92719

Внутрішня і зовнішня політика Директорії УНР. С. Петлюра

Доклад

История и СИД

Реакція УНС на оголошення гетьманом нового державного курсу була адекватною: оголошення повстання проти влади гетьмана. Для керівництва повстанням із метою відновлення УНР у ніч із 13 на 14 листопада на засіданні УНС було створено тимчасовий орган (після перемоги — верховний державний орган УНР) —Директорію.

Украинкский

2015-08-05

20.5 KB

11 чел.

Внутрішня і зовнішня політика Директорії УНР. С. Петлюра.

В умовах кризи гетьманського режиму П. Скоропадського, що особливо загострилася восени 1918 р., в Україні активізувалися сили, які виступали за відновлення УНР. У серпні 1918р. в Києві було створено Український національний союз (УНС). Головою УНС було обрано В. Винниченка. Поміркована частина членів УНС схилялася до легальної діяльності, порозуміння з гетьманською владою, опозиційна ж наполягала на повстанні. На середину жовтня 1918 р. переважав вплив опозиційних сил.

Створення 24 жовтня.1918 р. коаліційного уряду, до якого ввійшли п’ ять представників УНС, не наблизило Українську державу до консолідації суспільства. Невдовзі гетьман зробив остаточний вибір між двома протилежними політичними таборами на користь консервативних проросійських сил.

Реакція УНС на оголошення гетьманом нового державного курсу була адекватною: оголошення повстання проти влади гетьмана. Для керівництва повстанням із метою відновлення УНР у ніч із 13 на 14 листопада на засіданні УНС було створено тимчасовий орган (після перемоги — верховний державний орган УНР) —Директорію.

До складу Директорії входили представники різних політичних напрямків. Від українських соціал-демократів — В. Винниченко (голова Директорії), С. Петлюра, А. Макаренко; від українських есерів — Ф. Швець; від соціалістів-самостійників — П. Андрієвський. Директорія у своєму зверненні до українського народу закликала до повстання проти гетьмана П. Скоропадського.

13 грудня 1918 р. П. Скоропадський зрікся влади та виїхав до Німеччини. УНР було офіційно відновлено. 14 грудня того ж року частини Директорії вступили до Києва.

Диктатура Директорії призвела до кризи влади. На відміну від помірковано-консервативного гетьманського режиму, Директорія УНР була радикальним урядом соціалістичного спрямування. Це визначило її внутрішню та зовнішню політику.

Внутрішня політика Директорії:

  1.  прагнення утвердити в Україні національний варіант радянської влади без крайнощів більшовицького максималізму;
  2.  проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р.;
  3.  передання законодавчої влади Трудовому Конгресу, який населення обирало без участі «поміщиків і капіталістів»;
  4.  обіцянка скасувати закони гетьманщини, відновити 8-годинний робочий день, робітничий контроль.

Аграрна політика Директорії передбачала конфіскацію поміщицьких земель. Землі площею до 15 десятин не конфісковувались. Не підлягали конфіскації землі промислових підприємств, цукрових заводів, а також іноземців.

Старий державний апарат було зруйновано, а обіцяна «трудова влада» не встановлена. Фактична влада на місцях залишалась в отаманів.

Директорія змогла за нетривалий час розширити міжнародні зв’ язки України: було встановлено дипломатичні відносини з Угорщиною, Чехословаччиною, Нідерландами, Італією, Ватиканом. Однак їй не вдалося налагодити необхідний рівень зв’ язків із країнами Антанти, Польщею та Радянською Росією, від яких значною мірою залежала доля України.

Директорія не змогла навести лад і налагодити ефективне управління країною. Ситуація ще більше ускладнилась через висадку в листопаді 1918 р. на півдні України військ Антанти, в основному французьких. Своє пряме завдання — узяти під контроль території, які залишали армії німецького блоку, підрозділи Антанти повністю не виконали. Проте вони підтримували в Україні великодержавну російську білогвардійську контрреволюцію й спричинили поглиблення розколу всередині Директорії.

Доля Директорії вирішувалася насамперед на радянсько-українському фронті (друга війна Радянської Росії проти УНР наприкінці 1918 р. — на початку 1919 р.). Із січня 1919 р. війська Директорії залишили Харків, який став столицею Радянської України. Із захопленням 19 березня 1919 р. Жмеринки Український фронт розпався на дві частини: Південно-Західний та Північно-Західний.

Провівши в армії реформу, позбувшись напівпартизанщини, С. Петлюрі вдалося дещо стабілізувати становище на фронті й на початку червня 1919 р. закріпитися на лінії Старокостянтинів—Проскурів—Кам’ янець-Подільський. Таким чином, навесні 1919 р. над територією України (крім Надзбруччя та західних областей) знову було встановлено радянський контроль.

Причини поразки національно-демократичних сил:

  1.  неспроможність Директорії створити життєздатний і стабільний політичний режим;
  2.  послаблення соціальної опори Директорії (інтелігенції, селянства, робітників);
  3.  неусвідомлення широкими масами українського населення, особливо селянством загальнонаціональних інтересів, необхідності створення та зміцнення власної держави;
  4.  відсутність єдності національно-демократичних сил;
  5.  несприятливі зовнішньополітичні обставини.

Ключовою фігурою періоду Директорії УНР і завершення визвольних змагань був С. Петлюра.

Петлюра Симон Васильович народився 10 травня 1879 р. в Полтаві в родині міщан козацького роду. Навчався в духовній семінарії, де відразу став активним членом політичного гуртка. У 1901 р. був відрахований із семінарії за політичну діяльність. Переховуючись від поліції, був змушений у 1902 р. переїхати до Катеринодара, де в грудні 1903 р. був заарештований за членство в Чорноморській Вільній Спілці. У травні 1904 р. після звільнення «на поруки» переїхав до Києва, а пізніше до Львова для навчання в університеті, де він продовжував вести партійно-організаційну роботу. Але через невдоволення австрійської влади С. Петлюра був змушений переїхати до Москви. У період із 1916 до 1917 р. — заступник уповноваженого «Союзу Земств» від західного фронту. У квітні 1917 р. його було обрано головою Української Військової Ради Західного Фронту, потім — головою Генерального Військового Комітету, що був створений при Центральній Раді. Після більшовицького жовтневого перевороту в Росії УЦР призначила С. Петлюру міністром військових справ. На цій посаді він розгорнув активну роботу з розбудови української армії, але через свої соціалістичні ідеї заперечував створення регулярної армії. Проте,, маючи розбіжності з В. Винниченком та протестуючи проти Берестейського миру, С. Петлюра, будучи прихильником Антанти, подав у відставку.

У період гетьманату С. Петлюра марно намагався схилити гетьмана П. Скоропадського до більш демократичної політики. Після повалення Гетьманату він знову очолив армію УНР. 11 лютого 1919 р. після відставки В. Винниченка С. Петлюра став головою Директорії, а згодом Головним Отаманом.

Із кінця 1924 р. Петлюра оселився в Парижі, де продовжував плідну робо ту, беручи участь у конференціях як представник Українського Уряду. Однак його визвольна діяльність не могла не зачіпати інтересів Радянького (‘ окшу І 25 травня 1926 р. він був убитий радянським агентом С. Шварцбартом.

Висновок. Директорія не змогла створити життєздатний і стабільний політичний режим. Широкі маси українського населення, особливо селянство, не зовсім усвідомлювали загальнонаціональні інтереси, необхідність створення і зміцнення власної держави. Несприятливі зовнішньополітичні обставини також сприяли поразці Директорії.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

46073. Логопедическое воздействие как педагогический процесс. Принципы и методы логопедического воздействия 28.5 KB
  Логопедическое воздействие как педагогический процесс. Логопедическое воздействие представляет собой педагогический процесс в котором реализуются задачи корригирующего обучения и воспитания. Логопедическое воздействие опирается на общедидактические принципы: научности; воспитывающего характера обучения;систематичности и последовательности; доступности; сознательности; активности; индивидуального подхода и др. Логопедическое воздействие опирается на специальные принципы: этиопатогенетический ;системности и учета структуры речевого...
46074. Дислалия. Сведения из истории изучения нарушений звукопроизношения. Характеристика распространенности и симптоматики 14.5 KB
  Дислалия. Дислалия от греческого дис приставка означающая частичное расстройство и лалио говорю нарушение звукопроизношения при нормальном слухе и сохранной иннервации речевого аппарата. Впервые в научное обращение термин дислалия ввел профессор Вильнюсского университета врач И.20 века понятие дислалия претерпело существенные изменения.
46075. Дислалия. Классификация нарушений звукопроизношения 25 KB
  К ней относятся дефекты воспроизведения звуков речи фонем при отсутствии органических нарушений в строении артикуляционного аппарата. При функциональной дислалии несформированными оказываются специфические речевые умения произвольно принимать позиции артикуляторных органов необходимые для произношения звуков. Это может быть связано с тем что у ребенка не образовались акустические или артикуляционые образцы отдельных звуков. Фонемы не различаются по своему звучанию что приводит к замене звуков.
46076. Методика логопедического воздействия при функциональной дислалии (В 65) 25 KB
  Основной целью логопедического воздействия при дислалии является формирование умений и навыков правильного воспроизведения звуков речи. Ребенок должен научиться: узнавать звуки речи отличать один от другого по акустическим признакам; отличать нормированное произнесение звука от ненормированного; осуществлять слуховой контроль и оценивать качество произносимого звука; принимать необходимые артикуляционные позиции обеспечивающие нормированный звук; варьировать артикуляционные уклады звуков в зависимости от их сочетаемости с другими в...
46077. Ринолалия. Причины, механизмы, основные формы нарушения 29 KB
  Такое нарушения резонанса происходит в результате неправильного направления голосовой или дыхательной струи вследствие механического дефекта носовой полости носоглотки мягкого и твердого неба или расстройства функции мягкого неба. Назальный носовой оттенок речи связан с наличием широкого сообщения между ротовой и носовой полостью и недостаточным смыканием носоглоточного прохода изза укороченного мягкого неба. Расстройство звукообразования зависит : от нарушения деятельности мышечного аппарата мягкого неба глотки и языка; от...
46078. Система коррекционного воздействия при ринолалии в дооперационный период 29.5 KB
  Коррекция гласных предусматривает продвижение языка к нижним зубам и произнесение их на диафрагмальном выдохе в грудном регистре. Начинают с протяжного произнесения гласных ааа эээ на мягком выдохе в грудном регистре. Постановка гласных начинается с а и э которые к этому времени достаточно отработаны артикуляционными упражнениями. Это обусловлено на изменении силы необходимой для удержания сегментов неба в горизонтальном положении и на возрастании объема глоточной полости при артикуляции гласных из которых у и обладают наиболее...
46079. Система коррекционного воздействия при ринолалии в послеоперационный период 28.5 KB
  Постановка гласных звуков. Занятия снова начинают с проговаривания гласных звуков а и э. Как только небо станет удерживаться в подъеме 1 2 секунды следует приступать к нормализации резонанса гласных звуков. Ребенок упражняется в начале в проговаривании изолированных гласных звуков а затем в сочетаниях по 23 звука.
46080. Характеристика различных аспектов изучения дизартрии 14 KB
  Характеристика различных аспектов изучения дизартрии. Основные проявления дизартрии состоят в расстройстве артикуляции звуков нарушениях голосообразования а также в изменениях темпа речи ритма и интонации. Причинами дизартрии являются органические поражения центральной нервной системы в результате воздействия различных неблагоприятных факторов на развивающийся мозг ребенка во внутриутробном и раннем периодах развития. Клиническая картина дизартрии впервые была описана более ста лет назад у взрослых в рамках псевдобульбарного...
46081. Дизартрия. Этиология, механизмы нарушения, симптоматика 19.5 KB
  Этиология дизартрии определяется органическим поражением центральной и периферической нервной системы под влиянием различных неблагоприятных внешних экзогенных факторов воздействующих во внутриутробном периоде развития в момент родов и после рождения. Основными признаками дизартрии являются дефекты звукопроизношения и голоса сочетающиеся с нарушениями речевой моторики и речевого дыхания. При дизартрии в отличие от дислалии может нарушаться произношение как согласных так и гласных звуков. В зависимости от нарушений все дефекты...