92717

Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Злука УНР і ЗУНР

Доклад

История и СИД

Злука УНР і ЗУНР. Пізніше держава дістала назву Західноукраїнська Народна Республіка ЗУНР. на сторінках газети Справа з’ явилася програмна декларація Національної Ради у відповідності з якою ЗУНР проголошувалась демократичною республікою соціальну основу якої складали робітники. Президентом ЗУНР згодом диктатором став Є.

Украинкский

2015-08-05

22.59 KB

1 чел.

Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Злука УНР і ЗУНР.

Західноукраїнські землі до закінчення Першої світової війни входили до складу Австро-Угорської імперії. Це такі етнічні українські території: Східна Галичина (центр—Львів), Буковина (Чернівці), Закарпаття (Мукачево), Холмщина і ІІідляшшя. Поглиблення кризи габсбурзької імперії супроводжувалося зростанням національного руху українців. Українські політичні діячі почали готуватися до створення власної держави, про що заявили 19 жовтня 1918 р. Пізніше держава дістала назву Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).

Наміри українських політиків суперечили планам поляків, що вели підготовку до утворення «великої» польської держави, до складу якої планували включити західноукраїнські землі. Щоб не допустити захоплення поляками влади, яку українці збиралися одержати мирним шляхом із рук австрійців, група молодих українських офіцерів на чолі з Д. Вітовським взяла ініціативу до своїх рук. У ніч із 31 жовтня на 1 листопада 1918 р. українські військові з’ єднання взяли під контроль Львів, наступного дня — інші міста Галичини. Обіцянка демократичних прав, реформ, 8-годинного робочого дня забезпечила новій владі широку підтримку населення.

Інакше розвивалися події на Буковині й Закарпатті. 6 листопада 1918 р. на Буковині розпочалося національне повстання, влада перейшла до Крайового комітету на чолі з Поповичем. Але вже 11 листопада край окупували румунські війська. Закарпаття, що стало ареною протиборства українських, чеських і угорських організацій, також було зайняте іноземними військами.

5 листопада 1918 о. на сторінках газети «Справа» з’ явилася програмна декларація Національної Ради, у відповідності з якою ЗУНР проголошувалась демократичною республікою, соціальну основу якої складали робітники. 9 листопада було призначено тимчасовий уряд — Генеральний Секретаріат на чолі з К. Левицьким. Факт проголошення республіки оприлюднили лише 13 листопада 1918 р., після зречення імператора престолу.

22—26 листопада відбулися вибори депутатів Української Народної Ради, наділеної представницькими й законодавчими функціями. Більшість депутатів стояла на національно-ліберальних позиціях, надаючи перевагу будівництву державності перед радикальними соціально-економічними перетвореннями. Президентом ЗУНР (згодом диктатором) став Є. Петрушевич. Рада прагнула забезпечити права національних меншин, їм було віддано ЗО % депутатських місць.

Соціальна стабільність забезпечувалась розпочатою у квітні 1919 р. аграрною реформою. Маєтки великих власників (переважно поляків) експропріювалися, землю планувалося передати малоземельним і безземельним українським селянам.

Молода українська держава шукала підтримки на міжнародній арені. ЗУНР відкрила посольства в Австрії, Угорщині, Німеччині; заснувала дипломатичні представництва в Чехословаччині, Канаді, Італії, США, Бразилії тощо. Делегація ЗУНР узяла участь у роботі Паризької мирної конференції, де намагалась відстоювати інтереси Української держави.

Надзвичайно важливим державним актом стало об’ єднання УНР і ЗУНР. 1 грудня 1918р. у Фастові було підписано угоду про об’ єднання ЗУНР з УНР. 4 січня 1919 р. в Станіславі Українська Народна Рада схвалила закон про злуку двох українських держав. 22 січня 1919 р. в Києві відбувся акт злуки ЗУНР (Галичина, Буковина, Угорська Русь) з УНР (Наддніпрянська Україна).

Героїчна боротьба за незалежну соборну державу мала великий вплив на майбутні покоління патріотів України. Згідно з Актом змінено назву ЗУНР на. «Західна область Української Народної Республіки» (ЗОУНР) при повній її автономії. Справжнє об’ єднання відкладалося на майбутнє, після завершення збройної боротьби. А поки що обидві частини української держави проводили самостійну внутрішню й зовнішню політику.

В умовах конфлікту з поляками вкрай необхідним було формування боєздатної армії. До весни в Українській Галицькій Армії (УГА) перебувало 100 тис. осіб, із яких 40 тис. брали безпосередню участь у бойових діях.

Українсько-польська війна, невдалі спроби здобути міжнародне визнання, фактична міжнародна ізоляція ЗУНР негативно вплинули на її долю. Безрезультатною виявилася діяльність ЗУНР та УНР на Паризькій мирній конференції. 25 червня 1919 р. представники Антанти визнали права Польщі на окупацію Східної Галичини, хоч і підкреслювали тимчасовий характер окупації. Особливо вороже ставилася до ЗУНР Франція, яка вбачала в сильній Польщі противагу Німеччині на сході. Порівняння історичного досвіду ЗУНР та УНР показує:

  1.  у Західній Україні вдалося уникнути радикальних перегинів у соціально-економічній політиці;
  2.  на першому місці стояло завдання національного державного будівництва. Своєчасне здійснення соціально-економічних перетворень забезпечувало авторитет ЗУНР серед українського населення;
  3.  належна увага приділялася створенню боєздатної національної армії.

ЗУНР увійшла в історію як героїчний епізод у боротьбі українського народу

за незалежність, вільний, демократичний розвиток.

У результаті революції в Росії та розпаду Австро-Угорської імперії постали дві українські держави: Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка. Вони відрізнялися між собою політичними, економічними, соціальними й міжнародними орієнтирами. Це було зумовлено як історичною долею цих земель, так і обставинами, що склалися.

В УНР основна увага приділялась соціальним питанням, правам національних меншин, у той час як у ЗУНР основне питання було національне. Суттєво різнилася у правах еліта двох держав. При владі в УНР перебували молоді діячі, які у своїй діяльності значною мірою керувалися революційним романтизмом. Уряд ЗУНР складався з представників української аристократії та інтелігенції, яка мала великий досвід парламентської боротьби і у своїй діяльності виходила з потреб часу.

Незважаючи на розбіжності та власні амбіції, лідери двох українських держав перед обличчям смертельної небезпеки дійшли до згоди про об’ єднання. Здійснювалась мрія багатьох поколінь борців за незалежність і соборність України.

Ініціатором об’ єднання виступила ЗУНР, яка опинилась у тяжкому становищі перед загрозою польської та румунської агресії. 6 листопада 1918 р. до Києва прибула делегація Національної Ради просити у гетьмана П. Скоропадського військової й морально-політичної підтримки. За наказом П. Скоропадського до Львова було відправлено спеціальну комісію, а також незначну кількість зброї. 10 листопада Українська Національна Рада ЗУНР прийняла резолюцію про об’ єднання всіх українських земель в єдину державу.

Але стрімкі події у Наддніпрянській Україні, які призвели до повалення Гетьманату, а також перестороги галицьких політиків щодо проросійських настроїв гетьмана, не дали змоги реалізувати цю резолюцію.

Прихід до влади Директорії і відновлення УНР дало новий поштовх процесу об’ єднання.

1 грудня 1918 р. у Фастові було укладено попередній договір про об’ єднання. З січня 1919 р. Українська Національна Рада ЗУНР у Станіславі урочисто проголосила з’ єднання ЗУНР з УНР в одну суверенну Народну республіку. 16 січня 1919 р. делегація ЗУНР відбула до Києва.

Святковий Акт злуки розпочався 22 січня 1919 р. о 12 годині. Державний секретар ЗУНР Л. Цегельський зачитав і передав В. Винниченку ухвалу Української Національної Ради від 3 січня 1919 р. Представник Директорії Ф. Швець виголосив Універсал, у якому зазначалося: «про злиття двох частин єдиної України, що утворило незалежну УНР».

Також ішлося про те, що Акт злуки має бути затверджений Установчими зборами, скликаними з території всієї України. До того часу Західна область УНР (ЗОУНР) залишалася при своїх власних законодавчих і виконавчих органах.

Рішення про злуку було затверджено на Трудовому конгресі, який відбувся 22 січня 1919 р. Є. Петрушевича, голову Національної Ради ЗУНР, було обрано до складу Директорії. На допомогу Галичині уряд УНР виділив 500 млн гривень, надав військову і продовольчу допомогу.

Проте до справжнього об’ єднання справа не дійшла. Через декілька днів після проголошення злуки Директорія змушена була залишити Київ під ударами Червоної армії. На плечі ЗОУНР ліг весь тягар війни з Польщею. Акт фактично перестав бути чинним, і наприкінці 1919 р. Є. Петрушевич його денонсував. Як зраду сприйняли галичани переговори уряду УНР з Польщею навесні 1920 р.

Незважаючи на невдачу, Акт 22 січня 1919 р. має велике історичне значення як факт реального об’ єднання українських земель у єдиній соборній державі.

Висновок. Спроби ЗУНР створити повноцінне національно-державне, економічне й культурне життя українців залишилися нереалізованими. Акт Злуки двох частин українських земель — УНР і ЗУНР — має велике історичне значення як факт реального об’ єднання в єдину соборну державу.

Дати: 1 грудня 1918 р. — «Листопадовий зрив»; 22 січня 1919 р. — Акт Злуки УНР і ЗУНР.

Поняття, терміни, назви: УНР, ЗУНР, Акт Злуки, соборність, україно-польська війна, УГА.

Особистість в історії: Є. Петрушевич, В. Виннйченко, К. Левицький.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

44843. Оценка воздействия хозяйственной деятельности на окружающую среду 41 KB
  Оценка воздействия на окружающую среду предназначена для выявления характера интенсивности и степени опасности влияния любого вида планируемой хозяйственной деятельности на состояние окружающей среды и здоровье населения. В процедуре ОВОС участвуют заказчик исполнитель работ по оценке воздействия и общественность. Исполнитель физ или юр лицо осуществляющее проведение оценки воздействия на окружающую среду которому заказчик предоставил право на проведение работ по оценке воздействия на ОС.
44844. Охраняемые природные территории 38 KB
  Общая площадь ООПТ федго и регго значения состт свыше 56 млн. ООПТ регго значения зант площадь равную 3 млн. га 536 от площади ООПТ в нашем регионе.В РФ создано более 13 тысяч ООПТ федго регго и месго значения.
44845. Характерные особенности метода и методики экономического анализа. Классификация методов и приемов экономического анализа 41 KB
  Характерные особенности метода и методики экономического анализа. Классификация методов и приемов экономического анализа Метод – это способ подхода к изучению познанию и преобразованию реальной действительности. Методология – это учение о принципах построения и формах научного познания. Методология ЭА – более общее чем метод понятие; вбирающее в себя помимо метода знание о формировании экономических явлений их структурных связях и путях дальнейшего развития.
44847. Оболочка bash 39.55 KB
  Если в командной строке стоит commnd1 commnd2 то commnd2 выполняется в том и только в том случае если статус выхода из команды commnd1 равен нулю что говорит об успешном ее завершении. Аналогично если командная строка имеет вид commnd1 commnd2 то команда commnd2 выполняется тогда и только тогда когда статус выхода из команды commnd1 отличен от нуля. Итак первый этап поиск кода команды. Команды бывают встроенные те код которых включен в код самой оболочки и внешние код которых расположен в отдельном файле на диске.
44848. Цели обучения РЯ в школе. Формирования лингвистической, языковой и коммуникативной компетенции в процессе обучения РЯ 14.38 KB
  Цели того или иного школьного предмета в том числе русского языка определяются следующими факторами: социальным заказом; уровнем развития соответствующей науки в данном случае лингвистики; уровнем развития педагогики детской психологии и самой методики преподавания русского языка. Лингвистическая наука достаточно полно описала все уровни русского языка и все функциональностилистические разновидности русской речи. Это позволило поставить задачу изучения языка во всех его основных проявлениях. Методика преподавания русского языка...
44849. Культура речи как качество 15.93 KB
  Центральным понятием нормативного аспекта является понятие языковой нормы. Нормы литературного языка включают единнообразную систему образцов общепринятые элементы языка обусловленные правилами исполнения речевых средств исторически принятые в языковом коллективе. Нормы отражают процесс. Признаки языковой нормы.
44851. Взаимоотношения связей с общественностью и смежных видов деятельности 19.67 KB
  Взаимоотношения связей с общественностью и смежных видов деятельности Смежные коммуникационные форматы: PR реклама журналистика. PR – управленческая коммуникативная деятельность совокупность социальных практик направленная на оптимизацию взаимодействий социального субъекта со значимыми сегментами социальной среды – с его общественностью. Цель Согласие с общественностью Стратегическая цель – Понимание Задачи Обеспечение равноправного диалога с общественностью Методы – медиарилейшнз спец. Цель ...