92705

Прихід до влади М. Горбачова. Розгортання національно-демократичного руху в Україні

Доклад

История и СИД

На посаду керівника КПРС та СРСР було обрано М. Саме за його ініціативи розпочалась перебудова в СРСР квітень 1985 р. В усіх галузях життя виникла гостра суспільнополітична економічна та національна криза яка завершилася розпадом СРСР. Суттєвий вплив на ситуацію в Україні справило виникнення в СРСР народних рухів насамперед у республіках Балтії.

Украинкский

2015-08-05

20.72 KB

5 чел.

Прихід до влади М. Горбачова. Розгортання національно-демократичного руху в Україні.

Після смерті Генерального секретаря ЦК КПРС К. Черненка в березні 1985 р. на посаду керівника КПРС та СРСР було обрано М. Горбачова. Саме за його ініціативи розпочалась перебудова в СРСР (квітень 1985 р.). Перебудова мала охопити п’ ять провідних галузей життєдіяльності суспільства: економіку (перехід від екстенсивних методів господарювання до інтенсивних), внутрішню політику (демократизація суспільного життя та народовладдя), зовнішню політику (припинення «холодної війни» та побудова спільноєвропейського дому); соціальну сферу (підвищення матеріального та культурного добробуту населення), ідеологію (ліквідація цензури, гласність, вільне виявлення думок громадян).

Але ідеї перебудови швидко зайшли в глухий кут. В усіх галузях життя виникла гостра суспільно-політична, економічна та національна криза, яка завершилася розпадом СРСР.

Партійне керівництво України, очолюване В. Щербицьким, не сприймало і певний час блокувало перебудовчі процеси в Україні. Преса називала Україну заповідником застою.

Протягом 1985—4987 рр. в Україні не існувало значних політичних сил у вигляді громадських об’ єднань та народних фронтів, схожих на ті, що виникли в республіках Прибалтики та Росії. Пасивність широких народних мас має своє пояснення. На тлі загального, насамперед економічного, розвалу ситуація в Україні залишалась відносно стабільною.

В Україні головним чинником, який розхитав суспільство, стала Чорнобильська катастрофа (квітень 1986 р.). Ще одним фактором активізації суспільно-політичного життя став процес русифікації.

Як наслідок в умовах політики гласності (започаткована 1987 р.) в Україні виникли групи «зелених», політичні клуби, просвітницькі українознавчі організації (1987 р. у Львові — «Товариство Лева», 1988 р. у Києві — клуб «Спадщина» та студентське об’ єднання «Громада»). їхня діяльність одразу вийшла за межі суто просвітницької діяльності й набула політизованого характеру.

Восени 1987 р. у Києві виник Український культурологічний клуб (УКК). За спробу провести в 1988 р. демонстрацію до другої річниці Чорнобиля кількох лідерів УКК було заарештовано.

Наприкінці 1987 р. виходять з ув’ язнення і повертаються в Україну ряд відомих правозахисників, зокрема В. Чорновіл і М. Горинь, у січні 1989 р.— Л. Лук’ яненко, який мав 26-річний «стаж» політв’ язня. У 1988 р. офіційне святкування 1000-ліття введення християнства на Русі було використане дисидентами в Україні для привернення уваги до долі УАПЦ та УГКЦ.

Суттєвий вплив на ситуацію в Україні справило виникнення в СРСР народних рухів, насамперед у республіках Балтії. 7 липня 1988 р. Українська Гельсінська спілка, створена на основі відновленої УГГ, оприлюднила «Декларацію принципів», що за деякими положеннями відповідала програмним принципам народних рухів республік Балтії: перетворення СРСР на конфедерацію незалежних держав; державність української мови; звільнення всіх політв’  язнів тощо.

У вересні 1989 р. з ініціативи Спілки письменників України, підтриманої історико-просвітнім товариством «Меморіал» (установча конференція — травень 1989 р.) і Товариством української мови ім. Т. Шевченка (установча конференція — лютий 1989 р.), виникла масова політична організація Рух (Народний Рух України за перебудову). На час установчого з’ їзду (8—10 вересня 1989 р. у Києві) кількість членів руху становила 280 тис. осіб. Його очолив поет І. Драч.

Швидка політизація суспільства виявилася в мітингах і демонстраціях. Перший у новітній історії України масовий мітинг (близько 20 тис. осіб) відбувся у Києві 13 листопада 1988 р. На ньому гостро постало питання про відповідальність конкретних посадових осіб за приховування негативних наслідків Чорнобильської катастрофи. Дуже важливою масовою акцією (взяли участь близько 800 тис. осіб) став «живий ланцюг» між Києвом та Львовом 21 січня 1990 р., присвячений проголошенню 1919р. об’ єднання УНР і ЗУНР в єдину державу. На початку серпня 1990 р. у Дніпропетровській і Запорізькій областях як всеукраїнське свято пройшли Дні козацької слави, присвячені 500-річному ювілею українського козацтва.

«Бойовим хрещенням» для активістів нових громадських об’ єднань стали вибори народних депутатів СРСР навесні 1989 р., коли вперше за багато років у радянській виборчій системі на одне місце претендувало кілька кандидатів. До Верховної Ради СРСР вперше вдалося провести ряд депутатів від опозиції. У Львові майоріли жовто-блакитні прапори, лунали заклики до страйку. На політичну арену виходило робітництво.

Улітку 1989 р. страйк шахтарів охопив найважливіші вугледобувні райони СРСР, у тому числі Донбас і Львівсько-Волинський басейн. Хоча вони висували тоді здебільшого економічні вимоги, однак КПРС не могла уже виставляти себе захисником інтересів робітничого класу.

У вересні 1989 р. В.Щербицький залишив посаду Першого секретаря ЦК КПУ, а цю посаду зайняв В. Івашко.

Восени 1989 р. вдалося внести істотні поправки до проекту Закону про вибори до Верховної Ради УРСР, зокрема, було знято представництво від громадських організацій. Тоді ж Верховна Рада прийняла Закон про мови, згідно з яким українська мова проголошувалася державною. У той час відбувається стрімкий розвал КПУ. Суспільство і правляча верхівка починає все більше усвідомлювати необхідність домогтися реального суверенітету республіки.

У 1989—1990 рр. з’ являються паростки багатопартійності. У 1980 р. КПРС (КПУ як її складова) відмовилась від монополії на владу. Активізація політичного життя спричинила стрімке зростання національної свідомості населення. З 1990 р. почався рух за вихід із СРСР. 16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України, у якій проголошувалися верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.

Висновок. Перебудова в СРСР сприяла формуванню і розгортанню національно-демократичного руху, який мирним шляхом заклав основи проголошення незалежності України.

Дати: 1985—1991 рр. — перебудова в СРСР; 1987 р. — проголошення політики гласності; 1988 р. — початок багатопартійності; 1989 р. — створення Народного Руху України; 1989 р. — шахтарський страйк; вересень 1989 р. — усунення В.Щербицького з посади першого секретаря ЦК КПУ; 1989 р. — прийняття Верховною Радою УРСР закону «Про мови»; 1990 р. — вибори до Верховної Ради УРСР; 16 липня 1990 р. — прийняття Декларації про державний суверенітет України.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12310. ПӘНДЕР МОДУЛІНІҢ ОҚУ-ӘДІСТЕМЕЛІК КЕШЕНІ. Қазақстан Республикасының демократиялық негіздерінің қалыптасуы: саяси-құқықтық аспект 333.96 KB
  Саясаттану пәні, объектісі, әдісі, әлеуметтік-гуманитарлық пәндер жүйесіндегі орны. Саясаттанудың болашақ маман тұлғасын, азаматты қалыптастырудағы орны. Саяси ой дамуының негізгі кезеңдері. Саясат қоғамдық құбылыс ретінде, оның табиғаты, түрлері, мүмкіндіктері, шекаралары мен келешегі. Саясаттанудың субъектісі
12311. Биліктің буындары бір –бірімен теңестірілуі қажат 103 KB
  Биліктің буындары бір бірімен теңестірілуі қажат деген идея кімге қатыстыШ.Монтескье Демократиябұл құбылыс оның ауқымында қалағаныңның бәрін жасауға болады деген анықтама кімге қатыстыПлатон Еуропаның қауіпсіздік және ынтымақтастық ұйымының іргетасы қа...
12312. Мемлекеттің функциялары. Мемлекеттің мақсаты 30.33 KB
  Жоспары: Мемлекеттің белгілері Мемлекеттің функциялары Мемлекеттің мақсаты Орындаған: Даркеева Балжан Тур15 1. Мемлекеттің пайда болу себептері белгілері Мемлекет деген ұғым бірнеше мағынада қолда...
12313. САЯСАТТАНУ ЖАЛПЫ БІЛІМ БЕРУ КУРСЫ БОЙЫНША ОҚУ - ӘДІСТЕМЕЛІК КЕШЕН 543 KB
  САЯСАТТАНУ ЖАЛПЫ БІЛІМ БЕРУ КУРСЫ БОЙЫНША ОҚУ ӘДІСТЕМЕЛІК КЕШЕН 1.1. САЯСАТТАНУ ПӘНІНІҢ ТИПТІК БАҒДАРЛАМАСЫ Авторлар: Философия ғылымдарының докторы профессор Әбсаттаров Р.Б. Философия ғылымдарының докторы профессор Балғынбаев А.С. Саясаттану ғылы
12314. СӨЖ Тақырыбы: Карл Маркс 30.23 KB
  СӨЖ Тақырыбы: Карл Маркс КІРІСПЕ ХІХғ. 40шы жылдары еңбек пен капитал арасындағы күрес шиеленісе түсті. Бірқатар елдерде пролетариат табы дербес күштерге айналды: Францияда 1831 және 1834 ж. лион тоқымашыларының көтерілісі; Англияда 30шы жылдарда...
12315. Саясат қоғамдық құбылыс ретінде 466 KB
  Саясат қоғамдық құбылыс ретінде.Саясаттану пәні. Қоғамдық құбылыс ретінде саясат белгілі бір әмбебаптылықпенкөпқырлылықпен сипатталады. Ол біздің қоғамымыздың барлық жерінде көрініс тауып өзінің нег.қызметібасқаруды атқарады яғни саясат адамң тіршілік әректінің
12316. Саясаттану ғылымы 85 KB
  Саясаттану ғылымы Саясаттану сөзі политология гректін политика және логос деген сөздерінен шыққан саясат туралы ғылым деген мағынаны білдіреді. Басқа қоғамдық ғылымдардың ішінде саясатта...
12317. Саясаттанушы ғалымдардың бірі – М.Лютер 506.38 KB
  ЛСӨЖ Тақырып: Саясаттанушы ғалымдардың бірі М.Лютер Реформацияның дінисаяси бағытының идеологі Мартин Лютердің саяси ойлары. Мартин Лютер 14831546 неміс ойшылы және қоғам қайраткері Германиядағы бюргерлік реформалаудың басшысы немістің протестантизм
12318. Виртуалдық лекция бойынша пәнің «Саясаттану» мәліметтері Виртуалдық лекциялық сабақтардың кестесі 142 KB
  Виртуалдық лекция бойынша пәнің Саясаттану мәліметтері Виртуалдық лекциялық сабақтардың кестесі № Тақырыптар Сағат саны 1. Саясаттануғылым және оқу пәні 2 ...