92711

Культура і духовне життя України в 1917—1920 роках

Доклад

История и СИД

Із падінням царського режиму припинилося переслідування українських митців української мови та культури що давало надію на становлення й розвиток Української держави і відповідно національної культури. Багато представників української творчої інтелігенції увійшли до складу УЦР органів управління української держави П. Відкривалися нові українські гімназії запроваджувались навчальні програми які передбачали обов язковість вивчення української мови історії та географії України. Для розбудови української культури багато зробив гетьман П.

Украинкский

2015-08-05

19.28 KB

1 чел.

Культура і духовне життя України в 1917—1920 рр.

Боротьба за соціальне та національне визволення сприяла духовному піднесенню українського народу. Із падінням царського режиму припинилося переслідування українських митців, української мови та культури, що давало надію на становлення й розвиток Української держави і, відповідно, національної культури. Однак в умовах жорстокої боротьби за владу освіта, наука і культура стали заручниками політиків. Жорстокі класові зіткнення породжували нову ідеологію й мораль, які не вкладалися в традиції українського народу, споконвічні загальнолюдські цінності та гуманізм. Багато представників української творчої інтелігенції увійшли до складу УЦР, органів управління української держави П. Скоропадського, обійнявши відповідальні посади й отримавши можливість упливати на державну політику в галузі культури. Проте масове деформування свідомості, великі втрати серед носіїв культури внаслідок загибелі чи еміграції надавали культурному процесу 1917—1920 рр. в Україні трагічного відтінку.

У 1917—1920 рр. освіта в Україні опинилася в центрі боротьби різних політичних сил. Центральна Рада й Гетьманат проводили українізацію школи. Відкривалися нові українські гімназії, запроваджувались навчальні програми, які передбачали обов’ язковість вивчення української мови, історії та географії України. Натомість більшовики переробляли навчальні плани на свій лад, дбаючи насамперед про виховання дітей у дусі відданості ідеям соціалізму. Радянська влада з підозрою ставилась до проявів національного життя й перекреслили українізацію народної освіти. Більшовики, неспроможні досягти потрібного результату мирними засобами, удавались до насильницьких дій і командних методів. Так, була розпущена Всеукраїнська вчительська спілка, яка не сприймала радянських реформ у шкільній справі. Така ж доля спіткала національні культурно-освітні організації — «Просвіти». Вони були особливо популярними на селі й об’ єднували всіх, хто дбав про українську культурну спадщину.

Радянська влада намагалася реформувати освіту, зробити її систему підконтрольною та спрямованою на зміцнення більшовицького режиму. У 1920 р. зросла кількість шкіл і учнів, певних успіхів було досягнуто в ліквідації неписьменності серед дорослого населення.

Активна боротьба розгорнулася за вищу школу, на навчання до якої приймалися передусім вихідці з робітничого класу та селянства. Університети були ліквідовані, замість них з’ явились інститути народної освіти. Оскільки вступ до вищих навчальних закладів вимагав певного рівня знань, то для підготовки майбутніх студентів було відкрито робітничі факультети.

У добу Гетьманату було створено Українську академію наук (1918 р.), першим президентом якої став В. Вернадський. Після встановлення радянської влади деякі видатні вчені емігрували, але більшість продовжувала плідно працювати.

Нелегко складалася творча доля українських письменників і поетів, які вболівали за українську національну революцію й болісно переживали події громадянської війни. У цей час на повний голос заявили про себе такі талановиті поети, як 77. Тичина, В. Сосюра, В. Чумак. Ще один з обдарованих поетів — О. Олесь — назавжди залишив Батьківщину.

Для розбудови української культури багато зробив гетьман П. Скоропадський. За його сприяння відкривалися українські університети, бібліотеки, театри. Зокрема, у 1918 р. було засновано Український театр драми та опери, Українську державну капелу під проводом О. Кошиця, Державний симфонічний оркестр. Нові музично-драматичні установи та творчі колективи з’ явилися в Україні і в 1919—-1920 рр.

Помітною стала творчість нового драматичного театру ім. І. Франка, який очолював Гнат Юра, колективу митців на чолі з Лесем Курбасом, відомих виконавців О. Мар’ яненка, Г. Борисоглібської, композиторів М. Леонтовича, Б. Лятошинського, Г. Верьовки.

Завдяки діяльності Центральної Ради в Києві наприкінці 1917р. було відкрито Українську академію мистецтв, яка об’ єднала видатних художників. У цей час в Україні творили відомі майстри живопису й графіки М. Войчук (перший ректор академії), В. таФ. Кричевські, О. Мурашко, Г.Нарбут. Г. Нарбут є автором проектів грошових знаків Центральної Ради й гетьманського уряду, державного герба й печатки, поштових марок, військової форми.

У роки революції та Визвольних змагань у середовищі українських віруючих і духовенства зріло прагнення мати самостійну (автокефальну) церкву. Однак Російська православна церква намагалась не допустити втрати контролю над єпархіями колишньої царської імперії.

Більшовики не дозволили проголосити автокефалію на Всеукраїнському православному соборі, який відбувся в січні 1918р. Більшовицька партія розгорнула запеклу боротьбу з релігією та церквою — закривались храми й монастирі, зазнавали переслідувань віруючі та духовенство. Ідея проголошення Української автокефальної православної церкви (УАГІЦ) стала частиною українського національно-визвольного руху.

Висновок. На розвиток української культури в 191 7—1920 рр. вплив мали як позитивні, так і негативні фактори. До позитивних зрушень того часу слід віднести заходи щодо українізації освіти, відсутність обмежень щодо реалізації своїх творчих здібностей, існування різних стилів і жанрів.

Дати: 1917—1920 рр. — Визвольні змагання; 1917 р. — відкриття Української академії мистецтв; 1918 р. — відкриття Української академії наук.

Поняття, терміни, назви: українізація.

Особистість в історії: В. Вернадський, Г. Нарбут, Лесь Курбас.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

60735. Компьютерная графика. Графический редактор Paint 90 KB
  Цель урока: формирование практических навыков работы в среде графического редактора Pint с использованием ЭОР. Тип урока объяснение нового материала и закрепление практических навыков.
60736. Построение графиков функций 3.91 MB
  Задачи: сформировать у учащихся представления о построение диаграмм в среде Microsoft Excel, актуализировать и углубить знания о возможностях Microsoft Excel.
60737. Построение диаграмм 2.99 MB
  Задачи: сформировать у учащихся представление о построение диаграмм в среде Microsoft Excel. актуализировать и углубить знания о возможностях Microsoft Excel. Оборудование: проектор, компьютер, наглядные пособия, раздаточный материал.
60740. Русские народные инструменты. Оркестр русских народных инструментов 64.5 KB
  Задачи урока: дать представление о русских народных инструментах оркестре; развивать интерес к народным традициям и культуре русского народа; воспитывать чувство патриотизма.
60741. Работа с табличными базами данными 1.03 MB
  Цель: дать понятие учащимся о работе с табличными базами данных в среде Microsoft Excel. Задачи: сформировать у учащихся представления о работе с табличными базами данных в среде Microsoft Excel.