92717

Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Злука УНР і ЗУНР

Доклад

История и СИД

Злука УНР і ЗУНР. Пізніше держава дістала назву Західноукраїнська Народна Республіка ЗУНР. на сторінках газети Справа з явилася програмна декларація Національної Ради у відповідності з якою ЗУНР проголошувалась демократичною республікою соціальну основу якої складали робітники. Президентом ЗУНР згодом диктатором став Є.

Украинкский

2015-08-05

22.59 KB

2 чел.

Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Злука УНР і ЗУНР.

Західноукраїнські землі до закінчення Першої світової війни входили до складу Австро-Угорської імперії. Це такі етнічні українські території: Східна Галичина (центр—Львів), Буковина (Чернівці), Закарпаття (Мукачево), Холмщина і ІІідляшшя. Поглиблення кризи габсбурзької імперії супроводжувалося зростанням національного руху українців. Українські політичні діячі почали готуватися до створення власної держави, про що заявили 19 жовтня 1918 р. Пізніше держава дістала назву Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).

Наміри українських політиків суперечили планам поляків, що вели підготовку до утворення «великої» польської держави, до складу якої планували включити західноукраїнські землі. Щоб не допустити захоплення поляками влади, яку українці збиралися одержати мирним шляхом із рук австрійців, група молодих українських офіцерів на чолі з Д. Вітовським взяла ініціативу до своїх рук. У ніч із 31 жовтня на 1 листопада 1918 р. українські військові з’ єднання взяли під контроль Львів, наступного дня — інші міста Галичини. Обіцянка демократичних прав, реформ, 8-годинного робочого дня забезпечила новій владі широку підтримку населення.

Інакше розвивалися події на Буковині й Закарпатті. 6 листопада 1918 р. на Буковині розпочалося національне повстання, влада перейшла до Крайового комітету на чолі з Поповичем. Але вже 11 листопада край окупували румунські війська. Закарпаття, що стало ареною протиборства українських, чеських і угорських організацій, також було зайняте іноземними військами.

5 листопада 1918 о. на сторінках газети «Справа» з’ явилася програмна декларація Національної Ради, у відповідності з якою ЗУНР проголошувалась демократичною республікою, соціальну основу якої складали робітники. 9 листопада було призначено тимчасовий уряд — Генеральний Секретаріат на чолі з К. Левицьким. Факт проголошення республіки оприлюднили лише 13 листопада 1918 р., після зречення імператора престолу.

22—26 листопада відбулися вибори депутатів Української Народної Ради, наділеної представницькими й законодавчими функціями. Більшість депутатів стояла на національно-ліберальних позиціях, надаючи перевагу будівництву державності перед радикальними соціально-економічними перетвореннями. Президентом ЗУНР (згодом диктатором) став Є. Петрушевич. Рада прагнула забезпечити права національних меншин, їм було віддано ЗО % депутатських місць.

Соціальна стабільність забезпечувалась розпочатою у квітні 1919 р. аграрною реформою. Маєтки великих власників (переважно поляків) експропріювалися, землю планувалося передати малоземельним і безземельним українським селянам.

Молода українська держава шукала підтримки на міжнародній арені. ЗУНР відкрила посольства в Австрії, Угорщині, Німеччині; заснувала дипломатичні представництва в Чехословаччині, Канаді, Італії, США, Бразилії тощо. Делегація ЗУНР узяла участь у роботі Паризької мирної конференції, де намагалась відстоювати інтереси Української держави.

Надзвичайно важливим державним актом стало об’ єднання УНР і ЗУНР. 1 грудня 1918р. у Фастові було підписано угоду про об’ єднання ЗУНР з УНР. 4 січня 1919 р. в Станіславі Українська Народна Рада схвалила закон про злуку двох українських держав. 22 січня 1919 р. в Києві відбувся акт злуки ЗУНР (Галичина, Буковина, Угорська Русь) з УНР (Наддніпрянська Україна).

Героїчна боротьба за незалежну соборну державу мала великий вплив на майбутні покоління патріотів України. Згідно з Актом змінено назву ЗУНР на. «Західна область Української Народної Республіки» (ЗОУНР) при повній її автономії. Справжнє об’ єднання відкладалося на майбутнє, після завершення збройної боротьби. А поки що обидві частини української держави проводили самостійну внутрішню й зовнішню політику.

В умовах конфлікту з поляками вкрай необхідним було формування боєздатної армії. До весни в Українській Галицькій Армії (УГА) перебувало 100 тис. осіб, із яких 40 тис. брали безпосередню участь у бойових діях.

Українсько-польська війна, невдалі спроби здобути міжнародне визнання, фактична міжнародна ізоляція ЗУНР негативно вплинули на її долю. Безрезультатною виявилася діяльність ЗУНР та УНР на Паризькій мирній конференції. 25 червня 1919 р. представники Антанти визнали права Польщі на окупацію Східної Галичини, хоч і підкреслювали тимчасовий характер окупації. Особливо вороже ставилася до ЗУНР Франція, яка вбачала в сильній Польщі противагу Німеччині на сході. Порівняння історичного досвіду ЗУНР та УНР показує:

  1.  у Західній Україні вдалося уникнути радикальних перегинів у соціально-економічній політиці;
  2.  на першому місці стояло завдання національного державного будівництва. Своєчасне здійснення соціально-економічних перетворень забезпечувало авторитет ЗУНР серед українського населення;
  3.  належна увага приділялася створенню боєздатної національної армії.

ЗУНР увійшла в історію як героїчний епізод у боротьбі українського народу

за незалежність, вільний, демократичний розвиток.

У результаті революції в Росії та розпаду Австро-Угорської імперії постали дві українські держави: Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка. Вони відрізнялися між собою політичними, економічними, соціальними й міжнародними орієнтирами. Це було зумовлено як історичною долею цих земель, так і обставинами, що склалися.

В УНР основна увага приділялась соціальним питанням, правам національних меншин, у той час як у ЗУНР основне питання було національне. Суттєво різнилася у правах еліта двох держав. При владі в УНР перебували молоді діячі, які у своїй діяльності значною мірою керувалися революційним романтизмом. Уряд ЗУНР складався з представників української аристократії та інтелігенції, яка мала великий досвід парламентської боротьби і у своїй діяльності виходила з потреб часу.

Незважаючи на розбіжності та власні амбіції, лідери двох українських держав перед обличчям смертельної небезпеки дійшли до згоди про об’ єднання. Здійснювалась мрія багатьох поколінь борців за незалежність і соборність України.

Ініціатором об’ єднання виступила ЗУНР, яка опинилась у тяжкому становищі перед загрозою польської та румунської агресії. 6 листопада 1918 р. до Києва прибула делегація Національної Ради просити у гетьмана П. Скоропадського військової й морально-політичної підтримки. За наказом П. Скоропадського до Львова було відправлено спеціальну комісію, а також незначну кількість зброї. 10 листопада Українська Національна Рада ЗУНР прийняла резолюцію про об’ єднання всіх українських земель в єдину державу.

Але стрімкі події у Наддніпрянській Україні, які призвели до повалення Гетьманату, а також перестороги галицьких політиків щодо проросійських настроїв гетьмана, не дали змоги реалізувати цю резолюцію.

Прихід до влади Директорії і відновлення УНР дало новий поштовх процесу об’ єднання.

1 грудня 1918 р. у Фастові було укладено попередній договір про об’ єднання. З січня 1919 р. Українська Національна Рада ЗУНР у Станіславі урочисто проголосила з’ єднання ЗУНР з УНР в одну суверенну Народну республіку. 16 січня 1919 р. делегація ЗУНР відбула до Києва.

Святковий Акт злуки розпочався 22 січня 1919 р. о 12 годині. Державний секретар ЗУНР Л. Цегельський зачитав і передав В. Винниченку ухвалу Української Національної Ради від 3 січня 1919 р. Представник Директорії Ф. Швець виголосив Універсал, у якому зазначалося: «про злиття двох частин єдиної України, що утворило незалежну УНР».

Також ішлося про те, що Акт злуки має бути затверджений Установчими зборами, скликаними з території всієї України. До того часу Західна область УНР (ЗОУНР) залишалася при своїх власних законодавчих і виконавчих органах.

Рішення про злуку було затверджено на Трудовому конгресі, який відбувся 22 січня 1919 р. Є. Петрушевича, голову Національної Ради ЗУНР, було обрано до складу Директорії. На допомогу Галичині уряд УНР виділив 500 млн гривень, надав військову і продовольчу допомогу.

Проте до справжнього об’ єднання справа не дійшла. Через декілька днів після проголошення злуки Директорія змушена була залишити Київ під ударами Червоної армії. На плечі ЗОУНР ліг весь тягар війни з Польщею. Акт фактично перестав бути чинним, і наприкінці 1919 р. Є. Петрушевич його денонсував. Як зраду сприйняли галичани переговори уряду УНР з Польщею навесні 1920 р.

Незважаючи на невдачу, Акт 22 січня 1919 р. має велике історичне значення як факт реального об’ єднання українських земель у єдиній соборній державі.

Висновок. Спроби ЗУНР створити повноцінне національно-державне, економічне й культурне життя українців залишилися нереалізованими. Акт Злуки двох частин українських земель — УНР і ЗУНР — має велике історичне значення як факт реального об’ єднання в єдину соборну державу.

Дати: 1 грудня 1918 р. — «Листопадовий зрив»; 22 січня 1919 р. — Акт Злуки УНР і ЗУНР.

Поняття, терміни, назви: УНР, ЗУНР, Акт Злуки, соборність, україно-польська війна, УГА.

Особистість в історії: Є. Петрушевич, В. Виннйченко, К. Левицький.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80184. Перевод энергоблока в состояние «Останов для ремонта» и «Останов для перегрузки» 110 KB
  Дренирование первого контура и консервация ПГ. В результате изучения материала лекции студенты должны: а знать: возможные способы консервации оборудования ЭБ; мероприятия проводимые при подготовке ЭБ к ремонту; б уметь выполнять дренирование 1го контура; в быть ознакомленными с физическими основами процессов протекающих на ЭБ при его переводе в состояние Останов для ремонта. Дренирование первого контура и консервация ПГ Подготовка к дренированию первого контура . Концентрация НзВОз в теплоносителе первого контура доведена до...
80185. Нарушения нормальной эксплуатации, обусловленные несанкционированным изменением реактивности 123.5 KB
  Несанкционированное движение вверх регулирующей группы ОР СУЗ. Нештатное положение ОР СУЗ и действия персонала в случае застревания ОР СУЗ при срабатывании аварийной защиты. Данное нарушение может обусловливаться разными причинами: например обесточиванием УКТС АЗ и панелей аварийной защиты потерей питания панелей щита СУЗ ложными сигналами в цепях аварийных защит а также ошибочными действиями персонала не связанными с необходимостью аварийного останова блока путем принудительного срабатывания аварийной защиты. Падение ОР СУЗ .
80186. Нарушения нормальной эксплуатации, обусловленные снижением расхода теплоносителя через реактор 92 KB
  Отключение одного ГЦН из 3х или 4х работающих. Отключение 2х ГЦН из 4х работающих. Отключение одного ГЦН из четырех работающих с наложением отказа в работе РОМ. В результате изучения материала лекции студенты должны: а знать: возможные причины отключения ГЦН; действия персонала при подобных нарушениях нормальной эксплуатации; б уметь восстанавливать нормальную работу РУ и ТУ в подобных ситуациях; в быть ознакомленными с физическими основами процессов протекающих на ЭБ при отключениях ГЦН.
80187. Узкополосные и широкополосные сигналы 187.5 KB
  Для классических АМ и ЧМ колебаний средняя частота совпадает с несущей частотой сигнала.2 Для сигнала вида сопряженная по Гильберту функция. Исходя из этих соотношений для гармонического сигналаогибающая и частота равны соответственно: как и следовало ожидать. Если же выбрать произвольным образом среднюю частоту то даже для гармонического сигнала можно получить некую достаточно сложную огибающую не соответствующую действительности.
80188. Физические основы работы полупроводниковых приборов 202.5 KB
  Связь между токами и напряжениями в транзисторе характеризуют тремя системами параметров: это системы z у и hпараметров. При такой схеме включения для расчетов применяют hпараметры экспериментально определяемые по статическим входным базовым и выходным коллекторным вольтамперным характеристикам ВАХ транзистора ВАХ зависимость напряжения на зажимах элемента электрической цепи от тока в нем. Статические характеристики в схеме с общим эмиттером: авходная; бвыходная Входные характеристики транзистора отражают зависимость...
80189. Принципы построения радиоэлектронных систем локации и навигации 155 KB
  К радиотехническим системам обнаружения и измерения относятся также так называемые пассивные радиосистемы когда радиопередатчик в системе отсутствует а информация извлекается радиоприемным устройством из сигналов поступающих от каких либо естественных источников электромагнитных колебаний. Радиолокационные системы Радиолокация от лат. Основной целью радиолокации является установление связи между параметрами передающей приемной системы и характеристиками отраженного и рассеянного радиолокационной целью излучения с учетом их взаимного...
80190. Современные системы подвижной радиосвязи 373.5 KB
  Особенно быстрыми темпами как в мире так и у нас в России идет развитие сетей сотовой радиосвязи. По числу абонентов системы мобильной связи уже можно судить об уровне и качестве жизни в данной стране. Однако темпы роста абонентов мобильной связи в России почти 200 в год вселяют оптимизм.
80191. Явление вариантности форм родительного падежа множественного числа в современном русском языке 159.62 KB
  В данной работе при анализе языкового материала были использованы такие общенаучные способы исследования, как наблюдение и эксперимент. Основной общенаучный метод анализа – описательный. Наиболее распространенный способ научного исследования – это наблюдение. Под лингвистическим наблюдением в свою очередь понимаются правила и техника выделения из текста (или потока речи) того или иного факта и включение его в изучаемую систему.
80192. Методы анализа линейных цепей 136 KB
  Все электрические цепи состоящие из сопротивлений емкостей индуктивностей и соединительных проводов линейны. Анализ отклика линейной цепи на известное входное воздействие сводится при этом к известной в математике задаче решения линейного дифференциального уравнения nго порядка с постоянными коэффициентами. Порядок n этого уравнения в радиотехнике принято называть порядком линейной цепи системы.