатися ареною бойових дій між військами Росії і Австро-німецького блоку. У результаті західноукраїнські землі були розорені тривалими бойовими діями і окупаційною політикою, яку проводили щодо цих земель Австро-Угорська і Російська імперії.

Дати: 22 березня 1915 р. — капітуляція австрійської фортеці Перемишль; весна-осінь 1915 р. — наступ австро-німецьких військ, поразка і відступ росіян; 22 травня 1916 р. — початок «Брусиловського прориву»; червень 1917 р. — останній наступ росіян та його провал.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85474. РОЛЬ РУССКИХ ПРАЗДНИКОВ В ФОРМИРОВАНИИ ЛИНГВОКУЛЬТУРОЛОГИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНЦИИ 74.5 KB
  На сегодняшнем уроке мы будем говорить об одном из самых ярких праздников русского народа - о Масленице Что вы знаете об этом празднике Ответы детей МОТИВАЦИЯ Просмотр мультфильма Ишь ты масленица Беседа Как вы думаете знала ли сторож что такое Масленица В какой конфуз она попала...
85475. «Ми творці життя – батьки і діти, невмирущий, мужній родовід» – до дня української родини 61.5 KB
  Мета: Формувати у студентів родинні почуття, прищепити відчуття приналежності до народу з міцним родовим корінням, багатими традиціями, звичаями; прослухати поезії та пісні про сенс людського життя, навчити студентів розуміти і збагачувати рідну мову; розвивати творчі здібності, активність, мислення...
85476. Здорова сім’я – здорова держава (родинне свято у 1 класі) 2.65 MB
  Мета: Вчити дітей здорового способу життя. Формувати навички доброзичливого спілкування з людьми. Виховувати потребу займатися фізкультурою і спортом заради зміцнення здоров’я. Свято проходить у спортивному залі. По обидва боки від плаката - українські народні загадки, приказки...
85477. Сценарій родинного свята «Щастя бути разом» 74.5 KB
  Прекрасно, коли в сім’ї панують мир і злагода, взаєморозуміння, повага, кохання, вірність, теплота, затишок. Через сім’ю ми – діти, виходимо в суспільство. В сім’ї нам вручають естафету досвіду поколінь, котру ми повинні нести далі, щоб передати її своїм дітям і тим самим майбутньому.
85478. Батько і мати 47.5 KB
  Є скарби, заховані в землю, є такі, що розташовані на поверхні і передаються з покоління в покоління. чаруючи людську душу. До таких скарбів належать пам’ять роду, його звичаї, традиції. Мамина пісня, батьківська хата, бабусина вишиванка, дідусева казка - все це наша родослівна пам’ять.
85479. ДОЛЯ МОЄЇ РОДИНИ В ДОЛІ УКРАЇНИ 80 KB
  Формувати уявлення про родину як частину суспільства, про роль і місце родини в житті людини, дослідити минуле своїх родин, пов’язане з історією України; виховувати шанобливе ставлення до батьків, старших і молодших членів сім’ї, розвивати навички спілкування в сім’ї, що сприяють родоводу...
85480. Творчість Г.С.Сковороди 30.5 KB
  Вчитель: Добру справу завжди починають рукостисканням яке означає взаємоповагу довіру готовність спільно плідно працювати. Вчитель: Активізуємо наші знання про діалог. Що таке діалог Що повинні памятати під час складання діалогу Вчитель: Перед вами конверти в них завдання: група отримала тему треба...
85481. Урок-путешествие по чтению «Сказки А.С.Пушкина» 47.5 KB
  А для кого они Для вас Мы знаем вы любите игры Песни загадки и пляски Но нет интересней для детворы Чем наши волшебные сказки. На какие две группы делятся все известные вам сказки Сказки бывают народные а бывают авторские Чем авторская сказка отличается от народной Авторы народных сказок...
85482. Ю.Збанацький «Гвардії Савочка» 1.7 MB
  Вчити учнів виразно читати та розуміти текст, навчати добору робочого матеріалу до роботи над текстом, розвивати читацькі інтереси учнів, навички стислого переказу, увагу, мовлення. Збагатити знання учнів про мужність народу в роки Великої Вітчизняної війни, участь у ній дітей, виховувати глибоку вдячність...