92709

Українське питання на Паризькій мирній конференції

Доклад

История и СИД

На Паризькій мирній конференції 1919 1920 рр. Цілями української делегації на цій конференції було домогтися визнання незалежності УНР допомоги й підтримки з боку країн Антанти в боротьбі з більшовиками а також посісти гідне місце в системі післявоєнних міжнародних відносин. Українці були єдиним народом право якого на самовизначення було проігноровано на конференції.

Украинкский

2015-08-05

17.76 KB

9 чел.

Українське питання на Паризькій мирній конференції.

На Паризькій мирній конференції (1919— 1920 рр.) «українське питання» не стояло окремим пунктом до розгляду. Воно виникало в процесі визначення повоєнних кордонів Польщі, Румунії, Чехословаччини.

Очолювати Українську об’ єднану делегацію УНР та ЗОУНР було доручено Г. Сидоренко. Проте делегація Західної області УНР діяла окремо.

Цілями української делегації на цій конференції було домогтися визнання незалежності УНР, допомоги й підтримки з боку країн Антанти в боротьбі з більшовиками, а також посісти гідне місце в системі післявоєнних міжнародних відносин.

Ситуація ускладнювалася тим, що українські делегації не визнавалися повноправними представниками українського народу. Українці були єдиним народом, право якого на самовизначення було проігноровано на конференції.

УНР, яка уклала в 1918 р. у Брест-Литовську договір із Німеччиною, лася її союзницею і не повинна була брати участь в конференції. Франція, яка була зацікавлена у відродженні єдиної й неподільної Росії та «Великої Польщі» за рахунок українських земель, розцінювала уряд УНР як просоціалістичний.

Розпочалася антиукраїнська кампанія, унаслідок чого було порушено питання про припинення українсько-польської війни 1918—1919 рр. й обговорення умов перемир’ я. Польський уряд, на відміну від уряду УНР, відхилив запропоновані умови.

Найбільш виважений підхід до вирішення українського питання мала англійська делегація, яка різко виступила проти анексії українських земель Польщею.

На Паризькій мирній конференції остаточно переміг французький підхід до вирішення «українського питання». Існування в Східній Європі міцної Польської держави як противаги Німеччині було вигідне Франції. Тому вона поставила вимогу негайно припинити війну ЗУНР із Польщею та встановити лінію кордону, за якою Львів і Дрогобицький район переходили під владу Польщі. Для боротьби з більшовиками, у тому числі й в Україні, надавалася допомога Польщі, Румунії та білогвардійським військам Денікіна.

Загарбання Польщею Східної Галичини й Волині не дістало належної оцінки на Паризькій мирній конференції. Не прийнявши формального рішення, керівники Антанти й США фактично визначили долю цих західноукраїнських земель на користь Польщі. На цьому особливо наполягали Франція та США. Крім того, вони ігнорували виступи українських представників у західних країнах про природне право українського народу на самовизначення.

25 червня 1919 р. Польща одержала повноваження на окупацію всієї Галичини та введення цивільної адміністрації на цій території. Умовою було забезпечення автономії Галичини, політичної, релігійної та особистої свободи населення.

Тактично гнучку дипломатичну лінію з метою заволодіння Закарпаттям проводили президент Чехословаччини Т. Масарик і міністр закордонних справ Е. Бенеш. Свої дії вони узгоджували із західними державами й заручилися підтримкою закарпатської еміграції в США. У січні 1919 р. чеські війська зайняли Ужгород. 8 травня в Парижі було ухвалено рішення про передачу Закарпатської України Чехословаччині. У вересні 1919 р. воно ввійшло до Сен- Жерменського мирного договору.

У столиці Франції обговорювались також питання про долю Північної Буковини та Бессарабії. Вони були відторгнені на користь Румунії. Проте Україна та Росія не визнали законності цих рішень.

Визнання незалежності УНР країнами Антанти й одержання від них допомоги було унеможливлено після втрати Директорією УНР влади над більшістю українських земель у 1919 р.

Висновок. У ході Паризької мирної конференції країни Антанти не підтримали Директорію УНР і вороже поставилися до ідеї незалежності України. Рішення Паризької мирної конференції сприяли поділу українських земель між радянською Росією, Польщею, Румунією, Чехословаччиною.

Дата: 18 січня 1919 р. — початок Паризької мирної конференції.

Поняття, терміни,, назви: Антанта, «українське питання».


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

66627. Создание объединенной IP-сети со статической маршрутизацией 1.28 MB
  Главной задачей стека TCP/IP является объединение в сеть пакетных подсетей через шлюзы. Каждая сеть работает по своим собственным законам, однако предполагается, что шлюз может принять пакет из другой сети и доставить его по указанному адресу.
66628. Етапи становлення та особливості розвитку етнопедагогіки 121 KB
  Перші елементи Етнопедагогіческіе знання зародилися в період утворення початкової етнічної спільності - племені. Протягом історії розвитку людського суспільства Етнопедагогіческіе знання постійно розвивалося, поповнюючись новими елементами.
66629. Норматино-правове регулювання захисту інформації та ISO 27 серії 19.51 KB
  Метою захисту інформації має бути збереження цінності інформаційних ресурсів для їх власника. Ці технології мають ураховувати особливості інформації які й роблять її цінною а також давати змогу користувачам різних категорій працювати з інформаційними ресурсами...
66630. ПОМЕХОУСТОЙЧИВОЕ КОДИРОВАНИЕ И ПЕРЕМЕЖЕНИЕ. ПРИНЦИПЫ ПОМЕХОУСТОЙЧИВОГО КОДИРОВАНИЯ 632.57 KB
  Помехоустойчивое кодирование сообщений или кодирование с прямым исправлением ошибок применяется в системах связи, в которых отсутствует или недоступен обратный канал для передачи запросов на повторную передачу...
66631. Жизнь и научная деятельность Ильи Андреевича Соколова 147.83 KB
  В то время этот лозунг действовал не только безотказно, но он завораживал всех, включая и ученый мир, своей, казалось бы, легкостью, целесообразностью его выполнения и что именно реализация освоения создаст "счастливую жизнь", в которой так нуждались народы СССР.
66632. Биография М.В.Ломоносова. Вклад Ломоносова в почвоведение 48.3 KB
  Внутренние противоречия в социально-экономическом развитии России неизбежно отражались на состоянии русской науки и культуры XVIII столетия. Ломоносов отдавший всю свою жизнь развитию науки и культуры России. Ломоносов показавший своей многогранной деятельностью какие творческие возможности народа скованы крепостничеством.
66633. Предмет исследования искусственного интеллекта 589 KB
  Обучение нейронной сети в первую очередь заключается в изменении силы синаптических связей между нейронами. Искусственный нейрон узел искусственной нейронной сети являющийся упрощённой моделью естественного нейрона. Нейрон представляет собой своеобразную единицу обработки информации...
66634. Научный вклад Павла Андреевича Костычева в почвоведение 922 KB
  Началом подготовки крестьянской реформы стало учреждение по указу Александра II в январе 1857 секретного комитета для обсуждения мер по устройству быта помещичьих крестьян главной задачей которого была отмена крепостного права с обязательным наделением крестьян землей.
66635. Народознавство: суть, принципи, функції та засоби 99.5 KB
  Таким чином до сфери народознавства входили б і такі науки як історія політична й історія розвитку державних інститутів історія наук і історія промислу все звичайно в сфері щонайобмеженішій наскільки це стосується певного конкретного народу. Народознавство у вузькому значенні етнографія наука про культуру побут народу його походження розселення національні традиції та обряди.