92716

Прийняття Конституції України 1996 р. та її історичне значення

Доклад

История и СИД

Конституції України як Основному закону держави властиві особливості правового статусу: вона має найвищу юридичну силу є основою для прийняття інших нормативних актів держави. Сучасна Конституція України є продовженням конституційних традицій які сягають часів Київської Русі Руська правда Найвідомішою конституційною пам яткою в сучасному розумінні є Конституція П. Значний внесок у розвиток конституційних традицій України зробили М.

Украинкский

2015-08-05

18.9 KB

9 чел.

Прийняття Конституції України 1996 р. та її історичне значення.

Конституція — політичний, нормативно-правовий акт держави (Основний закон), який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, права та обов’ язки громадян.

Конституції України як Основному закону держави властиві особливості правового статусу: вона має найвищу юридичну силу, є основою для прийняття інших нормативних актів держави. їй притаманна підвищена стабільність.

Сучасна Конституція України є продовженням конституційних традицій, які сягають часів Київської Русі («Руська правда»), Найвідомішою конституційною пам’ яткою в сучасному розумінні є Конституція П. Орлика (1 710 р.).

Значний внесок у розвиток конституційних традицій України зробили М.Драгоманов, М. Грушевський, М. Міхновський та інші відомі діячі.

Чільне місце в конституційній традиції посідають Універсали УЦР, Конституція УНР, державно-правові документи Гетьманщини, Директорії, ЗУНР.

Конституційні традиції мали своє продовження і за радянських часів (Конституції 1919, 1929, 1937, 1978 рр.). Слід наголосити, що з формально-юридичного боку конституції Радянської України вирізнялися демократизмом, чіткістю формулювань і широкими соціальними гарантіями. Слабким місцем була їх декларативність, пріоритетність держави над особою.

Конституційний процес у незалежній Україні як процес підготовки нової Конституції України розпочався з прийняття Декларації про державний суверенітет України {16 липня 1990 р.). У Декларації передбачалось вироблення нової Конституції. Було утворено комісію з вироблення нового Основного закону (Конституційна комісія) і відповідну Робочу групу. Вона підготувала концепцію Конституції, яка була схвалена Верховною Радою.

Після проголошення незалежності певний час мала чинність Конституція УРСР у тій частині, яка не суперечила законам України, прийнятим після 24 серпня 1991 р. Це було зумовлено обставинами перехідного періоду. Проголошення незалежності і референдум 1 грудня 1991р. дещо активізували конституційний процес. У 1992 р. було підготовлено офіційний проект, який у липні того ж року було винесено На всенародне обговорення. Доопрацьований проект Конституції було подано в травні 1992 р., наступного разу в жовтні 1993 р. до Верховної Ради. Із різних причин, як об’ єктивних, так і суб’ єктивних, усі ці проекти так і не стали Основним законом України. Так закінчився перший етап сучасного конституційного процесу в Україні.

Позачергові вибори народних депутатів і Президента України (1994 р.) дещо сповільнили конституційний процес. 10 листопада 1994 р. конституційну комісію було переформовано, її очолили Л. Кучма і О. Мороз.

Життя вимагало невідкладного розв’ язання багатьох складних проблем державотворення. У результаті виникла ідея «Малої Конституції України», яка знайшла своє втілення в проекті закону «Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні». Але Верховна Рада України відхилила його. У зв’ язку з цим виникла певна колізія між Президентом України, виконавчою і законодавчою владами.

Із метою розв’ язання конфліктуй червня 1995 р. було прийнято Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України».

11 березня 1996 р. Конституційна комісія схвалила проект Конституції і передала його на розгляд Верховної Ради. 24 квітня проект було прийнято за основу. 5 травня 1996 р. було створено Тимчасову спеціальну комісію з доопрацювання проекту Конституції, до якої увійшли представники всіх депутатських фракцій і груп. У червні комісія завершила свою роботу.

Розпочалась копітка робота з обговорення доопрацьованого проекту Конституції. Але політичні суперечки заважали плідній роботі. До 26 червня 1996 р. Верховна Рада України не прийняла жодного розділу Конституції. Уважаючи неприпустимим затягування конституційного процесу, Президент України підписав указ, яким призначав на вересень 1996 р. Всеукраїнський референдум із питань затвердження нової Конституції. 27 червня Верховна Рада відновила роботу, змінивши технологію розгляду Конституції. Було створено робочі групи з найболючіших питань — власності, символіки, організації влади тощо. Надвечір було відновлене пленарне засідання, яке тривало всю ніч. 28 червня 1996 р. нову Конституцію України було прийнято.

Україна одержала Основний закон, без якого державність є невизначеною. Конституція юридично закріпила політичний та економічний суверенітет Української держави, її територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян.

Висновок. Конституція України є важливим політико-правовим документом: довгострокової дії, що закріплює в Україні засади державної політики, спрямованої перш за все на забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя. День прийняття Конституції був проголошений національним святом України.

Дата: 28 червня 1996 р. — прийняття Верховною Радою України Конституції України.

Поняття, терміни, назви: Конституція, конституційний процес.

Особистість в історії: Л. Кравчук, Л. Кучма.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27562. Субъекты права в России. Правосубъектность 29 KB
  Субъекты правоотношений это участники правовых отношений имеющие субъективные права и юридические обязанности. Традиционно все многочисленные субъекты права подразделяются в юридической литературе на два вида: индивиды физические лица и организации юридические лица. Виды коллективных субъектов права: 1.
27563. Сущность права. Классовое и общечеловеческое в праве 28 KB
  Сущность права это главная внутренняя относительно устойчивая качественная основа права которая отражает его истинную природу и назначение в обществе Основные подходы к пониманию сущности права: 1 сущность права это возведенная в закон воля той социальной группы которая обладает реальной государственной властью марксистколенинская теория. 2 сущность права это социальная свобода соединенная с социальной ответственностью. 3 сущность права это реальное общественное отношение которое складывается в социальнонеоднородном обществе.
27564. Теория государства и права в системе юриспруденции. Место в системе других социальных наук 30 KB
  В свою очередь юридические науки можно условно поделить на четыре основные группы: общая теория государства и права; историкоправовые науки; отраслевые науки; прикладные науки криминалистика судебная медицина психиатрия. Особенность теории государства и права как науки состоит в том что она является: гуманитарной наукой предметом изучения которой составляют общественные явления право и государство. Этой особенностью она отличается от других наук естественных и технических; политикоюридической наукой изучающей такие...
27565. Теория и практика формирования правового государства в России 29.5 KB
  Теория правового государства насчитывает многовековую историю. Многие мыслители начиная с античной древности и вплоть до наших дней занимаются проблемой создания рационального государства которое отвечало бы представлениям людей о свободе и справедливости законности и демократии. В числе ученых философов и правоведов принимавших участие в выработке и обосновании теории правового государства необходимо упомянуть Аристотеля Платона Полибия Ш.
27566. Типология государств (Кельзена, Еллинека) 27.5 KB
  Типология государств Кельзена Еллинека. Типология государства традиционно рассматривают как теория учение о типах государств когдалибо существовавших в истории человеческого общества или существующих в настоящее время. Типология государства это процесс систематизации государств с учетом их сущностных свойств для повышения эффективности в теоретической и практической деятельности по изучению государства и правоприменения. Под типом государства понимаются взятые в единстве общие черты различных государств система их важнейших...
27567. Типология государства: формационный подход 31 KB
  Типология государства: формационный подход. Типология государства традиционно рассматривают как теория учение о типах государств когдалибо существовавших в истории человеческого общества или существующих в настоящее время. Типология государства это процесс систематизации государств с учетом их сущностных свойств для повышения эффективности в теоретической и практической деятельности по изучению государства и правоприменения. Тип государства и права ставится в зависимость от типа общественноэкономической формации.
27568. Тоталитаризм в системе антидемократических политических режимов 24.5 KB
  Тоталитаризм в системе антидемократических политических режимов. Государственнополитический режим это элемент формы государства характеризующий совокупность приемов методов способов и средств осуществления государственной власти. В научной литературе большинство авторов выделяют два вида политического режима: демократический и антидемократический. Антидемократический политический режим представляет собой противоположность демократическому и характеризуется отсутствием демократических прав и свобод; запретом деятельности политических...
27569. Укажите, какие из перечисленных событий и действий являются юридическими фактами (солнечное затмение, назначение на должность, создание литературного произведения) 26.5 KB
  Юридические факты это конкретные жизненные обстоятельства с которыми норма права связывает возникновение изменение и прекращение правоотношений. Виды ЮФ: По последствиям: правообразующие влекут возникновение правоотношений; правоизменяющие влекут изменение правоотношений; правопрекращающие влекут прекращение правоотношений. По форме проявления: положительные обстоятельства требующие их наличия для возникновения правоотношений; отрицательные обстоятельства требующие их отсутствия для возникновения правоотношений.
27570. Укажите, что является основанием деления права на отрасли 26 KB
  В основе деления права на отрасли лежат предмет и метод правового регулирования. Каждая отрасль права регламентирует свой особый участок сферу общественных отношений однопорядкового характера однородных своеобразие которых позволяет отличать одну отрасль права от другой. Но предмет правового регулирования не может быть единственным критерием деления права на отрасли так как общественные отношения разнообразны и часто одни и те же общественные отношения регулируются различными отраслями и способами.